Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Державне управління / Теорія та історія державного управління


Андрейчук Станіслав Казимирович. Державне управління реформуванням вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу : дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Національна академія держ. управління при Президентові України. Львівський регіональний ін-т держ. управління. — Л., 2007. — 235арк. — Бібліогр.: арк. 196-229.



Анотація до роботи:

Андрейчук С.К. Державне управління реформуванням вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01– теорія та історія державного управління.- Національна академія державного управління при Президентові України. Львівський регіональний інститут державного управління. – Львів, 2007.

У дослідженні здійснено комплексний аналіз процесу державного управління вищою освітою України на шляхах її інтеграції в європейський освітній простір. Розкрито міжнародний досвід державного управління структурною перебудовою вищої освіти. Розглянуто формування сучасної нормативно-правової бази державного управління вищою освітою. Проаналізовано структуру, функції центральних органів державного управління вищою освітою, охарактеризовано основні форми, методи, напрями їх діяльності по реформуванню освітньої галузі України та наближення ії до європейських стандартів. Аналізуються позитиви та негативи в освітньому середовищі країни. Визначено характерні особливості державного управління по забезпеченню структурної перебудови системи вищої освіти, впровадженню інноваційних процесів і підвищенню якості діяльності вищих навчальних закладів.

Запропоновано пропозиції і практичні рекомендації щодо вдосконалення державного управління вищою освітою в умовах її адаптації до Болонського процесу.

Проведене дослідження проблеми управління розвитком вищої освіти в Україні в контексті Болонського процесу й узагальнення його результатів підтверджують, що вихідні теоретико-методологічні засади визначені правильно, поставлені завдання реалізовані, мета досягнута. На основі здійсненого дослідження проблеми зроблені такі висновки й пропозиції.

1. Дослідження історичного досвіду діяльності органів державного управління, особливостей сучасного стану й тенденцій розвитку, а також категоріальний аналіз проблеми у філософській, правовій, соціологічній та психолого-педагогічній літературі дали змогу визначити поняття "державне управління". Воно відбиває сутність, характер і ціннісно-функціональний аспект засад державної політики, як системи теоретично розроблених і законодавчо закріплених загальних принципів і пріоритетів управління державою, що фіксують стратегічні напрями економічної, соціальної, національної, гуманітарної та іншої політики України на найближчі роки й подальшу перспективу. Державне управління вищою освітою при цьому постає як один із напрямів здійснення державної політики, який синтезує і конкретизує здійснення основних функцій виконавчої влади стосовно даної галузі.

2. Розуміння сучасної парадигми демократичного управління освітою в Україні неможливе без урахування як новітніх, зокрема економічних, політичних, правових і, безумовно, управлінських знань, які врахували б світові, загальнолюдські цінності, так і знань, які відбивали б національну специфіку України, менталітет українського народу. Аналіз публікацій показує, що на сьогоднішній час вийшла в світ велика кількість праць, присвячених різнобічним питанням державного управління розвитком і модернізацією вищої освіти. В дисертації вперше у вітчизняній історіографії подана їх наукова класифікація і аналіз за такими напрямами: Організаційно-управлінський – дослідження присвячені визначенню стратегії розвитку вищої освіти, праці про формування основи цільового управління сучасної освітньої моделі, в яких висвітлюються причини і характер зміни парадигми державного управління вищою освітою, підготовка управлінських кадрів. Концептуально-методичний напрям досліджень складають праці, присвячені розкриттю суспільної значимості і цінності освіти в сучасний період, її модернізації, основних форм підготовки висококваліфікованих спеціалістів у ВНЗ. Економіко-правничий напрям досліджень присвячений вивченню питань підтримки процесів відновлення освітньої системи різними видами економічних ресурсів, регулювання правових аспектів, розвиток інститутів управління якістю діяльності ВНЗ. Маркетингово-менеджерський напрям досліджень включає питання вивчення державного регулювання ринку попиту на освітні послуги, формування соціальних стандартів і відповідного адаптивного освітнього середовища й управління його функціонуванням та розвитком. Організаційо--педагогічний напрямок досліджень, який охоплює керівництво становленням і розвитком інноваційного процесу у вищій школі з урахуванням досягнень світової цивілізації, регулювання і корекцій професійної підготовки студентів, беручи до уваги нові інформаційні технології, педагогізацію мислення та діяльності всіх учасників освітнього процесу в умовах кредитно-рейтингової системи навчання у ВНЗ.

3. В дисертації з'ясовано, що державне керівництво виведенням вищої освіти в Україні на рівень освіти розвинених країн світу здійснювалось шляхом реформування її концептуальних, структурних, організаційних засад; подолання монопольного становища держави в освіті через створення на рівноправній основі недержавних навчально-виховних закладів; демократизації традиційних навчально-виховних закладів; формування багатоваріантної інвестиційної політики в галузі освіти. Його результатом за роки незалежності , з врахуванням міжнародного досвіду структурної реформи вищої школи і приєднанням до Болонського процесу, стало створення розвиненої та розгалуженої системи вищої освіти, яка за кількісними та якісними показниками в основному відповідає рівню розвинених країн і стає поступово конкурентоспроможною у європейському освітянському просторі.

4. Встановлено, що назрілою необхідністю вдосконалення державного управління вищою освітою є збільшення автономії вузів, які повинні брати на себе відповідальність за відносини з роботодавцями та приймати безпосередню участь у працевлаштуванні випускників. Слід посилити не завжди ефективний контроль з боку держави за відкриттям нових спеціальностей, прийомом до вузів, який потребує удосконалення і нових форм, які будуть враховувати швидкі зміни в соціально-економічній ситуації в Україні. Важливим фактором прогнозування має стати також доступне, достатнє і достовірне інформаційне середовище.

5. Матеріали дослідження свідчать про те, що проблему розвитку академічних свобод треба вирішувати з урахуванням можливостей вузу, факультету. Для цього доцільно розширити права вузів у формуванні змісту навчання, у визначенні його форм і методів, структури викладацького навантаження. Однак, оскільки такі рішення пов’язані зі значними фінансовими витратами і ризиком втрати іміджу ВНЗ на перших порах в умовах конкуренції, тому ініціатива повинна бути на боці Міністерства освіти і науки у прийнятті рішень про реорганізацію навчання як поштовх до подальшої ініціативи вузів.

6. Важливим напрямом діяльності органів державного управління у сфері вищої освіти було налагодження міжнародного співробітництва. Головною метою співпраці є інтеграція національної системи освіти у європейський освітній простір шляхом реалізації спільних з ЄС проектів, заходів і програм академічних обмінів, оскільки у Болонському процесі було чітко визначено напрям руху вітчизняного освітнього комплексу. Міністерство освіти і науки України та його заклади здійснювали співпрацю з Європейським Союзом у рамках програм транс'європейського співробітництва у галузі вищої освіти –Теmрus і на двосторонній основі із країнами-членами ЄС, їх центральними державними органами управління освітою та навчальними закладами. Для плідної участі в європейському просторі вищої освіти нам потрібно більш ефективно використовувати конкретні європейські програми та проекти підтримки та сприяння у проведенні реформ вищої української школи. На нашу думку, засвоєння міжнародного досвіду реформування вищої освіти і застосування всіх його позитивних елементів значно прискорять цей шлях. Позитивний наслідок від приєднання до європейських цінностей полягає в запозиченні кращого, що там напрацьовано та гармонійно й ефективно може поєднатися із здобутками національної вищої освіти.

7. Досконалість і повнота законодавчої бази у сфері освіти є першою необхідною умовою як формування та реалізації самої державної освітньої політики, так і забезпечення можливості ефективного функціонування системи освіти, зокрема вищої. Аналіз нормативно-правових актів про вищу освіту свідчить, що при всій прогресивності нормативно-правових документів, прийнятих в останні роки й спрямованих на розвиток вищої школи, для них все ще характерна суперечливість, неоднозначність тлумачення, неконтрольованість виконання низки положень. Для вирішення проблем, що виникають у процесі функціонування системи вищої освіти, потрібне подальше вдосконалення і розвиток правової бази, зокрема, внесення відповідних доповнень і змін у чинні закони, прийняття нових законодавчих актів та інших нормативно-правових документів. Освітня державна політика щодо модернізації системи вищої освіти у контексті Болонського процесу буде ефективною тільки тоді, коли чинне законодавство розроблятиметься у контексті європейської інтеграції. Тому вирішення цих проблем потребує внесення суттєвих змін до нормативно-правових актів або розробки та прийняття нового Закону «Про вищу освіту», а також поглибленого аналізу відповідності законодавства України в галузях освіти і науки, інноваційного розвитку міжнародним стандартам, прийнятих у розвинутих країнах світу.

8. Приєднання України до Болонського процесу стало незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти, і це зобов’язує державне управління країни, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів. Важливою передумовою ефективного управління вищою школою є розробка науково обгрунтованої моделі державної політики, котра б відповідала новим конкретно-історичним реаліям. На нашу думку, управління розвитком вищої освіти вимагає підвищення системності й цілеспрямованості, гнучкості й оперативності, здатності до саморозвитку, співвідносно зі світовими освітніми моделями, а також розширення участі громадськості у визначенні перспектив розвитку управління освітою. Одночасно слід пам’ятати, що поліпшити діючу систему вищої освіти, лише частково змінюючи якісь окремі її підрозділи, вводячи випадкові ті чи інші методи й технології, і, навіть, збільшуючи капіталовкладення, без принципових змін самої системи, неможливо.

9. У процесі проведення реформ в українському освітньо-науковому комплексі вищої школи необхідно приймати нелегкі рішення, зволікаючи з якими може призвести Україну до самоізоляції від європейського науково-освітнього простору. Рух до Болонського процесу шляхом втілення його положень – важливе завдання всіх органів державного управління, що має сприяти розвитку української держави та зростанню її ролі в європейському і світовому співтоваристві. Запровадження в освіті принципів і завдань Болонського процесу дозволить нам вийти на єдиний європейський рівень висококваліфікованої праці й вищої освіти, підвищивши конкурентоспроможність українських освітніх послуг і кадрів.

Публікації автора:

1. Андрейчук С. Управління системою освіти в зарубіжних країнах // Ефективність державного управління. – Вид-во Львів. регіон. ін-ту держ. управління. – Львів, 2005. – Вип. 8. – С.225-232.

2. Андрейчук С. Використання інноваційних управлінських технологій у суспільстві загалом і в освіті зокрема // Ефективність державного управління.- Вид-во Львів. регіон. ін-ту держ. управління. – Львів, 2006. – Вип. 10. – С.11-17.

3. Андрейчук С. Управлінські засади розвитку вищої освіти України в умовах інтеграції в європейський освітній простір // Ефективність державного управління. – Вид-во Львів. регіон. ін-ту держ. управління. – Львів, 2007. – Вип. 12. – С.13-18

4. Андрейчук С. Реформаційні процеси управлінської діяльності у вищій освіті в Україні // Університетські наукові записки. – Часопис Хмельницького університету Управління та права. – 2006. – № 3–4 (19–20). – С. 397-401.

5. Андрейчук С. Криза в системі освіти та шляхи її подолання // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Дрогобич: Коло, 2004. – С. 5-12.

6. Андрейчук С. Вища освіта для неповносправних в Україні в контексті Болонської конвенції // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наук. праць.- Харків: видавничий центр ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С. 516-519.

7. Андрейчук С., Савка В. До проблеми становлення системи безперервної освіти неповносправних в сучасній Україні // Традиції та інновації викладання гуманітарних дисциплін у вищій школі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровський НГУ, 2004. – С. 92-97.

8. Андрейчук С. Українська освіта: сучасний стан та перспективи // Дні науки 28-29 жовтня 2004. – Гуманітраний ун-т "ЗІДМУ", 2004. – С. 180-181.

9. Андрейчук С. Молодь і освіта: соціологічний аналіз проблем взаємодії // Молодіжна політика: проблеми і перспективи: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції.- Дрогобич, 2004. – Львів: Вимір, 2005. – С. 175-177.

10. Андрейчук С. Впровадження базових положень Болонської декларації в Україні на прикладі Національного університету " Львівська політехніка " // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наук. праць. – Харків: Вид. центр Харк. нац. ун-ту ім..В.Н. Каразіна, 2005. – С. 606-609.

11. Андрейчук С. Державне управління вищою школою в контексті Болонської декларації // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: Матеріали щорічної науково-практичної конференції (20 січня 2006 р.) / За наук. ред. Я.Й. Малика: У 2 ч. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Ч.2. – С. 4-5.

12. Андрейчук С. Чинники актуальності демократичної освіти в умовах пострадянських трансформацій // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів, 22 березня 2007 р. – Вид-во Львів. регіон. ін-ту держ. управління. – Львів, 2007. – С. 154-155.