Анотація до роботи:

Захаріна Є.А. Формування мотивації до рухової активності у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання й спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена питанням формування мотивації до рухової активності у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів. Метою роботи є обґрунтування комплексу організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на вдосконалення процесу фізичного виховання, заснованого на поетапному формуванні мотивації до рухової діяльності студентів в умовах освітньої установи. У дослідженнях взяли участь 300 студентів та 29 викладачів фізичного виховання. У роботі визначено специфіку взаємозв'язку мотивації студентів з рівнем рухової активності й показниками фізичного здоров'я; обґрунтовано комплекс організаційно-педагогічних заходів, що базується на урахуванні зовнішніх і внутрішніх факторів формування мотивації студентів, спрямований на вдосконалення процесу фізичного виховання; розроблена й експериментально апробована модель поетапного формування мотивації студентів до рухової активності й визначені основні напрями її реалізації у вищих навчальних закладах;розширено уявлення про причини незадоволеності студентів і викладачів процесом фізичного виховання у вузі;доповнено наявні підходи до формування мотивації до рухової активності студентів у процесі фізичного виховання на підставі теоретичного й порівняльного аналізу мотиваційних теорій.

Результати досліджень впроваджені в процес фізичного виховання студентів Гуманітарного університету «ЗІДМУ» та Запорізької державної інженерної академії; в процес викладання навчальних дисциплін «Теорія та методика фізичного виховання», «Методика викладання фізичного виховання у вищих навчальних закладах», «Фізичне виховання осіб різного віку» студентам Гуманітарного університету «ЗІДМУ».

1. Аналіз сучасної науково-педагогічної літератури свідчить про відсутність педагогічних умов реалізації потребово-мотиваційного підходу до організації процесу фізичного виховання у вузі. Дослідження даної проблеми дозволило визначити організаційно-педагогічні умови формування мотивації до регулярних занять фізичною культурою студентів: зовнішні умови, що створюють особливе освітнє середовище і забезпечують цей процес, і внутрішні, обумовлені власним потенціалом студента.

2. Аналіз ставлення студентів до різних форм і видів занять з фізичного виховання показав, що тільки 30,67% з них відвідують спортивні секції й фізкультурно-оздоровчі заняття, а інші 69,33% ніколи не займалися у фізкультурно-оздоровчих групах, хоча мали бажання їх відвідувати. Найбільш популярними серед студентів були заняття оздоровчими видами гімнастики (52,33%), заняття у воді (34%), ігрові види спорту (22,33%), нетрадиційні види фізичних вправ (21,33%) та ін.

Більшість студентської молоді (64,67%) надає перевагу груповим формам, меншою мірою – індивідуальним (24,33%) і самостійним формам занять (11%). Основними причинами, що спонукують до занять, є знання про користь фізичних вправ (34%), телевізійні передачі (26,33%), поради друзів (13%). Головними чинниками, що перешкоджають регулярним заняттям фізичними вправами, є особливості емоційно-вольової сфери особистості; відсутність відповідальності за своє здоров'я; низький рівень знань про позитивний вплив занять фізичними вправами; переоцінка значення звичайної рухової активності для здоров'я; незадоволеність професійним і культурним рівнем викладачів; нераціональне використання вільного часу; наявність шкідливих звичок; недолік матеріально-технічного забезпечення занять; дискомфортність місць проведення занять.

3. При анкетуванні студентів виявлені такі мотиви до рухової активності: повинності (59,31%), пов'язаний з необхідністю відвідувати заняття з фізичного виховання, виконувати вимоги навчальної програми; естетичний (29,3%), пов'язаний з можливістю навчитися красиво рухатися, поліпшити поставу, зовнішній вигляд, усунути недоліки фігури; оздоровчий (32%), пов'язаний із прагненням поліпшити стан здоров'я, знизити захворюваність, нормалізувати масу тіла; соціальний (17,67%), продиктований бажанням бути разом із друзями, спілкуватися, співробітничати з ними; особистісний (16%), що характеризує прагнення самоствердитися у своєму середовищі, домогтися авторитету, підняти свій престиж; спортивний (6,67%), що визначає прагнення домогтися будь-яких значних спортивних результатів; розважальний (3,3%), що виступає засобом рекреації, психоемоційної розрядки тощо.

4. При оцінці параметрів фізичного стану студентів виявлений значний діапазон їхніх коливань, обумовлений різним рівнем фізичного здоров'я. Високий рівень фізичного здоров'я, як правило, спостерігався в осіб з високим рівнем рухової активності. У студентів з низьким рівнем фізичного здоров'я індекс рухової активності перебував у межах, що відповідають низькому її рівню.

Наявність статистично значущого взаємозв'язку між рівнем рухової активності й таких мотивів, як оздоровчий (r=0,746, р<0,05), спортивний (r=0,536, р<0,05) і соціальний (r=0,368, р<0,05), вказує на перспективу формування даних мотивів з метою підвищення рухової активності. Разом з тим стає очевидним і той факт, що мотиви повинності й наслідування можуть відігравати певну роль у підвищенні рухової активності студентів тільки у період навчання у вищому навчальному закладі, однак істотного впливу на формування мотивації до фізкультурно-оздоровчих занять в подальшому не справляють.

При вивченні взаємозв'язку між бальною оцінкою рівня фізичного здоров'я й ранговою оцінкою мотивів студентів виявлена його відсутність (за винятком наявності середнього ступеня взаємозв'язку з оздоровчим). У свою чергу, спостерігається значущий зв'язок між окремими показниками фізичного здоров'я й параметрами рухової активності, який свідчить про можливість підвищення обсягу рухової активності, а відповідно й здоров'я студентів, за рахунок впливу на ієрархію мотивів.

5. Для цілеспрямованого формування у процесі фізичного виховання потребово-мотиваційної сфери студентів нами був запропонований комплекс заходів, що включають вивчення причин низької ефективності організації процесу з фізичного виховання студентів; характеристику умов навчального закладу; розробку моделі поетапного формування мотивації студентів до рухової активності. Запропонована модель включала постановку основних етапів формування мотивації студентів до рухової активності, розробку експериментальної програми з фізичного виховання і критеріїв сформованості мотивації.

На кожному етапі формування мотивації до занять була поставлена мета досягнення студентами необхідної для кожного етапу мотиваційної тенденції, застосовувалася група засобів і методів різних за змістом, але які відповідали індивідуальному, диференційованому й особистісно-орієнтованому вибору студентом подальшої діяльності.

6. Ефективність запропонованої моделі апробована в педагогічному експерименті. Проведені дослідження показали, що у студентів контрольної групи не відбулося значних змін в ієрархії мотивів. Як і раніше найзначішим був мотив повинності (51,1%). У той же час у студентів експериментальної групи провідними мотивами стали оздоровчий (55,5%), особистісний (20%), процесуальний (8,9%) і естетичний (7,8%). У студентів експериментальної групи спостерігалася статистично достовірна зміна рівня валеологічних знань (р<0,05). Аналогічна закономірність спостерігалася між спрямованістю процесу навчання й динамікою рівня сформованості валеологічних умінь. Аналіз участі студентів у фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах виявив більш виражену позитивну динаміку в експериментальній групі порівняно з контрольною. Так, кількість студентів експериментальної групи, які брали участь у фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах, збільшилася з 26,67% до 46,67%; у контрольній – з 20% до 23,33%.

Проведені дослідження показали, що експериментальна програма, яка вміщувала методичні й організаційні підходи до формування мотивації до рухової активності, дозволила підвищити обсяг спеціально організованої рухової активності студентів, сприяла підвищенню рівня фізичного стану, зниженню гострої захворюваності.

7. Наведені результати дозволяють рекомендувати даний підхід для організації занять з фізичного виховання студентів, що визначає подальше вдосконалення навчальних програм з фізичного виховання для навчальних закладів.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з оцінкою ефективності розробленої моделі поетапного формування мотивації до рухової активності у вищих навчальних закладах різного профілю.

Публікації автора:

1. Захаріна Є.А. Організація процесу фізичного виховання у вищому навчальному закладі // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту. – Львів, 2003. – Вип. 7. – Т. 2. – С. 431–434.

2. Захаріна Є.А. Рухова активність студентів вищих навчальних закладів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фіз. культури та спорту. – Львів, 2004. – Вип. 8. – Т. 3. – С. 124–127.

3. Захаріна Є.А. Аналіз фізичної підготовленості студентів гуманітарного університету // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. праць / За ред. С.С. Єрмакова. – Харків, 2004. – № 21. – С. 20–25.

4. Захаріна Є.А. Організаційні умови вдосконалення фізичного виховання у вищому закладі освіти // Спортивний вісник Придніпров'я. – 2007. – № 1. – С. 64–67.

5. Захаріна Є.А. Розробка й обґрунтування експериментальної програми з фізичного виховання для студентів // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2007. – № 4. – С. 55–59.

6. Благій О.Л., Захаріна Є.А. Аналіз захворюваності студентів гуманітарних ВНЗ // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. – 2006.– № 4. – С. 8–11. Особистий внесок здобувача полягає в узагальнені показників захворюваності студентів та описі їх особливостей.

7. Благий А.Л., Захарина Е.А. Пути совершенствования физического воспитания студентов вузов // Инновационные процессы в сфере физкультурного образования: Материалы Всероссийской науч.-практ. конф. – Волгоград, 2003. – С. 32–33. Особистий внесок здобувача полягає в виявлені проблеми та аналізі даних спеціальної літератури.

8. Доровских Т.В., Захарина Е.А., Манилова С.А. Направления совершенствования физического воспитания студентов // Проблеми фізичного виховання студентів: Матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., що присвячена 85-річчю заснування Дніпропетровського національного університету. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 115–116. Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні досліджень та аналізі результатів анкетування.

9. Доровских Т.В., Захарина Е.А. Двигательная активность – основа здоровья // Фізичне виховання у вищій школі та його роль у підготовці спеціалістів: Тези доп. наук.-практ. конф. – Запоріжжя, 2003. – С. 23–24. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень, узагальненні результатів та їх опису.

10. Благий А.Л., Захарина Е.А. Изучение мотивов и интересов студентов к физкультурно-оздоровительным занятиям // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: VII Междунар. науч. конгресс. – Москва, 2003. – Т. 1. – С. 206–207. Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні результатів анкетування студентів і характеристики їх особливостей.

11. Захаріна Є.А. Критерії оцінки фізичної підготовленості студентської молоді // Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення: Матеріали IV Всеукр. наук.-прак. конф. – Львів, 2004. – С. 132–133.

12. Благий А.Л., Захарина Е.А. Структура двигательной активности студентов нефизкультурных ВУЗов // Современный олимпийский спорт и спорт для всех: VIIІ Междунар. науч. конгресс. – Алматы, 2004. – Т. 2. – С. 337–339. Особистий внесок здобувача полягає в проведенні досліджень і аналізі структури рухової активності студентів.

13. Захарина Е.А., Манилова С.А., Самоленко Т.В. Анализ состояния здоровья студентов Гуманитарного университета «ЗИГМУ» и проблемы физического воспитания // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: Х Ювілейна міжнар. наук.-прак. конф. – Одеса, 2004. – С. 92–93. Особистий внесок здобувача полягає в аналізі показників захворюваності студентів.

14. Захаріна Є.А. Аналіз показників рухової активності студентів гуманітарних навчальних закладів // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: – Київ, 2005. – № 15. – В. – 2. – С. 37–40.

15. Захарина Е.А. Анализ факторов здорового образа жизни, определяющих эффективность процесса физического воспитания студентов // Дні науки: Міжнар. наук.-прак. конф. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2005. – Т. 3. – С. 294–295.

16. Захарина Е.А. Мотивация к физкультурно-оздоровительным занятиям студентов различных Вузов // Дні науки: Міжнар. наук.-прак. конф. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – Т. 3, С. 157–158.

17. Захарина Е.А. Эффективность организации процесса физического воспитания студентов // Дні науки: Міжнар. наук.-прак. конф. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т. 2, С. 293–294.