Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Лактіонова Галина Павлівна. Ефективність використання землі в ринкових умовах господарювання: дисертація канд. екон. наук: 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2003.



Анотація до роботи:

Лактіонова Г.П. Ефективність використання землі в ринкових умовах господарювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. –Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва, Харків, 2003.

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження проблеми ефективності використання земельних ресурсів на сучасному етапі аграрної реформи. Розкрито теоретичні, методичні та практичні аспекти ефективного ведення землеробства на основі раціонального використання землі.

Висвітлено специфічні особливості використання землі в сільському господарстві та розглянуто процес розвитку відносин власності на землю в Україні. Обґрунтовано методичні підходи до встановлення ціни на землю в умовах ринку.

Опрацьовано напрями підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів на основі оптимізації галузевої структури виробництва з урахуванням процесу відтворення родючості ґрунту, а також вимог ринку. Розглянуто шляхи інтенсивного ведення землеробства.

1. Щодо землі як засобу виробництва доцільно вживати поняття “агрокапітал” і розуміти землю як засіб виробництва, який використовують сільськогосподарські підприємства для створення певної маси товарів і послуг. В умовах існування ринку землі вона переважно буде запитуватися як фактор виробництва, тобто “агрокапітал”. Але з розвитком ріелтерської діяльності земля в певні проміжки часу буде виступати як товар для перепродажу і таким чином набувати форму торговельного капіталу. Тому необхідно також розрізняти ринок землі, на якому земля пропонується як матеріальний актив, і ринок землекористування, на якому продається право користування землею як засобом виробництва (нематеріальний актив).

2. В умовах реформи недостатньою мірою враховується рентоутворюючі фактори землі, які опосередковано впливають на економічну ефективність використання землі. Природний виробничий потенціал землі – це тільки природна основа економічного прояву рентоздатності, а реальним вираженням рентоздатності конкретної ділянки землі може бути лише надлишковий чистий дохід, одержаний від її експлуатації. На сучасному етапі при тому розмірі орендної плати, яка установлена законодавством, значна частина земельної ренти надходить в розпорядження орендаря-землекористувача, який і повинен нести відповідальність за раціональне використання, підвищення родючості й охорону ґрунтів.

3. Незважаючи на те, що земля не є продуктом праці, в ринкових умовах вона має ціну, оскільки виникає попит на неї, пов’язаний з необхідністю ведення сільськогосподарського виробництва. Докладання праці та капіталу може підвищувати її родючість і цінність, отже, і ціну. Кращі за якістю земельні ділянки приносять ренту, яка капіталізується з ринкового процента на капітал, і це також підтверджує тезу про існування ціни землі в ринкових умовах.

4. Аналізуючи різні методичні підходи до визначення грошової оцінки та ціни землі, ми встановили існування певних відхилень від теорії рентного доходу. Так, в усіх існуючих методиках орендна плата не збігається із сумою рентного доходу, який має одержувати землевласник, а банківська плата на капітал ототожнюється із платою за кредит. У багатьох випадках у розрахунках грошової оцінки землі прийнято завищені показники урожайності та ринкових цін. З метою уникнення як заниження, так і завищення ринкових цін на землю ми пропонуємо проводити їх продаж тільки через аукціони з фіксованою нижньою межею ціни на рівні експертної оцінки, яка враховує ряд корегуючих факторів.

5. Узагальнюючи досвід проведення земельної реформи в зарубіжних країнах, можна зробити висновок, що в жодній країні не існує вільного ринку землі і необмеженого права приватної власності на землю. Метою державного регулювання земельних відносин має бути: забезпечення достатньої ефективності використання сільськогосподарських угідь; задоволення екологічних вимог; здійснення “соціально справедливого”, з погляду більшості населення, ринкового перерозподілу землі.

6. За час проведення земельної реформи створені правові та організаційні передумови для функціонування багатоукладної системи господарювання. Аналіз структури розподілу земельного фонду за формами власності свідчить, що останнім часом сталися різкі зміни на користь приватного сектору. На 01.01.2003 р. в області на базі 441 КСП було створено 508 нових сільськогосподарських підприємств, у тому числі 137 приватних підприємств, 13 селянських (фермерських) господарств, 297 господарських товариств, 51 кооператив. Землю реформованих КСП надано 7751 громадянину для розширення особистих підсобних господарств і 188 іншим підприємствам.

Значні зміни відбулися в показниках середньої площі сільськогосподарських угідь, яка припадає на одне господарство. На 01.01.2003 року в середньому по області одне новостворене господарство мало 2911га сільськогосподарських угідь (для порівняння: в КСП 3635 га).

7. В області створено ринок оренди землі, тобто землекористування, в результаті чого власниками земельних часток (паїв) укладено 226,5 тис. договорів оренди, хоч середній розмір орендної плати за 1 га ріллі залишається низьким. У 2002 р. він становив у середньому по області 88,4 грн. Механізм орендної плати повинен створювати умови та економічні стимули для розвитку господарської діяльності в інтересах охорони земель.

8. Зміни, яки відбулися в процесі реформування земельних відносин, не дали очікуваних позитивних результатів. У цілому по всіх категоріях господарств Харківської області виробництво валової продукції в 2001 р. знизилося порівняно з 1990 р. на 32,1%, у тому числі продукції рослинництва - на 6,9%, продукції тваринництва - на 56,3%. При цьому в сільськогосподарських підприємствах виробництво валової продукції знизилося на 54,0%, а в господарствах населення підвищилося на 54,6%. Питома вага сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі валової продукції за той же період зменшилася з 79,8 до 46,0%, а в господарствах населення збільшилася с 22 до 54%. Проте в господарствах обох організаційних форм виявляється стабільна тенденція зниження виробництва валової продукції на 1 га сільськогосподарських угідь ( у сільськогосподарських підприємствах – на 54,5%, а в господарствах населення – на 38,8%).

9. Зниження економічної ефективності використання земельних угідь і різкий спад виробництва сільськогосподарської продукції обумовлене, поряд з іншими причинами, недостатнім ресурсним забезпеченням аграрного виробництва. За останні 11 років в області внесення органічних добрив на 1 га посівної площі зменшилося з 7,4 до 1,3 т (у 5,7 раза), мінеральних (у перерахунку на д.р.) - з 154 до 12 кг (у 12,8 раза).

При оцінці основних виробничих засобів виявлено стійку тенденцію зниження фондооснащеності (в 7,9 раза) і фондоозброєності праці (в 7,2 раза). Це свідчить про деіндустріалізацію аграрного виробництва, зниження рівня механізації виробничих процесів і перехід до екстенсивного ведення господарства.

10. Підвищення економічної родючості ґрунтів та ефективності сільськогосподарського виробництва – проблема багатопланова, вирішення якої пов’язане з комплексом факторів. Одним із них є зважена концепція раціонального застосування добрив під сільськогосподарські культури, яка була врахована при розробці економіко-математичної моделі. А саме було передбачено системний підхід до питань обґрунтування рівня застосування добрив і розподілу їх між сільськогосподарськими культурами з метою відтворення родючості ґрунту. Окремим блоком обмежень було передбачено виконання екологічних вимог щодо інтенсифікації виробництва. Такий підхід дозволив кожному виду ресурсів, і наявних і створюваних в процесі виробництва, в тому числі такому їх виду, як мінеральні добрива, а також кожному виду продукції виконувати в процесі розв’язання задачі свої природні, найбільш вигідні з позиції конкретного об’єкта ролі й одержувати реальні оцінки.

11. Запропонована автором економіко-математична модель обґрунтування спеціалізації та галузевої структури апробовано в сільськогосподарському підприємстві “Промінь” Красноградського району Харківської області. Необхідність такого обґрунтування пов’язана з тим, що інколи землекористувачі, орієнтуючись лише на поточні ринкові цілі, не враховують довгострокові стратегічні наслідки від виснаження земельних угідь, які приводять до зниження їх родючості. Застосування цієї моделі показало, що нинішній виробничий потенціал при оптимальному варіанті галузевої структури може забезпечити збільшення виробництва валової продукції на - 34,1%, зерна - на 22,8%, цукрових буряків – у 1,7 раза, соняшнику - на 19,9%, молока - на 22,1%, м’яса – в 1,7 раза. Маса прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь збільшиться з 20,4 до 24,0 тис. грн. (на 17,6%), а рівень рентабельности підвищиться з 44,9 до 58,3%.

Публікації автора:

  1. Лактионова Г.П. Эволюция взглядов на аграрные отношения и пути их реформирования // Вісник ХДАУ.-1997.-№1.-С.177-182.

  2. Лактионова Г.П. Земля как фактор производства в рыночной экономике // Вісник ХДАУ.-2000.-№2.-С.33-36.

  3. Филоненко А.С., Лактионова Г.П. Значение идей отечественной университетской науки о межпредметном характере проблем земли // Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку: Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2000. - С.265-267.

  4. Лактіонова Г.П. Оцінка ефективності використання землі в умовах ринку// Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня 2000 р./ Харк. держ. аграр. ун-т. – Харків, 2000.-С.71-72.

  5. Лактионова Г.П. Экономическая сущность эффективного использования земли // Вісник ХДАУ.-2001.-№2.-С.181-186.

  6. Лактионова Г.П. Влияние структуры производства на эффективность использования земли // Вісник ХДАУ.-2001.-№7.-С.107-111.

  7. Лактионова Г.П. К вопросу об эффективности использования земли в условиях рынка // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - Т.2. – К.:ІАЕ, 2001.-С.264-265.

  8. Лактионова Г.П. О естественно-экономических истоках противоречивости развития аграрного производства // Вісник Харківського університету №506. Серія: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова. – Частина 1. - Харків, 2001.-С.305-307.

  9. Филоненко А.С., Лактионова Г.П. Фундаментализация понятий как главное направление изучения эффективности использования земли // Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть / Регіональна науково-методична конференція. - Харків,2001.-С.349-350.

  10. Хорольський О.І., Лактіонова Г.П. Економічні погляди Михайла Івановича Туган-Барановського на шляхи еволюції сільського господарства // Інтелігенція і влада: Збірник наукових праць. - Вип. 1 (2). - Ч.ІІ. – Одеса, 2002.- С.254-258.

  11. Лактіонова Г.П. Інтенсифікація і економічна ефективність використання земельних угідь // Вісник ХНАУ.-2002.-№8.-С.58-61.

  12. Лактіонова Г.П. Удосконалення галузевої структури – важливий фактор підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів // Вісник ХНАУ.-2002.-№8.-С.182-186.

  13. Лактіонова Г.П. Проблема ефективного використання земельних ресурсів в ринкових умовах // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - Ч.1: Соціально-економічні проблеми розвитку села. – К.: ІАЕ, 2002.- С.333-337.

  14. Лактіонова Г.П. Проблема раціонального використання земельних ресурсів // Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління: Матеріали 3-ї Міжнар. наук.-практ. конф. - Харків, 2002. - С.243-245.

  15. Лактионова Г.П. Экономические основы рационального использования земельных ресурсов // Вісник ХНАУ.-2002.-№2.-С.134-136.