Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Козенко Оксана Віталіївна. Фізіологічний статус велекої рогатої худоби за умов впливу абіотичних чинників середовища : Дис... д-ра наук: 03.00.13 - 2004.



Анотація до роботи:

Казенко О.B. Фізіологічний статус великої рогатої худоби за умов впливу абіотичних чинників середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальностями 03.00.13 – фізіологія людини і тварини і 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія. – Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2003.

Дисертація присвячена вивченню функціонального стану організму великої рогатої худоби за впливу несприятливих екологічних, кліматичних та технологічних чинників навколишнього середовища. У процесі досліджень встановлено зміни в показниках периферійної крові тварин різних статевих і вікових груп залежно від екологічного стану місцевості де розташоване господарство та особливостей прийнятої технології ведення скотарства. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм були порушення гігієнічних норм утримання, постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля, погодні умови, хронічна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання (1-15 Кі/км2). Вперше досліджено, що тривала дія сукупності несприятливих чинників впливала на показники екстер’єру тварин, особливо це проявлялось у тварин, які знаходились в забрудненій радіонуклідами зоні, вони не відповідали вимогам стандарту для чорно-рябої породи. Встановлено, що несприятливі екологічні фактори, порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимово-стійловий період, мають чіткий прояв симптомів анемії, особливо у весняний період. Виявлено ураження лімфоїдної та еритроцитарної системи, синтетичної функції печінки, а також зниження природної резистентності організму. Короткотривалий літній пасовищний період не спроможний компенсувати негативних наслідків допущених недоліків, особливо у тварин з господарств грунти яких забруднені радіонуклідами. Доведено, що ріст і розвиток організму, морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі. У віковому аспекті ці показники залежали від технології утримання і годівлі. Встановлено, що внутрішньо-м’язове введення тривітаміну та підгодівля полісолями мікроелементів протягом зимового утримання мало більший позитивний вплив на організм за умов кращої годівлі та у віддалені терміни, зокрема на новонароджених телят, які мали вищі показники імунного захисту.

1. У дисертації, на основі теоретичного узагальнення і одержаних результатів, запропоновано новий науковий підхід до оцінки фізіологічного стану організму великої рогатої худоби за впливу технологічних і екологічних чинників, які викликають шкідливу дію і змінюють за цих умов біохімічні та фізіологічні параметри крові. Запропоновано, для усунення шкідливого впливу їх на організм проводити корекцію технологій утримання худоби та застосовувати природні компоненти доброякісних кормів, але в збільшених на 20-25% кількостях, ніж передбачено збалансованими раціонами годівлі.

2. При хронічному впливі на організм великої рогатої худоби малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на тлі інших шкідливих чинників довкілля, в крові тварин утворюються ендогенні токсини, які впливають на показник сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ). При наростанні показника СЗЕ (понад 35%) встановлена позитивна реакція на ендотоксини. Тварини, які утримуються на забруднених територіях, із щільністю від 1 до 15 Кі/км2 за цезієм-137, вважаються ураженими іонізуючою радіацією і вимагають відповідних заходів для корекції обміну речовин з метою нейтралізації впливу цього негативного чинника довкілля.

3. В кожному господарстві, зокрема, залежно від місця його розташування, екологічного стану місцевості, економічних показників ведення галузі та особливостей прийнятої технології ведення скотарства, формується свій комплекс шкідливо діючих чинників, які діють на організм в сукупності. Встановити домінуючий вплив того чи іншого чинника на організм можливо за даними специфічних досліджень, аналізу господарської діяльності та статистичного матеріалу. Доведено, що шкідлива дія більшості негативних чинників проявляється в першу чергу в тих стадах, умови годівлі яких порушені.

4. Встановлено, що основними шкідливими чинниками, які діяли на організм тварин, поряд з такими порушеннями гігієнічних норм утримання як гіподинамія, мікроклімат приміщень, а в певні періоди ще й погодні умови та зараження пасовищ збудниками інвазійних захворювань були:

- постійна дія малоінтенсивного радіонуклідного випромінювання, за цезієм-137, в дозі від 1 до 15 Кі/км2;

- постійна, в різній мірі неповноцінна і незбалансована годівля всього поголів’я великої рогатої худоби. Забезпечення поголів’я перетравним протеїном було в межах 123,3-54,2% до потреби, цукром від 201,3 до 34,8%, клітковиною – 210,6-98,5%, кальцієм – 210,8-98,5%, фосфором – 126,2-56,43% та каротином від 124,3 до 54,55%. Вміст мікроелементів в раціонах, за винятком марганцю, для тварин зони Полісся коливався від 25,63 до 106,80%, в Тернопільській області від 52,54 до 119,36% та у Львівській області – 33,44-93,17% до потреби. Велика амплітуда коливань встановлена щодо цукрово-протеїнового відношення;

- інші шкідливі чинники навколишнього середовища – вимикання електроенергії, а в зв’язку з цим перебої в постачанні води і кормів, прибирання приміщень від гною і забрудненої підстилки були короткочасними і частота їх дії була наближеною в умовах різних ферм.

5. Доведено, що шкідливі чинники, насамперед неповноцінна годівля тварин в різних регіонах, були причиною зміни екстер'єрних показників і зниження продуктивних якостей тварин:

- молочна продуктивність корів, вихід телят та їх жива маса при народженні мали тенденцію до зниження. В середньому за чотири роки надій молока на одну корову коливався в межах від 1740 до 965 кг, вихід телят на 100 корів і телиць від 69 до 58 голів, жива маса телят при народженні від 20 до 18 кг;

- низькою була жива маса корів, яка в господарствах Поліської зони Волині становила 391,7-348,3 кг, а у Львівський області 431,8 кг;

- нижчими, щодо стандарту по породі, були основні зоотехнічні
проміри корів, такі як: висота в холці, глибина і обхват грудей за
лопатками, а також обхват п’ястя. В результаті різко заниженими були індекси будови тіла, особливо у корів з КСП "Галузія" вірогідність одержаних даних порівняно з лімітом для породи становила Р<0,01-0,001.

6. Доведено, що наслідки порушення технологічних і гігієнічних норм утримання великої рогатої худоби в зимовий період мають чіткий прояв весною. Про це свідчить зниження в крові кількості лейкоцитів (P<0,001), еритроцитів і осмотичної їх резистентності, гемоглобіну, гематокриту (P<0,01) та в плазмі крові рівня загального білка (P<0,001), альбумінової і гама-глобулінової фракцій (P<0,001), глюкози, церулоплазміну, а також у переважній більшості холестерину. Весною, порівняно з осіннім періодом, такі біохімічні показники крові, як активність лужної фосфатази, рівень неорганічного фосфору (P<0,01) та фосфору АТФ, ДФА-реакції у корів з окремих господарств навіть дещо збільшилися.

Встановлено, що ріст і розвиток організму, морфологічний та біохімічний
склад крові новонароджених телят залежали від функціонального стану
організму матерів під час вагітності, зумовленого насамперед чинниками годівлі і утримання. На це вказують результати досліджень крові телят, народжених на фермах чорноземної зони України порівняно з телятами, народженими на Поліссі. В крові телят від корів, які не одержували достатньої кількості кормів, було менше лейкоцитів (P<0,001), загального білка та чітко вираженою була анемія (P<0,001). Натомість, в крові телят, народжених коровами, умови годівлі яких були наближені до фізіологічної норми (чорноземна зони України) було більше лейкоцитів, загального білка, еритроцитів, вдвоє більшою була концентрація гемоглобіну.

На вікові зміни досліджуваних показників в крові молодняку вплинули умови їх утримання. Годівля телят молоком сприяла підвищенню рівня в крові гама-глобулінів та імунних тіл. Переведення тварин виключно на зелену масу стало причиною зниження у крові рівня альбумінів, гемоглобіну та осмотичної стійкості еритроцитів в гіпотонічних розчинах. Найбільш осмотично резистентні еритроцити були в крові 1-2 міс. молодняку і найменш резистентні у 5-6 міс. В плазмі крові 1-2 міс. молодняку встановлено найбільший рівень церулоплазміну, показників ДФА-реакції та високою була активність лужної фосфатази.

7. Радіонуклідне забруднення території розташування господарств,
де утримувалися тварини, викликало зміни в лейкоцитарній системі крові. Так, із 62 корів з Тернопільської області, лейкопенія виявлена у 9 корів, а лейкоцитоз – у 8 голів; із 26 корів з Рівненської області лейкоцитоз встановлено у 8 корів та із 41 корови з Волинської області лейкопенія виявлена – 7, а лейкоцитоз у 8 голів. Із 16 корів з Львівської області лише у однієї корови виявлено лейкопенію.

В середньому, абсолютна кількість лімфоцитів у корів, у яких виявлено лейкоцитоз, була в межах: у базових господарствах з Тернопільської області від 17 до 19109/л, з Рівненської – 7,79 та з Волинської області – 7,79-17,18109/л, але у окремих корів доходила до 27,15109/л з Волинської обл., 26109/л – Рівненської та 30109/л – з Тернопільської обл. У таких корів встановлена анемія, гіпоальбумінемія, зниження вмісту в крові концентрації неорганічного фосфору, каротину та показників ДФА-реакції.

8. Встановлено, що підвищена температура повітря є додатковим стресовим чинником для організму. В період спекотної погоди у тварин спостерігали дещо підвищену ШОЕ, ОРЕ, збільшеними були кількість лейкоцитів, рівень гамма-глобулінів та посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ. Через тиждень після нормалізації температури повітря, наглядним було збільшення в’язкості крові (P<0,01) і плазми, гематокриту (P<0,01), бета-глобулінів (P<0,01; 0,001) і зменшення кількості лейкоцитів, альфа і гамма-глобулінів, активності лужної фосфатази (P<0,001) та показників ДФА-реакції.

В крові 7-8 міс. молодняку в період підвищеної температури повітря дещо зменшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів, молодих форм нейтрофілів, зниженою була ШОЕ та підвищеною в'язкість крові і плазми, посиленим було використання глюкози і фосфору АТФ та збільшеними були показники ДФА-реакції і церулоплазміну. Через тиждень після нормалізації температури повітря встановили зміни в показниках крові, зокрема збільшеною була кількість лейкоцитів, еозинофілів та концентрація фосфору АТФ (P<0,001) і зниженою активність лужної фосфатази, церулоплазміну (P<0,001) та холестерину.

9. Встановлено, що на рівень досліджуваних показників крові корів, які утримуються в забрудненій радіонуклідами зоні терміном від 9 до 6-ти років вагоміший вплив мали гігієнічні умови утримання та годівлі ніж хронічна дія низьких доз радіоактивного випромінювання. В переважній більшості різниця в досліджуваних показниках поміж віковими групами тварин коливалась в межах похибки.

10. Чіткий прояв позитивного впливу внутрішньом'язового введення тривітаміну та підгодівлі корів полісолями мікроелементів протягом зимового періоду утримання, встановлено лише через рік. Рівень більшості досліджуваних показників залежав від сезону року та рівня годівлі. Більш повноцінні раціони сприяли позитивним змінам досліджуваних біохімічних показників крові. Корови, які одержували згадані препарати, народжували телят з дещо більшою живою масою, у них збільшеною була секреція молозива; у крові бугаїв-плідників нормалізувалась кількість еозинофілів, дещо більшою була кількість паличкоядерних нейтрофілів, в плазмі крові зросла концентрація гама-глобулінів, а головне імуноглобулінів, незначно збільшилась кількість еритроцитів та концентрація гемоглобіну (P<0,05).

11. Встановлено позитивний вплив на показники імунного захисту (збільшення концентрації загального білка, альбумінів, бета- і гама-глобулінів) у новонароджених телят, одержаних від корів, яким вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів. Значно більший ефект від застосування згаданих препаратів одержали у молодняку, при краще збалансованих раціонах для корів (P<0,01).

12. Доведено, що літній пасовищний період не спроможний компенсувати недоліки технології утримання та годівлі тварин за незбалансованими раціонами в зимовий період, зокрема в забрудненій радіонуклідами зоні. За своєю тривалістю, він недостатній для відновлення в крові рівня більшості макроергічних сполук.

13. Доведено, що імунологічна відповідь організму на внутрішньошкірне введення гістаміну більш виражена у тих тварин, які знаходились в гірших умовах годівлі. У корів складка шкіри збільшилася з 2,67 до 19,67 мм, а у бугаїв-плідників з 8,75 до 32,25 мм (P<0,001). Реакція на введення гістаміну була значно меншою у тварин, яким систематично, протягом зимівлі, вводили тривітамін і згодовували полісолі мікроелементів (KI; CoCl2; ZnSO4; MnSO4; CuSO4).

14. Коагуляційну стрічку білків плазми крові можна вважати надійним і чутливим індикатором функціонального стану печінки. Зміщення її показників вправо співпадає з гіпоальбумінемією. У більшості корів вона була зміщена вправо включно до пробірки №8 та 9 і лише у незначної кількості корів наступила в пробірці №6, 7 та 7а. У переважної більшості бугаїв-плідників коагуляція білків наступила в пробірках №7а і 8. У молодняку, з умовно чистої зони, коагуляція білків наступила в пробірках №6 і 7, а з забрудненої радіонуклідами зони – №4, 5 і 6.

15. Аерозольна дезінфекція повітря приміщення препаратом “Хлоран” є певним стресовим чинником, який викликає у тварин реакцію тривоги. Через 24 год. після її проведення в крові молодняку дещо зменшилась в'язкість, кількість еритроцитів ((P<0,01), гематокритна величина і концентрація гемоглобіну, незначно прискорилася ШОЕ, але зросла осмотична їх резистентність та концентрація церулоплазміну. Через 72 год. після проведення дезінфекції зросла кількість лейкоцитів і сегментоядерних нейтрофілів (P<0,01), зменшилися в'язкість крові, кількість еритроцитів і концентрація гемоглобіну (P<0,02), але вищою залишилася їх осмотична резистентність. Також дещо вищим був вміст в плазмі крові загального білка, альфа-, бета- і гамма-глобулінів за рахунок зменшення альбумінової фракції. Хоча рівень в крові неорганічного фосфору збільшився, проте наступило зменшення рівня фосфору АТФ (P<0,02).

16. Реакція сорбційної здатності еритроцитів може служити критерієм оцінки екологічного стану довкілля. У тварин з господарств усіх зон вона дещо більша восени, порівняно з весняним періодом, і особливо в регіонах, забруднених радіонуклідами (P<0,001). Навіть у бугаїв-плідників, які не користувалися пасовищем, а їм згодовували виключно скошену зелену масу, показники цієї реакції теж були значно вищі восени порівняно з весною (P<0,02). Концентрація в крові метгемоглобіну була в межах фізіологічної норми у тварин усіх груп.

Публікації автора:

  1. Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М. Фізичні і морфологічні показники крові корів в літній період, утримуваних в зоні, забрудненій радіонуклідами. Книга наук. статей "Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства”, Львів. – 1995. – С. 30-33. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження, проаналізовано їх результати, підготовлено статтю до друку).

  2. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вплив літнього утримання на показники білкового обміну і захисні функції бугаїв-плідників в умовах Волинської області. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 1998. – Випуск 1. – С. 60-62. (Дисертанту належить ідея проведення такого аналізу, виконання лабораторних досліджень, аналіз одержаних результатів, написання роботи).

  3. Козенко О.В. Вивчення колоїдно-осадової реакції плазми крові великої рогатої худоби. Вісник Національного Аграрного Університету, 1998. Випуск 12. – С. 70-72.

  4. Демчук М.В., Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Ульянюк І.П. Вивчення проблем в скотарстві деяких господарств Волинської області. Журнал "Тваринництво України". №3-4. – 1999. – С. 5-7. (Дисертант провела аналіз і узагальнення даних літератури та власних досліджень і підготувала статтю до друку).

  5. Козенко О.В., Ульянюк І.П. Деякі показники крові корів під впливом введення тривітаміну і згодовуванні полісолей мікроелементів в умовах тривалої недогодівлі. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Том 1 (№4), Львів, 1999. – С. 28-31. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, нею проведені лабораторні дослідження крові тварин, узагальнення одержаних результатів, написання статті).

  6. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Загальна характеристика стану скотарства в господарствах тих регіонів Волинської області, землі яких забруднені радіонуклідами. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, 50 років від дня заснування зооінженерного факультету. Випуск 3. Ч. 1. – 1999. – С. 94-96. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, узагальнення матеріалу та її написання).

  7. Демчук М.В., Ульянюк І.П., Козенко О.В. Особливості вирощування телят в господарствах тих регіонів Полісся, землі яких забруднені радіонуклідами. Журнал "Сільський господар". №11-12, 1999. – С. 39-40. (Дисертант брала участь в упорядкуванні зібраного матеріалу та написанні статті).

  8. Козенко О.В., Кравців Р.Й. Вивчення загальної імунологічної реактивності організму та рівня церулоплазміну в плазмі крові великої рогатої худоби, вирощуваної в зоні забрудненій радіонуклідами. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. Т. 2 (№2). – Ч.2. До 100-річчя від дня народження Гжицького Степана Зеноновича. Львів. – 2000. – С. 129-132. (Дисертантом проведені лабораторні дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

  9. Козенко О.В., Мельничук М.Р. Вплив умов утримання на еритроцитарну систему крові корів чорно-рябої породи. Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету "Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва". Вип. 8. – Т. 1. – Вінниця, 2000. – С. 136-138. (Дисертантом проведено лабораторні дослідження крові корів, узагальнення одержаних результатів, написання статті).

  10. Козенко О.В. Еритроцитарна система крові корів залежно від тривалості перебування в зоні забрудненій радіонуклідами. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького (до 120-річчя від часу заснування ветеринарної школи у Львові) Т. 3 (№4). Вип. 2. Львів. – 2001. – С. 27-30.

  11. Козенко О.В. Вплив сукупності факторів утримання на показники крові корів чорно-рябої породи в умовах Львівщини. Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету №1. Дніпропетровськ, 2002. – С. 89-91.

  12. Козенко О.В. Рівень ендогенної інтоксикації організму великої рогатої худоби під впливом сезонного, технологічного та екологічного факторів. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Т. 2 (21). – Ветеринарні науки. Полтава, 2002. – С. 275-277.

  13. Козенко О.В. Сукупний вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на показники екстер’єру корів. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Т. 4 (№2), Ч. 5. – Львів, 2002. – С. 191-195.

  1. Козенко О.В. Порівняльна оцінка біохімічних методів дослідження функціонального стану печінки великої рогатої худоби // Біологія тварин. – 2003. – Т.5, №1-2. – С. 243-246.

  2. Козенко О.В. Морфологічний і біохімічний склад крові новонароджених телят під впливом парентерального введення тільним коровам тривітаміну і корекції раціонів полісолями мікроелементів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Т. 5 (№2), Ч.1. – Львів, 2003. – С. 22-27.

  3. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів за впливу сезонних та екологічних чинників // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Т. 5 (№2), Ч. 2. – Львів, 2003. – С. 46-51.

  4. Козенко О.В. Протеїнограма плазми крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні // Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. Вип. 11 (35), Ч. 2. – Харків, 2003. – С. 348-352.

  5. Козенко О.В. Лейкоцитарна картина крові корів, які утримувалися в забрудненій радіонуклідами зоні // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету, Вип. 14. – Вінниця, 2003. – С. 104-108.

  6. Козенко О.В. Вплив парентерального введення тривітаміну і корекції раціону полісолями мікроелементів на показники еритроцитарної системи крові бугаїв-плідників // Аграрна наука і освіта, 2003. – Т. 4 (№3-4). – С. 80-84.

  7. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Деклараційний патент на винахід: "Спосіб виявлення негативного впливу радіаційного забруднення на організм великої рогатої худоби" (55081А-7А61В5/100) – 17.03.2003. – Бюл. №3.

  8. Демчук М.В., Козенко О.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Высоцкий А.А. Влияние малых доз радиации на кроветворную систему крупного рогатого скота. Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. Т. 35, Ч. І. Витебск. 1999. – С. 165-167. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

  9. Козенко О.В. Вплив умов утримання і годівлі на біохімічні показники крові бугаїв-плідників із забрудненої радіонуклідами зони // Науковий вісник національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Т. 5 (№4). – Львів, 2003. – С. 59-64.

  10. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні рекомендації для покращення продуктивних якостей великої рогатої худоби на фермах західних областей України, які зазнали техногенного забруднення. Схвалені і рекомендовані до видання на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України. Протокол №5 від 8 листопада 2002 року. – 27 с.

  11. Козенко О.В., Кравців Р.Й., Демчук М.В. Методичні

рекомендації щодо методів оцінки функціонального стану організму великої рогатої худоби яка утримується в зонах з техногенним забрудненням західних регіонів України. Схвалено і рекомендовано до видання науково-технічною Радою Державного департаменту ветеринарної медицини, реєстр. №15-14/511 від 27 листопада 2002 року.

  1. Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Козенко О.В. Адаптація телят вирощуваних в зоні забрудненій радіонуклідами до високої температури повітря. Медико-біол. проблеми адаптації в сучасних умовах існування організму. Матер. наук.-практ. семінару-симпозіуму м. Кузнецовськ, Львів. – 1995. – С. 23. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку).

  2. Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Охріменко Е.М., Демчук М.В. Вплив сукупності спадкових, сезонних та екологічних факторів на фізичні і морфологічні показники крові телят і молодняку. Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. – Львів. – 1996. – С. 78-81. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить аналіз результатів та написання статті, участь в розробці робочої схеми експерименту, отримані матеріалу та безпосередньому виконанні експериментальних робіт).

  3. Demczuk M.W., Pawluk Y.S., Kozenko O.V., Woroniak W.W., Rewuckij Y. Nektore problemy ekologii wsi w roznych regionach Zachodnej Ukrainy. Higienizacja wsi. Miedzynarodowa Sesja Naukowa. – Lublin, 1995. – S. 21-22. (Дисертанту належать матеріали стосовно функціонального стану організму великої рогатої худоби та птиці, залежно від екологічного стану довкілля).

  4. Гаврилець Є.С., Козенко О.В., Охріменко Е.М., Колодинський О.П., Семен Л.В. Вплив сукупності спадкових, вікових, сезонних та екологічних факторів на деякі біохімічні показники крові молодняка великої рогатої худоби. Матеріали 2-го міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. – Львів. – 1996. – С. 24-26. (Дисертанту належить ідея підготовки статті, проведення експериментальної роботи, аналіз результатів та написання статті).

  5. Колодинський О.П., Козенко О.В., Гаврилець Є.С., Демчук М.В. Загальна імунологічна реактивність молодих корів чорно-рябої породи, які утримувалися в зоні забрудненій радіонуклідами. Збірник матер. міжнар. наук.-практ. конференц. (24-26 вересня). Розвиток ветеринарної науки в Україні: здобутки та проблеми УААН, інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини. м. Харків, 1997. – С. 210-211. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, його матеріальне забезпечення, аналіз і опрацювання одержаних результатів, написання статті).

  6. Демчук М.В., Висоцкий А.А., Андрусишин И.В., Вороняк В.В., Гаврилец Е.С., Козенко О.В., Хмиляр Д.Д., Ульянюк И.П. Особенности сезонной динамики клинического состояния коров в хозяйствах регионов, умеренно загрязненных радионуклидами. Материалы науч.-произв. конф., посвященной 190-летию высшего ветеринарного образования в России и 100-летию ветеринарной науки (ветеринарной лаборатории в Санкт-Петербурге) 1 часть. Санкт-Петербург. – 1998. – С. 68-69. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств Рівненської, Волинської та Тернопільської областей).

  7. Ульянюк І.П., Козенко О.В. Вивчення загальної імунологічної реактивності основних порід великої рогатої худоби в умовах Волинської області. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.3.Гжицького. Випуск 1. – 1998. – С. 56-59. (Дисертанту належить ідея проведення такого експерименту, матеріальне його забезпечення, участь у виконанні роботи, аналіз одержаних результатів, написання статті).

  8. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Гаврилець Є.С., Козенко О.В. Функціональний стан організму тварин і птиці в зоні радіоекологічного контролю. Вісник Національного Аграрного Університету. 1998. – Вип. 12. – С. 141-144. (Дисертант узагальнила і підготувала матеріали, які стосуються організму великої рогатої худоби та гусей і підготувала статтю до друку).

  9. Козенко О.В., Ульянюк И.П. Сезонная динамика рисунка высушенной капли плазмы спермы быков-производителей из зоны с низким уровнем радионуклидного загрязнения. Ученые записки Витебской ордена "Знак почёта" Государственной академии ветеринарной медицины. Т. 35. – Ч. 1. – Витебск, 1999. – С. 183-185. (Дисертанту належить ідея проведення такої роботи, нею виконані лабораторні дослідження, написана стаття).

  10. Демчук М.В., Павлюк Я.С., Козенко О.В., Вороняк В.В., Хміляр Д.Д., Висоцький А.О., Олійник В.Р., Ульянюк Н.І. Використання результатів диспансеризації для корекції технологій утримання худоби і свиней в господарствах регіонів, забруднених радіонуклідами. Збірник наук. праць Вінницького державного аграрного університету "Сучасні проблеми екології та гігієни виробництва продукції тваринництва". Вип. 8. – Т. 1. – Вінниця, 2000. – С. 66-70. (Дисертант підготувала і узагальнила ті матеріали, які стосуються великої рогатої худоби з господарств, розташованих в забрудненій радіонуклідами зоні).

  11. Кухарець І.А., Козенко О.В. Фізичні, морфологічні та біохімічні показники крові корів селянсько-фермерського господарства "Дермань" Здолбунівського району, Рівненської області. Матер. міжнар. студ. конференції “Молодь за вирішення аграрних проблем XXI століття". Ч. 1 (17-18 травня 2001). Львів, 2001. – С. 96-98. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних досліджень крові, аналіз одержаних результатів та участь у написанні статті).

  12. Козенко О.В., Ковальчик Л.М. Апробація препарату „Хлоран” для аерозольної дезінфекції повітря в тваринницьких приміщеннях // Сільський господар, 2003. - №3-4. – С. 10-11. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу роботи, опрацювання робочої схеми експерименту, проведення лабораторних аналізів крові, аналіз результатів досліджень та підготовка статті до друку).

  13. Демчук М.В., Козенко О.В. Основні екологічні, гігієнічні, ветеринарно-санітарні вимоги до сучасних технологій утримання корів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Т. 5 (№4). – Львів, 2003. – С. 30-41. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).