Дослідження економічних механізмів протидії відмиванню грошей у контексті міжнародного досвіду та українських завдань дозволило зробити такі висновки теоретико-методологічного та прикладного характеру. 1. Боротьба з нелегальним бізнесом, криміналізацією та тінізацією економіки, зі злочинно отриманими доходами є складовою оптимізації системи міжнародних економічних відносин, фактором макроекономічних перетворень в окремих країнах. Завдання максимізації ефекту міжнародної взаємодії у боротьбі з негативними проявами тінізації та криміналізації, міжнародною злочинністю, і передусім – відмиванням грошей передбачають універсалізацію інституційних механізмів, погоджених та ефективних засобів протидії відмиванню грошей. 2. Сутність феномену відмивання грошей в умовах сучасної інтернаціоналізації та зростання взаємної залежності країн пов'язана з перерозподілом фінансових ресурсів та вилученням прибутку від нелегального підприємництва за участю угруповань, організацій або груп з унітарною та ієрархічною структурою і розподілом функцій. Відмивання грошей має міжнародну природу і виявляє риси об'єктивно властивого глобалізації феномену, розвиток якого випереджає становлення національних та міжнародних механізмів правозахисту. Його необхідними ознаками є навмисні, як правило транскордонні, дії: а) конверсія або переведення активів у цілях приховування їх незаконного походження; b) маскування характеру, джерела, місця знаходження, структури, переміщення або справжньої належності незаконних активів або пов'язаних з ними прав; с) придбання, володіння або використання активів, пов'язаних із злочинною діяльністю. 3. Економічний правопорядок є необхідним засобом організації суспільства та сучасної відкритої економіки, націленим на максимізацію обсягів виробленої продукції через раціоналізацію ресурсокористування, узгодження соціальних інтересів, створення умов для прийняття раціональних економічних рішень. Економічний правопорядок за трансформаційних умов передбачає зміцнення законодавчої, нормативної бази реформ, консолідацію державної влади, реструктуризацію підприємств, формування ефективного власника, створення нової фінансово-кредитної системи й каналів для інвестицій, побудову розгалуженої ринкової інфраструктури, розвиток культури ділових взаємин, зміцнення довіри між господарськими агентами, реформування трудових відносин, соціальний захист працівників і населення, вдосконалення взаємостосунків між центром та регіонами. 4. Масштабні фінансові операції з легалізації злочинних доходів здебільшого мають міжнародний характер, що дозволяє контролювати великі ринки та максимізувати обсяги діяльності, зменшити ризик бути спійманими через державні кордони, проблеми у взаємодії між правоохоронними органами різних країн, відсутність достатньої правової, міжнародно-правової бази. Це актуалізує продумані, програмно-цільові підходи щодо протидії відмиванню грошей та іншим формам економічної злочинності. 5. Міжнародна практика свідчить про необхідність жорсткого підходу при визначенні ступеня доцільності проникнення капіталів сумнівного походження до території країни, оскільки кримінальні капітали, увійшовши до легального фінансового обігу, залишаються під контролем власників і „працюють” на них, в результаті чого економіка виявляється залежною від діючих на території країни злочинних організацій. Останні модифікують відкриту економіку завдяки привнесенню супутніх злочинів: незаконних валютних операцій, ухилення від сплати податків, незаконного підприємництва, контрабанди товарів, сировинних ресурсів, зброї, наркотиків, незаконного обігу дорогоцінних металів. 6. Ефективна міжнародна система контролю за відмиванням грошей передбачає надання інформації правоохоронним органам інших країн у рамках дво- й багатосторонніх міжнародних угод. Елементом такої системи є створення в кожній країні єдиного центру з протидії легалізації незаконних доходів. Є потреба в достеменному відстеженні доходів та активів будь-якої організації на базі комп'ютерної обробки всіх даних щодо її господарської діяльності, повідомлень від банків, інших кредитно-фінансових закладів, страхувальних компаній тощо. Збільшення відповідних витрат бізнесу та суспільства матиме подвійну компенсацію завдяки убезпеченню чесних агентів господарської діяльності, а також покращенню умов конкуренції. 7. Міжнародні організації у сфері протидії відмиванню грошей відіграють неоднозначну роль у сучасних міжнародних економічних відносинах. Вони сприяють проведенню більш ефективної політики з попередження злочинності й удосконалення кримінального правосуддя в усьому світі, постають форумами для обміну інформацією й передовим досвідом між країнами та фахівціями, що працюють у сфері охорони економічного правопорядку та попередження відмивання грошей. Але водночас такі структури впливають на умови функціонування системи міжнародних економічних відносин, ізолюючи певні країни від повноцінної участі в системі міжнародного поділу праці та надаючи тимчасові переваги їхнім конкурентам. 8. Міжнародний економічний кримінал найуразливіший на етапі легалізації отриманих прибутків, тому боротьба з відмиванням грошей дозволяє ефективно розслідувати випадки ухилення від сплати податків, шахрайства, корупції, наркоторгівлі, незаконної торгівлі зброєю та інших серйозних злочинів. Тому є потрібним міжнародний інформаційний обмін, забезпечення прозорості та підконтрольності руху капіталів, інвестиційних ресурсів, усіх форм міжнародної економічної діяльності. Слід також гарантувати міжнародне визнання уніфікованих стандартів економіко-статистичного та бухгалтерського обліку, фінансової звітності тощо. 9. Відмивання грошей є багатостадійним, функціонально складним і тривалим процесом, що включає цілу низку різноманітних операцій. На початковому етапі брудні, як правило готівкові, гроші потрапляють до легального господарського обігу відкритої економіки, до певного проекту у фінансово-монетарному або реальному секторі. Надалі реалізується комплекс операцій, в результаті яких гроші відділяються від джерела їх походження, втрачають ознаки причетності до нелегального, кримінального сектору, а фінансово-капітальні ресурси отримують нову прив'язку до формального джерела походження, зокрема в іншій країні. 10. Існує необхідність подальшого розвитку системи класифікації брудних грошей у глобальному масштабі, адже брудними вважаються не тільки доходи, отримані від торгівлі зброєю, наркобізнесу і проституції, а також шляхом ухилення від сплати податків. Ці види злочинної діяльності, які пов'язані з міжнародним рухом фінансів, не тільки мають різний ступінь суспільної небезпеки, але й вимагають специфічного до себе ставлення, і цю специфіку слід враховувати. 11. Активізація боротьби з відмиванням грошей та іншими формами організованої злочинності в Україні в умовах існування як легальної, контрольованої державою, так і нелегальної, тіньової, економіки, які паралельно й по-різному включаються до системи міжнародних економічних відносин, передбачає розширення існуючої системи міжнародних, міжурядових угод про співпрацю та взаємну допомогу у сфері боротьби з незаконними фінансовими операціями, часто пов'язаними з відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом. Доцільно ставити питання про набуття Україною статусу членства у спеціалізованих організаціях, які займаються проблематикою відмивання грошей, зокрема у FATF. 12. Феномен відмивання грошей реалізується в умовах сучасної інформатизації та НТП, зумовлюється поширенням сучасних електронних засобів для проведення фінансових і торгових операцій, новітніх форм розрахунків. Тому особливого значення набуває становлення та розвиток інформаційних систем як безальтернативної умови запровадження ефективного фінансового контролю в умовах глобалізації фінансової системи та всесвітньої інтеграції інформаційних ресурсів. Слід ставити завдання широкого використання сучасних інформаційних технологій з метою забезпечення транспарентності бюджету та фінансових потоків у державі. |
