Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Бєлозьорова Олена Михайлівна. Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови) : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Бєлозьорова О.М. Дискурсивні властивості мовленнєвого акту натякання (на матеріалі сучасної німецької мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

Дисертація є дослідженням когнітивно-семантичних і прагма-дискурсивних особливостей реалізації мовленнєвого акту натякання в сучасному німецькомовному дискурсі. Розрізнено натяк як концепт та імпліцитна пропозиція – імплікатура, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивна тактика. Запропоновано дефініцію МА натякання й встановлено лінгвістичний статус натякання. МА натякання є імпліцитним мовленнєвим актом та визначається як дискурсивно-мовленнєва взаємодія мовця і адресата, у ході якої ними конструюється інтендована імпліцитна пропозиція – натяк. Описано концепт і когнітивний сценарій натякання. Розроблено підходи до класифікації і аналізу різних аспектів МА натякання і визначено основні типи натякання. Встановлено провідні дискурсивні стратегії, що реалізуються за допомогою тактики натякання: стратегія ввічливості, агресії, евфемізації, етична стратегія, стратегія уникання відповідальності, стратегія урахування третьої особи, які можуть взаємодіяти в дискурсі.

Застосування когнітивно-комунікативного підходу дозволило виявити і систематизувати когнітивно-семантичні і прагма-дискурсивні характеристики МА натякання в німецькомовному дискурсі.

Методологічна база дослідження – когнітивно-комунікативна лінгвістична парадигма – зумовлює розрізнення результативного й процесуального аспектів досліджуваного явища. Відповідно, диференціюємо натяк як концепт та імпліцитну пропозицію – імплікатуру, та натякання як мовленнєвий акт і дискурсивну тактику.

За своїм лінгвістичним статусом натякання постає як імпліцитний мовленнєвий акт, критеріальними ознаками якого є обов’язкова реалізація імпліцитної пропозиції та інтендованість, оскільки в ситуації натякання мовець завжди має додаткову перлокутивну мету – вплинути на адресата таким чином, щоб той вивів натяк. Мовленнєвий акт натякання є дискурсивно-мовленнєвою взаємодією мовця і адресата, у ході якої ними конструюється певна інтендована імпліцитна пропозиція – натяк.

Реалізація концепту НАТЯК у дискурсі має вигляд імпліцитного мовленнєвого акту й тактики натякання. Концепт НАТЯК відзначається пропозиційністю, імпліцитністю й інтендованістю.

Вербальними індикаторами натякання постають семантично акцентовані аргументи експліцитної пропозиції. Конструювання натяку можливе також за допомогою всієї експліцитної пропозиції, пресупозиції і нульової пропозиції. Допоміжну роль в конструюванні натяку відіграють невербальні індикатори натякання.

Іллокуція, що реалізується з імпліцитною пропозицією, може бути відмінною від іллокуції, що реалізується з експліцитною пропозицією. Найчастотнішою іллокуцією антецеденту і консеквенту в німецькомовному дискурсі є асертив. Використання декларативів для МА натякання виключено.

Адресатний потенціал МА натякання полягає в реалізації безпосередньо або опосередковано вдалих і явно або неявно невдалих МА натякання в німецькомовному дискурсі.

За темпоральною спрямованістю контексту виділено проспективні, ретроспективні й актуальні МА натякання.

За типом дискурсивного ходу МА натякання розподіляються на ініціювальні й реактивні.

Дискурсивна тактика натякання сприяє реалізації таких дискурсивних стратегій: стратегії ввічливості, агресії, стратегії евфемізації, етичної стратегії, уникання відповідальності, стратегії урахування третьої особи, які можуть взаємодіяти в дискурсі.

Запропонована робота може ініціювати дослідження національно-культурної специфіки реалізації і функціонування натяків, більш детальне вивчення невербальних складових ситуації натякання. Перспективним є також залучення діахронічного аспекту для встановлення історичної динаміки мовленнєвого акту натякання в дискурсах різних типів.

Публікації автора:

1. Намек как дискурсивная импликатура // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – № 611. – С. 100-102.

2. Адресатный аспект намека: на материале немецкого языка // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – № 636. – С. 49-52.

3. Когнітивно-семантичні особливості конструювання натяку в німецькомовному дискурсі // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 741. – С. 35-38.

4. Когнітивний сценарій натякання (на матеріалі німецької мови) // Проблеми романо-германської філології / Зб. наук. праць. – Ужгород: ЛІРА, 2006. – С. 53-63.

5. Иллокутивный потенциал намека (на материале немецкого языка) // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 726. – С. 104-107.

6. Тактика натякання як засіб реалізації дискурсивних стратегій // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – № 773. – С. 107-111.

7. Способи об’єктивації концепту НАТЯК у сучасній німецькій мові // Когнітивно-прагматичні дослідження мов професійного спілкування: Матеріали Міжнародної наукової конференції (вересень 2006 р.). – Харків: Харків. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна, 2006. – С. 60-63.

8. Конструювання натяку в німецькомовному дискурсі // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: Матеріали VI Міжнародної конференції (1 лютого 2007 р.). – Харків: Константа, 2007. – С. 32-33.