У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розкритті особливостей динаміки змісту уявлень про майбутню професію в процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі у студентів, які обрали фах психолога. Отримані в процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати наступні висновки. 1. Теоретичний аналіз проблеми уявлень про професію свідчить, що становлення та розвиток професійної самосвідомості фахівця залежать від особливостей змісту уявлень обраної професії, уявлень про себе як майбутнього фахівця та суб’єкта обраної професійної діяльності, зокрема рівня сформованості цих уявлень на початковому етапі професійного становлення особистості (при виборі професії). Визначено, що уявлення про професію належать до виду соціальних уявлень особистості та формуються переважно в результаті трансформації її індивідуальних образів, установок і соціальних стереотипів, стосовно різних видів професій. Критеріями визначення таких образів та уявлень для кожної з професій виступають, з одного боку, уявлення про зміст професійної діяльності, знаряддя праці, умови, в яких працює фахівець, з іншого – уявлення особистості про наявність у неї задатків та якостей, які, на її думку, сприятимуть успішній самореалізації в обраній професійній діяльності. Встановлено, що з урахуванням специфічності змісту професії психолога структуру уявлень про неї слід розглядати як трьохкомпонентну, де у якості основних елементів визначаються: уявлення про суб’єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об’єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога, зокрема, мотивація особи на майбутнє займатись психологією. 2. Виявлено, що основними компонентами уявлень про обрану професію майбутніх психологів, які отримують професійну підготовку за стаціонарною формою навчання, є наступні: характерологічні риси; допомога іншим; вміння та навички; особистісні інтелектуальні якості; характер і зміст професійної діяльності; обдарованість особистості; професіоналізм. У складі даних компонентів провідними постають такі характеристики суб’єкта професійної діяльності, як надприродні якості та обдарованість особистості. Усвідомлення майбутніми психологами специфіки обраної професії та наявності у психолога-фахівця крім володіння багажем професійних знань, добре сформованих професійних вмінь і навичок, необхідних для успішної професійної діяльності, а також бажаності певних індивідуально-характерологічних якостей особистості, вказує на різнобічність поглядів майбутніх психологів, які стосуються змісту уявлень про обраний фах. Поміж студентів, які отримують професійну підготовку за фахом психолога як другу професійну освіту, крім загальновизнаних уявлень про професію психолога, домінують судження, що характеризують можливість пізнання себе та інших, внутрішню потребу особистості та наявність елементу престижності. Процес професійної підготовки курсантів-психологів здійснюється через безпосереднє залучення їх до навчання військовим наукам та дисциплінам, що в свою чергу і визначає характер їх уявлень про професію психолога. Такі уявлення курсантів-психологів представлені компонентами, що характеризують суб’єкта та зміст професійної діяльності за напрямом подальшої роботи у військових структурах. 3. Результати аналізу мотивів вибору обраної професії майбутніми психологами дозволили встановити, що дані мотиви зумовлені образами Я та уявленнями про обрану професію, які закладені в самосвідомості майбутнього психолога. Аналіз спрямованості особистості у виборі професії психолога серед майбутніх фахівців виявив, що провідними серед даних мотивів визначаються: спрямованість майбутніх психологів у наданні психологічної допомоги людям; потреба у пізнанні себе та інших; потреба у набутті професійних навичок і вмінь; самооцінка своїх особистісних якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. Переважна більшість студентів-психологів вважають вибір своєї професії правильним, усвідомленим, обґрунтованим, перспективним та успішним. Метою кар’єри для майбутніх психологів зазначається переважно бажання стати професіоналом, кваліфікованим досвідченим фахівцем, самореалізуватись у професійній діяльності, ніж зайняти керівну посаду. Характер емоційної забарвленості мотивів вибору професії студентів-психологів стаціонарної форми навчання вказує на тенденцію до розчарування у виборі фаху. 4. Встановлено відсутність прямого зв’язку між індивідуально-психологічними характеристиками майбутніх психологів та структурно-динамічними особливостями їх уявлень про обрану професію. Ставлення до інших людей, як провідна комунікативна особливість серед студентів-психологів стаціонарної форми навчання, визначає їх спрямованість на надання у майбутньому психологічної допомоги іншим. Для курсантів-психологів процес міжособистісного спілкування відбувається за умов вираженості емоційних рис характеру. У студентів-психологів заочної форми навчання провідною комунікативною особливістю постає ставлення до діяльності, що відображає їх провідну діяльність як професійну, тобто максимальну включеність у процес її здійснення. Оптимальним проявом емпатії психолога є середній рівень. Встановлено і занижений рівень емпатії у студентів-психологів (38 %), що може вплинути на ефективність здійснення у майбутньому професійної діяльності. 5. Визначено, що процес формування уявлень про майбутню професію студентів-психологів зумовлений формами та етапами навчання, а також напрямами отримання професійної підготовки за обраним фахом. Усвідомлення себе як майбутнього фахівця відбувається на останньому курсі денної форми. У складі студентів-психологів останнього року навчання спостерігається тенденція до розчарування у виборі професії. Така тенденція є результатом трансформації стереотипізованих образів професії психолога в індивідуальні уявлення про неї у майбутнього психолога-фахівця. Поняття професіоналізму психолога стає провідним в уявленнях студентів починаючи з ІІІ курсу. Це пояснюється тим, що в процесі професійної підготовки особистість починає оволодівати змістом майбутньої професійної діяльності, поступово змінюючи зміст уявлень, які нав’язані батьками, вчителями, іншими соціально-значущими об’єктами на індивідуальні образи, що виникають за рахунок набутих у навчальному процесі знаннь, умінь та навичок за фахом психолога. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи подальшого дослідження полягають у подальшому вивченні особливостей формування та становлення уявлень про професію представників інших типів професій, розробленні діагностичних прийомів попередження виникнення негативного ставлення особистості до обраної професії. Одержані результати дослідження дозволяють рекомендувати вищим навчальним закладам введення до навчальних планів підготовки психологів спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу, спрямованих на виявлення та подальшу корекцію деформованих уявлень про обрану професію у майбутніх психологів-фахівців. Для майбутніх психологів, в яких виявлено занижений рівень емпатії, ця комунікативна складова потребує вдосконалення шляхом введення до освітньо-професійної підготовки спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу тощо. |
