Результати формувального етапу експерименту підтвердили гіпотезу дослідження і дають підстави для таких висновків: 1. З аналізу сучасних досліджень зроблено висновок, що вирішення проблеми формування художньо-естетичної культури особистості сприяє процесу особистісного становлення старшого підлітка. А також визначено сутність художньо-естетичної культури як системної організації внутрішнього світу особистості, її аксіологічної та проективної спрямованості, творчої активності; як спосіб внутрішнього впорядкування взаємозв’язків індивідуального та соціального суб’єктів. Поняття “художньо-естетична культура” є складним утворенням, що об’єднує змістовий, психологічний і культурно-соціальний аспекти, реалізація яких і дає змогу зробити висновок про ефективність її формування. Художньо-естетична культура містить такі складові, як комплекс художньо-естетичних знань, метод художньо-естетичного мислення, що ґрунтується на використанні цих знань, цінності і творчу активність особистості. Формування художньо-естетичної культури дає змогу старшим підліткам виробити об’єктивне художньо-естетичне ставлення до оточуючого світу, до самої себе, здійснити творчий вибір, орієнтований на загальнолюдські й національні цінності. Результатом цього процесу є художньо-естетичні уміння та навички повсякденної поведінки та практичної творчої діяльності. 2. Формування художньо-естетичної культури особистості відбувається протягом усього життя людини. Однак ранній юнацький вік, який характеризується більш інтенсивним становленням самосвідомості особистості, її світогляду і стійкого образу “Я”, є стрижневим і найбільш сприятливим у її формуванні. Вироблення критичного погляду на дійсність зумовлює динамічні зміни в художньо-естетичному світовідчутті, сприйманні, світорозумінні, у цілому у світоставленні старшого підлітка, визначає його місце в природному і соціальному середовищі, мету його власного життя. 3. У процесі дослідження з’ясовано, що предметно-розрізнене вивчення шкільних дисциплін, яке склалося в сучасній загальноосвітній школі, не забезпечує в повному обсязі формування художньо-естетичної культури особистості. Такий стан зумовлений відсутністю художньо-естетичної цілеспрямованості у вивченні шкільних предметів; їх ізольованістю в реалізації художньо-естетичних можливостей, втілених у змісті окремих навчальних дисциплін; застосуванням малоефективних форм і методів навчання. 4. Установлено, що серед процесів, які здійснюють усе більший вплив на особистісний розвиток сучасного старшого підлітка, особливе місце займає інформатизація суспільного життя. З огляду на це нами визначено переваги застосування комп’ютерів у навчально-виховному процесі і запропоновано експериментальну програму ”Художньо-естетичні аспекти вивчення інформатики в школі”, а також методичні рекомендації вчителям щодо її практичної реалізації. 5. Обґрунтовано такі умови формування художньо-естетичної культури старшокласників: - подальше вдосконалення та оновлення змісту шкільного курсу інформатики, який інтегрував би художньо-естетичні знання старших підлітків про людину, природу, суспільство і розкривав би систему художньо-естетичних відношень “Я – інша людина”, “Я – природа”, “Я – суспільство”, “Я – світ”; - забезпечення суб’єкт-суб’єктної діяльності вчителя і старших підлітків на уроці інформатики, гуманізації відносин між педагогами і школярами; - специфічна методика викладання курсу інформатики, що забезпечує активність старших підлітків у сприйнятті інформації, у виробленні ними проектів, моделей, реалізації їх у творчій діяльності; - висока методологічна та художньо-естетична культура вчителя інформатики, його педагогічна майстерність, які сприятимуть розвитку особистісних рис та якостей старшокласників, їх життєвому самовизначенню, формуванню загальної особистісної культури. 6. На основі психолого-педагогічної теорії, теорії моделювання та результатів дисертаційного дослідження розроблена функціональна модель формування художньо-естетичної культури старших підлітків у процесі вивчення інформатики, основними структурними компонентами якої є мета, завдання, зміст, функції, організаційно-методичне забезпечення, критерії та рівні сформованості художньо-естетичної культури особистості та результат цього процесу. Апробація і впровадження функціональної моделі довели її педагогічну доцільність. У цілому виявлено позитивну динаміку зміни якісних і кількісних ознак і рівнів сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків експериментальних класів. Зокрема, на 17,8 % зріс достатній рівень сформованості художньо-естетичної культури старших підлітків, на 9,3% зменшився середній рівень і на 10,7% зменшився низький рівень сформованості художньо-естетичної культури цієї категорії учнів. Результати дослідження підтвердили правильність висунутої нами гіпотези. Проведена робота не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення потребує дослідження можливих засобів удосконалення процесу формування художньо-естетичної культури особистості в умовах різноманітних форм навчання, у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу тощо. Необхідна подальша розробка методики викладання уроків з інформатики в школах різних профілів з метою ефективного впливу на процес художньо-естетичного становлення учнівської молоді. | 