Анотація до роботи:

Танасійчук Б.І. Діяльність Д.І. Журавського (1821-1891) в контексті розвитку залізничного транспорту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Київський університет економіки і технологій транспорту, Київ, 2007.

У дисертації подається аналіз наукової, інженерної, організаційної і громадської діяльності відомого вітчизняного інженера шляхів сполучення, вченого-залізничника, фахівця в галузі залізничного мостобудування, залізничного адміністратора Д.І. Журавського, його історичного значення і заслуг в розвиткові залізничної справи у ХІХ ст. Систематизувавши різноманітний джерельний матеріал, автор змальовує картину розвитку науки і техніки залізничного транспорту в Російській імперії і в Україні, співставляючи цей процес із зарубіжним. Доведено, що науковий і педагогічний доробок вченого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших технічних досліджень.

1. В дисертації вперше здійснено історико-науковий аналіз життя і діяльності визначного українського інженера-залізничника і мостобудівника Д.І. Журавського (1821-1891). Вивчення його наукового доробку, нових літературних джерел і матеріалів архівів м. Києва, Москви, Ніжина та Санкт-Петербурга дозволило комплексно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукових уподобань.

2. Встановлено, що формування наукового світогляду Д.І. Журавського відбувалося під впливом розвитку концепцій транспортної науки ХІХ ст. На формування наукового світогляду Д.І. Журавського вирішальний вплив мали його вчителі та наставники: К.А. Буняковський, М.І. Миклуха, М.В. Остроградський, С.В. Кербедз, М.І. Липин, О.Я. Купфер, М.Ф. Ястржемський, М.С. Волков,
П.П. Мельников. Результати наукових досліджень відображені в більш ніж сотні наукових праць вченого. Це унікальні джерела, що дають змогу об’єктивно відтворити події історії вітчизняної залізничної науки.

3. Вперше запропоновано періодизацію життя та діяльності Д.І. Журавського, а саме: ніжинський і санкт-петербурзький періоди його життя, а також його творчої спадщини.

4. Творчо реалізувавши сприйняту з американської і англійської транспортної науки ідеї про ферми мостів Гау, Д.І. Журавський зробив вирішальний внесок у розвиток теорії і принципів залізничного мостобудувння. Ним вперше було складено повне систематичне зведення нерозрізних ферм мостів, простежено дослідження головних напруг при згині, а також простежено за дослідженням деревини на міцність. Його внесок в дослідження дотичних напруг при згині балки визнавалися світовими вченими. Усі дослідження Д.І. Журавського сприяли становленню і утвердженню широкої технічної концепції розбудови залізничного транспорту та створенню умов для бурхливого розвитку наукового мостобудування у другій половині ХІХ ст.

5. Визначено, що Д.І. Журавський зробив вагомий внесок у розробку технічних основ будування одного з найбільших мостів на Петербурзько-Московській залізниці – 9-ти прогонного мосту через ріку Вереб’ю. Ще більш вражаючим було спорудження металічного шпиля на високій дзвіниці Петропавлівського собору в Петербурзі. За працю по дослідженню мостів системи Гау в 1855 р. він був нагороджений найвищою нагородою Петербурзької Академії наук – Демидівською премією. Його методи розрахунку ферм і складових балок викладалися у довідниках і навчальних посібниках.

6. Показано, що наукові дослідження Д.І. Журавського здійснювалися в контексті завдань транспортної науки. Творчий доробок вченого можна умовно розділити на три основні напрямки: а) праці в галузі будівництва залізниць, гідротехнічних споруд та шпиля Петропавлівської фортеці у Санкт-Петербурзі;
б) наукові досягнення в царині залізничного мостобудування; в) праці з будівельної механіки, опору матеріалів та теорії пружності. Встановлено, що праці
Д.І. Журавського – це значний внесок в залізничну справу, завдяки яким він став одним із провідних фахівців-залізничників світу. Перелік його наукових та науково-популярних праць містить 56 назв.

7. Адміністративна діяльність Д.І. Журавського у Відомстві шляхів сполучення супроводжувалася громадською діяльність в Російському технічному товаристві. Одночасно йому доводилося вирішувати різні інженерні і наукові завдання. На посаді директора Департаменту залізниць і голови Технічного відділу ради Міністерства шляхів сполучення Д.І. Журавський брав участь у вирішенні різних технічних питань залізничної справи. Д.І. Журавський неодноразово висловлювався у пресі з питань будівництва залізниць в Російській імперії і у своїй діяльності всіляко сприяв розвиткові вітчизняної промисловості і залізничного транспорту.

8. Встановлено важливу роль Д.І. Журавського як просвітителя і популяризатора науки. Активна літературна і публіцистична діяльність в технічних, залізничних, у тому числі науково-популярних журналах, величезне ділове листування з представниками науково-технічної громадськості, викладацька робота, забезпечували Д.І. Журавському своєрідний імідж вченого-інженера, залізничника і мостобудівника. Більшість робіт вченого мали світоглядну спрямованість. Його праці відігравали роль не тільки в науковому середовищі, але і серед величезної кількості звичайних інженерів та науковців. Наукова та соціокультурна спадщина Д.І. Журавського – видатне явище у транспортній науці і техніці, вона стала містком для продовження студій вченого в сучасних умовах. Формами поширення надбань вченого-залізничника можуть бути доповіді на нарадах працівників транспортної галузі, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про нього. Вище сказане є свідченням доцільності вивчення наукової спадщини Д.І. Журавського у вищих технічних навчальних закладах України, видання окремою збіркою його фундаментальних праць.

Публікації автора:

1. Танасійчук Б.І. Д.І. Журавський про теорію і практику застосування консольних систем // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2006. – Вип.26. – С.196-201.

2. Танасійчук Б.І. Основоположник теоретичних розрахунків у залізничному мостобудуванні (До 185-річчя від дня народження Д.І. Журавського) // Історичні записки: Зб. наук. праць (Луганськ). – 2007. – Вип.14. – С.127-136.–(Східноукраїнський національний ун-тет ім.В. Даля).

3. Танасійчук Б.І. Науковий доробок основоположника наукового мостобудування Д.І. Журавського (1821-1891) в галузі будівельної механіки і опору матеріалів // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2007. – Вип.27. – С.206-212.

4. Танасійчук Б.І. Внесок Д.І. Журавського у перебудову шпиля Петропавлівського собору у Санкт-Петербурзі // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2007. – Вип.28. – С.216-224.

5. Танасійчук Б.І. Д.І. Журавський: історіографія проблеми дослідження // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2007. – Вип.29. – С.184-196.

6. Танасійчук Б.І. Феномен Д.І. Журавського у залізничному мостобудуванні // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2007. – Вип.30. – С. 208-219.

7. Танасійчук Б.І. С.Ю. Вітте – засновник Департаменту залізничних справ Російської імперії (1892-1903) // Актуальні проблеми вітчизняної та світової історії, історії освіти, науки і техніки: Тези доп. ІІ Міжрегіональної наукової конференції, 17 жовтня 2003 р. – Луганськ, 2003. – С.51-55.

8. Танасійчук Б.І. Праці Д.І. Журавського з будівництва залізниць і гідротехнічних споруд // Дванадцята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів: Мат, конференції, 20 травня 2007 р. – К., 2007. – С.201-207.