Анотація до роботи:

Бабушкіна Р.О. Агромеліоративна ефективність використання кальцієвмісних меліорантів на зрошуваних чорноземах південних - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02- сільськогосподарські меліорації. - Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2006 р.

У дисертації висвітлено результати вивчення впливу зрошення і хімічної меліорації (вапняку нормами внесення 5, 10 і 15 т/га і фосфогіпсу нормами внесення 12, 24 і 36 т/га) на основні фізичні та фізико-хімічні властивості іригаційно осолонцьованого чорнозему південного, типового для зрошуваної зони півдня України.

Визначено інтенсивність і напрям змін властивостей ґрунту за різних норм меліорантів і підвищення продуктивності сільськогосподарських культур у зоні дії Каховської зрошувальної системи. Запропоновано спосіб меліорації іригаційно осолонцьованих ґрунтів із використанням вапняку, який забезпечує відтворення їх родючості та дозволяє підвищити врожайність вирощуваних культур на 15,1-22,8%.

У дисертації, що є завершеною науково-дослідною роботою, обґрунтовано й вирішено актуальне науково-практичне завдання відтворення родючості іригаційно осолонцьованих чорноземів південних із використанням вапняку місцевих кар’єрів в якості природного, екологічно безпечного меліоранта.

На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Зрошення чорноземів південних протягом 17 років прісною дніпровською водою спричинило опріснення верхнього шару грунту за рахунок міграції солей кальцію та магнію вниз по грунтовому профілю. Кількість водорозчинних солей в шарі грунту 0-20 см зменшилась з 0,106 % до 0,061 % порівняно з незрошуваним аналогом (в 1,7 рази).

2. Тривале зрошення водою р. Дніпро призвело зміни в ГПК. Кількість кальцію в ГПК зменшується, вміст обмінного натрію підвищується в 1,5 рази, обмінного магнію – в 1,2 рази порівняно з незрошуваним аналогом. При цьому відношення обмінного кальцію до магнію зменшується в шарах 0-20 і 20-40 см відповідно з 3,08 до 2,41 і з 2,67 до 1,99, що активізує процеси осолонцювання ґрунту.

3. Застосування фосфогіпсу й вапняку покращувало фізико-хімічні властивості зрошуваного ґрунту. Вміст іонів кальцію у складі водної витяжки ґрунту підвищувався. Зростання співвідношення Са²⁺:Na⁺ у 3-5 рази в ґрунтовому розчині орного шару спричиняло блокування накопичення натрію і магнію, що зумовлювало зниження інтенсивності солонцевого процесу.

4. Використання кальцієвмісних меліорантів забезпечувало надходження карбонатів кальцію у ґрунтовий профіль. На всіх фонах хімічної меліорації спостерігали підвищення їх вмісту у шарі 0-60 см у 1,4-2,5 рази, що зумовлювало позитивний кальцієвий баланс.

5. Позитивний вплив хімічних меліорантів на агрофізичні властивості ґрунту спостерігався як у прямій дії, так і в післядії. Застосування меліорантів покращувало структуру ґрунту. Кількість агрономічно цінних агрегатів збільшувалась на 8,6-9,2%, найбільш агрономічно цінних - у 2,2-2,8 рази, кількість водостійких агрегатів – на 10,9-13,8%. Кількість мікроагрегатів зменшувалась на 0,55-1,04% порівняно з контролем. Щільність ґрунту при внесенні вапняку та фосфогіпсу знижувалась на 0,06-0,19 г/см³.

6. Дослідження впливу зрошення і хімічної меліорації на вміст гумусу в чорноземі південному свідчать, про тенденцію його підвищення за рахунок покращення властивостей грунту, більш високої продуктивності сільськогосподарських культур і відповідно маси післязбиральних їх залишків, більш сприятливих умов для процесів гуміфікації. Внесення фосфогіпсу й вапняку на оптимальному фоні мінеральних добрив оптимізує режим елементів живлення чорноземів південних та підвищує вміст рухомих форм NPK у ґрунті для формування додаткового врожаю.

7. Меліорація іригаційно осолонцьованих чорноземів південних позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських культур. Застосування фосфогіпсу й вапняку забезпечує достовірний приріст урожайності вирощуваних культур на 16,9-20,8% порівняно з контролем без меліорантів. При цьому рівень рентабельності становить 98,8-100,1%.

8. Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень і мінімум витрат на використання свідчать, що внесення вапняку нормами 10 і 15 т/га є кращими й близькими за значенням. Проте, враховуючи одноразову величину капітальних витрат і термін окупності, слід вважати за оптимальну норму внесення вапняку 10 т/га, а перспективною – 15 т/га, яка має більш тривалий меліоративний ефект.

9. Вапняк місцевих кар’єрів є перспективним меліорантом для зрошуваних ґрунтів півдня України. Головними перевагами його, порівняно із традиційним меліорантом – фосфогіпсом, є екологічна чистота й відносно низька вартість.

10. Для меліорації іригаційно осолонцьованих ґрунтів рекомендуємо використовувати вапняк місцевих кар’єрів в якості природного, екологічно безпечного меліоранта шляхом внесення його восени по поверхні ґрунту нормою 10-15 т/га. За такого агромеліоративного прийому створюється позитивний баланс кальцію в зрошуваному ґрунті, послаблюються процеси його осолонцювання, дещо збільшується вміст гумусу й елементів живлення. При цьому одночасно вирішується проблема утилізації відходів вапняку місцевих кар’єрів.

Публікації автора:

1. Бабушкина Р.А., Золотун В.П., Жуков В.А., Моргун М.М., Малиновская Н.М Изменение мелиоративных свойств почв юга Украины в условиях орошения и их мелиорация /Орошаемое земледелие.- 1988.-№33.-
С.5-8. (Експериментальна частина, обробка даних. Частка авторства 30%).

2. Бабушкіна Р.О. Вплив зрошення і хімічної меліорації на зміну сольового складу вторинно осолонцьованого ґрунту // Зб. наук. пр. Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип.40. – С. 202-209. (Експериментальна частина, написання статті).

3. Бабушкіна Р.О., Колесніков В.В. Вплив кальцієвмісних меліорантів на агрегатну і мікроагрегатну складову чорноземів південних вторинно осолонцьованих в умовах зрошення // Зб. наук. пр. Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант, 2005. – Вип.41. – С.244-249. (Експериментальна частина, написання статті. Частка авторства 85%).

4. Бабушкіна Р.О., Гарболинський І.О. Економічна ефективність заходів по відтворенню родючості зрошуваних вторинно осолонцьованих ґрунтів півдня України // Зб. наук. пр. Таврійський науковий вісник. –Херсон: Айлант, 2006. – Вип.43. – С. 175-182. (Експериментальна частина, обробка даних. Частка авторства 80%).

5. Бабушкіна Р.О., Колесніков В.В. Використання кальцієвмісних меліорантів на виключення вторинного осолонцювання зрошуваних чорноземів Тавріі // Зб. "Динаміка наукових досліджень- 2004" ІІІ міжнарод. наук.-практич. конф.
21-30 червня 2004 року. Том 15 "Сільське господарство", Дніпропетровськ.- 2004. – С.32-34. (Експериментальна частина, узагальнення даних, підготовка статті до друку. Частка авторства 75%).

6. Бабушкина Р.А., Золотун В.П., Жуков В.А., Моргун М.М., Малиновская Н.М. Изменение мелиоративных свойств почв юга Украины в условиях орошения и их мелиорация // Тезисы докладов ІІІ съезда почвоведов и агрохимиков УССР 10-14 сентября 1990 г. – Харьков. – 1990.- С. 41-45. (Експериментальна частина. Частка авторства 73% ).

7. Бабушкіна Р.О., Золотун О.В., Жужа В.В. Еколого-меліоративні заходи попередження осолонцювання ґрунтів степу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до V з’їзду УТГА (6-10 липня 1998 р., м. Рівне). – Харків. - 1998. – Ч. ІІІ. – С. 184-185. (Обробка дослідних аналітичних даних, підготовка публікації. Частка авторства 68%).

8. Бабушкіна Р.О., Колесніков В.В. Моделювання відтворення ефективної родючості вторинно осолонцьованих ґрунтів півдня України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Спец. випуск до VІІ з’їзду УТГА (липень 2006р., м. Київ). – Харків. - 2006. – Книга друга. – С. 251-253 (Експериментальна частина. Частка авторства 80% ).