Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Ветеринарна хірургія


Хомин Надія Михайлівна. Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування) : Дис... д-ра вет. наук: 16.00.05 / Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. — Л., 2006. — 340арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 271-322.



Анотація до роботи:

Хомин Н.М. Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіології, патогенезу, профілактики та лікування). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

Дисертація присвячена обґрунтуванню причин виникнення, особливостей перебігу гострого та хронічного асептичного пододерматитів у великої рогатої худоби, а також розробці заходів профілактики і методів лікування хвороби. Визначено вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу на підставі змін біохімічних показників та фізико-механічних параметрів епідермісу. Проведені дослідження показують, що у корів, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі знижується вміст вологи у копитцевому розі та опір до його стирання, що призводить до надмірного стирання рогу підошви. Згодовування коровам кормів, дефіцитних за поживними та мінеральними речовинами призводить до зниження вмісту мінеральних речовин у копитцевому розі, перерозподілу фракцій кератозів, що погіршує якість останнього та сприяє надмірному нашаруванні рогу у ділянці підошви. Виявлено гістологічні і гістохімічні зміни копитцевого рогу та основи шкіри залежно від перебігу асептичного пододерматиту. Обґрунтовано залежність динаміки морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові від характеру перебігу асептичного запалення основи шкіри копитець. Встановлено характерні зміни біохімічних показників основи шкіри та копитцевого рогу за різних форм асептичного пододерматиту, а також визначено біофізичні параметри епідермісу копитець залежно від перебігу захворювання. Зокрема, виявлено, що при хронічному асептичному пододерматиті у корів знижується імунобіологічна реактивність організму, концентрація сірковмісних амінокислот у копитцевому розі та зростає вміст сульфгідрильних груп у ньому, що призводить до погіршення якості копитцевого рогу та його поганого стирання. Розроблено заходи профілактики асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби, які дають можливість попередити розвиток захворювання та методи лікування, завдяки чому вдається скоротити період видужання тварин.

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення завдання, яке полягає у вивченні патогенетичних механізмів асептичного пододерматиту залежно від умов утримання, рівня годівлі корів та за різних форм перебігу захворювання, диференціально-діагностичних критеріїв, а також у розробці заходів профілактики асептичного запалення основи шкіри копитець та методів лікування гострого і хронічного асептичного пододерматиту у великої рогатої худоби.

2. У господарствах Західного регіону України асептичний пододерматит у корів у 1,5 рази частіше виникає при утриманні їх на залізобетонній щілинній підлозі, ніж на дерев’яній, і у 2,3 рази - при згодовуванні кормів раціону, незбалансованого за поживними та мінеральними речовинами, порівняно із згодовуванням збалансованих відповідно до встановлених норм кормів.

3. Частота виникнення асептичного пододерматиту залежить від ступеня деформації. При задавненій формі деформації вона складає 47,5 %, вираженій – 30,0 %, а за відсутності деформації захворювання виникає у 7,2 % випадків.

4. Інтенсивність росту і стирання підошви копитець має сезонний характер: найбільше наростання епідермісу, за рахунок незначного його стирання, спостерігається у зимово-весняний період, а найменший – у літньо-осінній – завдяки інтенсивному стиранню.

5. У копитцевому розі грудних і тазових кінцівок тварин, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі, відбуваються зміни деяких біохімічних та біофізичних показників, порівняно з аналогічними у корів, які утримували на дерев’яній підлозі:

зменшується кількість вологи відповідно на 8,5 та 9,1 % та збільшується до деякої міри вміст SH-груп;

знижується опір до стирання епідермісу грудних і тазових кінцівок на 16,4 та 18,3 % (P<0,05);

підвищується інтенсивність стирання рогу підошви на грудних і тазових кінцівках відповідно на 10,9 та 16,7 % (р<0,05);

6. Годівля корів за раціонами, дефіцитними за поживними та мінеральними речовинами, енергетична забезпеченість яких складає 82–87 % відносно норми, призводить до виникнення остеодистрофічних змін, що проявляються зменшенням величини кутів пальцевих суглобів, мінеральної насиченості кісткової тканини, вірогідним зменшенням умісту загального білка, глюкози, вітамінів А та Е, кальцію, фосфору, міді, зростанням активності лужної фосфатази й умісту кетонових тіл і сприяє:

зниженню концентрації кальцію на 10,4 %, сірки – 5,3, міді – 16,9 та цинку – на 10,0%;

підвищенню вмісту вологи у копитцевому розі корів на 7,7 % та концентрації SH-груп – на 39,8 %;

зменшенню вмісту g-кератозів на 2,5 %, щільності – на 4,1 % та твердості – на 5,3 %;

зростанню опору до стирання – на 22,6 %;

зниженню інтенсивності росту копитцевого рогу на 17,6 та стирання – на 55,4 %.

7. Патогістологічні та патогістохімічні зміни в основі шкіри при асептичному пододерматиті проявляються запаленням, яке тісно пов’язане із структурно-метаболічними порушеннями у вигляді мукоїдного і фібриноїдного набряку сполучнотканинної основи копитець з вираженою дистрофією опорного фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми. Порушення метаболізму матриксу і фіброзно-опорних структур основи шкіри посилює запалення.

8. Асептичний пододерматит призводить до виражених структурно-метаболічних порушень епідермісу копитець, що проявляється збільшенням відкладання глікопротеїдних сполук і зменшенням вмісту кератиноцитів у зміненому роговому шарі копитець у корів.

9. У тварин, хворих на гострий асептичний пододерматит, виявлено наступні зміни:

а/ у крові - регенеративний зрушення ядра, зменшення вмісту міді на 7,0 %; зниження кількості Т-хелперів на 3,4 %, що сприяє зменшенню величини імунорегуляторного індексу;

б/ в основі шкіри - зростання концентрації гістаміну на 19,5 %.

10. Хронічний перебіг асептичного пододерматиту у корів проявляється змінами:

а/ у крові

диспротеїнемією (зменшення вмісту альбумінів на 8,2 %, g-глобулінів на 10,9 % і зростання концентрації a-глобулінів); зниженням концентрації міді на 10,4 %, вітамінів А і Е відповідно на 34,8 та 28,0 %, фагоцитарної та бактерицидної активності відповідно на 3,2 та 3,8%, зменшенням кількості сегментоядерних нейтрофілів на 2,7 %, Т-лімфоцитів – 4,3, Т-хелперів – 4,5 та імунорегуляторного індексу на 21,1 %;

б/ у копитцевому розі

зниженням вмісту сірковмісних амінокислот, кальцію на 15,7 %, сірки – 13,6, міді – 21,7, цинку – 8,9 та g-кератозів – 3,6 %;

зростанням концентрації SH-груп на 26,8 та a-кератозів – на 3,1 %;

зменшенням твердості копитцевого рогу на 10,0 та інтенсивності стирання епідермісу на 27,0 %, що призводить до надмірного відростання рогу підошви копитець.

11. Причиною масової апоптозної загибелі клітин є значне посилення внутрішньотканинного тиску у надмірно відрослому копитцевому розі, що може призвести до виникнення асептичного пододерматиту у корів. Це робить корекцію копитець важливим заходом у зниженні інтенсивності апоптозної загибелі епідермоцитів, що сприяє нормалізації внутрішньотканинного тиску на основу шкіри підошви копитець.

12. Проведення профілактичних заходів, які полягають у корегувальній розчистці копитець, моціоні, використанні підстилки соломи з подрібненим сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, ультрафіолетового опромінення корів лампою ПРК-2 у дозі 250 мэр/час/м2 тривалістю 25 хв двічі на тиждень протягом двох місяців, внутрішьом’язовому введенні один раз на тиждень протягом двох місяців 5 мл тривіту, нанесенні на ділянку вінчика і волярну поверхню п’ястя та пальмарну – плесни 5%-ного водного розчину йоду двічі у тиждень два місяці підряд та нанесенні на вінчик 20%-ного розчину натрію сульфату у поєднанні з 20%-ним розчином ДМСО один раз на тиждень протягом цього ж періоду, стимулюють обмін речовин, сприяють підвищенню резистентності організму та покращенню якості копитцевого рогу.

13. Гострий перебіг асептичного пододерматиту супроводжується вираженими судинними порушеннями, втягненням у запальний процес судин мікроциркуляторного русла, особливо чутливого до дії біогенних амінів, зокрема гістаміну, що вказує на важливу роль останнього у патогенезі ураження.

14. Використання при лікуванні гострого асептичного пододерматиту у корів аплікації на ділянку вінчика фармазолін-димексидного розчину дві доби підряд двічі на добу тривалістю 25-30 хв та забезпечення солом’яною підстилкою сприяє скороченню терміну лікування на дві доби.

15. За умов хронічного перебігу асептичного пододерматиту, на тлі пролонгованого запального процесу, розвиваються явища склерозу з вираженою дезорганізацією фіброзно-волокнистого каркасу копитцевої дерми, що зумовлює використання протисклерозної терапії, зокрема димексид-лідазних розчинів.

16. При хронічному перебізі асептичному пододерматиті внутрішньом’язове введення 5 мл тривіту один раз на тиждень, забезпечення солом’яною підстилкою, проведення моціону, нанесення на ділянку вінчика 5%-ного йод-димексидного розчину двічі на тиждень та аплікації 20%-ного водного розчину ДМСО з лідазою через кожні три доби сприяють покращенню якості копитцевого рогу та скороченню періоду одужання корів на 7 діб.

Публікації автора:

1. Загальна ветеринарно-медична хірургія /Борисевич Б.В., Борисевич В.Б., Петренко О.Ф., Хомин Н.М. Київ: Науковий світ, 2001.-274 с. (Дисертантка написала розділи: “Хвороби судин та лімфатичних вузлів”, “Хвороби шкіри” і “Хвороби сухожилків, сухожилкових піхв та бурс”).

2. Хомин Н.М. Поширеність асептичних пододерматитів в господарствах з різними умовами годівлі та утримання корів //Наук. вісник Націон. аграр.ун-ту. – К., 2001.– Вип.38.–С.50-54.

3. Гістамін в основі шкіри копитець у корів в нормі, при ревматичному пододерматитів та при ламініті /Хомин Н.М., Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Долецький С.П. //Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. – Харків, 2001.–Вип.79(ІІ).–С.176-181. (Авторка взяла участь у розробці схеми досліджень та визначенні вмісту гістаміну в основі шкіри копитець у корів).

4. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Особенности течения ламинита у лошадей и крупного рогатого скота //Ветеринария. 2001.-№ 7.–С. 40-42. (Дисертантка розробила схему лікування та провела узагальнення результатів досліджень).

5. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Деякі особливості пододерматитів великої рогатої худоби //Вісник Білоцерків. держ. аграр.ун-ту. – Біла Церква, 2001.–Вип.16.–С.17–23. (Авторка прийняла участь у вивченні окремих питань патогенезу пододерматитів).

6. Телятніков А.В., Хомин Н.М., Борисевич В.Б. Зміни епідермісу копитець корів при хронічному асептичному пододерматиті //Аграр. вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 5 (16). – С. 73–77. (Авторкою проведено підбір тварин та окремі гістологічні дослідження епідермісу копитець у корів).

7. Профілактика та лікування виразково-некротичних уражень пальців у нетелей /Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., Стецюка Л.Г., Хомин Н.М. //Вісник аграр. науки, 2002. – № 2.– С.27–29. (Здобувачем проведено біохімічні дослідження крові у нетелей та узагальнено результати досліджень).

8. Хомин Н., Борисевич Б. Роль остеодистрофії у виникненні пододерматиту у великої рогатої худоби //Вет. медицина України. – 2001.– № 6.– С.30–31. (Дисертантка взяла участь у розробці схеми досліду, провела біохімічні дослідження сироватки крові та аналіз отриманих результатів).

9. Хомин Н.М. Зміни копитець та особливості пододерматиту при утриманні бичків на щілинній бетонній підлозі //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2002.–Вип.21. – С.245–250.

10. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Лечение язвы Рустергольца у коров //Ветеринария.–2002. – № 8.– С.39–41. (Здобувач прийняла участь у розробці методики, схеми досліджень та проведенні лікування).

11. Борисевич Б., Хомин Н. Етіопатогенез уражень копитець у корів в умовах стійлового утримання //Вет. медицина України.– 2002. – № 12.– С. 32–34. (Дисертантка взяла участь у проведенні аналізу умов утримання та годівлі тварин, а також дослідженні стану кістяка, вимірюванні кутів суглобів у корів і формулюванні висновків).

12. Хомин Н.М., Борисевич В.Б., Когут Н.В. Деякі особливості патогенезу асептичного та гнійного підгострих дифузних пододерматитів корів //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2003.– Вип. 25, ч.1.– С.281–287. (Авторка взяла участь у розробці схеми досліду, провела морфологічні та імунологічні дослідження крові у корів з асептичним підгострим дифузним пододерматитом і узагальнила отримані результати).

13. Хомин Н.М. Ревматичне запалення копит у коней та копитець у великої рогатої худоби //Вет. медицина України. – 2004. – № 2.– С.32–34.

14. Хомин Н.М. Біохімічні та біофізичні показники копитцевого рогу корів залежно від рівня забезпеченості мінеральними речовинами //Наук. вісник Націон. аграр. ун-ту. – К., 2004.–Вип.74.– С. 318–322.

15. Хомин Н.М. Біофізичні властивості копитцевого рогу корів у нормі та при асептичному пододерматиті //Вет. медицина України.–2004.– № 4. – С. 41–42.

16. Хомин Н.М. Стан імунної системи організму корів з асептичним ураженням основи шкіри підошви копитець //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2004. - Вип. 29.–С. 150–155.

17. Хомин Н.М. Вплив типу підлог на якість копитцевого рогу у великої рогатої худоби //Вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2005. – Т.7. (№1). – Ч.2.– С. 75–79.

18. Хомин Н.М. Лікування хронічного асептичного пододерматиту у корів //Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад. – Полтава, 2005. – № 2. – С. 64–66.

19. Хомин Н.М. Вплив типу підлог на стан епідермісу підошви та виникнення запалення основи шкіри копитець у корів //Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2005. – Т.7. (№2). – Ч.6.– С. 169–173.

20. Хомин Н.М. Лікування гострого асептичного пододерматиту у корів //Наук. вісник Львів. націон. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2005.–Т.7, № 2.–Ч.1.–С. 156– 161.

21. Хомин Н.М. Профілактика асептичного пододерматиту у корів //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип. 34. – С. 180 –187.

22. Телятніков А.В., Хомин Н.М., Борисевич В.Б. Гістамін в крові корів при ревматичному пододерматитів та при ламініті //Аграр. вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць (Біол., с.-г. та вет. науки). – Одеса, 2001. – Вип. 4 (14). – С. 206–210. (Здобувач взяла участь у розробці схеми досліджень та визначенні вмісту гістаміну у крові).

23. Хомин Н.М. Епідермальні зміни при асептичному пододерматиті //Наук. праці Полтав. держ. аграр. акад.: Ветеринарні науки. – 2002. – Том.2 (21).– С. 356–358.

24. Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Хомин Н.М. Гістологічні дослідження копитцевого рогу в нормі та при пододерматитів у великої рогатої худоби //Проблеми зооінженерії та вет. медицини. – Ветеринарні науки: Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. – Харків, 2002.–Ч.2.–Вип.8 (32).– С.110–115. (Дисертантка взяла участь у відборі тварин для досліду, проведенні гістологічних досліджень копитцевого рогу та у формулюванні висновків).

25. Хомин Н.М. Діагностика, профілактика і лікування асептичних пододерматитів та їх ускладнень у великої рогатої худоби: Методичні рекомендації. (Рекомендовано до видання наук. – техн. радою Департаменту вет. медицини Міністерства аграрної політики України). – К., 2003. –.33 с.

26. Хомин Н.М. Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби //Методичні рекомендації з питань етіології, патогенезу, діагностики, профілактики та методів хірургічного лікування (Рекомендовано до видання наук. – техн. радою Департаменту вет. медицини Міністерства аграрної політики України). – Львів, 2005. –.21 с.