Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Іванова Ірина Борисівна. Фразеосемантичне поле життя/смерть: національні стереотипи та їх кореляції. : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Іванова І. Б. Фразеосемантичне поле «життя/смерть»: національні стереотипи та їх кореляції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню фразеосемантичного поля «життя/смерть»: національних фразеологізованих стереотипів, їх кореляцій. У дисертації здійснено комплексне дослідження основних складників (семіотичних опозицій та семантичних парадигм) мовних стереотипів у фразеології та виявлено специфіку кореляцій у внутрішній структурі базових концептів мовно-культурної картини світу.

Розроблено окремі теоретичні положення нового напряму лінгвістичних досліджень – теорії стереотипів, схарактеризовані та зіставлені «концепт» та «стереотип»; з’ясовано статус та ознаки фразеологічних одиниць зі значенням «життя» і «смерть»; уточнене поняття «мовний стереотип», «фразеологізований стереотип». Здійснено комплексний аналіз стереотипів у фразеології на позначення життя і смерті; виявлено ґенезу й прагматику змістового компонента фразеологізованих стереотипів; схарактеризовано змістові та образні структури стереотипів. У роботі визначено складові язичництва, християнства, а також мотиви цивілізаційних змін у вираженні фразеологізованих стереотипів. Це дозволило визначити, виявити та виокремити корелятивні зв’язки в межах фразеосемантичного поля «життя/смерть».

У висновках узагальнено основні результати дослідження та наголошено на тому, що структурний аналіз і метод деконструкції допомогли окреслити фразеосемантичне поле «життя/смерть» та згрупувати фразеологізовані стереотипи за тематично-концептуальними класами.

Вважаємо, що мовний стереотип – це культурно-національна константа, двоїста за природою – матеріалізована в мові, ідеальна за своєю сутністю; продукт психічної, ментальної та соціальної діяльності людини, оформлений за законами певної мовної та культурної традицій. Під поняттям «фразеологізований стереотип» розумітимемо комунікативну одиницю, фіксовану матрицю свідомості в ментальному фрагменті, що представлена як лінгвальний фразеологізований комплекс, схематизований стандарт, цілісно відтворюваний, який репрезентує традиційні уявлення народу. Такі стереотипи оформлені за законами певної мови та культурної традиції, вони – утілення досвіду про пізнання дійсності певною групою людей і є типом предмета, події, явища.

Фразеологізований стереотип виконує й предикативну функцію – через певний набір усталених культурно маркованих асоціацій програмує та визначає форму та моделює ілокутивні сили висловлювання, а також формує прагматику мовної поведінки.

Змістові та образні складові стереотипів відзначаються формальним консерватизмом, цілісністю відтворення в мовному потоці, відносною еволютивністю при формуванні, наявністю емоційно-оцінного забарвлення та модальності. Фразеологізовані стереотипи набувають статусу творчого елемента в традиційній картині світу, яка базується на народних уявленнях про світ пересічної людини та суб’єктивній оцінності філософськи значущих понять.

Фразеологізовані стереотипи фразеосемантичного поля «життя/смерть» утворюють такі тематично-концептуальні класи: соціальний, темпоральний та екзистенційний на позначення життя; сакрально-магічний, анатомічний та причинно-наслідковий класи на позначення смерті. Визначено ядро та периферійні складові фразеосемантичного поля «життя/смерть»: складники міфологеми Життя з інваріантною семою «життя як таке», а також фразеологічні одиниці з інваріантним значенням «смерть як така». За принципом променевого конструювання фразеосемантичного поля структуровані класи з периферійними інваріантними семами, а також периферійні семантичні інваріанти із семантикою смерті.

Статус та ознаки фразеологічних одиниць зі значенням «життя» і «смерть» детерміновано уявленнями про життя і смерть як предмет/особу (стереотип-образ) або ситуацію (стереотип-ситуація).

Специфіка стереотипів життя і смерті полягає в тому, що фразеологічних одиниць, котрі позначають або використовують образність й атрибутику смерті, кількісно більше, ніж тих, що позначають соціальний, побутовий та фізіологічний аспекти життя людини; циклічність міфологічної мовної свідомості українців у межах фразеосемантичного поля «життя/смерть» трансформується в понятійному просторі Світового Дерева на горизонтальній осі людина – рослина (тварина) – земний; зв’язок між абстрактно-міфологічними образами та життєвою конкретикою свідчить про існування дифузії, інваріантності у внутрішній структурі опозиції «життя» – «смерть», де образи світу мертвих використовуються для означення якості життя та фізіологічного стану близькості до смерті, а істоти та предмети неживого світу активно діють у світі живих.

Корелятивні зв’язки в межах фразеосемантичного поля «життя/смерть» представлені у вираженні понять «життя» і «смерть», а також у плані структурування фразеосемантичного поля «життя/смерть» на понятійному та лексико-семантичному рівнях. Кореляції змістової складової фразеологізованих стереотипів понять «життя» і «смерть» актуалізовані семіотичними опозиціями: «свій» – «чужий», «рослина» – «тварина», «верх» – «низ», «природний» – «неприродний», а також семантикою обрядів ініціації та переходу, поховальної обрядовості, міфологемами Життя, Бог, Смерть та Світове Древо.

Мотиви язичництва, християнства, а також образи сучасної цивілізації виявлено у фразеологізованих стереотипах. Характерним для українського світогляду є міфологічний мотив фатального зв’язку життя людини та його Долі, Недолі або зірки. Фразеологічні стереотипи, пов’язані із постаттю Бога, – це синкретизовані уявлення, утворені на ґрунті архаїчних вірувань та християнства, а також суто українське уявлення про Бога: близькість до селянина, антропоморфної істоти, навіть демона. Існування всіх видів «заложних покійників» свідчить про залишки язичницьких вірувань у наслідки неприродної смерті. Використано також запозичені мотиви біблійної міфології (Каїн, Авель, Авраам, Фенікс). Християнський образ «смерті як чекання справедливості» представлений через семіотичну опозицію «сильний» – «слабкий». Науково-технічний прогрес, зміни соціального та побутового життя й праці людини також сприяли утворенню нових фразеологізованих стереотипів.

Генезис системи образів показаний у складових фразеосемантичного поля «життя/смерть». Важливим чинником формування та тривалого існування більшості фразеологізованих стереотипів життя і смерті є сполучуваність міфологеми Світового Дерева й ідеї реінкарнації українського типу – пантеїстичної, коли відродження трактується як переселення душ: природа – людина – природа. Звідси ж й образ Бога у складі фразеологізмів – це стереотип-образ, позбавлений унікального власного імені, тоді як ізоморфний образ Смерті походить від епохи індоєвропейської спільноти, який із часом зазнав впливу християнства, сьогодні ж набув українського національного колориту.

Публікації автора:

  1. Іванова І. Теоретичні аспекти семіотичного аналізу концептів «життя» та «смерть» в російській та польській фразеології // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових.праць. – Харків: ХДПУ, 2001. – Вип. 7. – С. 46-51.

  2. Іванова І. Універсальні культурні концепти Життя і Смерть в сакральному та екзистенціальному аспектах (на матеріалі української, польської, російської фразеології) // Наукові записки. Серія: Мовознавство. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – Вип. V, – С. 54-57.

  3. Іванова І. Б. Універсальний культурний Концепт Життя в українській фразеології // Система і структура східнослов’янських мов: Сучасні тенденції розвитку слов’янських мов: Збірник наукових праць – К.: Знання України, 2003. – С. 163-166.

  4. Іванова І. Б. Українська фразеологія на позначення природної і неприродної смерті // Дискурс у комунікаційних системах: Збірник наукових статей. – К.: КиМУ, 2004. – С. 135-142.

  5. Іванова І. Б. Категорія істот в структурі концептів Життя і Смерть в українській фразеології (антропоморфні істоти) // Вісник Харківського національного університету. Серія «Філологія». – Харків, 2004. – Вип. 40. – № 627. – С. 41-43.

  6. Іванова І. Б. Поняття про культурно-мовні стереотипи // Мова і культура. – Вип. 8. – Т. 1. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – С. 165-168.

  7. Іванова І. Б. Стереотипні уявлення про життя і смерть як чинник організації художнього світу Г. Квітки-Основ’яненка // Вісник Харківського національного університету. Серія «Філологія». – Харків, 2005. – Вип. 43. – № 647. – С. 18-21.

  8. Іванова І. Б. Універсальний соціокультурний концепт Життя в українській моделі світу // Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету. – Харків, 2005. – № 654. – С. 240-244.

  9. Іванова І. Б. Практика соціокультурної концептуалізації світу в українських поховальних обрядах // Гуманітарний часопис: Збірник наукових праць. – Харків: ХАІ. 2005. - № 4. – С. 98-102.

  10. Іванова І. Б. Мовно-культурні стереотипи української фразеології «здоров’я» і «краса» в рекламному дискурсі // Система і структура східнослов’янських мов: Пам’яті академіка Л. А. Булаховського: Зб. наук. праць – К.: Знання України, 2006. – С. 254-256.