Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Теорія і методика навчання та виховання (по областях і рівню освіти)


Шинтяпіна Інна Вікторівна. Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки : дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Шинтяпіна И.В. Формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики у процесі вивчення диригентсько-хорових дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання музики і музичного виховання. - Національний державний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2005.

У дисертації досліджується проблема формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки на музичних факультетах вищих педагогічних навчальних закладів. Інтерпретовано поняття “художньо-творчі уміння”, розкрито теоретичні аспекти процесу формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики, доведено залежність ефективності формування художньо-творчих умінь від доцільної організації навчально-педагогічної, художньо-пізнавальної та музично-виконавської діяльності, проаналізовано педагогічні проблеми та виявлено умови формування художньо-творчих умінь, визначено компоненти, критерії та рівні сформованості цих умінь, розроблено організаційно-методичну систему формування художньо-творчих умінь майбутніх вчителів музики у процесі диригентсько-хорової підготовки.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми формування художньо-творчих умінь майбутніх учителів музики, що виявляється у необхідності обґрунтування та експериментальної перевірки методики формування досліджуваної якості у процесі диригентсько-хорової підготовки.

Результати проведеного дослідження свідчать про виконання поставлених завдань і надали можливість зробити такі висновки.

1. На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу філософських, психолого-педагогічних і мистецькознавчих досліджень встановлено, що при всій багатогранності поглядів дослідники сходяться на визнанні необхідності, але недостатньості розвитку творчого потенціалу студентів для здійснення музично-педагогічної роботи в школі на рівні сучасних вимог. Якісно новий зміст педагогічної діяльності передбачає формування художньо-творчих умінь як провідного чинника творчої активності особистості в процесі диригентсько-хорової роботи. Володіння художньо-творчими уміннями, як інтегративна властивість особистості фахівця, визначає рівень його професіоналізму. Пошук оригінальних прийомів роботи, продуктивності у самостійній педагогічній діяльності, відмова від стереотипних наборів готових педагогічних рішень потребують віднайдення нових форм і методів фахової підготовки майбутніх вчителів музики.

2. Теоретичне осмислення проблеми дослідження дозволило визначити художньо-творчі уміння як властивість особистості володіти системою усвідомлених, цілеспрямованих, взаємопов’язаних розумових і практичних дій, які дозволяють успішно виконувати логічно-евристичні, комунікативно-творчі та художньо-виконавські функції в процесі диригентсько-хорової діяльності. Виділено три основних компоненти структури художньо-творчих умінь: логічний, евристичний та комунікативно-творчий. Логічний компонент художньо-творчих умінь зумовлюється асоціативною природою художньої творчості та передбачає розвиток асоціативного мислення, емоційно-ціннісного ставлення до художньо-творчої діяльності, прагнення до самовираження. Евристичний компонент характеризується ступенем освоєння виразно-смислових значень художньої інформації, мірою з’ясування особистістю змісту та смислу цієї інформації шляхом декодування семантичного значення музичної мови, розвиненістю фантазії, уяви, оригінальністю дій. Комунікативно-творчий компонент характеризується вмінням художнього та комунікативного спілкування, здатністю до творчо-виконавської діяльності.

3. Критеріальними характеристиками художньо-творчих умінь студентів у процесі диригентсько-хорової підготовки є змістові параметри визначених компонентів, а саме: емоційно-ціннісне ставлення до творчої діяльності; прагнення до самовираження; здатність генерувати ідеї; розвиненість фантазії, уяви, оригінальність дій; уміння художнього та комунікативного спілкування; здатність виконувати різні види імпровізацій; уміння музично та вербально інтерпретувати; здатність створювати музику; артистизм; здатність до самоаналізу. Відповідно до визначених компонентів та показників у студентів було зафіксовано три рівні сформованості художньо-творчих умінь: низький, середній, високий.

4. На основі теоретичного аналізу наукової літератури та узагальнення досвіду хормейстерської практики було визначено особливості формування вмінь імпровізації, інтерпретації та створення музики у студентів музичних факультетів у процесі диригентсько-хорової підготовки, які зумовлюються специфікою останньої і полягають у необхідності комплексного вирішення виконавських, виховних, комунікативних та режисерських завдань. Доведено, що оволодіння художньо-творчими вміннями є ефективним засобом розвитку творчої особистості фахівця й оптимальним шляхом удосконалення системи диригентсько-хорової підготовки спеціалістів у вищій школі.

5. Процес формування художньо-творчих умінь забезпечувався організаційно-методичною системою, спрямованою на оволодіння художньо-творчими вміннями та активізацію самостійної творчої роботи студентів у різних видах диригентсько-хорової діяльності. Ефективними у практичній роботі були принципи організації творчої роботи (особистісно зорієнтованого підходу до навчання, спонукання до творчого самовираження у диригентсько-хоровій діяльності, урізноманітнення форм і видів диригентсько-хорової роботи, емоційної насиченості виконавської діяльності, діалогової взаємодії та контекстного навчання майбутніх керівників дитячих хорів, поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю студентів, співтворчості, урахування специфіки видів мистецтв та особливостей їхньої взаємодії); педагогічні умови оптимізації навчального процесу (суб’єкт-суб’єктна взаємодія у художньому спілкуванні, самостійність і активність у творчій діяльності, створення сприятливої творчої атмосфери); етапи формування художньо-творчих умінь (початковий, творчо-смисловий, творчо-синтезуючий); методи навчально-творчої діяльності (творчих завдань, оцінно-художнього спілкування, колективного обговорення, дискусії, дидактичних ігор, емоційної драматургії, інсценізації, складання вербальних програм хорових творів, власної інтерпретації, «оббіленого тексту» партитури, порівняльних характеристик, багатозначних контекстів, порівняльно-зіставний, позиційної діяльності, проблемно-пошуковий).

6. Експериментально доведено ефективність поетапного формування художньо-творчих умінь у такій послідовності: формування спрямованості особистості музиканта на систематичне освоєння нової інформації педагогічного і спеціально музичного характеру, оволодіння вихідним обсягом теоретичних положень щодо закономірностей і принципів художньо-творчої діяльності (I етап); формування основ творчого мислення, розвиток здатності до найбільш точного відтворення у власній творчій діяльності об’єктивно виражених музичних закономірностей і використання їх у виконавстві та педагогічній діяльності, формування вмінь імпровізації та інтерпретації (II етап); активна участь студентів у творчій, композиторській діяльності (складання музичних казок), роботі створеного на базі експериментальної групи музично-хорового театру, творче використання набутих умінь під час педагогічної практики (III етап).

7. Проведене експериментальне дослідження дало змогу переконатися у результативності запропонованої методики, виявити позитивну динаміку формування художньо-творчих умінь, максимально ефективно реалізувати концепцію розвитку творчої особистості у підготовці майбутнього вчителя музики до самостійної професійної діяльності.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого дослідження вимагають питання формування художньо-творчих умінь у інструментально-виконавському та музично-теоретичному аспектах, виявлення специфічних рис досліджуваного феномену у музично обдарованих студентів, дослідження впливу рівня сформованості художньо-творчих умінь на загальний творчо-естетичний розвиток особистості.

Публікації автора:

1. Шинтяпіна І.В.Формування художньо-естетичних інтересів в процесі художньо-творчої діяльності // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць.-К.: «Педагогічна преса».-2000.-Вип.1.Ч.1.-С.190-194.

2. Шинтяпіна І.В. Роль педагогічної імпровізації в процесі формування творчої особистості вчителя // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць.- К.:«Педагогічна преса».-2000.-Вип.2. Ч.2-С.248-253.

3. Шинтяпіна І.В. Роль вчителя у формуванні творчої особистості студентів // Наукові записки: Зб. наук. праць. - Київ: Вид. НПУ ім.М.П.Драгоманова. - 2001.- Вип.39. - С.188-194.

4. Шинтяпіна І.В. Педагогічна імпровізація як умова формування творчої особистості вчителя // Соціалізація особистості: Зб. наук. праць. - Логос: Вид. НПУ ім. М.П.Драгоманова. - 2001. - Вип. 13. - С.198-205.

5. Шинтяпіна І.В. Музична імпровізація як основний компонент у творчому розвитку особистості // Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук. праць.-К.: Вид. НПУ ім. М.П. Драгоманова.-2001.-Вип.2.-С.208-217.

6. Шинтяпіна І.В. Художньо-творчі вміння як умова творчого самовираження // Теорія і методика мистецької освіти: Зб. наук. праць. – К.: Вид. НПУ ім.М.П.Драгоманова. - 2002.- Вип. 3.- С. 33-37.

7. Шинтяпіна І.В. Роль вокально-хорових умінь у формуванні творчої особистості майбутнього вчителя музики // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць.-К.:«Педагогічна преса».-2002.-Вип.4.Ч.2.-С.251-256.

8. Шинтяпіна І.В. Роль художньо-творчих умінь у диригентській підготовці майбутніх учителів музики // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія.-Зб.ст.: Вип.6, Ч.2. - Ялта: РВВ КДГІ, - 2004.- С.235 - 239.

9. Шинтяпіна І.В. Програма спецкурсу «Основи художньо-творчої діяльності педагога-хормейстера». - Ялта: РВВ КДГІ. - 2002.

10. Шинтяпіна І.В. Методичні рекомендації // “Організація імпровізаційно-творчої діяльності студентів у процесі роботи хорового колективу” - Ялта: РВВ КДГІ. - 2002.

11. Шинтяпіна І.В. Формування художньо-естетичних інтересів учнів загальноосвітніх шкіл // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми музично-естетичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі».-Кіровоград: РВГІЦ КДПУ ім.В.Винниченка.-1999.-С.90-93.

12. Шинтяпіна І.В. Роль педагогічної імпровізації в процесі формування творчої особистості вчителя // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Безперервна професійна підготовка педагогічних кадрів гуманітарного профілю: теорія, практика, перспективи». - Ялта: КДГІ.-2000.-С.248-253.

13. Шинтяпіна І.В. Роль художньо-творчих умінь у підготовці фахівців-музикантів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “INTED-2003” - “Міжнародне співробітництво в галузі освіти”. - К.: “Педагогічна преса”. - 2003.- С.185-190.

14. Шинтяпіна І.В. Роль художньо-творчих умінь у професійній підготовці вчителя музики // Матеріали науково-практичної конференції “Професійна підготовка майбутнього спеціаліста: проблеми теорії та практики”. - Ялта: КДГІ.-2004.