Анотація до роботи:

Арестенко Т.В. Формування та шляхи підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку в умовах аграрної реформи (за матеріалами Запорізької області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – Економіка сільського господарства і АПК. – Харківський державний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

В дисертаційній роботі досліджені теоретичні основи та прикладні питання організації ефективного машиновикористання, а також особливості формування машинно-тракторного парку в умовах аграрної реформи. Багатоукладність, що сформувалася, в свою чергу, обумовлює доцільність виробництва техніки в широкому діапазоні потужностей з одного боку, а з іншого – міжгосподарське її використання, в тому числі шляхом створення МТС різних організаційно-правових форм власності та господарювання. В діяльності МТС доцільно збереження двох напрямків: надання послуг та організації власного виробництва на орендованих землях, причому найбільш доцільними строками оренди є такі, які дорівнюють тривалості періоду повної ротації культур у сівозміні.

В роботі запропонована удосконалена методика оцінки порівняльної ефективності зернозбиральних комбайнів різних марок та оптимальної тривалості збирання зернових, що відображує особливості визначення витрат в умовах ринкової економіки.

1. Сучасний рівень забезпеченості сільського господарства технікою, тенденції у його зміні створюють загрозу не тільки стійкому на інноваційних засадах розвитку галузі, забезпеченню конкурентоздатності товаровиробників на внутрішньому і світовому ринках, а й національній безпеці. У зв’язку з цим проблема технічного переоснащення аграрного сектора набула особливої гостроти і потребує невідкладного вирішення питань, пов’язаних як із забезпеченням серійного виробництва вітчизняної сільськогосподарської техніки, що зумовить її значне здешевлення, так і з виділенням дотацій сільгоспвиробникам для придбання техніки.

2. Проблема технічного переоснащення аграрного сектора Запорізької області є не менш гострою, ніж в цілому по Україні. Переважна більшість парку тракторів, комбайнів і вантажних автомобілів експлуатується за межами амортизаційних строків. Як наслідок знижуються коефіцієнти готовності перед початком сільськогосподарських робіт і надійність в процесі експлуатації, підвищуються витрати на ремонти та технічне обслуговування, а в кінцевому підсумку – знижується ефективність виробництва.

3. Як показали дослідження на матеріалах господарств трьох районів Запорізької області за 1998-2000 рр., рівень технічної оснащеності залишається одним із провідних факторів, під впливом якого формуються ефективність використання землі, продуктивність праці і прибутковість галузі рослинництва. У 2000 р. різниця у виробництві валової продукції рослинництва в розрахунку на 100 га ріллі в Мелітопольському, Приазовському та Якимівському районах на 26 % обумовлювалася рівнем енергооснащеності. У 1999 р. цей показник становив 35 %.

4. Вивчення фінансового стану підприємств області впродовж 1998-2000 рр. показало, що їх переважна більшість була не здатною здійснювати інвестиції в технічне переоснащення. У 2001 р. становище покращилося, але кардинально не змінило ситуацію. У зв’язку з цим стає очевидним: спочатку кошти необхідно вишукувати з використанням таких джерел: 1) ресурси економічно міцних підприємств; 2) бюджетні кошти; 3) кредитні ресурси банків.

5. Виключно важливе значення для різкого прискорення технічного переоснащення сільського господарства може мати забезпечення крупносерійного виробництва техніки, перш за все тракторів і комбайнів. Для цього необхідні такі заходи: мобілізація бюджетних коштів і кредитних ресурсів банків; їх концентрація на обмеженій кількості заводів; реальне наповнення лізингових фондів; відшкодування частини витрат на придбання техніки сільгосптоваровиробниками (не посередникам, а безпосередньо підприємствам). При відпрацюванні даного механізму доцільно в повній мірі використовувати досвід Росії, зокрема в тому, що в комбайнобудуванні ресурси було зосереджено на “Ростсільмашу”, який тепер активно завойовує і ринок України.

6. У результаті реформування в сільському господарстві України сформувалася багатоукладна система, в межах якої функціонують підприємства різної організаційно-правової форми і різних розмірів. Але при цьому в основному збереглася цілісність земельних і майнових комплексів. Хоч, як показують дані по Запорізькій області, в межах окремих районів у співвідношенні форм господарювання та зміні розмірів підприємств існують значні розходження. Факт багатоукладності повинен бути відправним при вирішенні комплексу стратегічних питань, у тому числі при визначенні кількісних параметрів і структури машинно-тракторного парку.

7. Діаметральна протилежність в оцінках техніки, яку поставляють в Україну фірми далекого зарубіжжя, знаходить свій вираз, з одного боку, у визнанні її безумовної переваги в порівнянні з вітчизняною та технікою російського виробництва, з іншого – у твердженні, що при використанні першої витрати на виконання одиниці робіт (1 т зерна при обмолоті) зростають більше ніж у два рази. Ця протилежність обумовлена двома факторами: 1) недосконалістю застосованого методичного інструментарію; 2) ненадійністю, або навіть, відсутністю інформаційної бази, яка відображає техніко-економічні показники експлуатації імпортної техніки в умовах України. Ці ж недоліки повною мірою виявляються і при економічній оцінці техніки вітчизняного виробництва.

8. Для удосконалення методики визначення оптимальних строків збирання зернових та порівняної ефективності різних моделей комбайнів було вирішено комплекс питань, які можна об'єднати в три групи:

- забезпечення необхідної точності у визначенні вартості урожаю по кожному дню збиральних робіт;

- визначення величини витрат на збиральні роботи у відповідності до принципів ринкової економіки;

- обрання відповідних критеріїв оптимізації з орієнтацією на кінцеві результати господарювання.

9. З використанням удосконаленої методики було встановлено: твердження про 10-денний період збирання зернових, як економічно найбільш доцільний, без урахування цілої сукупності факторів, під впливом яких формуються результати виробництва, не є обґрунтованим. Його слід відносити не до зернових взагалі, а до конкретної культури. Найбільш бажаним є строк збиральних робіт 8-10 днів при збиранні озимої пшениці. При використанні дорогої імпортної техніки виробництва західних фірм досягнення таких термінів практично неможливе.

10. З урахуванням результатів реформування та впливу розходжень у технічній оснащеності на результати господарювання є підстави зробити такі висновки: 1) основну частину техніки доцільно зосереджувати у великих реформованих господарствах, що не виключає можливості використання її і за межами господарств-власників на договірних засадах; 2) при використанні техніки в міжгосподарських формуваннях варто враховувати, що як рівноправні будуть виступати різні організаційно-правові форми (державні, приватні, кооперативні) з урахуванням конкурентоздатності та наявності засобів для фінансування одноразових і поточних витрат.

11. Узагальнення досвіду оренди землі ЗАТ “Корпорація “Хортиця” дає підстави для висновку про доцільність строку оренди землі на період повної ротації культур сівозміни – 8-10 років. З поширенням орендних відносин на підприємства всіх організаційно-правових форм такий підхід бажано зробити нормою.

Публікації автора:

1. Арестенко Т.В. Рынок материально-технических ресурсов в аграрном секторе // Экономика и управление. – 1998. - № 5. – С. 28.

2. Арестенко Т.В. Техническое переоснащение сельскохозяйственных предприятий в условиях финансово-экономического кризиса // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у 2-х тт. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва – К.: ІАЕ УААН. – 2000. - Т.1. – С. 579 –583.

3. Арестенко Т.В. Технічна забезпеченість і ефективність виробництва в господарствах Запорізької області // Таврійський науковий вісник.-Вип. 14. – Херсон, 2000. – С.143 –147.

4. Арестенко Т.В. Машинно-технологічні станції: стан та проблеми розвитку // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування АПК: Мат-ли Всеукр. наук. конф. молодих учених-аграрників. - Харків, 2000. - С.10 –13.

5. Шиян В.Й., Пащенко В.Ф., Арестенко Т.В. Дискусійні питання стратегії формування та організаційних форм використання системи машин в реструктуризованих підприємствах // Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідом. наук. збірник КНЕУ.- Спец. вип. – Київ, 2000. – С.275 –276, у т.ч. автора с. 276.

6. Арестенко Т.В. Техническое переоснащение современного сельскохозяйственного производства // Аграрная экономика: история, проблемы, перспективы: Мат-лы междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 160-летию образования Белорусс. ГСХА - Ч. 3. – Горки, 2001. – С. 67 – 68.

7. Арестенко Т.В. Кількісна оцінка залежності ефективності сільськогосподарського виробництва від рівня енергозабезпеченості // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвузівський збірник наукових праць.- Вип. 60. – Дніпропетровськ, 2000. - С. 5 – 10.

8. Шиян В.Й., Арестенко Т.В. Оренда землі в механізмі діяльності МТС // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у 2-х тт./ За ред.П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. – Київ: ІАЕ УААН, 2001.-Т.1. - С. 196 – 201, у т.ч. автора с. 198-201.

9. Арестенко Т.В. Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва: стан та проблеми // Вісник ХДАУ. – 2000. № 2.– С.119 –122.

10. Арестенко Т.В. Методичні питання порівняльної оцінки ефективності сільськогосподарської техніки // Економічні аспекти аграрного сервісу в умовах реформування АПК. – Киів: ІАЕ УААН; Мелітополь: ТГАТА, 2001. - С. 65 –68.

11. Шиян В.Й., Пащенко В.Ф., Арестенко Т.В. Проблеми розвитку орендних відносин та комплектування тракторного парку в сучасних умовах // Вісник
ХДАУ. - 2001.- № 2. – С. 20 – 32, у т.ч. автора с.22-28; 32.

12. Арестенко Т.В. Забезпеченість сільськогосподарською технікою регіональних АПК: стан та шляхи покращення // Вісник Львівськ. держ. аграр. ун-ту: Економіка АПК.- Вип. 8. – 2001. –С. 599 –604.

13. Арестенко Т.В. Методические вопросы учета влияния сроков уборки зерновых при сравнительной оценке эффективности разных марок комбайнов // Вісник ХДАУ. – 2001.- №5. –С. 254 –257.

14. Шиян В.Й., Пащенко В.Ф., Арестенко Т.В. Проблемы и стратегия формирования парка зерноуборочной техники // Вісник ХДАУ. – 2001.- №7. - С.10 – 21, у т.ч. автора с. 10-15.

15. Шиян В.Й., Арестенко Т.В. Можливості та шляхи органічного поєднання екологізації та високої прибутковості виробництва // Науковий вісник аграрної науки Причорномор”я Миколаївської державної аграрної академії. -
Спец. вип. 3(12) у 2-х тт. – Миколаїв, 2001.- Т.1. – С. 349-354, у т.ч. автора с.353-354.

16. Арестенко Т.В. Концепція формування парку зернозбиральних комбайнів – необхідна визначеність // Науковий вісник Національного аграрного університету. - Т. 43. – Київ, 2001. – С. 196 –199.

17. Арестенко Т.В. Методичні проблеми оптимізації строків збирання зернових культур // Збірник наук. праць Луганськ. нац. аграр. ун-ту: - Сер.: Економічні науки. - Вип. 14 (26).- Т.3 - Луганськ, 2002. – С.180 – 183.