Анотація до роботи:

Козлов К.І. Державна політика соціальної безпеки: взаємодія органів влади і громадських організацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Харків, 2008.

У дисертації розглянуто проблеми взаємодії органів влади і громадських організацій у процесі формування та реалізації державної політики соціальної безпеки. З’ясовано сутність поняття “взаємодія органів влади і громадських організацій”, систематизовано основні підходи до визначення терміна “взаємодія” (системний, функціональний, методологічний та процесуальний), досліджено такі види взаємодії, як безпосередня, консультативна, інноваційна та наглядова. Розглянуто державну політику соціальної безпеки як комплекс заходів, реалізація яких спрямована на регулювання соціальних відносин у суспільстві з метою запобігання соціальним ризикам та їх компенсації, виконання державних соціальних гарантій. З’ясовано, що використання досвіду європейських країн щодо участі громадських організацій у процесі вироблення державної політики в Україні є корисним для підвищення результативності державного управління. Проаналізовано законодавчу та нормативно-правову базу участі громадських організацій у прийнятті державно-управлінських рішень. Досліджено сучасний стан взаємодії громадських органів влади і громадських організацій та рівень підготовки працівників органів влади до налагодження паритетної взаємодії з громадськими організаціями для реалізації державної політики соціальної безпеки. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства щодо взаємодії органів влади і громадських організацій, розроблено практичні рекомендації з управління процесом взаємодії та обґрунтовано концептуальні засади моделювання взаємодії органів влади і громадських організацій.

Дисертаційне дослідження розв’язує важливе науково-прикладне завдання щодо обґрунтування сучасних технологій взаємодії органів влади і громадських організацій, спрямованих на реалізацію конституційного права громадян України стосовно їх участі в управлінні державними справами, що дозволяє розробити рекомендації із удосконалення форм і методів участі громадських організацій у процесі здійснення державної політики соціальної безпеки. У цілому, проведене дослідження дозволяє сформулювати такі положення і висновки:

1. За умов трансформації українського суспільства, розбудови демократичної, соціальної, правової держави, створення демократичної системи державного управління, яка базується на принципах децентралізації, субсидіарності, відкритості та прозорості, зростає роль взаємодії суб’єктів державної політики. Доведено, що удосконалення партнерських відносин між органами влади і громадськими організаціями можливе за ініціативи зацікавлених сторін та визнання взаємодії як форми реалізації права громадян на участь в управлінні державними справами.

2. Шляхом узагальнення та систематизації теоретичних досліджень стосовно побудови паритетного діалогу влади і громадськості вдосконалено процедуру участі об’єднань громадян у формуванні та реалізації державної політики соціальної безпеки шляхом запровадження нових форм залучення громадських організацій. До цих форм належать: цільове фінансування соціальних проектів громадських організацій, надання на конкурсній основі державних грантів громадським організаціям, створення асоційованих структур через укладання тимчасових та довгострокових угод про співпрацю органів влади і громадських організацій у вирішенні проблем соціальної сфери. Проведене дослідження свідчить про те, що на відміну від владних структур, використання бюджетних коштів соціальної спрямованості громадськими організаціями є більш ефективним.

3. Застосування методу категоріального аналізу дозволило дати визначити “державну політику соціальної безпеки”, як напрямок діяльності органів влади і громадських організацій у процесі регулювання соціальних відносин у суспільстві з метою запобігання соціальним ризикам та їх компенсації. Методом експертної оцінки дозволило встановлено пряму залежність ефективності здійснення державної політики соціальної безпеки від ступеня участі громадських організацій.

4. Порівняльний аналіз досвіду діяльності громадських організацій в Україні та країнах з розвиненою демократією дає підстави дійти висновку, що організації “третього сектору” в Україні потребують розробки законодавчо визначених повноважень у системі соціальної безпеки держави. Нормативно-правове забезпечення взаємодії органів влади і громадських організацій в Україні опосередковано розмежовує ролі органів влади і громадських організацій у процесі формування та реалізації державної політики соціальної безпеки. На основі системного аналізу чинної нормативно-правової бази з’ясовано сутнісні ознаки як форми, види та типи взаємодії не легітимізовані вітчизняним законодавством, а це зумовлює виникнення проблем у взаємовідносинах органів влади і громадських організацій, ускладнює координацію та узгодженість їх дій. Сьогодні для України актуалізується проблема розробки та прийняття Закону України “Про взаємодію органів влади і громадських організацій”, який окреслював би межі участі суб’єктів взаємодії у процесі прийняття та реалізації державно-управлінських рішень.

5. Встановлено, що роль громадських організацій у суспільстві полягає в узагальненні та перетворенні індивідуальних потреб окремих людей в інтегровані вимоги до органів влади. Шляхом застосування методу вторинного аналізу доведено, що громадські організації діють як незалежні інституції, які здійснюють моніторинг соціально-економічної, політичної та екологічної ситуації в країні. У разі виникнення суспільних проблем громадські організації вчасно привертають до них увагу громадськості, засобів масової інформації, органів влади та мобілізують їх на оперативні дії.

6. Проведене соціологічне опитування свідчить, що більшість державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування бажають постійно отримувати інформацію щодо ролі громадських організацій у процесі прийняття та реалізації політичних й управлінських рішень, але їх особиста участь у взаємодії з громадськими організаціями залишається низькою. Опрацювання системи навчальних елементів професійної програми підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування дозволяє надавати їм практичні навички залучення громадських організацій до процесу формування та реалізації державної політики.

7. Аналіз сучасного стану взаємодії органів влади і громадських організацій доводить, що за відсутності в Україні демократичної традиції розробки та реалізації державно-управлінських рішень актуальним є запровадження партисипаторної моделі взаємодії, в основу якої покладений принцип прямої участі громадських організацій. Обґрунтовано виникнення об’єктивної потреби приведення системи державного управління до стандартів демократичного врядування, що досягається шляхом налагодження діалогу органів влади і громадських організацій з приводу реалізації основних напрямків державної політики.

Публікації автора:

1. Козлов К. І. Владні органи і громадянське суспільство : співпраця чи протистояння / К. І. Козлов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2003. – № 2 (16) : У 2-х ч. – Ч. 1. – С. 264-269.

2. Козлов К. І. Державна політика у сфері соціальної безпеки населення (етимологічний аналіз) / К. І. Козлов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. - № 1 (19). – С. 84-89.

3. Козлов К. І. Громадські організації як суб’єкти державної політики у сфері соціальної безпеки населення / К. І. Козлов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – № 2 (20) : у 2 ч. – Ч. 1. – С. 216-221.

4. Козлов К. І. Залучення громадських організацій до реалізації державної політики у сфері соціальної безпеки населення як чинник євроатлантичної інтеграції України / К. І. Козлов // Теорія та практика державного управління. – Вип. 1 (10). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – С. 192-196.

5. Козлов К. І. Забезпечення соціальної безпеки як пріоритетний напрям взаємодії органів влади і громадських організацій / К. І. Козлов // Держава та регіони. – Серія : Державне управління. – 2006. – № 2. – С. 101-105.

6. Козлов К. І. Участь громадськості у формуванні та реалізації політики органів місцевого самоврядування / К. І. Козлов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во “Магістр”, 2006. – № 2 (29) : у 2 ч. – Ч. 2. – С. 367-372.

7. Козлов К. І. Викладання модуля “Участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики” слухачам професійної програми підвищення кваліфікації (методичні зауваження) / К. І. Козлов // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Вип. 3 (15). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. - С. 345-349.

8. Козлов К. І. Органи влади і громадські організації: модель взаємодії в контексті гарантування соціальної безпеки / К. І. Козлов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х.: Вид-во “Магістр”, 2007. - № 1 (31). – С. 165-173.

9. Козлов К. І. Соціальна взаємодія органів влади і громадських організацій / К. І. Козлов // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Вип. 2 (21). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. - С. 323-329.

10. Козлов К. І. Політичні партії – суб’єкти державної політики у сфері соціальної безпеки населення (у контексті реформування політичної системи) / В. П. Єлагін, К. І. Козлов // Політична реформа як засіб демократизації українського суспільства : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 18 квітня 2003 р.). – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2003. – С. 59–61.

Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні ролі політичних партій, що пройшли до парламенту на основі пропорційної системи виборів, у формуванні та реалізації державної політики соціальної безпеки.

11. Козлов К. І. Соціальна безпека населення в системі національної безпеки / В. П. Єлагін, К. І. Козлов // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали наук.-прак. конф. / [за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва]. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 1. – С. 68–69.

Особисто дисертантом визначено роль соціальної безпеки в суспільстві, її об’єкти та суб’єкти.

12. Козлов К. І. Громадські організації : класифікація, місце та роль у розвитку регіону / К. І. Козлов // Теорія та практика державного управління. – Вип. 6. : Нові механізми регіонального розвитку : матеріали наук.-практ. конф. (Харків, 12 грудня 2003 р.). – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – С. 87-89.

13. Козлов К. И. Концепция социальной безопасности : взаимодействие власти и общества / В. П. Елагин, К. И. Козлов // Социальная политика : проблемы и реформы : материалы междунар. науч. конф. – СПб. : Изд-во СЗАГС, 2004. – С. 39-40.

Особисто дисертантом визначено форми соціальної взаємодії органів влади і громадських організацій.

14. Козлов К. И. Реализация социальной политики в Украине / К. И. Козлов // Узбекистан и Украина : грани сотрудничества. – Ташкент : Akademiya, 2006 г. – С. 37-42.