У дослідженні подано теоретичне узагальнення й інноваційне вирішення проблеми формування у студентів педагогічних університетів цінностей особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки, що знайшло відображення в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов формування у майбутніх педагогів цінностей особистісно орієнтованого виховання. Результати дисертаційної роботи дали змогу зробити такі висновки. 1. Особистісно орієнтоване виховання – це сукупність умов, максимально сприятливих для розвитку особистості у ціннісній для неї діяльності, що відрізняється визнанням унікальності, самобутності, самоцінності кожної дитини, а тому передбачає ставлення до вихованців як до суб'єкта життєдіяльності, забезпечує реалізацію принципу «на-рівних», відтак результатом має стати особистість, котра саморозвивається і саморегулюється, володіє глибоким самоусвідомленням, є суб'єктом пізнання. Пріоритетними цінностями особистісно орієнтованої моделі виховання є: по-перше, людина як найвища цінність; по-друге, особистісно розвивальні виховні ситуації, що спонукають до самопізнання та самоактивності; по-третє, особистісно орієнтована виховна взаємодія, що передбачає використання природної дитячої потреби для стимулювання процесу розвитку позитивних задатків і прагнень; по-четверте, ситуації вільної творчої співпраці, які розраховані на максимальну задіяність усіх компонентів структури особистості (свідомості, емоцій, волі) у соціальній і міжособистісній діяльності, стимулювання вихованця до саморозвитку та самовиховання. Артпедагогіка – напрям у педагогіці, який інтегрує знання з мистецтва, психології, психотерапії й педагогіки, необхідні для теоретичного осмислення процесу особистісного, культурного, художньо-естетичного розвитку вихованця, спрямованого на формування всебічно розвиненої особистості через мистецтво й художньо-творчу діяльність (образотворчу, а також музичну, театральну), та забезпечує формуючий вплив на процеси розвиток, виховання, навчання і корекцію засобами мистецтва. 2. Сформовані у майбутніх педагогів цінності особистісно орієнтованої моделі виховання забезпечують їх готовність до реалізації в цьому напрямі педагогічного впливу засобами артпедагогіки. Формування готовності здійснюється в межах фахової підготовки вчителів з урахуванням принципів особистісного підходу, і є цілісним, відносно стійким особистісним утворенням, представленим сукупністю взаємопов’язаних детермінант неперервного професійного зростання вчителя-вихователя, котрі забезпечують оптимальну реалізацію особистісно орієнтованого виховання, самовиховання, самоактуалізації у професійній діяльності педагога. Готовність майбутнього педагога до здійснення виховання відповідно до цінностей особистісно орієнтованої моделі ми визначаємо як відкриту системну якість особистості педагога, що відрізняється усвідомленими цінностями особистісно орієнтованої моделі виховання, представленими гуманістичною професійною спрямованістю, стійким інтересом до активізації процесу особистісного розвитку дитини, комплексом теоретичних і прикладних знань щодо сутності й структури процесу особистісно орієнтованого виховного впливу, вмінь проектування та реалізації виховних заходів для успішного аксіологічного, інтелектуального, естетичного, фізичного розвитку вихованців. Критеріями сформованості готовності майбутніх учителів до особистісно орієнтованого виховання засобами артпедагогіки є: мотиваційний (усвідомлені цінності особистісно орієнтованої моделі виховання, розвинута гуманістична спрямованість, прагнення до саморозвитку, стійкий інтерес до творчої педагогічної діяльності); когнітивний (широка обізнаність щодо сутності та принципів організації суб'єкт-суб'єктної взаємодії, володіння теоретичними і прикладними знаннями); креативно-діяльнісний (творчий стиль діяльності, інноваційне мислення); рефлексивно-оцінний (розвинута педагогічна рефлексія та діагностувальні навички, прагнення до самовдосконалення). Було виявлено рівні сформованості складових готовності майбутніх учителів: адаптивний, репродуктивний, пошуковий, продуктивно-перетворювальний. За результатами констатувального експерименту, адаптивний рівень готовності демонструють 29,5 % респондентів, репродуктивний – 30,0 %, пошуковий – 19,8%, продуктивно-перетворювальний – 20,2 %, що переконує в необхідності вдосконалення процесу усвідомлення студентами педагогічних університетів цінностей особистісно орієнтованої моделі виховання. 3. Встановлено, що до педагогічних умов формування цінностей особистісно орієнтованого виховання засобами артпедагогіки належать: усвідомлення студентами на рівні переконань гуманістичного сенсу особистісно орієнтованого виховання; стимулювання інтелектуальної ініціативи студентів бакалаврату та магістратури у засвоєнні теоретичних засад гуманізації виховного процесу як засобу формування обізнаності майбутніх учителів щодо сутності, характеристик особистісно орієнтованої моделі виховання та особистісно орієнтованого потенціалу артпедагогіки; організація суб'єкт-суб'єктного стилю взаємодії у підсистемах «студент-студент», «студент-викладач», «студент-учень»; включення майбутнього вчителя у професійно значущу діяльність артпедагогічного змісту, пріоритетом якої є дитиноцентризм. 4. З метою реалізації визначених умов було розроблено технологію формування у студентів цінностей особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки, яка охоплювала такі етапи: актуалізуючий, моделюючий, продуктивний. На актуалізуючому етапі майбутні педагоги опановували теоретико-практичні засади організації особистісно орієнтованого виховання засобами артпедагогіки, виробляли індивідуальний стиль навчальної діяльності; на моделюючому – відбувалася інтеграція теоретичних знань і практичний вмінь, набуття студентами досвіду особистісно орієнтованої моделі виховання, професійно важливих власних індивідуальних особливостей; на продуктивному етапі здійснювалася систематизація психолого-педагогічних та методичних знань, умінь і навичок, поглиблення фахової ідентифікації, оформлення індивідуального стилю професійної діяльності, розвиток педагогічної творчості. Експериментальним шляхом установлено результативність розробленої технології формування цінностей особистісно орієнтованої моделі виховання: у респондентів експериментальних груп виявлено суттєве зменшення кількості студентів, які мають адаптивний (від 29,5 % до 2,0 %) і репродуктивний (від 30,0 % до 10,6 %) рівні готовності; відповідно зросла їх кількість на пошуковому і продуктивно-перетворювальному рівнях розвитку готовності до реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання, порівняно з респондентами контрольних груп, у яких ця динаміка значно менша (від 19,8 % до 33,6 %, продуктивно-перетворювальний – від 20,2% до 54,8 %). Про ефективність розробленої технології та обєктивність визначених умов свідчать дані, які демонструють позитивну динаміку, що відбулася за мотиваційним компонентом готовності студентів до впровадження особистісно орієнтованої моделі виховання в розрізі контрольних і експериментальних груп: продуктивно-перетворювальний рівень спостерігається у 64,5 % осіб в ЕГ і у 28,0 % респондентів КГ; адаптивний рівень продемонстрували лише студенти КГ. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання, пов'язані з використанням потенціалу артпедагогіки у становленні творчої особистостості вчителя. З урахуванням вагомості особистісно-професійного впливу педагога на вихованця засобами артпедагогіки постає необхідність у самовдосконаленні компетентності фахівця у цьому плані як на допрофесійному етапі, так і у період післядипломної підготовки вчителів. |
