У дисертації розроблені наукові положення та отримані результати, які в сукупності вирішують актуальне наукове завдання щодо визначення сутності та особливостей адміністративного реформування в Україні, які б враховували процеси глобалізації та необхідність реалізації національних інтересів, і розробка на цій основі перспективних завдань державної політики з питань адміністративної реформи. При цьому відмінність одержаних результатів від існуючих досліджень полягає у використанні розробленої в дисертації інформаційно-аналітичної моделі й прогнозно-сценарної парадигми планування адміністративного реформування, що дає змогу здійснювати моніторинг реалізації національних інтересів на всіх етапах адміністративної реформи в умовах глобалізації. Апробація одержаних наукових результатів, їх використання у практиці державними управлінцями та науковцями підтверджують гіпотезу та методологію, покладену в основу дослідження. Поставлену мету досягнуто, основні завдання виконано, що дає змогу сформулювати такі висновки та рекомендації. 1. Незважаючи на те, що проблеми реформування досліджувались як вітчизняними так і зарубіжними науковцями у різних аспектах, проте, до цього часу існує певна неоднозначність у розумінні деяких питань. На основі узагальнення наукової літератури, законодавчих і нормативних джерел визначено, що адміністративна реформа є одним із ключових чинників демократизації державного управління, а висока складність та суперечливість сучасних суспільних процесів, вплив на них глобалізації зумовлюють необхідність більш чіткого визначення сутності, мети, напрямів, цілей і завдань адміністративної реформи в Україні крізь призму забезпечення реалізації національних інтересів, ролі глобалізації, інноваційних й ціннісних вимірів тощо. Однією з особливостей адміністративної реформи є врахування процесів глобалізації та необхідності реалізації національних інтересів. У сучасних умовах глобалізації трансформаційні зміни набули особливої складності та динамічності, тому виникає потреба у постійному плануванні та здійсненні адміністративної реформи, а отже адміністративному реформуванні як процесі. З огляду на це під поняттям “адміністративне реформування” запропоновано розуміти процес планування та здійснення адміністративної реформи, що формує комплекс спланованих заходів, спрямованих на зміцнення державності, підвищення ефективності державного управління, зокрема щодо надання якісних послуг населенню, а також заходів, які мають за мету адаптацію державних інститутів до функціонування в сучасних умовах глобалізації, передусім набуття ними спроможності щодо розробки державної політики, яка забезпечує реалізацію національних інтересів. Це потребує удосконалення стратегічного управління адміністративного реформування. Під стратегічним управлінням адміністративним реформуванням розглядається цілеспрямований процес вдосконалення системи державного управління, в основу якого покладене використання прогнозно-сценарної парадигми планування, суть якої полягає в комплексному застосуванні принципів і методів традиційного й сценарного підходів щодо планування розвитку соціальних систем. Це дозволить більш чітко визначати сутність, цілі та завдання адміністративної реформи в Україні. 2. Установлено, що в сучасних умовах глобалізації захист національних інтересів є актуальною проблемою, одним із шляхів розв’язання якої має бути адміністративна реформа як ключовий інструмент удосконалення системи державного управління. Так, існує взаємозв’язок національних інтересів та головної мети і цілей адміністративної реформи. Тому зміни в системі національних інтересів та їх ієрархії необхідно враховувати шляхом коригування головної мети і цілей адміністративної реформи, а також при оцінці загроз щодо їх досягнення. З огляду на це з’ясовано, що основною цінністю в процесі адміністративного реформування має бути людина та її потреби у всебічному розвитку, а інноваційним виміром адміністративної реформи є правові, політичні, адміністративні, організаційні, економічні та інші механізми, інструменти і методи впливу на суспільні процеси, які пропонується запровадити або вдосконалити для досягнення вищезазначених цілей в процесі реформування. 3. Сформована інформаційно-аналітична модель адміністративного реформування системи державного управління Україні в умовах глобалізації, яка забезпечує врахування й моніторинг реалізації національних інтересів на всіх етапах планування та здійснення адміністративної реформи. Модель дає змогу адекватно відображати динаміку реформування системи державного управління, отримати залежності між кінцевими характеристиками реформування та початковими умовами, параметрами й змінними поточного стану вказаної системи й створити додаткові можливості для узгодження інтересів людини, держави, суспільства в процесі адміністративного реформування. 4. Виявлено суперечливість впливу глобалізації на національні політичні інститути, зокрема на ефективність їх функціонування. З одного боку, глобалізація становить загрозу структурно-функціональним та системним основам національної державності, а з другого – сприяє посиленню взаємозалежності та взаємозв’язків указаних інститутів й більш швидкому поширенню ефективних моделей державного управління. Для підвищення ефективності функціонування національних політичних інститутів в умовах глобалізації необхідне комплексне вирішення низки завдань. Серед них, зокрема, удосконалення організаційно-функціональної структури системи управління; всебічна оцінка співвідношення національного й міжнародного інтересів; вивчення глибинних змін ціннісних орієнтацій, культурних стереотипів, перспектив поглиблення міжкультурного діалогу між націями. 5. Запропоновано авторське визначення прогнозно-сценарної парадигми стратегічного планування адміністративного реформування, суть якої полягає в комплексному використанні принципів традиційного та сценарного підходів щодо планування розвитку соціальних систем, що дає змогу визначити (спрогнозувати) якісно-кількісні зміни, які існують (можуть існувати) від початкової до завершальної стадії адміністративної реформи. 6. Обґрунтована необхідність переходу до нової парадигми стратегічного планування адміністративного реформування системи державного управління в Україні, яка названа прогнозно-сценарною та забезпечує комплексне врахування принципів, методів і засобів існуючих підходів щодо планування розвитку соціальних систем, а також постійну підтримку внутрішньої впорядкованості вказаної системи за рахунок максимально можливого усунення невизначеності інформації стосовно зовнішнього та внутрішнього середовища її функціонування в умовах глобалізації. При цьому визначено три взаємопов’язаних етапи планування, у яких принципово відрізняються: період планування (довго-, середньо- та короткостроковий), рівень невизначеності зовнішніх і внутрішніх умов реформування, принципи та методи планування, сутність і призначення правових документів, які мають бути розроблені й затверджені після завершення кожного етапу планування. 7. Адміністративна реформа, розроблена з урахуванням необхідності реалізації національних інтересів, може стати ключовим інструментом реалізації державної політики з питань національної безпеки, оскільки дасть змогу не тільки чинити достатній вплив на консолідацію політичних сил, які підтримують європейську та євроатлантичну інтеграцію України, а й активізує процес самовизначення геополітичної орієнтації її народу. За таких умов адміністративна реформа може забезпечити стійкий розвиток системи державного управління. Результати виконаного дослідження дозволяють запропонувати для втілення у практичну діяльність органів державної влади такі рекомендації: запровадити в систему органів державної влади підрозділи, які б здійснювали постійний моніторинг загроз досягненню цілей адміністративного реформування в сучасних умовах глобалізації, для цього розробити методики та моделі прогнозування, своєчасного виявлення, попередження й обґрунтування заходів щодо нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз щодо реалізації національних інтересів в процесі реформування; запропонувати систему показників, критеріїв, що дозволить оперативно здійснювати комплексні системні дослідження та розробити надійний аналітичний інструментарій оцінювання ефективності державної політики в сфері євроатлантичної інтеграції України; окреслити підходи щодо підвищення якості професійної підготовки управлінських кадрів з питань адміністративного реформування шляхом розробки та затвердження Кабінетом Міністрів України методики оцінки рівня їх професійної здатності до розв’язання проблемних питань державотворення; покращити належне інформаційне супроводження адміністративного реформування, зв’язку з громадськістю, завдяки активізації громадської думки щодо питань ефективності та результативності адміністративного реформування в Україні; розробити Концепції, Стратегії, Плани заходів адміністративної реформи та інноваційного розвитку України на 2008-2018 роки, затвердити відповідні документи, (Президент – Стратегію, Верховна Рада України – Концепцію, а Кабінет Міністрів України – План заходів, у якому мають бути встановлені завдання на короткострокову перспективу, пов’язані із досягненням тих чи інших цілей Стратегії адміністративної реформи), а також визначити необхідні ресурси, виконавців, послідовність дій тощо. Складна та багатоаспектна тема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Актуальним завданням подальших досліджень є наукове обґрунтування системи показників і комплексної методики щодо оцінки ризиків та загроз недосягнення визначених цілей адміністративної реформи, а також побудови ієрархії вказаних загроз; подальше обґрунтування структури системи державного управління в Україні на засадах поглиблення демократичних перетворень, що дасть змогу об’єктивно контролювати реформування та вносити відповідні корективи. | 