У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, котра полягає у вивченні концептуальних засад дисциплінуючого виховання в педагогічній спадщині Д.Локка та визначенні його значущості у вирішенні актуальних завдань, спрямованих на різнобічний розвиток особистості. 1. На становлення і розвиток педагогічної теорії англійського вченого вплинула низка взаємодіючих чинників, а саме: педагогічний досвід Д.Локка, його емпірико-сенсуалістична концепція пізнання, політичні та етичні погляди, деїстичний раціоналізм, що сповідував філософ, а також методика сімейного виховання, розроблена Д.Локком-старшим. Проблема виховання людини трактувалася Д.Локком у широкому філософському й соціальному контекстах проблеми взаємодії особистості й суспільства. При цьому пріоритетне місце він відводив індивідуальному началу, яке розглядалося ним у взаємозв’язку із суспільним, чим підкреслювалась значущість індивідуальності як реальної сили буржуазного суспільства. 2. Одне з центральних місць у педагогічній спадщині англійського вченого посідало визначення виховного ідеалу. Як чутливий спостерігач, Д.Локк уловив ті ідеальні начала, що лежали в основі духовного життя англійського народу, і сформулював той ідеал англійського джентльмена, який залишився незмінним в англійців до наших днів. Головна мета, яку ставив перед вихованням педагог, – це формування характеру дитини. Переконаний у важливості виховання раціонально мислячої, залежної від моральних норм, соціально спроможної людини, яка може адекватно мислити й діяти в будь-яких життєвих обставинах, Д.Локк наголошував на можливості формування досконалої, гармонійно розвиненої особистості тільки за допомогою дисциплінуючого виховання. Вимоги до змісту, організації і методів виховного дисциплінуючого процесу визначалися авторськими принципами виховання Д.Локка, а саме: цілеспрямованість, зв’язок виховання з життям, єдність свідомості й поведінки, індивідуальний підхід, комплексний підхід до виховання, виховання у праці, повага до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, поєднання суворості з любовним, дружнім ставленням до дитини. 3. Просвітитель був захисником приватно-сімейного виховання, батьки разом із вихователем виступали в його системі як єдина розумна основа виховання, на них покладалося відповідальне завдання бути постійними свідками й керівниками дитячих вчинків, сприяти вихованню їхньої дисциплінованості. Саме тому Д.Локк обґрунтував необхідність уважного ставлення до питання добору вихователя. За переконанням ученого, він мав бути сконцентрованим соціальним досвідом, практично уособлювати те середовище, якому Д.Локк надавав такої великої значущості. 4. Здійснений аналіз соціальних чинників і специфіки навчання в англійській школі, а також вивчення педагогічних поглядів Д.Локка з позицій теорії дисциплінуючого виховання, що виникла в європейській освітній практиці в середині XVII ст., дали змогу визначити концептуальні підходи мислителя до означеної проблеми. Д.Локк розглядав виховання в цілому як дисципліну, не ототожнював його з навчанням. Фізичне виховання вчений назвав загартуванням, дисципліною тіла, моральне виховання – духовним загартуванням, дисципліною характеру, формування розуму – інтелектуальною дисципліною. Відтак, дисциплінованість стала для Д.Локка одним із найважливіших завдань виховання. 5. Вчений, розглядаючи фізичне виховання як першу складову дисциплінуючого виховання, підкреслював важливість забезпечення повноцінного фізичного розвитку дитини, детально обґрунтував необхідність суворого режиму в її житті, що сприяло розвитку витривалості, міцності, мужності, наполегливості. Аналізуючи завдання, що стояли перед моральним вихованням як стрижнем дисциплінуючого виховання, педагог, наголошуючи на важливості прищеплення майбутньому джентльмену доброчесності, мудрості і вихованості, сформулював завдання розвитку розумових здібностей і вольових рис характеру дитини, а також внутрішньої потреби до активного утвердження в собі високих принципів загальнолюдської моралі. Головним завданням морального виховання залишалося для філософа вироблення в людини дисципліни духу – це було своєрідною квінтесенцією всіх інших, більш конкретних завдань морального виховання. Приділивши значну увагу розробці методів морального виховання, Д.Локк запропонув, як найбільш ефективний підхід, природні виховні методи, з-поміж них: бесіда, приклад, вправа, педагогічна вимога, доручення, створення виховуючих ситуацій, заохочення, покарання, педагогічне спостереження. Двоєдине завдання освіти: набуття учнями наукових знань і розвитку їхніх розумових здібностей – педагог розподілив на дві частини. За Д.Локком, на першому етапі навчання (реальна освіта) дитина повинна була отримати чітке уявлення про реальні речі і явища, що було основою наступного розвитку логічного мислення, необхідного для узагальнення набутого досвіду; на другому етапі (формальна освіта) розумове виховання ставало процесом утворення навичок думки за допомогою вправляння. Розроблені мислителем методи і прийоми розумового виховання випливали із його авторських дидактичних принципів, які, у свою чергу, ґрунтувалися на фактах та явищах дитячої психології, а саме: принцип систематичності й послідовності, наочності, доступності, міцності знань, індивідуального підходу до учнів, свідомості й активності учнів, зв’язку навчання з життям. 6. Під одним терміном “дисципліна” Д.Локк розумів два поняття. В першому випадку, дисципліна – це процес вправляння, результатом якого є розвиток навичок і звичок, фізичних, інтелектуальних та найважливіших серед них – моральної поведінки. У другому випадку мова йде про дисциплінованість як стійку моральну якість особистості, що формується у дітей в результаті виховання і виявляється незалежно від педагогічного впливу. 7. Результати проведеного анкетування задля визначення місця, яке його посідає дисциплінованість у житті сучасного молодого покоління, засвідчили, що вчення педагога про дисципліну не втратило своєї актуальності і в наш час. Сьогоденна молодь також усвідомлює потребу дисциплінованої поведінки (68%), необхідність формування таких якостей характеру, як цілеспрямованість (83%), відповідальність (72%), організованість (71%), наполегливість (68%), самовладання (60%). 75% респондентів переконані, що дисциплінованість посідає одне з перших місць серед інших якостей характеру. 8. Проведене дослідження дало можливість визначити основні напрями актуалізації педагогічної спадщини Д.Локка в сучасних умовах. Це систематична, цілеспрямована і науково обґрунтована робота щодо вивчення педагогічних праць ученого, його ідей щодо формування творчої, працелюбної, відповідальної особистості, справжнього громадянина демократичного ліберального суспільства та цивілізованого господаря, готового до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, їх переосмислення і адаптація до сучасних вимог; видання творів Д.Локка українською мовою; поширення знань про його педагогічні погляди серед педагогів-практиків і батьків; пропаганда педагогічної спадщини Д.Локка на сторінках педагогічної преси. Відтак, результати дослідження не вичерпують усіх можливостей означеного напряму роботи. Перспективу подальшої розробки вбачаємо в більш ґрунтовному вивченні проблем морального виховання в педагогічній спадщині Д.Локка в цілому та ідей вченого щодо формування дисциплінованої поведінки підростаючого покоління зокрема, та їх оцінки з позицій сучасної науки. |
