Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Співак Інна Віталіївна. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України): дисертація канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Співак І.В. Формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01. – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Розкрито теоретичні основи і досліджено практичні аспекти формування режимів валютних курсів у країнах з перехідною економікою, визначено переваги та недоліки фіксованих і плаваючих валютних курсів для даного типу країн. Значна увага приділяється проведенню валютної політики у країнах з перехідною економікою, в результаті чого виявлено закономірні тенденції впливу режимів на розвиток держав. Здійснено системний аналіз наслідків обраного режиму валютного курсу, на основі чого зроблено висновок про вплив плаваючого валютного курсу на економічне зростання країн з перехідною економікою та процес інтеграції їх у світогосподарський простір.

До основних результатів дослідження належать: положення про формування валютного курсу в країнах з перехідною економікою як багаторівневого механізму; чинники, які впливають на вибір політики валютних курсів, на основі яких доведено оптимальність режиму плаваючих курсів для даного типу країн; еволюційний характер розвитку валютної політики у країнах з перехідною економікою, виділено необхідні та достатні умови для вибору країною режиму валютного курсу, виявлено їх закономірності впливу на розвиток країн; роль плаваючого валютного курсу в зміцненні національних економічних систем країн з перехідною економікою; плаваючий валютний курс як чинник інтеграційного процесу до світогосподарського простору країн даного типу.

Провідною метою зовнішньоекономічної політики країн з перехідною економікою, і України зокрема, є інтеграція у світовий економічний простір. Одним з інструментів такої політики є політика валютного курсу, яка ґрунтується на певному режимі валютного курсу. Окрім того, внаслідок проведеного дослідження стало зрозумілим, що саме режим плаваючого валютного курсу дасть можливість для досягнення цих цілей. Головні науково-теоретичні та практичні результати дисертації полягають у наступному:

  1. Невід’ємною складовою макроекономічної і, зокрема, валютної політики держави виступає режим валютного курсу. Виявлення та аналіз переваг і недоліків фіксованих та плаваючих валютних курсів довели: фіксований курс залежить від двох основних умов: наявності достатніх резервів і випадкових виникнень незначних за своїми розмірами дефіцитів або надлишків платіжного бюджету. Йому притаманна перервність (дискретність) та більша амплітуда змін, а сумарний дисбаланс, зумовлений відхиленням офіційно встановлених паритетів від реальних валютних курсів, призводить до суттєвої інфляції. Плаваючий валютний курс, рівень якого визначається на ринку під впливом попиту та пропозиції корегується так, що може автоматично врівноважуватися платіжний баланс країни, занадто різкі коливання відсутні, необгрунтовані збільшення зовнішньої заборгованості і прострочки зовнішніх платежів через відсутність у необхідності валютних інтервенцій скорочуються, забезпечуються умови для здійснення лібералізації валютних та торгових обмежень, скорочуються обсяги діяльності чорних валютних ринків. За таких умов можлива незалежна грошово-кредитна політика, яка буде взаємопов”язаною з політикою інших держав.

2. Дослідження процесу формування та дії фіксованих і плаваючих валютних курсів привело до таких результатів: 1) фіксований курс більше притаманний адміністративно-командній системі управління, де основна роль економічного регулятора належить державі, а ринковій економіці більше імпонує плаваючий валютний курс, який регулюється автоматично; 2) для країн з перехідною економікою оптимальним є режим плаваючого валютного курсу, оскільки він простіше пристосовується до специфіки їх розвитку (а саме: бюджетний дефіцит (який довгий час фінансувався за рахунок грошової емісії); постійне зростання цін; зростання частки імпорту, що погіршувало баланс поточних операцій та вело до знецінення національної валюти; низький рівень валютних резервів); 3) режим валютного курсу залежить від двох основних змінних величин - процентної ставки та темпів інфляції, взаємовідносини між якими визначають як паритетні. Що стосується країн з перехідою економікою, то такі зв’язки є досить викривленими: центральний банк не в змозі втримати швидкі темпи інфляції за рахунок зовнішньої заборгованості, дефіциту платіжного балансу, в результаті чого валютний курс національної грошової одиниці відхиляється від ПКС; також процентні ставки можуть зростати, а при цьому інфляція втримуватися штучно, в результаті чого відбувається невідповідність ефекту Фішера. За таких умов фіксований валютний курс не може бути регулятором даних процесів, оскільки він сам виступає наслідком проведення жорсткої грошово-кредитної політики. Що стосується режиму плаваючих курсів, то він є більш гнучким і тому більше сприяє вирівнюванню незбалансованості в економіці.

  1. Початок ринкових реформ у країнах з перехідною економікою характеризується специфічними економічними передумовами щодо здійснення валютної політики. Розглянувши їх на прикладі Польщі, Чехії, України (країни із схожим вихідним становищем, але які в результаті проведення економічних і, зокрема, валютних реформ досягли різного рівня економічного розвитку) зроблено висновок про особливості даного процесу. Після відмови від командно-адміністративної системи управління країни з перехідною економікою характеризувалися (1) глибокою макроекономічною незбалансованістю, яка потребувала зменшення дефіциту державного бюджету, жорсткого контролю за пропозицією грошей, переходу до позитивних реальних процентних ставок, а також визначення оптимального рівня валютного курсу та його стабілізації; (2) деформованою структурою цін за рахунок державних дотацій; (3) величезною залежністю від радянського ринку експорту та імпорту; (4) високим рівнем інфляції; (5) існуванням зовнішньої заборгованості. Усі ці фактори зумовили вибір цільової моделі економічної системи, яка мала б забезпечити швидкий довгостроковий економічний розвиток. Польща обрала швидку та активну стабілізаційну стратегію "шокової терапії", Чехія зосередилася на лібералізації та структурній перебудові, Україна вибрала "негайне переорієнтовування на західні ринки". Наслідком реалізації обраних стратегій стало: з 1997 року Польща визнана як країна з функціонуючою ринковою економікою, Чехія у 1995 році оголосила про завершення перехідної фази, Україна - з 1996 року почалася спостерігатися макроекономічна стабілізація. Таким чином, дослідження проведених змін у країнах з перехідною економікою на початку ринкових реформ підтвердили пряму залежність між політикою валютного курсу та економічним ростом.

  2. На основі аналізу етапів розвитку валютної політики в Польщі, Чехії, Україні обгрунтовано закономірності впливу режимів валютних курсів:

  3. за умов розбалансованості економіки та високих темпів інфляції жорсткий фіксований валютний курс, який підтриманий внутрішньою конвертованістю національної одиниці, є оптимальним рішенням;

  4. з часом жорстка система регулювання валютного курсу спричиняє спад конкурентоспроможності товарів, тому потрібно або девальвувати валюту або застосовувати інший валютний режим, наприклад фіксувати вже до корзини валют. Внаслідок цього відбуватиметься зростання ВВП, зменшення бюджетного дефіциту, контроль за пропозицією грошей, що дасть можливість перейти до зовнішньої конвертованості національної валюти;

  5. новий режим обов’язково повинен бути підтриманий проведенням проінвестиційної та проекспортної промислової політики, внаслідок чого вимагається вже більш гнучкий валютний курс (наприклад повзуча прив”язка, яка була в Польщі 1996-1997 рр.), або ж країна потрапить у фінансову кризу (як Чехія та Україна в цей же період);

  6. оскільки країни з перехідною економікою відчувають зовнішні шоки, то їх режим валютного курсу має бути гнучким, щоб легко на них реагувати. Таким є режим плаваючого валютного курсу, який збільшує ефективність грошово-кредитної політики, скорочує дефіцити платіжного балансу по поточних операціях, збалансовує фінансовий ринок, а також дозволяє втримати на більш стабільному рівні курс національної валюти.

  7. Плаваючий режим валютного курсу в країнах з перехідною економікою дає можливість скоротити дефіцит платіжного балансу, стримати темпи інфляції, залучити нові інвестиції, розширити експорт - отже сприяє економічному зростанню країни. Важливо зазначити, що дотримання умови вступу в ЄС щодо стабільності національної валюти може бути виконано також лише за умови плаваючого валютного курсу. Втримати режим плаваючого курсу означає, що потенційний рівень паритету буде визначатися в основному ринковими силами та адміністративними рішеннями. Окрім того, більшість валют розвинутих країн базується на системі плаваючого валютного курсу. Таким чином, для того, щоб стати повноправним суб’єктом світового економічного простору, країни з перехідною політикою повинні враховувати усі аспекти сучасного ринкового середовища.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

  1. Співак І.В. Вибір валютного режиму в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – К.– 2000. – Вип. 41. – C. 69-72. (0,3 д.а.)

  2. Співак І.В. Роль валютного курсу у процесі інтеграції України до світового товариства. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – К.– 2000. – Вип. 43. – C. 25-28. (0,3 д.а.)

  3. Співак І.В. Плаваючий валютний курс як оптимальний режим валютної політики для країн з перехідною економікою (на прикладі Польщі, Чехії, України)” // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – К.– 2002. – Вип. 56. – C. 135-139. (0,4 д.а.)

  4. Співак І.В. Прийнятність плаваючого валютного курсу для країн з перехідною економікою // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць.– Вип. 31. – К.: ВПЦ "Київський університет", Інститут міжнародних відносин. - 2002. - C. 277-283. (0,5 д.а.)

  5. Співак І.В. Специфіка становлення валютного режиму в Польщі // АГРОІНКОМ.-К.-2002, №10-12.-С.72-76. (0,5 д.а.)

В інших виданнях:

  1. Співак І.В. Процес валютної інтеграції України у світове господарство // Міжнародна економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Матеріали Першої Національної міжвузівської науково-практичної конференції (29 листопада 1999 року, м.Київ) - Сімферополь, Тавріда, 2000.-С.72-73.(0,1 д.а.)

  2. Співак І.В. Вибір валютного режиму в Україні // Сучасні тенденції і приорітети розвитку перехідної економіки: Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції (20 травня 2000 року, м. Сімферополь) - Сімферополь, науково-видавничий центр КАПКС, 2000.-С.150-152.(0,2 д.а.)

  3. Співак І.В. Плаваючий валютний курс в країнах з перехідною економікою // Матеріали Всеукраїнської міжвузівської науково-практичної конференції "Україна в 2000 році: трансформація в ринкову економіку" (29 жовтня 2000 року). - Сімферополь, Тавріда, 2000. – С.161-163.(0,2 д.а.)

  4. Співак І.В. Режим плаваючого валютного курсу як засіб інтеграції України у світовий валютний простір // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Управління соціально-економічним розвитком регонів України і АР Крим” (17 травня 2002 року). - Сімферополь, Тавріда, 2002. - С.223-225.(0,1 д.а.)