Виконане дослідження дає змогу дійти таких висновків: 1. Фактичний матеріал вміщує оригінальні тексти та їхні переклади, зареєстровані як автентичні: вони функціонують у міжнародному праві як юридично рівноправні з оригіналами. Для розгляду обрано договори, які Україна підписала протягом 1991–2005 рр. Методом вибіркового спостереження досліджено 43 англійські тексти і 43 паралельні українські тексти міжнародних договорів загальним обсягом 217 800 слововживань. 2. З метою зіставлення використано рівень частиномовних символьних моделей морфолого-синтаксичних утворень як найраціональнішим щодо об'єктивності й відтворюваності, зокрема у випадку різноструктурних мов. Це дало змогу досить точно встановити кореляцію між класифікацією за частинами мови та одиницями синтаксису, а також об'єктивний і відтворюваний зв'язок з основними семантичними категоріями (об'єкт, суб'єкт, предикат, атрибут). Цей рівень репрезентації є базовим, слугує підґрунтям для порівняння на інших рівнях за умови збереження постійного зв'язку з базовим та наявності зрозумілих і відтворюваних механізмів кореляції. 3. Морфолого-синтаксичні утворення становлять синтагматично зв’язані послідовності слів у межах речення, які з метою їхнього дослідження виражено у формі моделей із залученням стандартних частиномовних символів. За допомогою цього принципу моделювання проаналізовано типологічні відповідники граматики зіставлюваних мов (за віссю парадигми) і синтаксису текстів (за синтагматичною віссю). Певна корелятивність граматичних систем і категорій дає підстави зробити припущення щодо домінантної типологічної подібності досліджуваних мовних структур. Розходження лексичної та граматичної систем англійської й української мов суттєво відобразились на функціональних мовних засобах вираження, що спричинило до структурних розбіжностей у текстах міжнародних договорів. 4. Моделі за кількісним компонентним складом варіюються від найдовших (що дорівнюють довжині речення) до найкоротших (двокомпонентні). На початковому етапі для зіставлення було обрано моделі морфолого-синтаксичних утворень з максимальною довжиною ланцюжка, що дорівнює довжині речення. Наступним кроком було зіставлення суб’єктно-предикатно-об’єктних структур, що відповідають тема-рематичним комплексам. Потім морфолого-синтаксичні утворення в англійських текстах змодельовано за чотирма елементами з метою їхнього зіставлення з відповідними українськими структурами. Далі, за схемою зменшення кількісного складу послідовностей, досліджено англійські трикомпонентні та двокомпонентні моделі, що є синтаксичними поєднаннями слів, об'єднаними на основі підрядного зв'язку, та їхні українські модельні відповідники. 5. Вибір дво- і трикомпонентних моделей для зіставлення зумовлений низкою причин. Досвід порівняння великих утворень – цілих речень і суб’єктно-предикатно-об’єктних структур – засвідчив, що тотожності й розбіжності виявляються не в перелічених вище синтактико-семантичних комплексах, а в їхніх окремих елементах, які найчастіше утворюють моделі щонайбільше з чотирма елементами. Водночас чотирикомпонентні структури за принципом побудови є поширенням уже існуючих дво- або трикомпонентних словосполучень і відображають семантико-граматичні єдності, у яких елементи поєднані як ряд простих три- і двокомпонентних словосполучень. Зроблено висновок щодо доцільності розгляду дво- і трикомпонентних моделей морфолого-синтаксичних утворень, що відповідають поширеному та непоширеному підрядним словосполученням. Залежно від стрижневого члена синтаксичної конструкції, а також з урахуванням частотності вживання в англійських текстах міжнародних договорів розглянуто базові моделі субстантивних, вербальних, ад'єктивних, адвербіальних і прономінальних словосполучень, занотованих у вигляді морфолого-синтаксичних моделей. 6. Визначено, що ланцюжки граматичних класів NVN, NV, VN та їхні логіко-семантичні кореляти на зразок SPO, SP, PO є структурним ядром дослідженого текстового англомовного масиву на обраному рівні репрезентації і збігаються зі структурним ядром в українських міжнародних договорах. 7. Найповніше у порівнюваних текстах представлено субстантивні словосполучення, що засвідчує переважно номінативний характер текстів офіційно-ділового стилю і широке функціонування іменних структур, а це значною мірою відображається на поширенні субстантивних словосполучень з двома чи більше компонентами, які відповідають моделі N>N (N>N>N>N) (NNN World Health Organization – ANNN Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) в англійських текстах суспільно-політичного та політико-правового змісту. Комплекс типологічних рис англійських багатоелементних комплексів (препозиція іменного ад'юнкта, дуальна природа іменного ад'юнкта, тобто його здатність виражати граматичні категорії іменника та прикметника), особлива лексико-граматична природа іменних багатоелементних комплексів, складні або імпліцитно виражені семантичні відношення між компонентами іменних багатоелементних комплексів, а також відсутність в українській мові моделі утворення субстантивних словосполучень виду NNN, NNNN та їхніх поширених варіантів ANN, ANAN зумовлюють варіативність українських відповідників: АdjNN; AdjN; AdjAdjN, NAdjNN; NAdjN. 8. Визначено кількісне переважання типологічно ізоморфних морфолого-синтаксичних утворень в українських та англійських текстах договорів, які становлять 60,36 % усіх виявлених паралелей. Найчастотніші ізоморфні англійські та українські утворення представлено такими моделями: AdjN, PronN, NprepN, VN, NV, AdvAdj, AdvP.P., NumN, NumprepN, AdvprepN, VprepN, VAN; частково ізоморфні: NofN – NNgen, N>N – N9. Найрекурентнішими аломорфними англо-українськими відповідниками є пари морфолого-синтаксичних моделей: AN – NAN, NN – AN, NN – NprepN, N’N – NNgen, PronN – N, NPres.P. – NConjV, NofN – NConjVN, NofN – AN, P.P.Adv – Conj VAdv, AdjVinf – ConjVprepN, VinfN – prepNN(N), VN – VNN, VprepN – VN. Типологічні невідповідності зумовлено кількома причинами: різною граматичною структурою англійської та української мов, а саме – відсутність форми Pres.P у функції означення в українській мові позначилась на розбіжності моделей NPres.P. – NConjV, де англійським моделям із дієприкметником теперішнього часу переважно відповідають структури з підрядним означальним реченням. Невідповідності морфолого-синтаксичних утворень наступних пар моделей PronN – N; VN – VNN; NofN – NConjVN; NonN – NConj.VprepNAN пояснюються специфікою українського та англійського офіційно-ділового стилю. Головним чинником структурної невідповідності моделей A(Pron) N – N є, згідно з вимогами англійського офіційно-ділового стилю, облігаторність детермінації імені, функцію якої виконує займенник або артикль. Розбіжності у структурах NofN – NConjVN; NonN – NConj.VprepNAN зумовлено тим, що складнопідрядні речення з семантикою уточнення є загальною тенденцією українського офіційно-ділового стилю. Переважно номінативні особливості українського офіційного стилю слугують поясненням невідповідності моделей морфолого-синтаксичних утворень англійської та української мов: AN – NAN VinfN – prepNN(N), VN – VNN. Окрему сукупність причин структурних розходжень становлять лексико-семантичні параметри лексичного наповнення моделей морфолого-синтаксичних утворень: неоднаковий обсяг значень англійського та українського слів-компонентів зіставлюваних синтагм, різний потенціал сполучуваності та різне контекстуальне оточення одного з елементів структури, а також певні семантичні процеси, а саме – семантичне розгортання у перекладі українською англійських імен та дієслів, семантичний обсяг яких ширший за українські однослівні еквіваленти, або семантичне зрощення. 10. Описано випадки та визначено ступінь порушення змістової ідентичності в англо-українських структурно-семантичних відповідностях. Отримані дані можуть слугувати допоміжним матеріалом у розв’язанні проблеми вироблення мовних і стильових стандартів, що виключають багатозначність, яка розглядається як негативне явище у сфері міжнародних відносин і міжнародного права та ускладнює тлумачення й використання міжнародно-правових актів різними мовами. Серед ізоморфних моделей найбільше порушення значеннєвої ідентичності демонструють іменні словосполучення (моделі NprepN, NN) і вербальні словосполучення VprepN. 11. Кількісний аналіз порушення змістової ідентичності в ізоморфних та аломорфних відповідниках засвідчив, що її частка більша саме в аломорфних відповідниках (41,8 % усіх аломорфних відповідників англійських моделей VN, VinfN, VprepN, VAN, NN, NprepN порівняно з 28 % порушень змістової ідентичності в ізоморфних моделях), на підставі чого можна зробити висновок щодо домінанти лексичного наповнення моделей у структурному ізоморфізмі. Українські структурні моделі слугують своєрідним синтаксично-семантичним розгортанням англійських моделей, тим самим частково відображаючи розбіжності синтетичного та аналітичного типів мов. Серед аломорфних морфолого-синтаксичних моделей найістотніші порушення змісту виявлено в модельній парі NN – NAN (30 %), далі за нею розташовуються моделі NN – NNN, VinfN – VprepN, VprepN – VN, NN – N, VN – V. 12. Головними причинами розбіжностей у семантиці досліджуваних іменних структур є розходження семного складу; розбіжність структурної стратифікації лексико-семантичних варіантів англійських та українських полісемічних слів; розходження семантичних відношень в іменних групах; конкретизація з додаванням відсутньої або імпліцитно наявної семи, що зумовлено вимогами українського офіційно-ділового стилю (конкретизація спостерігається переважно в іменних групах із віддієслівними іменниками, що мають семантику загального значення «процесу», «предмета» і «результату»: safeguards procedures – процедурі застосування гарантій); пропуск експліцитно представленої в англійському словосполученні семи. 13. Семантичний аломорфізм дієслівних словосполучень зумовлений семантикою англійських дієслів, розходженнями в засобах вираження прийменниково-відмінкових відношень в англійській та українській мовах. Семантичні та структурні розбіжності моделей з англійськими дієсловами широкої («розмитої») семантики зумовлено розходженням потенціалу сполучуваності англійських та українських дієслів цього типу. Подальше дослідження англійських та українських паралельних текстів міжнародних договорів вважаємо перспективним для вивчення національно-мовних особливостей міжнародного політико-правового дискурсу в англійській і слов'янській культурах, зіставлення способів маркування рис в англійському та українському політико-правовому дискурсі, опису лексико-семантичних засобів реалізації прагматичного змісту в українських текстах міжнародного політико-правового дискурсу, розкриття умов і опису засобів досягнення еквівалентності в процесі перекладу міжнародних договорів з англійської мови на українську. |
