Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Конопльова Олена Володимирівна. Архітектурна ідея та засоби її формування в творчій діяльності архітектора : Дис... канд. наук: 18.00.01 - 2003.



Анотація до роботи:

Конопльова О.В. Архітектурна ідея та засоби її формування в творчій діяльності архітектора. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Київський національний університет будівництва і архітектури. Київ. 2002.

Дисертація присвячена дослідженню архітектурної ідеї та засобів її формування в творчій діяльності архітектора.

Досліджено художньо-інформаційна змістовність архітектурної ідеї та засоби її формування під час творчого пошуку, який розглянуто як процес трансляції з природної мови (проектної програми) на метамову (графічний ескіз).

Розроблена теоретична модель взаємодії понятійних та образних засобів формування архітектурної ідеї в творчій діяльності архітектора та надано методичні рекомендації щодо оптимізації процесу її утворення.

1.Поняття та образ, як форми відбиття та накопичування інформації, є структурними характеристиками професійної та творчої діяльності архітектора. З їх допомогою результати професійної діяльності архітектора залучуються до єдиної системи функціонування соціуму та здійснюється зворотний зв’язок зі споживачем.

Поняття та образ є, також, матеріалом формування системи професійних засобів архітектора: понятійного апарату та специфічної метамови - креслення. Вони відіграють провідну роль у процесі передавання та закріплення досвіду, що забезпечує спадкоємність та розвиток професії.

2.Теоретичні дослідження творчої діяльності архітектора базуються на положення загальної теорії творчості, а також даних інших наук - психології, філософії, семіотики, лінгвістики та ін.

Особливістю досліджень процесу творчості в окремих галузях є виявлення його відмінностей в порівнянні з загально теоретичною уявою. В архітектурі цей розбіг пов’язаний з подвійністю, що присутня як в предметі проектування - архітектурному об’єкті, так і в операціях по його створенню.

3.Архітектурний об’єкт уособлює собою поєднання утилітарних та художніх вимог, що реалізуються в архітектурній формі. В ній відбито як соціокультурні настанови, так і особистість автора. Дії, по створенню проекту майбутнього об’єкту теж здійснюються в двох площинах - вербальній та відеографічній, що вимагає від архітектора володіння як професійним понятійним апаратом, так і графікою - засобом фіксації та розвинення задуму на папері.

4.В наслідок вдосконалення методології проектування та розповсюдження ЕОМ, професійні інтереси архітектора акумулюються навколо процесу створення ідеї майбутнього об’єкту. Цей процес може бути розглянуто як міжмовну трансляцію, що здійснюється при взаємодії понятійних та образних структур.

Успіх трансляційного процесу залежить від якості сформованого за допомогою понять цільового каркасу та його перекладу на мову наглядних образів. Цей переклад є перекодуванням: зміною знаку при збереженні змісту.

5.Процес утворення архітектурної ідеї як процес взаємодії понятійних та образних структур відображено в теоретичній моделі, успіху реалізації якої сприятимуть методичні рекомендації що до технології ведення творчого пошуку.

Результати дослідження упровадженні як в навчальний процес, так і в проектну практику, а також є матеріалом для продовження теоретичних досліджень.

Публікації автора:

  1. Коноплева Е.В. Архитектурная критика как история архитектуры сегодняшнего дня // Проблемы истории архитектуры: Часть I. Вопросы методологии истории архитектуры. – М.: ВНИИТАГ, 1990. – С.130-132.

    Коноплева Е.В. Вопросы повышения качества проектирования городской среды // Развитие и совершенствование городского строительства и хозяйства. – К.: УМК ВО, 1991. - С.134-139.

    Конопльова О.В. Розвинення понятійного рівня композиційного мислення архітектора – шлях до вдосконалення професійної майстерності // Матеріали науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів інституту за підсумками науково-творчої роботи за 1993 рік. – Харків: ХХПІ, 1994. - С.129-130.

    Конопльова О.В. Специфічні риси діяльності критики в містобудуванні // Проблеми містобудування Західної України. – Львів: Львівська Політехніка, 1994. – С. 139-140.

    Коноплева Е.В. Развитие информационно- коммуникативной функции архитектуры – необходимое условие совершенствования городской среды // Повышение эффективности и надежности систем городского хозяйства. – К.: Институт системных исследований образования Украины, 1994. – С. 53-55.

    Коноплева Е.В. Понятие как инструмент творческой деятельности архитектора // Архитектура мира: Материалы конференции «Запад – Восток: Искусство композиции в истории архитектуры», вып.5. – М.: ARCHITECTURA, 1996. – С.263-265.

    Коноплева Е.В. Реставрация: восстановление связи времен // Українська Академія мистецтва: Дослідницькі та науково-методичні праці, вип.3.- К.: Українська Академія мистецтва, 1996. – С.43-44.

    Коноплева Е.В. Становление понятийного аппарата архитектора // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ, 1997. - №6. – С.16.

    Коноплева Е.В. Эволюция средств фиксации проектного продукта и ее связь с содержанием профессиональной деятельности архитектора // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ, 1998. - №6. – с.28-29.

    Коноплева Е.В. Специфика архитектурной формы и ее влияние на характер потребления архитектурного объекта // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Харків: ХХПІ, 1999. – №2-3. – С.25-27.

    Коноплева Е.В. Городская среда как сфера творчества архитектора // Коммунальное хозяйство городов. – К.: Техника, 2002. – №36. – С.91-94.