Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Соціологічні науки / Теорія, методологія та історія соціології


Кролевець Олександр Миколайович. Еволюція відображення зв'язку групових життєвих стилів та соціальної структури в соціологічних концепціях : дис... канд. соціол. наук: 22.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2007. — 153арк. — Бібліогр.: арк. 148-153.



Анотація до роботи:

Кролевець О.М. Еволюція відображення зв'язку групових стилів життя та соціальної структури в соціологічних концепціях.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.01 – теорія та історія соціології.– Київський національний університет імені Тараса Шевченко. – Київ, 2007.

Дисертацію присвячено концептуалізації еволюції відображення в теоретичній соціології зв'язку між груповими стилями життя та соціальною структурою.

За допомогою компаративного аналізу відображення зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою визначені етапи та основні риси еволюції теоретичної рефлексії такого зв'язку. Зокрема, визначені дві вихідні точки (начала) еволюції: концепція Т. Веблена та концепція М. Вебера і, відповідно два її макронапрямки. В узагальнених положеннях було, зокрема, зазначено: а) що згаданий зв'язок відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ; б) що декілька авторів (зокрема, М. Вебер, Т. Веблен, Л. Іонін, П. Бурдьє) розглядають стиль життя групи як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури; в) що у всіх розглянутих концепціях визнається те, що життєві стилі груп в тій чи іншій мірі врегульовані, по-перше, об'єктивним статусом їx членів (головним чином, соціально-економічним), а по-друге, домінуючою ціннісно-нормативною системою.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в концептуалізації еволюції відображення в теоретичній соціології зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою. Вирішена ця задача за допомогою компаративного аналізу відображення зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою в різних концепціях.

В перебігу дослідження було з'ясовано, що ключовим критерієм для порівняння відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури в різних концепціях є логічно-конструктивний критерій, тобто логіка побудови з'єднувальної ланки, або відображувана форма зв'язку, оскільки саме за цим критерієм можна віднайти найбільше відмінностей між різними концепціями. Справді, кожному дослідникові притаманна своя специфіка поглядів на форму зв'язку групових стилів життя і соціальної структури. Тим не менш, можна виділити подібності і за цим критерієм, здійснити процедуру групування і виділити напрямки та етапи еволюції відображення досліджуваного зв'язку.

Можна сказати, що еволюція відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури має два вихідні начала і, відповідно, два макронапрямки. Перший був започаткований Т. Вебленом, його дослідницьку лінію частково продовжили М. Вебер і, на сучасному етапі, П.Бурдьє. Три згадані автори роблять акцент на часовому аспекті зв'язку, а саме розглядають цей зв'язок в динаміці, досліджують його часову структуру, показують, яким чином виникає взаємність зв'язку (зворотній вплив). Отже, особливою рисою цих концепцій є відображення зв'язку групових стилів життя і соціальної структури як послідовного взаємозв'язку, тобто визнання не лише того, що об'єктивний соціальний статус групи здійснює підпорядковуючий, детермінуючий вплив на формування її стилю життя, а й того, що з часом, поступово, виникає зворотній вплив стилю життя групи на її соціальний статус в суб'єктивному аспекті, в суб'єктивному розумінні. Це є важливим положенням, оскільки на сьогоднішній день більшість дослідників історії теоретичної соціології, зокрема згаданих концепцій, фокусують увагу лише на першому фазисі цього взаємозв'язку, тільки на одному векторі впливу, а саме на детермінуючому, односпрямованому впливі об'єктивного соціального статусу на стиль життя, і, спираючись на ці теоретичні розробки, проводиться також і чимало емпіричних досліджень спрямованих на обґрунтування того, що стиль життя індивіда або групи обумовлений, спричинений їх соціальним статусом, є від нього похідним, знаходиться з ним у відношеннях типу "базис-надбудова". Насправді, таке розуміння є неповним і недостатнім, адже ігнорується відображення згаданими авторами зворотнього впливу стилю життя на соціальний статус в суб'єктивному сенсі.

Іншим відгалуженням вебленівської лінії відображення зв'язку є структурно-функціоналістські концепції Т. Парсонса та Р.К. Мертона. Останні також фіксують взаємозв'язок стилів життя груп з їх положенням в соціальній структурі, але в контексті їх концепцій вже не йдеться про об'єктивні і суб'єктивні складові соціального статусу, а робиться акцентуація аналізу на нормативно-рольовому аспекті соціальної структури а також на сталості і стабільності її існування: певні життєві стилі, що формуються відповідно до соціальних ролей, сприяють закріпленню соціальної диференціації, є одним з факторів збереження і відтворення існуючої соціальної структури. Адже якщо соціальні статуси і ролі груп детермінують їх стилі життя, то ці стилі життя, зберігаючись протягом значного періоду часу, вбудовуючись в діючу нормативну систему, сприяють закріпленню існуючої соціальної структури, забезпечують її збереження, відтворення і стабілізацію, а значить збереження загальносоціального порядку, стабільності і гармонії в соціальній системі, оскільки, як відомо, Т. Парсонс розглядав соціальну систему як складову більш загальної системи дії, а для того, щоб система дії могла функціонувати, вона має відповідати чотирьом вимогам: адаптації, інтеграції, досягнення цілей та збереження взірця. Збереження взірця, або успадкування набутого досвіду, забезпечують в тому числі і стилі життя соціальних груп, адже вони сприяють закріпленню і відтворенню в часі, в кожному наступному поколінні, існуючого типу соціальної структури.

Другий макронапрямок еволюції відображення досліджуваного зв'язку був започаткований М. Вебером і продовжений К. Мангеймом, П. Бурдьє та Л. Іоніним. В контексті цього напряму увага сконцентрована на соціально-просторовому аспекті зв'язку, тобто на різних його формах і механізмах, що виникають в різних суспільствах або в різних сеґментах одного й того самого суспільства. М. Вебер, К. Мангейм та П. Бурдьє визнають одночасне існування різних форм досліджуваного зв'язку в межах кожного суспільства, що обумовлене його соціоструктурною диференціацією (соціальна стратифікація у Вебера і Мангейма, виділення двох рівнів соціального простору у П. Бурдьє). В той же час Л. Іонін визнає можливість синхронічного або діахронічного існування різних форм зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою в різних типах суспільства, що виділені ним на основі соціокультурних критеріїв (суспільства моностилістичної та полістилістичної культури).

Таким чином, при формулюванні узагальнених положень щодо теоретичного відображення характеру зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою, які можуть стати теоретичною основою його комплексної моделі, слід перш за все враховувати відмінності при окресленні авторами тих чи інших концепцій форми зв'язку. Спроба розробки комплексної моделі зв'язку групових життєвих стилів з соціальною структурою була показана на прикладі А. Січинського, який в теоретичному плані намагається поєднати основні риси форми зв'язку групових стилів життя з соціальною структурою відображеної у структурно-функціоналістських концепціях (які являють собою один із варіантів позитивістсько-об'єктивістського напрямку соціологічного мислення) та форми, що її окреслив Л. Іонін (який в плані теоретичної соціології позиціонує себе ближче до суб'єктивістської соціології розуміння) за умов панування в суспільстві полістилістичної культури. Враховуючи ідеї А.Січинського, автор і виклав узагальнені положення щодо теоретичної рефлексії характеру зв'язку групових життєвих стилів і соціальної структури. В них, зокрема, було зазначено а) що згаданий зв'язок відображається як взаємозалежність, взаємообумовленість двох явищ; б) що одразу декілька авторів (зокрема, М. Вебер, Т. Веблен, Л. Іонін, П. Бурдьє) розглядають стиль життя групи як один з головних факторів, що визначає її соціальний престиж, авторитет, позицію в суб'єктивній площині соціальної структури, тобто в картині соціальної структури, яка формується в суспільній свідомості, в громадській думці, точніше в головах її носіїв; в) що в усіх розглянутих концепціях визнано те, що життєві стилі груп в тій чи іншій мірі врегульовані, по-перше, об'єктивним статусом їx членів (головним чином, соціально-економічним), а по-друге, домінуючою ціннісно-нормативною системою.

Публікації автора:

  1. Кролевець О.М., Яковенко Ю.І. Образи зв'язку групових стилів життя і соціальної структури в соціологічних концепціях ХХ ст. // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики. – Вып. 27. –Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2005. – С. 162-172

  2. Кролевець О.М., Яковенко Ю.І. Критерії порівняння образів зв'язку групових стилів життя та соціальної структури в різних концепціях ХХ ст. // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики. – Вып. 28. –Киев-Москва-Одесса-Запорожье, 2005. – С. 157-168

  3. Кролевець О.М. Відображення зв'язку стилю життя соціальних верств з їх соціальним статусом в концепції Т. Веблена // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія “Соціологія. Психологія. Педагогіка”. – 2006. –Вип.24-25. – С.18 – 20

  4. Кролевець О.М. Відображення зв'язку групових стилів життя та соціальної структури в концепціях М. Вебера та Л. Іоніна // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, 2006. – С. 239-245