Проведене дослідження проблеми державного управління якістю ЗСО України, аналіз та узагальнення його результатів підтверджують, що вихідна методологія вибрана правильно, гіпотеза підтверджена, поставлені завдання повністю виконані, мета дослідження досягнута. Покладені в основу дослідження сутність, структура якості ЗСО, технології її оцінювання, запропонований механізм державного управління якістю ЗСО, що ґрунтується на визнанні якості освіти пріоритетним напрямом державної освітньої політики України, повною мірою виправдали себе як концепція. Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки і запропонувати рекомендації. Усебічний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблематики показав, що державне управління якістю ЗСО в Україні є однією з найважливіших проблем становлення відкритого демократичного суспільства та реформування освітньої галузі. Результати проведеного аналізу свідчать про наявність великої кількості праць, особливо в зарубіжних джерелах, щодо здійснення управління якістю освіти на регіональному та місцевому рівнях, запровадження оцінних технологій в освітній процес. Проте ця проблема вивчалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук, школознавства та адміністрування, інакше кажучи, вона не була предметом вивчення науки державного управління як галузі наукового знання. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні проблема державного управління якістю ЗСО потребує наукового обґрунтування. Чинна система державного управління ЗСО не має відповідного ефективного механізму реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Понятійно-категорійний апарат з питань державного управління якістю освіти загалом та ЗСО зокрема практично відсутній. Не розроблено структурні та аналітичні моделі, теоретико-методологічні засади механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО на різних рівнях державного управління освітою, не сформована повністю нормативно-правова база щодо функціонування системи державного управління якістю ЗСО тощо.
Зважаючи на це автор присвятила дисертаційну роботу концептуальному обґрунтуванню державного управління якістю ЗСО та побудові теоретичної моделі механізмів державного управління якістю ЗСО, що базується на державно-громадській формі управління; з’ясуванню змісту та структури якості ЗСО як об’єкта управлінського впливу з боку органів державного управління ЗСО; оновленню освітньої статистики України та розробці моделі національної системи показників і критеріїв якості ЗСО, визначенню показників і критеріїв ефективності державного управління якістю ЗСО; системному аналізу досягнутого ЗСО стану з погляду з’ясування соціальної ефективності державного управління ЗСО та ступеня реалізації державної освітньої політики щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні. Розглядаючи генезу поняття державного управління, дисертант дійшла висновку про необхідність уточнення терміна “державне управління якістю ЗСО”. Встановлено, що державне управління якістю ЗСО належить до одного з видів соціального управління і є специфічним видом суспільної діяльності, що спрямована на підтримку та поліпшення якості й результативності функціонування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів зокрема. Суб’єктами державного управління якістю ЗСО виступають органи державного управління освітою та громадські структури, які починають формуватись під впливом сучасних суспільно-політичних процесів і мають утворити принципово нову форму державно-громадського управління якістю ЗСО. Об’єктом державного управління якістю ЗСО виступає система ЗСО в аспекті її якості, причому управлінський вплив спрямовується на складові цієї системи: матеріально-технічні, фінансові та людські ресурси. Складовими системи державного управління якістю ЗСО виступають: об’єкт управління (тобто система ЗСО в аспекті її якості); єдина інформаційна система, що дає можливість систематично отримувати відомості про стан об’єкта, на який спрямовано управлінський вплив (національна система моніторингу якості ЗСО); генератор управлінських рішень (поєднання аналітичної системи з відповідним органом державного управління, що приймає конкретне управлінське рішення) та виконавча система, що здійснює безпосередній вплив на об’єкт управління через відповідний механізм державно-громадського управління якістю ЗСО з метою реалізації прийнятого рішення.
Обгрунтовано, що державне управління якістю ЗСО як складної системи має свої специфічні особливості, що зумовлює доцільність виокремлення його в самостійний об’єкт для подальшого наукового дослідження. З’ясовано, що якість освіти є одним з центральних понять проблеми державного управління якістю ЗСО. В основу вивчення її сутності покладений системний підхід, який дає змогу розглядати якість ЗСО як управлінську категорію із складною динамічною структурою, що описується через сукупність певних норм, вимог і стандартів. Установлено, що державне управління якістю ЗСО як різновид державного управління ґрунтується на певних принципах його здійснення і виконує низку функцій. Серед принципів, що притаманні державному управлінню загалом, виокремлено ті, що зумовлюють специфіку досліджуваної проблеми, а саме принципи: детермінованості державного управління якістю ЗСО, розвитку державно-громадської форми управління якістю ЗСО, інформаційної достатності та відкритості доступу до інформації, системності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей певній ієрархії, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв’язку, відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об’єктів державного управління (тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО), адаптивності державного управління якістю ЗСО, розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, багатоаспектності державного управління якістю ЗСО та деякі інші.
Доведено, що усвідомлення представниками органів державного управління освітою функцій державного управління якістю ЗСО, вміння ранжувати їх за ступенем важливості й пріоритетності впливає на ефективність діяльності системи державного управління ЗСО. Обґрунтовано доцільність поділу функцій на дві групи: основні (забезпечення органів державного управління всіх рівнів управлінською інформацією, управління кадровими ресурсами) та циклічно-локалізовані, або процесуальні (цілепокладання і прогнозування; планування й програмування; організація та мотивація; контроль і регулювання). З огляду на специфічність державного управління якістю ЗСО уточнено змістове наповнення цих функцій. Побудовано загальну структурну модель якості ЗСО як сукупності внутрішньої та зовнішньої якості ЗСО, структурну модель якості освіченості випускника загальноосвітнього навчального закладу як кінцевого продукту діяльності системи ЗСО і державного управління нею та моделі якості ЗСО як освітнього процесу. Обґрунтовано, що створення в Україні сучасної технологічної бази інформаційного забезпечення та впровадження в практику державного управління механізмів оцінювання досягнутої системою ЗСО якості є важливим політичним завданням, вирішення якого сприяє своєчасному виявленню факторів негативного впливу та з’ясуванню причин їх виникнення. Це забезпечує успішну реалізацію освітньої політики та підвищує соціальну та політичну ефективність державного управління якістю освіти. Виходячи із структурної моделі якості ЗСО та основних завдань описано структуру та принцип дії механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях. Запропоновані механізми базуються на державно-громадській формі управління, що передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як інформаційної бази державного управління освітою. Побудовано модель державного стандарту якості ЗСО, який є центральним елементом запропонованого механізму державного управління якістю ЗСО. Цей стандарт розглядається як сукупний унормований опис властивостей і якостей усіх складових системи освіти, випускника як кінцевого продукту, а також вимог до технологічних процедур і процесів, які здійснюються, та ресурсів, що витрачаються, для досягнення проголошеної якості. Передбачається, що цей стандарт має використовуватися для оцінки якості всіх складових ЗСО як системи, освітнього процесу та якості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Змістова частина зазначеного стандарту має переглядатись разом з державним освітнім стандартом, прийняттям нормативних документів щодо політики в галузі освіти. Нормативного затвердження та сертифікації потребують об’єкти оцінювання, система показників та критеріїв якості, інструменти оцінювання, процедури проведення вимірювань, обробки та використання результатів оцінювання тощо. Запропоновано модель національної системи моніторингу якості ЗСО як структурний елемент системи державного управління якістю ЗСО і як засіб такого управління. Сформульовано основні принципи і функції створення та функціонування системи моніторингу якості ЗСО. Визначено теоретичні та практичні засади функціонування системи моніторингу якості ЗСО в Україні. Побудовано динамічну структурну модель системи моніторингу якості ЗСО на національному і регіональному рівнях з урахуванням основних завдань і напрямів діяльності. На підставі проведених нами всеукраїнських та регіональних моніторингових досліджень, спрямованих на оцінку якості результатів функціонування та ресурсного забезпечення системи ЗСО, визначено завдання, що мають виконуватись на національному, регіональному та нижчих організаційних рівнях системи державного управління освітою. Доведено, що для отримання управлінської об’єктивної інформації про різноманітні складові системи ЗСО з метою виявлення факторів впливу на досягнуту якість освіти та з’ясування причин їх виникнення потрібно вдосконалити вітчизняну систему освітньої статистики. Цьому сприятиме впровадження в практику державного управління ЗСО в Україні механізмів систематичного оцінювання досягнутої системою ЗСО якості, що є важливим політичним завданням, оскільки подальше державне управління освітою та освітня політика держави мають ґрунтуватись на результатах цієї оцінки.
У контексті завдань європейської інтеграції системи освіти України розроблено систему показників і критеріїв якості ЗСО, що дає змогу аналізувати якість ЗСО одночасно як системи, освітнього процесу і результату за показниками забезпеченості, ефективності та результативності її функціонування. Зважаючи на специфічність сфери освіти, обґрунтовано доцільність оцінювання результативності державного управління якістю ЗСО за показниками її соціальної ефективності. Відповідно до такого розуміння всі визначені критерії соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО поділено на групи за такими ознаками: критерії кадрового потенціалу, створення умов діяльності, спрямованості державно-управлінської діяльності та її організації, критерії впливу на освітнє середовище і результативності системи ЗСО. Здійснено аналітичне дослідження ефективності діяльності органів державного управління освітою щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її якості як пріоритетних напрямів освітньої політики України. Встановлено, що оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО, що базується на вимірюванні окремих показників якості результатів функціонування системи ЗСО та аналізі соціального ефекту і громадської думки щодо цього, має бути обов’язковим атрибутом механізму державного управління якістю ЗСО в Україні.
У процесі аналітичного дослідження з’ясовано фактори, виявлено тенденції, що негативно впливають на ефективність державного управління якістю ЗСО і знижують її якість. Зроблені висновки щодо досягнутого стану ЗСО та соціальної ефективності державного управління якістю освіти і виявлені тенденції у сфері ЗСО в Україні ґрунтуються на результатах порівняльного аналізу показників функціонування вітчизняної системи ЗСО із системами шкільної освіти країн Центральної, Східної Європи та Балтії у постсоціалістичний період їх розвитку. За результатами проведеного дисертаційного дослідження вироблено рекомендації щодо діяльності вищих органів державної влади, державного управління освітою, що сприятимуть впровадженню механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО та підвищенню соціальної ефективності такого управління, зокрема: Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти і науки України доцільно розробити й затвердити низку нормативно-правових документів щодо впровадження державно-громадського управління якістю ЗСО, зокрема Положення “Про національну систему моніторингу якості ЗСО”, Державний стандарт якості ЗСО; Державному Комітету статистики України, Міністерству освіти і науки України необхідно здійснити підготовчу роботу, за результатами якої підготувати наказ “Про оновлення системи освітньої статистики та впровадження ефективних механізмів збору й обробки статистичної інформації щодо результатів функціонування системи освіти ЗСО в Україні” тощо; обласним (міським, районним) державним адміністраціям, управлінням освіти і науки створити сприятливі умови для відродження системи патронату (шефства) підприємств над загальноосвітніми навчальними закладами як громадської форми управління ЗСО; сприяти розвитку культурної інфраструктури та системи позашкільних закладів освіти як складової механізму реалізації особистісно орієнтованої освіти та багато інших. Виявлено, що деякі аспекти досліджуваної проблеми потребують подальшого теоретичного вивчення і практичної реалізації, зокрема: вивчення зарубіжного досвіду щодо побудови національних механізмів державного контролю за якістю шкільної освіти, фінансування освітньої сфери та розподілу ресурсів з метою пошуку найбільш раціональних структур і технологій; створення спеціальних оцінних технологій, призначених для вимірювання й оцінювання усіх складових системи ЗСО та її якості в цілому, результативності державної освітньої політики України та ефективності державного управління якістю ЗСО за різними показниками і критеріями; розробка навчальних програм, курсів, модулів для спеціальної підготовки та перепідготовки державних службовців системи державного управління ЗСО і навчання їх технологіям випереджаючого державного управління якістю освіти, навичкам роботи з інформаційними потоками (затвердження відповідного освітнього стандарту спеціальності, створення освітньо-професійних програм і освітньо-кваліфікаційних характеристик) та багато інших питань. |
