1. Досліджено закономірності розвитку зсувного процесу для двох типів геологічного середовища: Київський підрайон – горизонтальне залягання порід палеогену, неогену і четвертинного віку і Канівський підрайон – дислоковані складчасті структури юрського, крейдового, палеогенового віку, перекриті відкладами четвертинного віку, що залягають горизонтально. Визначення закономірностей динаміки зсувного процесу на правобережжі Канівського водосховища полягало у вивченні механізму і режиму зсувних зміщень. У результаті виконаних досліджень встановлено наступне. 1.1. Київський підрайон: 1.1.1. При вивченні зсувного процесу на ділянці правобережжя Середнього Дніпра від Халеп'я до Букрина встановлене існування двох типів зсувних систем. Вони розрізняються щодо механізму зсувних зміщень і динаміки розвитку. Встановлено ділянки розвитку зсувних систем першого і другого типів. Створено моделі розвитку зсувних систем. 1.1.2. Для першого типу зсувних систем було встановлено три цикли розвитку, що включають стадії максимальної активізації і періодичної активності. Для другої моделі – два цикли розвитку зі стадіями періодичної активності і тимчасової стабілізації. 1.1.3. Виділено чотири основних вертикальних зони розвитку зсувних зміщень різного механізму. Перша і четверта зони являють собою ділянки розвитку структурних зсувів видавлювання (перша зона) і ковзання (четверта зона), до другої і третьої зони відносяться ділянки розвитку пластичних і структурно-пластичних зсувів. 1.1.4. Зроблено оцінку основних факторів, що впливають на формування зсувів. Розраховано коефіцієнти парної кореляції для атмосферних опадів, сонячної активності (числа Вольфа). За допомогою рівнянь регресії виконаний прогноз розвитку різних типів зсувного процесу. Побудовані прогнозні графіки розвитку для першого типу зсувних систем по зонах. 1.2. Канівський підрайон. 1.2.1. У районі Канівських дислокацій методом зсувного потенціалу зроблений просторовий прогноз ураження зсувним процесом. Встановлена висока імовірність (величина зсувного потенціалу 0,276-0,400) для ділянки Монастирьок-Григоровка, де розвинута Григоровська яружна система. 1.2.2. Середня ймовірність ураження зсувним процесом (величина зсувного потенціалу 0,152 – 0,276) встановлена на ділянці Трактемирів-Монастирьок, за рахунок росту Південно-Трактемирівської системи ярів у її східній і південно-східній частині, а також на береговому схилі, що максимально підданий дії абразії. 1.2.3. Незначна ймовірність ураження зсувним процесом (величина зсувного потенціалу 0,074 – 0,152) встановлена для ділянки Бучак-Селище -Канів. 2. Вивчення властивостей глинистих ґрунтів дозволило визначити механізм зсувних зміщень по типу мікроструктурних контактів і основних деформацій у слабкому глинистому шарі. 2.1. Встановлено, що структурні зсуви видавлювання, пластичні зсуви й опливини формуються в порушених батських, обухівських, строкатих, бурих глинах і мергелях київської світи. 2.2. Структурні зсуви ковзання формуються в непорушених батських, строкатих глинах, мергелях київської світи й у порушених келовейських глинах. У непорушених келовейських глинах зсуви не утворюються. |