У процесі дисертаційного дослідження обгрунтована відповідність коміксу як навчального засобу рівню розумового розвитку та особливостям психіки молодших школярів, виявлені механізми, які призводять до дії механізми породження мовлення в учнів, описано особливості їхнього мовлення як рідною, так й іноземною мовами та доведено відповідність форми та змісту коміксу рівню мовленнєвого розвитку молодших школярів. Обгрунтовано, що комікс є не лише одним із способів використання зорового унаочнення, а може слугувати засобом формування мовленнєвих механізмів, оскільки в ньому своєрідно поєднуються важливі для навчання мови та мовлення характеристики. На основі аналізу мистецтвознавчих та літературознавчих джерел була досліджена історія виникнення і розвитку коміксу, його педагогічний вплив на дітей досліджуваної вікової групи, вивчені жанрові особливості коміксу, традиційна форма і пріоритетна тематика. У ході дослідження проаналізовано чинні засоби навчання з метою з’ясування їх відповідності віковим особливостям учнів, а також різним цілям та етапам навчання, що дозволило визначити роль і місце коміксу, його переваги та недоліки у порівнянні з іншими засобами. Обгрунтовано, що комікс є ефективним засобом формування механізмів діалогічного мовлення як пріоритетної для учнів молодшого шкільного віку форми спілкування. Доведено, що комікс може слугувати ефективним засобом подання нового матеріалу, зокрема, дібрані нами завдання та вправи можуть бути використані з метою оволодіння учнями окремими граматичними явищами та лексичними одиницями, що вивчаються у початковій школі. Окрім теоретичного обгрунтування та експериментальної перевірки можливості використання коміксу з метою ефективного навчання читання, зроблено висновок про можливість організації репродуктивного та продуктивного мовлення з використанням наочних опор у вигляді коміксів, розроблені комплекси вправ і завдань на їх основі. На основі аналізу чинної психолого-педагогічної літератури та за результатами анкетування визначені та обгрунтовані вимоги до тематики коміксів відповідно до спрямованості пізнавальних процесів та сфери інтересів дітей молодшого шкільного віку. Підібрані варіанти сюжетів коміксів, змодельовані окремі дійові особи відповідно до означених сфер спілкування. Запропоновані та обгрунтовані принципи організації змісту коміксів, проведено орієнтовний відбір мовного та мовленнєвого мінімуму. На основі емпіричних спостережень і узагальнень висунуто припущення про можливість і доцільність розширення обсягу мовного і мовленнєвого матеріалу, що пред’являється учням, яке було підтверджене результатами експериментального навчання. Для забезпечення максимально ефективного сприймання, а також з метою створення ситуативної обумовленості сюжетів коміксів визначені та обгрунтовані вимоги до їхнього художньо-естетичного оформлення. На основі використання коміксу запропонована модель навчальної діяльності для формування в учнів початкової школи іншомовних умінь читання і говоріння, що вміщує систему вправ і завдань. У відповідності до дидактичних функцій коміксів здійснено їх типологізацію, визначена роль та місце кожного різновиду у структурі навчальної діяльності. У дисертації визначено дидактичні умови ефективного використання коміксів з метою навчання іноземних мов, а саме: Спеціальна організація навчальної діяльності, в основу якої покладений комікс, яка сприяє діалогічній взаємодії учасників навчального процесу; Відбір відповідного мовного та мовленнєвого мінімумів для коміксів, тематики і сюжетів, які узгоджуються з предметними програмовими вимогами і стимулюють пізнавальну активність учнів, а саме:
наявність характерних для діалогічного мовлення кліше, усталених словосполучень, колокацій, типових діалогічних єдностей з метою формування в учнів механізмів діалогічного мовлення; випереджальне розширення обсягу мовного і мовленнєвого матеріалу, призначеного для коміксів, за рахунок уведення нових лексичних одиниць; забезпечення практичної значущості та відповідності інтересам учнів мовного і мовленнєвого матеріалу коміксів; досягнення широкого поля значень лексичних одиниць, презентованих коміксом; автентичність мовленнєвих зразків та їх стилістичної варіативності; наявність пізнавальних сюжетів та ситуацій, які містять соціо-культурний аспект мовлення, матеріал про культуру різних країн світу та рідної країни; охоплення жанрових різновидів коміксів та їх стильових якостей, які відповідають пізнавальним інтересам учнів молодшого шкільного віку: пригод, фантастики; гіперболічності, гротескності, динамічності подій; використання поряд із стилізованими реалістичних художніх образів; Відповідне художньо-естетичне подання мовленнєвого матеріалу, презентованого коміксом, що потребує спеціальних прийомів оформлення текстової та художньої графіки, опори на пізнавальне реагування молодших школярів.
Результати експериментального навчання підтвердили наші припущення про можливість більш ефективного формування іншомовних умінь спілкування за виконання визначених нами умов. Експериментально підтверджено, що навчальна діяльність із застосуванням коміксу створює більш сприятливе середовище для оволодіння навчальним матеріалом, оскільки до активної роботи у класі заохочуються всі учні, у тому числі традиційно неактивні та невстигаючі, усуваються інтраіндивідуальні розбіжності та психологічні бар’єри. Як розвиток окремих ідей і положень роботи, у змісті дослідження обгрунтовується припущення про можливість активного використання коміксів з метою розвитку в учнів початкової школи зв’язного мовлення на уроках рідної мови та мовлення. |
