Результати дисертаційного дослідження дозволили сформувати такі загальні висновки: У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у формуванні системи еколого-економічного змісту в процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу. Результати теоретичного та експериментального дослідження підтвердили гіпотезу дисертаційної роботи, забезпечили виконання поставлених завдань та дали підстави сформулювати такі висновки: 1. У реалізації ідей сталого розвитку екологія перетворюється на науково-освітній і конструктивно-прикладний напрям збереження і раціонального використання природно-усталеного середовища життєдіяльності суспільства. У дослідженні зміст еколого-економічної освіти зорієнтований на створення освітньо-пошукової опори та природовідповідних дій, які допомагають підтримувати і гармонізувати відчуття внутрішньої спорідненості людини і довкілля. Закладається основа не тільки засвоєння понять і окремих знань еколого-економічного змісту, але й формування вмінь об’єднувати ці знання для створення цілісної картини навколишнього світу, розвитку еколого-економічної культури в особистій свідомості. На основі аналізу філософської, історико-педагогічної, психолого-педагогічної і спеціальної літератури у дисертації зроблено висновок щодо важливості наукового пошуку ефективних шляхів підвищення професійно-орієнтованої підготовки майбутніх фахівців у навчальних закладах технічного профілю. 2. Розроблена модель формування системи еколого-економічних понять забезпечила сформованість поняттєво-термінологічного апарату еколого-економічного змісту освіти майбутніх фахівців, яка розглядається як педагогічно обгрунтована система еколого-економічних знань і умінь, досвіду екологічно орієнтованої діяльності та ціннісних орієнтацій, засвоєння яких сприяє формуванню екологічної культури особистості, підготовленої до збереження довкілля і гармонізації навколишньої дійсності. Особливого значення ці положення набувають при підготовці студентів технічного коледжу, зокрема щодо впровадження нових підходів до розробки змісту, ефективних форм і методів екологічно орієнтованого навчання. 3. Визначено та експериментально перевірено ефективність поетапної методики, форм, засобів та методів формування системи понять еколого-економічного змісту. У ході дослідження були визначені такі особливості методичного підходу до формування понятійних знань: формування понять у курсах природничих предметів та спецкурсі „Раціональне природокористування” здійснювалося з опорою на загальнодидактичні принципи; при формуванні понять за основу було прийнято раціональне сполучення індуктивного, дедуктивного й інвективного підходів; процес формування основних понять має багатоетапний характер; специфіка роботи з засвоєння понять у курсах природничих предметів та спецкурсі „Раціональне природокористування” в технічному коледжі проявляється у широкому застосуванні міжпредметних інтегративних зв’язків; найбільша ефективність у засвоєнні понять досягається при залученні студентів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності (при цьому пріоритет надається практичній діяльності). 4. У процесі дослідження виявлено та обгрунтовано систему еколого-економічних понять у процесі професійної підготовки студентів технічного коледжу. Поняттями еколого-економічного змісту є ті, що визначають господарський механізм впливу людини і матеріальних продуктів її діяльності на навколишнє середовище й економічні наслідки його впливу на людину і систему економічних відносин для оптимізації взаємин у системі „суспільство-природа”. Як основні (системотвірні) поняття еколого-економічного змісту природничих дисциплін у дослідженні виділено такі: ”оточуюче людину середовище”, ”дія на оточуюче середовище людини”, „еколого-економічна ситуація” і „раціональне природокористування”. 5. Розроблено структуру і зміст інтегрованого спецкурсу “Раціональне природокористування” та методичні рекомендації щодо процесу вдосконалення формування системи понять еколого-економічного змісту. Виділення понять здійснено на основі трьох конструктивних (змістовних) ліній, що визначають явища (процеси) екологізації, соціологізації, економізації. Кожна лінія позначає механізми взаємин у системі “ людина – природа – суспільство” в їх обумовленому сутнісному обсязі й змісті, розкриває різні сторони цих явищ. Будучи інтегральним ядром, вони дають змогу упорядкувати і згрупувати елементи змісту виділених понять, показавши їхню опорну роль у формуванні цілісних, системних знань щодо взаємодії суспільства і природи в курсі природничих дисциплін та інтегрованому спецкурсі. 6. Експериментальне дослідження підтвердило ефективність розробленої моделі та поетапної методики. Рівень засвоєння понять в експериментальних групах визначався на основі обґрунтованих критеріїв. Встановлено, що в контексті своєї міждисциплінарності поняття еколого-економічного змісту сприяють інтеграції загальної й еколого-економічної освіти на різних рівнях. Це покращує засвоєння і узагальнення навчального матеріалу, надає йому практичної спрямованості, виключає збільшення обсягу навчальної інформації. Статистична обробка даних дає підставу стверджувати достовірність кількісних результатів, значну відмінність у рівні засвоєння і систематизації знань про соціально-економічні фактори впливу на навколишнє середовище між експериментальними і контрольними групами. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів еколого-економічної освіти студентської молоді. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо в удосконаленні методики формування еколого-економічного поняттєвого апарату, зокрема розробки його комп’ютерної підтримки у дисциплінах еколого-економічного змісту, підготовці навчально-методичної літератури нового покоління тощо. | 