Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Гайструк Наталія Анатоліївна. Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) : дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Вінницький національний медичний ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2007. — 346арк. : іл., табл. — Бібліогр.: арк. 289-341.



Анотація до роботи:

Гайструк Н.А. Антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами (патогенез, діагностика, прогнозування і лікування) Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2006.

Дисертація присвячена вивченню деяких механізмів виникнення порушень розвитку плода, оцінки впливу психоемоційного стану та нейроендокринної адаптації на перебіг вагітності, пологів, а також розробці системи прогнозування плацентарної недостатності та ефективного лікування гіпертензивного синдрому у вагітних з метою антенатальної охорони плода та профілактики перинатальних ускладнень.

У вагітних з гіпертензивними розладами спостерігається плацентарна недостатність (47,0 % прееклампсія легкого ступеня тяжкості, 55,0 % прееклампсія середнього ступеня тяжкості, 35,0% хронічна гіпертензія І ст.), яка обумовлює порушення стану плода і новонародженого (внутрішньоутробна гіпоксія спостерігається 55,5 % при прееклампсія легкого ступеня тяжкості, 60,0 % при прееклампсії середнього ступеня тяжкості, 45,0 % при хронічній гіпертензії І ст.); антенатальна смертність плода – 16,7 при прееклампсії середнього ступеня тяжкості, рання неонатальна смертність – 7,7 при прееклампсії легкого ступеня тяжкості; затримка розвитку плода при легкій прееклампсії зустрічається в 36,3%, при прееклампсії середнього ступеня – в 44,8%, а при ГХ І ст. – в 28,2% випадків).

В результаті проведених досліджень встановлені нові ланки патогенезу плацентарної недостатності та гіпертензивних розладів. Виявлений дисбаланс стреслімітуючих та стресіндукуючих систем вказує на причетність нейрогуморальних порушень в розвитку і прогресуванні гіпертензивних розладів. Оцінка стану системи L-aргінін/NO дозволила виявити роль імуноагресії та ендотеліальної дисфункції в розвитку гіпертензії та порушень фетоплацентарного кровотоку.

Статистична оцінка значимості досліджуваних показників, а також виявлення кореляційної залежності їх із масою плода, дозволило сформувати математичну регресійну модель раннього прогнозування порушень плода у вагітних з гіпертензивними розладами, що, на нашу думку, зменшить показники анте-, інтра- та перинатальної захворюваності і смертності.

Запропонований нами диференційований лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з плацентарною недостатністю, виявився досить ефективним оскільки викликав зменшення частоти ЗВУР, ПН, внутрішньоутробної гіпоксії відповідно до 10,9±3,6%, 15,1±5,2% і 25,5±4,0%, забезпечив покращення нейрогуморального стану, метаболічних, окисно-відновних процесів, стабілізував морфологічні та гістохімічні зрушення і, нарешті, відновив змінену експресію про- і антиапоптозних рецепторів в плацентах жінок з гіпертензивними розладами.

У дисертації подано теоретичне обгрунтування та нове вирішення наукової проблеми – антенатальна охорона плода у вагітних з гіпертензивними розладами, суть якої полягає у встановленні нових патогенетичних ланок розвитку порушень стану плода у вагітних високого ризику, їх діагностиці, прогнозуванні, а також в оптимізації системи лікувально-профілактичних заходів, що визначає шляхи зниження перинатальної патології та смертності.

1. В ретроспективних дослідженнях гіпертензивні розлади у вагітних зустрічалися в 10,3 % випадків. Дана патологія супроводжувалася високою частотою ускладнень вагітності (загроза переривання вагітності 16,0-20,0 %), пологів (первинна слабкість пологової діяльності 15,0-30,2 %, а вторинна 15,0-25,3 %) і післяпологового періоду (патологічна кровотрата 22,5-30,6 %), що доводить актуальність питання та необхідність пошуків більш досконалих підходів для його вирішення.

2. При гіпертензивних розладах у вагітних відмічається порушення стану плода за даними КТГ (зниження осциляцій, їх амплітуди та тривалості, поява децелерацій), рівня статевих гормонів (зниження прогестерону, естріолу і хоріонічного гонадотропіну) та УЗД з допплерометрією (централізація матково-плацентарно-плодового кровотоку і підвищення судинної резистентності), які знаходяться в прямій залежності від тяжкості хронічної гіпертензії та прееклампсії. Крім того, страждання плода та новонародженого при даній патології вагітності підтверджуються значною частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (від 16,7 % до 44,8 %), його гіпоксією (55,5 % при прееклампсії легкого ступеня і 60,0 % при ускладненні прееклампсією середнього ступеня тяжкості), ранньої неонатальної (7,7 при прееклампсії легкого ступеня) і антенатальної смертності (16,7 при прееклампсії середнього ступеня тяжкості).

3. Розрегуляція стреслімітуючих та стресреалізуючих систем при даній патології поєднується з порушеннями стресостійкості, емоційних, когнітивних та вегетативних реакцій, що свідчить про вираженність психоемоційної дезадаптації.

4. Вперше доведено, що по мірі зростання в крові вагітних з гіпертензивними розладами дефіциту оксиду азоту, накопичення окисномодифікованих білків, посилюється гіпоксія та імуноагресія, збільшується глибинність деструктивних процесів в клітинах плаценти та вираженість клінічних проявів ускладненого перебігу вагітності. Виявлені метаболічні зрушення являються причиною зниження гормональної, регенеративної та транспортної функцій плаценти, і відіграють вирішальну роль у розвитку ускладнень вагітності та стану плода.

5. Індукція механізмів рецепторзалежної загибелі клітин плацентарного бар’єру шляхом Fas-залежного апоптозу (АPO-1/CD95) та порушення його регуляції (експресії антиапоптотичного протеїну bcl-2) обумовлює змішаний гіпоксично-аутоімунний тип ушкодження фетоплацентарного комплексу.

6. Структурні зміни в плаценті знаходяться в прямій залежності від ступеня вираженності гіпертензивних розладів. В плаценті виявляються: додаткові структурні включення у 40,0% вагітних з прееклампсією легкого ступеня, 50,0% вагітних з прееклампсією середнього ступеня і 32,5% з хронічною гіпертензією І ст. До них належали: локальне розширення міжворсинчастого простору неправильної форми, що локалізувалось в субхоріальній або суббазальній зонах. Розширення плацентарних судин, крововиливи, інфаркти та внутрішньосудинні тромби спостерігались у 5,0% вагітних з прееклампсією легкого ступеня, 18,0% вагітних з прееклампсією середнього ступеня і 5,0% з хронічною гіпертензією І ст.

7. В комплексну терапію при гіпертензивних розладах у вагітних в якості патогенетично обґрунтованих засобів рекомендується включення препаратів коензим композитум, плацента композитум, корвітин, кардонат, солкосерил та нервохеель з 20-22 тижня вагітності.

8. Проведені клінічні спостереження по з’ясуванню впливу запропонованих критеріїв оцінки ведення вагітних з гіпертензивними розладами та плацентарною недостатністю дають право рекомендувати в інтересах матері та дитини проведення поглибленого, комплексного обстеження з метою раннього виявлення порушень розвитку плода та її корекції.

9. Розроблена високоінформативна математична модель прогнозування порушень стану плода забезпечує можливість формування груп ризику виникнення патології на ранніх етапах її розвитку. Завчасно проведена вдосконалена нами терапія сприяє зменшенню клінічних проявів прееклампсії та хронічної гіпертензії, покращує стан плода, знижує частоту аномалій пологів і післяпологового періоду. Нормалізація метаболічних процесів в організмі матері та зменшення гіпоксичного тиску на тканини плаценти дозволили запобігти розвитку в ній значних деструктивних змін, значно покращити стан новонародженого, зменшити частоту асфіксій в 1,66 раз відносно групи порівняння та ліквідувати перинатальну смертність.

Публікації автора:

  1. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. Невідкладні стани в акушерстві /За загальною ред. проф. Гайструка А.Н. – Вінниця: Книга-Вега, 2004. – 361 с. (Підготовка текстового матеріалу глав підручника, участь в оформленні і підготовці його до друку).

  2. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А., Мороз О.В. Неотложные состояния в акушерстве /Под общей редакцией проф. Гайструка А.Н. – Винница: Книга-Вега. – 2006. – 521 с. (Підготовка текстового матеріалу глав підручника, участь в оформленні і підготовці його до друку).

  3. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Морфологічні та гістологічні зміни плаценти у жінок з ФПН при гестозах вагітних //Вісник морфології. – 2001. – Т. 7, № 2. - С. 261-263. (Набір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз отриманих морфологічних змін у плаценті).

  4. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А. Стан дітей та перебіг періоду новонародженості при фетоплацентарній недостатності у вагітних //Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. - № 1. – С. 62-63. (Клініко-статистичний аналіз стану дітей та перебігу неонатального періоду, формульовання висновків, підготовка статті до друку).

  5. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Внутрішньоутробна затримка розвитку плода у вагітних з гіпертензивним синдромом //Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2002. - № 2. – С. 430-432. (Пошук і аналіз даних літератури, дослідження та аналіз отриманих даних).

  6. Гайструк Н.А. Показники активності деяких ферментів сироватки крові при ФПН у вагітних жінок з гіпертензивним синдромом //Вісник наукових досліджень. – 2002. - № 2 (26). - С. 20-21. (Формування груп вагітних, первинна обробка та аналіз отриманих результатів, статистичний аналіз результатів дослідження).

  7. Гайструк Н.А., Мороз О.В., Гайструк А.Н. Профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з пізнім гестозом з використання „Солкосерилу” //Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – Т. 2, № 2. – С. 691-693. (Формування груп вагітних і лікування запропонованими методами).

  8. Гайструк Н.А. Деякі морфологічні особливості плаценти при гіпертензивному синдромі вагітних //Вісник морфології. – 2003. - № 1. – С. 56-58. (Набір матеріалу для морфологічного дослідження, проведення аналізу отриманих морфологічних змін у плаценті, формулювання висновків).

  9. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н., Булавенко О.В. Використання Мілдронату для корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних з гіпертензивним синдромом //Ліки України. – 2003. - № 6. – С. 28-29. (Інструментальні дослідження вагітних та лікування запропонованими методами).

  10. Гайструк Н.А. Дослідження рівня плацентарних білків у вагітних із фетоплацентарною недостатністю і внутрішньоутробною гіпоксією плода у ІІІ триместрі вагітності //Ліки України. – 2003. - № 7-8. – С. 28-29. (Формування клінічних груп вагітних, набір матеріалу для дослідження, аналіз отриманих результатів та формулювання висновків).

  11. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А. Стан печінки та показники активності деяких ферментів сироватки крові у вагітних з гіпертензивним синдромом //Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7, № 4. – С. 53-56. (Формування груп вагітних, забір матеріалу для лабораторних досліджень, проведення аналізу даних літератури та власних досліджень, формулювання висновків).

  12. Роль женской консультации в профилактике антенатальной гибели плода при гипертензивном синдроме /Н.А. Гайструк, А.Н. Гайструк, О.В. Булавенко, О.Н. Рига //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2003. – С. 51-56. (Пошук і аналіз даних літератури, ретроспективні дослідження та аналіз отриманих даних).

  13. Гайструк Н.А. Особенности течения беременности и родов у женщин с гипертензивным синдромом //Вісник морфології. – 2004. – Т. 10, № 1. – С. 159-162. (Пошук і аналіз даних літератури, проведення дослідження та аналіз отриманих даних).

  14. Гайструк Н.А., Туманова Л.Г., Задорожна Т.Д. Структурні особливості плаценти при ФПН у жінок із пієлонефритом //Вісник морфології. – 2004. – Т. 10, № 2. – С. 239-241. (Набір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз отриманих морфологічних змін у плаценті, формулювання висновків).

  15. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Кесарево сечение как метод досрочного родоразрешения при гипертензивном синдроме беременных //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ, 2004. – С. 91-94. (Аналіз даних літератури та власних досліджень).

  16. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Деякі особливості стану дітей у період новонародженості при гіпертензивному синдромі у вагітних та породіль //Ліки України. – 2004. - № 9. – С. 140-141. (Клініко-статистичний аналіз стану дітей та перебігу неонатального періоду, формулювання висновки, підготовлено статтю до друку).

  17. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Содержание гликогена в нейтрофильных лейкоцитах крови рожениц с гипертонией, их плодов и новорожденных //Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2004. - № 3. – P. 20-22. (Аналіз даних літератури та власних досліджень).

  18. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н., Мороз О.В. Застосування екстракту із соку свіжого листя артишоку польового в комплексній терапії фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом //Ліки України. – 2004. - № 11. – С. 84-85. (Лікування запропонованими методами, аналіз отриманих даних).

  19. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Сучасна корекція ферментного зрушення сироватки крові препаратом Хофітол у жінок з пізнім гестозом //Репродуктивное здоровье женщины. – 2005. - № 3. – С. 90-92. (Лікування запропонованими методами, аналіз отриманих даних).

  20. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Профілактика пізнього гестозу у вагітних з гіпертензивним синдромом шляхом використання магне-В6 та кардонату //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – 2005. С. 68-71. (Лікування запропонованими методами, аналіз отриманих даних).

  21. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н., Мельник А.В. Стан системи L-аргінін / NO у вагітних з ізольованою і поєднаною із фетоплацентарною недостатнісю гестаційною гіпертензією //Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2005. - № 5. – P. 62-65. (Аналіз даних літератури та власних досліджень).

  22. Гайструк Н.А., Задорожна Т.Д., Гайструк А.Н. Вплив ендотеліальної дисфункції на розвиток апоптозу в плаценті у вагітних з пізнім гестозом //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 2005. – Т. 114, часть 2. – С. 7-10. (Набір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз отриманих морфологічних змін у плаценті, формулювання висновків).

  23. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Кислотно-лужний стан крові в породілей з гіпертензивним синдромом і корекція його порушення //Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2005. - № 9 (1). – С. 87-89. (Аналіз даних літератури та власних досліджень, формулювання висновків).

  24. Гайструк А.Н., Гайструк Н.А. Фетоплацентарная недостаточность. В кн.: Неотложные состояния в акушерстве. – Винница: Книга-Вега. – 2006. – С. 8-60. (Підготовка текстового матеріалу глав підручника, участь в оформленні і підготовці його до друку).

  1. Гайструк Н.А., Задорожна Т.Д., Гайструк А.Н. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацентарного бар’єру при гіпертензивному синдромі, обумовленому гіпертонією вагітних //Вісник морфології. - 2006. – Т. 12, № 1. - С. 57-60. (Набір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз отриманих морфологічних змін у плаценті, формулювання висновків).

  2. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н. Окислювальна модифікація білка у вагітних з ізольованою гестаційною гіпертензією і поєднаною фетоплацентарною недостатністю //Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: ”Інтермед”, 2006. – С. 128-131. (Аналіз отриманих даних, оформлення статті та підготовка її до друку).

  3. Коломійцева А.Г., Діденко Л.В., Гайструк Н.А. Удосконалення діагностики та терапії інфікування вагітних з прееклампсією //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 2006. – Т. 142, часть ІІ. – С. 88-90. (Формування груп вагітних і лікування запропонованими методами).

  4. Гайструк Н.А., Гайструк А.Н., Мельник А.В. Прогнозування плацентарної недостатності у вагітних з артеріальною гіпертензією //Здоровье женщины. – 2006. - Т. 27, № 3. – С. 16-18. (Розроблено анкету-опитувач та проведено анкетування вагітних, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

  5. Н.А. Гайструк, А.Н. Гайструк, А.В. Мельник. Стан окисної модифікації білків та системи L-аргінін/NO у вагітних з артеріальною гіпертензією та їх корекція //Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. - Т. 28, № 3. – С. 91-94. (Аналіз отриманих даних, оформлення статті та підготовка її до друку).

  6. Гайструк Н.А. Психоемоційний стан і нейроендокринна адаптація у вагітних з артеріальною гіпертензією та їх ефективна корекція //Здоровье женщины. – 2006. - Т. 28, № 4. – С. 87-90. (Анкетування вагітних, статистична обробка та аналіз отриманих даних).

  7. Н.А. Гайструк. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент вагітних з прееклампсією середнього ступеня важкості //Вісник морфології. – 2007. - Т. 13, № 1. - С. 17-19. (Забір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз та обробка отриманих даних).

  8. Н.А. Гайструк. Ефективність антигомотоксичної терапії в корекції морфологічних та імуногістохімічних змін у плацентах вагітних з артеріальною гіпертензією //Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – Т. 2, № 31. – С. 10-12. (Забір матеріалу для морфологічного дослідження, аналіз та обробка отриманих даних).

  9. Патент України на корисну модель № 19177 „Спосіб лікування плацентарної недостатності у жінок з гіпертонією вагітних, пізніми гестозами, невиношуванням вагітності” від 15 грудня 2006 року. (Розробка способу лікування, запропоновані практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику).