У результаті дослідження було встановлено, що: Термін „компаративність” значно ширший, ніж „порівняння”, оскільки охоплює всі мовні засоби, що уособлюють результат зіставлення предметів, явищ, дій. Функціонально-семантичне поле компаративності – це система різноярусних мовних засобів, об’єднаних спільністю семантичних функцій, що полягають в реалізації компаративних відношень подібності/відмінності. ФСПК за семантикою ядра є полем з якісно-кількісним ядром; за структурою і засобами репрезентації ядра – біцентричним полем, що утворюється двома мікрополями (МП подібності та МП відмінності); за способами виокремлення мікрополів у структурі поля, поле компаративності являє собою поле з онтологічним розшаруванням, оскільки відмінності у значенні конституентів МП подібності і МП відмінності відображають відмінності в об’єктивній реальності, тобто є змістовними. Мовні засоби, що передають відношення подібності, рівності, репрезентують МП подібності ФСП компаративності. Рівність – це певна ознака у порівнюваних предметів, що має однаковий ступінь вияву. МП подібності розчленовується на два мікрополя другого ступеня: 1) МП реального порівняння для вираження подібності (МП реальної подібності); 2) МП ірреального порівняння для вираження гіпотетичної подібності (МП ірреальної подібності) і на чотири мікрополя третього ступеня: 1) МП повноти реальної подібності; 2) МП неповноти реальної подібності; 3) МП повноти ірреальної подібності; 4) МП неповноти ірреальної подібності. Конституенти МП подібності структуровані за схемою: x такий, як y. У центрі МП подібності, тобто в його ядерній зоні, розміщуються репрезентанти синтаксичного ярусу, оскільки частотність їх вживання є найбільшою (70%). Напівпериферійну зону формують представники морфологічного (12%) і словотвірного рівнів (11%), найменш регулярно вживані репрезентанти лексичного рівня (7%) відносимо до периферії МП подібності. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби вираження подібності і зумовлює їхню взаємодію, виступає модель „такий, як”. Засоби усіх мовних рівнів, якими послуговуються для передачі відношень відмінності, структурують МП відмінності ФСПК. Відмінність – це певна ознака у порівнюваних предметів, що має різний ступінь вияву, чи предмет або дія за певними характеристиками, що відрізняється від інших. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби вираження відмінності і зумовлює їхню взаємодію, виступає модель „x не такий, як y”. Відношення відмінності постають з відношень подібності. Абсолютно несхожі предмети, процеси, явища не порівнюються або порівнюються з певною стилістичною метою. МП відмінності охоплює три мікрополя другого ступеня: 1) МП суперіорності; 2) МП інферіорності; 3) МП загальної відмінності. Конституенти МП суперіорності передають компаративні відношення відмінності із значенням збільшеного ступеня вияву ознаки у порівнюваних предметів. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби в МП суперіорності, виступає модель „x не такий, як y x більший, кращий y”. Конституенти МП інферіорності репрезентують сему зменшеного ступеня вияву ознаки як результату акту порівняння. Семантична модель конституентів МП зменшування: „x не такий, як y x менший, гірший y”. Мікрополе загальної відмінності оформлюють конституенти, що передають такі відношення відмінності, за яких неможливо визначити: більший чи менший ступінь вияву ознаки має один предмет порівняно з іншим/іншими. Конституенти МП загальної відмінності об’єднані семантичним інваріантом, що відповідає моделі „x не такий, як y, інший/інакший”. Кількість експліцитно репрезентованих компонентів порівняльної конструкції зумовлює поділ кожного з трьох мікрополів другого ступеня (МП суперіорності, МП інферіорності, МП загальної відмінності) на МП повноти компаративної конструкції та МП неповноти компаративної конструкції. МП відмінності, залежно від експлікації/імплікації об’єкта порівняння, поділяється на МП компаративної відмінності і на МП абсолютної відмінності. У конструкціях МП компаративної відмінності об’єкт обраний мовцем і вербально виражений. У конструкціях МП абсолютної відмінності об’єкт – це узагальнена норма для мовця і слухача або для носіїв певної мови і вербального вираження не має. Отримані результати дослідження доводять, що в українській мові існує корпус різнорівневих мовних засобів, які (більшою або меншою мірою, автономно або у поєднанні з іншими засобами) реалізують компаративну семантику. Ці мовні засоби, піддаючись польовому структуруванню, об’єднуються у ФСПК, тобто таку систему, яка акумулює різноманітні засоби і способи репрезентації відношень подібності або відмінності. |
