Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


Сусак Ярослав Михайлович. Діагностика та лікуваннянезапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею : Дис... д-ра наук: 14.01.03 - 2004.



Анотація до роботи:

Сусак Я.М. Діагностика та лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.03 – хірургія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, МОЗ України, Київ, 2004.

У науковій праці представлено результати діагностики й лікування хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, на підставі їх аналізу; удосконалено та розроблено діагностичні та лікувально-тактичні підходи.

Обґрунтовано необхідність клінічноморфологічної внутрішньоопераційної верифікації незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею, яка визначає хірургічну технологію їх лікування. Вперше хворі на фіброз підшлункової залози, цироз підшлункової залози, рак підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, обєднані в одну групу на етапі передопераційного підготуванні і діагностики. Вперше як одне з незапальних захворювань підшлункової залози описано цироз підшлункової залози та запропоновано його стадії.

На підставі визначення діагностичної цінності різних методів дослідження розроблено діагностичний алгоритм цієї категорії хворих, розпрацьовано ступені тяжкості стану хворих на НЗПЗ, ускладнені жовтяницею.

Розроблено раціональну хірургічну тактику у хворих з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею, а також удосконалено існуючі та створено власні методи операційних втручань.

Опрацьовано і удосконалено методи передопераційного підготування та профілактики післяопераційних ускладнень.

Вперше з метою лікування больового синдрому у хворих з незапальними захворюваннями підшлункової залози застосовано метод селективної паравертебральної денервації, яка вірогідно знизила інтенсивність больового синдрому.

Упровадження розопрацьованої діагностично-лікувальної тактики вірогідно знизило кількість післяопераційних ускладнень, покращало якість та тривалість життя хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми діагностики та лікування хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею. Удосконалення методів діагностики дозволило диференційовано підходити до вибору хірургічних технологій. Розроблено та удосконалено методи хірургічних операцій, профілактики та лікування ускладнень, що вірогідно покращало результати лікування хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею.

  1. Для зменшення частоти похибки комплекс діагностичних заходів у хворих з незапальними захворюваннями підшлункової залози, ускладненими жовтяницею, повинен бути загальним у вигляді алгоритму. Хірургічна тактика може бути остаточно визначена тільки після морфологічної верифікації патологічного процесу.

    На відміну від фіброзу підшлункової залози, коли уражена обмежена ділянка залози, цироз підшлункової залози характеризується ураженням всього органа, що підтверджено характерними морфологічними ознаками.

    Операційні втручання при фіброзі підшлункової залози, ускладненому обструктивною жовтяницею, повинні бути направлені на одночасне усунення жовчної гіпертензії та гіпертензії в протоці підшлункової залози.

    Резекційні методи лікування фіброзу підшлункової залози, ускладненого жовтяницею, з переважним ураженням головки підшлункової залози повинні бути органозберігаючими (резекція головки зі збереженням дванадцятипалої кишки), а реконструкційний етап – фізіологічним, спрямованим на максимальне збереження функції органів панкреатодуоденальної зони.

    Гепатикоєюностомія як симптоматичний метод лікування хворих незапальними захворюваннями підшлункової залози, ускладненими жовтяницею, є найбільш раціональним і дає змогу зменшити у післяопераційному періоді частоту висхідного холангіту на 47,6% (р<0,01) і непрохідність біліодигестивного анастомозу – на 18,6% (р<0,05).

    Етилізація пухлини підшлункової залози є операцією вибору паліативного лікування хворих на нерезекційний рак підшлункової залози. Морфологічні зміни будови раку підшлункової залози після етилізації вірогідно підтверджують незворотність реакцій патоморфозу, що спричинюють загибель пухлинної маси в зоні етилізації і носять характер циркуляційно-некротичних, склеротичних та дистрофічних змін.

    Хворі з незапальними захворюваннями підшлункової залози, ускладненими жовтяницею, мають ерозійно-виразкові ураження дванадцятипалої кишки та шлунка у 80,2% випадків, кровотечі з яких обумовлюють 26,7% летальності. Застосування репарантів, цитопротекторів, антиоксидантів, ерадикації Н-pylory, Н2 -блокаторів, нормалізація мікроциркуляції, корекція гемостазу, застосування ентеросорбентів знижує частоту шлунково-кишкових кровотеч на 8,3%.

    Екстакорпоральна гемокарбоперфузія із застосуванням делігандизуючих сорбентів у хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, знижує рівень білірубіну на 128±22ммоль/л після однієї процедури, переводить пацієнтів у компенсований стан у 86,7%, зменшує вияви печінкової енцефалопатії у 92% хворих.

    Хворим на рак підшлункової залози, ускладнений жовтяницею, показано застосування неспецифічної імуномодувальної терапії, що у комплексі з паліативним хірургічним лікуванням подовжує життя хворих на 3±0,5 (р<0,05) місяця.

    Селективна паравертебральна хімічна денервація в поєднанні з епідуральною анестезією вірогідно знижує потребу в анальгетиках з 20±1 до 2±1 (р<0,01) морфін-еквівалентних доз після курсу терапії і до 12±1 (р<0,05) – через 90 діб і показана хворим на незапальні захворювання підшлункової залози з больовим синдромом.

    Застосування розробленого комплексу діагностично-лікувальної тактики у хворих з незапальними захворюваннями підшлункової залози, ускладненими жовтяницею, знижує післяопераційну летальність на 4,1%, ускладнення в ранньому післяопераційному періоді – на 10,8% (р<0,05) і пізньому – на 39,4% (р<0,05), вірогідно підвищує індекс Карновського на 10 балів відносно контрольної групи.

Публікації автора:

  1. Лечение болевого синдрома в онкологии / Под ред. д.мед.н., проф. – Шлапака И. П., и д.м.н. Яроша Е. – Ровно. – 2003. – С. 192. (Особисто проведено обстеження та лікування хворих, аналіз і статистичне обчислення даних та підготовлена до друку глава про методи невролізу).

  1. Сусак Я. М., Семенюк Ю. С., Зоргач В. Ю., Дынник О. Б. Ультразвуковая диагностика заболеваний поджелудочной железы // Киев. – 2002. – С. 19. (Особисто брав участь в обстеженні та моніторингу хворих, проведено аналіз матеріалу та підготовку брошури до друку).

  2. Сусак Я. М., Семенюк Ю. С., Зоргач В. Ю. Ультразвуковая диагностика послеоперационных внутрибрюшных осложнений // Киев. – 2002. – С. 25. (Особисто брав участь в обстеженні та моніторингу хворих, проведено аналіз матеріалу та підготовку брошури до друку).

  3. Земсков В. С., Сусак Я. М., Ковальська І. О., Денека Є. Р., Кравченко О. В., Крючина Є. А. Застосування етилізації у комплексі лікування нерезектабельних злоякісних пухлин підшлункової залози, ускладнених жовтяницею // Клінічна хірургія. – 2002. – № 9. – С. 25-27. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, прослідковано за динамікою післяопераційного періоду, безпосередніми та віддаленими результатами лікування, брав участь у вивченні гістологічних препаратів, підготуванні статті до друку).

  4. Сусак Я. М., Ткаченко О. А., Потопальський А. І., Крючина Є. А. Лікувальна тактика у хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею // Шпитальна хірургія. – 2002. – № 3.
    С.63-65. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, прослідковано динаміку післяопераційного періоду, безпосередні та віддалені результати лікування, брав участь у вивченні гістологічних препаратів).

  5. Сусак Я. М., Кравченко О. В. Профілактика шлунково-кишкової кровотечі у пацієнтів з незапальним захворюванням підшлункової залози, ускладненим жовтяницею // Клінічна хірургія. – № 1. – 2002. – С. 23-25. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистична обробка матеріалу, підготування статті до друку).

  6. Сусак Я. М., Кравченко А. В. Профилактика и лечение послеоперационных осложнений у больных со злокачественной опухолью органов гепатопанкреатобилиарной зоны, осложненной желтухой // Клінічна хірургія. – № 2. – 2003. – С. 25-28. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготування статті до друку).

  7. Сусак Я. М., Крючина Є. А. Особливості клінічного перебігу та лікування цукрового діабету у хворих на рак підшлункової залози, ускладнений жовтяницею // Клінічна хірургія. – 2002. – № 3. – С. 63-64. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготування статті до друку).

  8. Рамазанов В. В., Сусак Я. М. Эпидуральная химическая денервация как компонент паллиативной терапии пациентов с невоспалительными заболеваниями поджелудочной железы // Клінічна хірургія. – 2002. – № 10. – С. 11-14. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, брав участь у невролізі 82% пацієнтів, провів статистичне обчислення матеріалу, підготовано статтю до друку).

  9. Кравченко А. В., Сусак Я. М., Крючина Є. А. Острый панкреатит у больных со злокачественными новообразованиями // Онкология. – 2002. – Т. 4, № 1. – С. 56-58. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих в умовах Київського центру хірургії печінки, жовчних проток та підшлункової залози, статистичне обчислення матеріалу, підготування статті до друку).

  10. Сусак Я. М., Кравченко О. В., Крючина Є. А., Сенюк О. Ф. Ерозивно-виразкові ураження шлунку та дванадцятипалої кишки у хворих на рак підшлункової залози, ускладнений жовтяницею // Вісник морської медицини. – 2001. – № 2. – С. 324-327. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготування статті до друку).

  11. Рамазанов В. В., Сусак Я. М. Селективный паравертебральный невролиз в паллиативной терапии больных с неоперабельными опухолями поджелудочной железы // Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2002. – № 2. – С. 229-234. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, прийнята участь у процедурах невролізу, провів статистичне обчислення матеріалу, підготував статтю до друку).

  12. Сусак Я. М., Прилуцький О. І., Земсков С. В. Ефективність вуглецевих (СКН ІІ-1,СКН ІІ-2) і хітинового (мікотон) сорбентів в комплексному хірургічному лікуванні механічної жовтяниці непухлинного генезу // Вісник морської медицини. – 2001. – № 2. – С. 327-331. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготував статтю до друку).

  13. Сусак Я. М., Денека.Є. Р., Буров Є. Ю., Крючина Є. А. Клінікоморфологічне обгрунтування вибору інвазивних точок для пункційної тонкоголкової черезшкірної біопсії в умовах лапароскопічного контролю і без такого // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2001. – Т. 5, № 3. – С. 43 (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, удосконалено методи біопсії, виконано статистичне обчислення матеріалу, підготовано статтю до друку).

  14. Сусак Я. М., Ткаченко О. А., Ковальська І. О., Лубенець Т. В. Тривале виживання хворих на рак підшлункової залози, ускладнений жовтяницею // Лікарська справа. – 2003. – № 1. – С. 75-76. (Особистий внесок: проведене обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготував статтю до друку).

  15. Сусак Я. М., Ковальська И. А., Ткаченко А. А., Кравченко А. В. Билиодигестивные анастомозы у больных с невоспалительными иктерогенными заболеваниями поджелудочной железы // Харківська хірургічна школа – 2003. – № 4 (5). – С. 62-64. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготував статтю до друку).

  16. Сусак Я. М., Цимбалюк Р. С., Сарнацька В. В., Уваров В. Ю., Лубенець Т. В. Екстракорпоральна гемокарбоперфузія в хірургічному лікуванні хворих із незапальними захворюваннями підшлункової залози, ускладненими жовтяницею // Шпитальна хірургія. – 2002. – № 4. – С. 24-27. (Особистий внесок: проведено обстеження і хірургічне лікування та прийнята участь у екстракорпоральній гемокарбоперфузії хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, брав участь у статистичному обчисленні матеріалу та підготував статтю до друку).

  17. Николаев В. Г., Сарнацкая В. В., Бардахивская К. И., Сусак Я. М., Снежкова Е. А., Черномыз В. Д., Цимбалюк Р. С., Уваров В. Ю., Гурина Н. М. Новые подходы к сорбционной терапии заболеваний печени // Эфферентная терапия. – 2003. – Т. 9, № 1. – С. 26-39. (Особистий внесок: проведено обстеження і лікування та прийнята участь у екстракорпоральній гемокарбоперфузії хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, брав участь у статистичному обчисленні матеріалу та підготував статтю до друку).

  18. Дронов О. І., Сусак Я. М., Галахін К. О., Денека Є. Р., Скляр С. Ю. Гносеологічні аспекти взаємодії патологоанатома і хірурга / Клін. хірургія. – 2003. – № 10. – С. 10-43. (Особистий внесок: проведено обстеження і хірургічне лікування пацієнтів на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею, прийнята участь у статистичному обчисленні матеріалу та підготував статтю до друку).

  19. Синельник О. Д., Сусак Я. М., Карпезо Н. О., Говоруха Т. М. Експериментальний аналіз дії амітозину на секрецію жовчі // Експериментальна фізіологія та біохімія. – 2001. – №4. – С. 11-15. (Особистий внесок: брав участь у експериментальних дослідженнях, статистичному обчисленні матеріалу та підготував статтю до друку).

  20. Сусак Я. М., Земсков С. В., Крючина Є. А., Казмін С. Д., Тодор І. М. Вплив препарату Україн на злоякісні проліферуючі клітини, які знаходяться на різних стадіях клітинного циклу // Український медичний альманах. – 2001. – Т. 4, № 1. – С. 160-163. (Особистий внесок: брав участь у експериментальних дослідженнях, статистичному обчисленні матеріалу, підготував статтю до друку).

  21. Земсков В. С., Сусак Я. М., Ткаченко О. А., Любенко Л. О., Крючина Є. А., Лубенець Т.В. Комплексне лікування незапальних захворювань підшлункової залози, ускладнених жовтяницею: аналіз 20-ти річного досвіду роботи Київського центру хірургії печінки, жовчних проток та підшлункової залози // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наук. статей. Випуск ІХ. Запоріжжя. – 2003. – С. 264-269. (Особистий внесок: проведено обстеження та лікування хворих, статистичне обчислення матеріалу, підготування статті до друку).

  22. Прокопенко І. В., Сусак Я. М., Рудих З. М., Гамалія М. Ф. До методики визначення -фракції білірубіну крові у хворих із механічною жовтяницею // Медичні перспективи – 2003. – Т. VІІІ, № 1. – С. 65-68. (Особистий внесок: прийнята участь у експериментальних дослідженнях, статистичному обчисленні матеріалу, підготував статтю до друку).

  23. Zemskov V., Prokopchuk O., Susak Y., Zemskov S., Tkachenko O., Hodish Y., Nowicky W. Effectiveness of Ukrain in the treatment of pancreas cancer. Langenbecks Archive of Surgery, 2002, 387:84-89. (Особистий внесок: брав участь у проведеному обстеженні та лікуванні хворих, статистичному обчисленні матеріалу та підготував статтю до друку).

  24. Патент 51590 А Україна МКП А61В17/00 Спосіб формування гепатикоєюноанастомозу / Сусак Я. М., Крючина Є. А. та ін. – Заявлено 14.08.2002; Опубл. 15.11.2002 // Бюл. № 11.

  25. Патент 51589 А Україна МКП А61К17/00 Спосіб біліодигестивного та панкреатодигестивного шунтування при механічній жовтяниці та панкреатичній обструкції у хворих на рак голівки підшлункової залози, фіброз та цироз підшлункової залози / Сусак Я. М., Ткаченко О. А. – Заявлено 14.08.2002; Опубл. 15.11.2002 // Бюл. № 11.

  26. Патент 51566 А Україна МКП А61К35/78Спосіб лікування раку підшлункової залози / Сусак Я. М., Осинський С. П., Потопальський А. І. та ін. – Заявлено 01.07.2002; Опубл.15.11.2002 // Бюл. № 11.

  27. Патент 51592 А Україна МКП А61К31/05 Спосіб лікування хронічного больового синдрому у хворих із неоперабельними пухлинами підшлункової залози з метастазами в заочеревинний простір / Рамазанов В. В., Сусак Я. М., Ковальська І. О. – Заявлено 14.08.2002; Опубл. 15.11.2002 // Бюл. № 11.

  28. Патент 51567 А Україна МКП А61К31/05 Спосіб лікування хронічного больового синдрому у хворих із неоперабельним захворюванням органів панкреатодуоденальної зони / Рамазанов В. В., Сусак Я. М. – Заявлено 01.07.2002; Опубл. 15.11.2002 // Бюл. № 11.

  1. Земсков В. С., Сусак Я. М., Крючина Є. А. Хірургічна тактика у хворих на незапальні захворювання підшлункової залози, ускладнені жовтяницею // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т. 2. – С. 70-71.

  2. Procopchuk O., Lubenko L., Susak Y. etc. Ulm-Kyiv: exchange of blood-sparing experience in liver and pancreas surgery // ESTM. Lviv, 2002. – P.83-86

  3. Zemskov V., Kryuchyna Ye., Zemskov S. Blood-sparing methods in abdominal surgery: past, present, future // ESTM. Lviv, 2002. – P. 79-82.

  4. Zemskov V., Kryuchyna Ye., Susak Y. Surgical biliary bypass for malignant and benign extrahepanic biliary obstraction // Abstract book Eurosurgery. Lisboa, 2002. – P. 49.

  5. Zemskov V. S., Procopchuk O. L., Susak Y. M., Kravchenko O. V., Zemskov S. V., Hodish Y. Y., Zemskova M. V. Ukrain (NSC-631570) in the treatment of pancreas cancer. Drugs Exptl. Clin. Res., Vol. XXVI, NO.5/6, 2000, p. 179-191.

  6. Todor I. N.; Kazmin S. D.; Susak Y. M.; Zemskov S. V. The influence of glucose, succinate, pH of the medium and higher temperature on the cytotoxic activity of the preparation Ukrain. Drugs-Exp-Clin-Res.1998; 24 (5-6): 247-52.

  7. Сусак Я. М., Ткаченко А. А., Земсков С. В. Комбинированное лечение рака поджелудочной железы // Тез.докл. ІІ съезд онкологов стран СНГ. – Киев, 2000.

  8. Сусак Я. М., Потопальська Ю. А. Використані моделі тривалого співіснування злоякісних пухлин і організму у вивченні ролі спадковості в пухлинному рості // Мат. ІІІ наук.-практ. конф. Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти 23-24 травня. – Київ. – 2002. – Т. 4. – Додаток. – С. 46.