Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


Ярославська Юлія Юріївна. Етіологія, діагностика та лікування сіалолітіазу (слино-кам'яної хвороби) : дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2006.



Анотація до роботи:

Ярославська Ю.Ю. Етіологія, діагностика та лікування сіалолітіазу (слино-кам’яної хвороби). – Рукопис.

Дисертаційна робота на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю: 14.01.22. – стоматологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню етіологічного фактору виникнення сіалолітіазу – персистенції вірусів цитомегалії та мумпус, тропних до залозистих тканин. На основі клініко-лабораторних досліджень визначений патогенез сіалолітіазу. Сіалосонографія та імунопатоморфологічні дослідження дозволили виявити системність ураження хронічним запальним процесом усіх слинних залоз при сіалолітіазі та встановити діагноз „хронічний сіалоаденіт з сіалолітіазом”, з двома формами хронічного запалення в слинних залозах – склерозуючою, що викликається переважанням персистенції вірусу цитомегалії та ектазійною, що викликається персистенцією вірусу мумпус. Проведені дослідження дозволили вдосконалити комплексне лікування хворих на сіалолітіаз з урахуванням етіологічного фактору та патогенезу захворювання.

Дисертаційна робота присвячена вивченню етіологічного чинника, діагностиці та лікуванню сіалолітіазу. Шляхом використання високочутливих методів діагностики визначено етіологічний чинник сіалолітіазу: персистуючі віруси мумпус та цитомегалії, тропні до залозистих тканин. Проведене комплексне дослідження стану всіх слинних залоз, незалежно від локалізації сіаліту у будь-якій із них, дозволило встановити системність захворювання та наявність хронічного пансіалоаденіту. На основі результатів досліджень розроблено комплексний метод ранньої діагностики та удосконалено метод лікувально-профілактичних заходів щодо хворих на хронічний сіалоаденіт із сіалолітіазом.

1. У хворих на сіалолітіаз, незалежно від локалізації сіаліту та клінічних проявів захворювання в будь-якій із слинних залоз, виявлено поширення запального процесу на всі слинні залози. Характер структурних змін, що визначався за допомогою сіалосонографії та патоморфологічних досліджень, при запальному процесі залежав від переважання персистуючого вірусного чинника і дозволив встановити діагнози „хронічний склерозуючий сіалоаденіт із сіалолітіазом” у 72,7 + 6,1%, та „хронічний ектазійний сіалоаденіт із сіалолітіазом” у 27,3 + 6,1% хворих.

2. Сіалосонографія в 100% випадків дозволяє визначити розміри та структуру всіх великих слинних залоз. Для виявлення конкрементів у тілі залози сіалографія ефективна в 93,1 + 4,8%, тоді як рентгенографія – в 62,1 + 4,8% випадків. Для виявлення конкрементів у вивідній протоці рентгенографія ефективна в 76,9 + 8,4%, а сіалосонографія – лише у 23,1 + 8,4% випадків. Поєднане використання сіалосонографії та рентгенографії має 100% інформативності.

3. Виявлено наявність персистування вірусів мумпус та цитомегалії у хворих на сіалолітіаз методом культури щеплених тканин у 100% випадків; імуноферментативним методом виявлено специфічне антитілоутворення Ig G до цитомегеловірусу та вірусу мумпус у 95,3 + 3,3% пацієнтів; методом полімеразної ланцюгової реакції виявлено вірусні білки у 41,5 + 7,8% обстежених. Отримані дані свідчать про наявність провокуючого фактору, що викликає хронічне продуктивне запалення у слинних залозах із каменеутворенням, у вигляді білкового антигена вірусів мумпус та (переважно) цитомегалії. Це дає змогу не тільки ефективно вдосконалити лікування, а й визначити групи ризику і профілактичні заходи.

4. Дослідження патоморфологічних змін у видалених через локалізацію в них сіалітів піднижньощелепних слинних залоз і малих слинних залоз нижньої губи взятих у тих же хворих, виявило в 100% випадків інтеграційні зміни, характерні для хронічного склерозуючого чи хронічного ектазійного сіалоаденіту, що дозволило вказати на системність ураження всіх слинних залоз при сіалолітіазі, незалежно від локалізації сіаліту в будь-якій із них.

5. У результаті порівняльного дослідження патоморфологічних змін у слинних залозах та картини ультразвукового дослідження, було визначено інформативність сіалосонографії, а саме: лімфоцитарна інфільтрація в тканинах слинних залоз виявлялась у вигляді ділянок гіпоехогенності, фіброз з явищами колагенозу та склерозу – у вигляді гіперехогенних зон. Деструкція клітин ацинусів з розширенням вставних та покреслених проток свідчила про наявність ектазій і мала анехогенне відображення. Конкременти відповідали ділянкам гіперехогенності з ефектом „акустичної тіні”.

6. Імунологічні та патоморфологічні дослідження підтвердили переважання активізації гуморальної ланки місцевого і загального імунітету у хворих на сіалолітіаз із формуванням аутоімунного та аутоалергенного компонента, з посиленням колагеноутворення та склерозу в тканинах слинних залоз у 72,7 + 6,1% випадків, індукованого хронічним персистуванням вірусів цитомегалії та мумпус, тропних до залозистих тканин.

7. На основі вивченого провокуючого моменту у виникненні хронічного сіалоаденіту з сіалолітіазом у вигляді хронічного персистування вірусів цитомегалії й мумпус та імунопатологічної ланки захворювання зроблено висновок, що для підвищення ефективності лікування данного контингенту хворих слід використовувати комплекс лікувальних заходів, спрямованих не лише на вилучення конкременту з протоки залози або видалення самої залози, яка містить конкремент, а й на відновлення імунної системи хворого, самосанаційних механізмів слинних залоз і виключення етіологічного фактору.

Рекомендації до практичного використання

1. При проведенні клінічного обстеження хворих на сіалолітіаз необхідно приділяти увагу анамнезу хвороби, характеру супутньої та перенесеної патології, проводити пальпаторне обстеження усіх слинних залоз, а не лише залози з наявністю конкременту. Слід також враховувати стан слизової оболонки порожнини рота та наявність одонтопатології для знищення вогнищ хроніоінфекції.

2. Для уточнення характеру та ступеня запального процесу необхідно використовувати методи малоінвазивної діагностики, а саме: сіалосонографію з обов’язковим обстеженням усіх великих слинних залоз. Для якомога точнішого встановлення локалізації конкременту слід одночасно застосовувати рентгенологічне та сіалосонографічне обстеження залози з наявністю конкременту.

3. З метою виявлення груп ризику, планування лікування та профілактичних заходів для даного контингенту хворих необхідно використовувати імуноферментативний аналіз щоб виявити специфічне антитілоутворення Ig G до цитомегеловірусу та вірусу мумпус, тропних до залозистих тканин, у комплексі з імунологічним дослідженням крові – імунограмами ІІ типу.

4. У комплексному лікуванні хворих, для впливу на етіологічний чинник захворювання – віруси цитомегалії та мумпус, – необхідно використовувати адаптоген імуномодулюючої дії, тропний до залозистих тканин, – Ліковір. Ліковір призначають сублінгвально, по 7 гранул у проміжках між прийомами їжі, 3 рази на день упродовж першого тижня лікування, упродовж другого тижня – 2 рази на день, третього та четвертого тижнів – 1 раз на день. Далі препарат призначається для прийому упродовж 12 місяців один раз на день, тричі на тиждень. Для дії на імунопатологічні механізми захворювання, слід протягом року з інтервалами в 3 місяці проводити цикли по 7 діб інфузійно-дезинтоксикаційної, пульс-терапії та загальнозміцнюючої терапії з призначенням раціональної антибіотикотерапії на початку лікування при наявності гнійно-запальних ускладнень.

5. Хірургічне лікування симптоматичного напрямку необхідно проводити залежно від локалізації конкременту у внтутрішньозалозистій чи позазалозистій частині проток. При локалізації конкременту в позазалозистій частині вивідної протоки слід видаляти конкремент із протоки з одночасним пластичним формуванням нового широкого вічка протоки та скороченням самої протоки, при локалізації конкременту у внутрішньозалозистій частині проток – проводити екстирпацію залози з обов’язковим попереднім розтином протоки з метою попередження рецидивів каменеутворення в її культі.

Публікації автора:

  1. Ярославська Ю.Ю. Морфопатогенетичні ознаки у хворих на хронічний сіалоаденіт з сіалолітіазом // Український стоматологічний альманах. – 2005. – № 2. – С. 16–21.

  2. Ярославська Ю.Ю. Патоморфологічні зміни в слинних залозах уражених хронічним сіалоаденітом з сіалолітіазом // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини. –Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених, Харків. – 2004. – С. 100–101.

  3. Ярославская Ю.Ю. Патология околосуставных тканей у больных с хроническими воспалительными заболеваниями слюнных желез в молодом возрасте // Нові технології в медицині. Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених ХМАПО, Харків. – 2001. – С.88–89.

  4. Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю., Иващенко А.Л., Михайленко Н.Н., Андрусенко А.В., Малыгина С.Н., Белоцерковская Е.П., Веренич С.В. Антибиотикотерапия в комплексном лечении больных хроническими сиалоаденитами и сиалолитиазом // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №1–2. – С. 35–40. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  5. Лесовая И.Г., Бирюкова С.В., Иващенко А.Л., Большакова Г.М., Хасанова Г.Б., Михайленко Н.Н, Ярославская Ю.Ю., Лесовая Е.В. Озонирование протоков больших слюнных желез в комплексном лечении больных хроническими сиалоаденитами // Український стоматологічний альманах. – 2004. – №3–4. – С. 31–35. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  6. Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю. Порівняльна характеристика сіалосонографічного та рентгенологічного методів дослідження у діагностиці сіалолітіазу // Збірник наукових праць інституту стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика. Вип. 1. – Київ. – 2004. – С. 115–117. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  7. Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю., Михайленко Н.М., Ткач Т.В. Малоінвазивні методи хірургічного лікування хворих на сіалолітіаз піднижньощелепних слинних залоз // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2003. – Vol.7. – №2. – С. 7–10. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  8. Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю. Результаты вирусологических исследований тканей поднижнечелюстных слюнных желез и специфического вторичного иммунного ответа к вирусам мумпус и цитомегалии у больных сиалолитиазом // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник УМСА. – Т.3. – №2 (6). – 2003. – С.41–43. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  1. Лісова І.Г., Михайлов Б.В., Ткач Т.В., Федосєєв В.А., Ярославська Ю.Ю., Іващенко О.Л. Вплив персистуючої мумпусної та цитомегаловірусної інфекцій на формування психопатологічного стану хворих на хронічні запальні захворювання слинних залоз // Галицький лікарський вісник. – 2004. – №3. – С.52–56. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  2. Лесовая И.Г., Иващенко А.Л., Лысенко В.В., Михайленко Н.Н, Ткач Т.В., Ярославская Ю.Ю., Бондаренко М.И., Волкова В.В., Малькова Н.Ю. Клинико-микробиологическая эффективность применения препарата лисобакт при заболеваниях челюстно-лицевой области // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – №4. – С. 72–75. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  3. Хасанова Г.Б., Михайленко Н.Н., Ярославская Ю.Ю. Регионарная лимфотропная антибиотикотерапия в комплексном лечении хронических сиалоаденитов в стадии обострения // Неотложная медицинская помощь. Вып. 4.: Сб. статей ХГКБСНМП. – Харьков: Основа, 2001. – С. 300–302. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  4. Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю. Патология височнонижнечелюстного сустава у больных молодого возраста с хроническими неопухолевыми заболеваниями слюнных желез // Неотложная медицинская помощь. Вып. 5.: Сборник статей ХГКБСНМП. – Харьков: Основа, 2002. – С. 303–304. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  5. Лісова І.Г., Ярославская Ю.Ю. Об’єктивізація шляхів патогенезу при сіалолітіазі // Міжнародна науково-практична конференція “Епідеміологія основних стоматологічних захворювань” Ів.-Франківськ 15–17 квітня 2004. – С. 61–62. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  6. Лесовая И.Г., Ярославская Ю.Ю., Михайленко Н.Н., Лысенко В.В., Иващенко А.Л., Бондаренко М.И., Яковцова Н.В., Таравне Ш.Д., Волкова В.В., Павленко Ю.В. Особенности патогенетического лечения больных сиалолитиазом в стадии обострения хронического сиалоаденита // Неотложная медицинская помощь. Вып. 7.: Сб. статей ХГКБСНМП. – Харьков: Основа, 2004. – С. 303–304. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження, підготовка статті до друку).

  7. Лісова І.Г., Зайцев О.О., Єфименко С.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю. Сіалосонографія у невідкладній діагностиці при загостренні хронічних запальних захворювань слинних залоз // Неотложная медицинская помощь. Вып. 7.: Сб. статей ХГКБСНМП. – Харьков: Основа, 2004. – С. 261–264. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих, статистична обробка та аналіз результатів дослідження).

  8. Пат. 3461 Україна. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні сіалоаденіти з урахуванням рівня ураження іннерваційного апарата слинних залоз; Лісова І.Г., Ткач Т.В., Іващенко О.Л., Ярославська Ю.Ю., Васильєва-Лінецька Л.Я., Васильєв-Лінецький І.В.; ХМАПО – № 2004031687; Заявл. 09.03.04; Опубл. 15.11.04; Бюл. Промислова власність № 11. – 3 с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  9. Пат. 68915 А Україна. Спосіб хірургічного лікування захворювань слинних залоз; Лісова І.Г., Ярославська Ю.Ю.,Михайленко Н.М., Лісова Н.Д., Хасанова Г.Б., Іващенко О.Л., Ткач Т.В.; ХМАПО - № 20031110390; Заявл. 18.11.03; Опубл. 16.08.04; Бюл. Промислова власність № 8. – 2 с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).

  10. Пат. 4152 Україна. Спосіб комплексного лікування хворих на хронічні ізольовані та поєднані з синдромом Шегрена і сіалолітіазом сіалоаденіти; Лісова І.Г., Іващенко О.Л., Ткач Т.В., Ярославська Ю.Ю.; ХМАПО – № 2004021040; Заявл. 12.02.04; Опубл. 17.01.05; Бюл. Промислова власність № 1. – 10 с. (Особистий внесок – результати клініко-лабораторних досліджень хворих).