Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Рудакова Тетяна Миколаївна. Функціонування соціально-економічної лексики англомовного походження в українських засобах масової інформації кінця ХХ - початку ХХІ ст. : Дис... канд. наук: 10.02.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Рудакова Т. М. Функціонування соціально-економічної лексики англомовного походження в українських засобах масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2009.

У дисертації з’ясовано поняття „соціально-економічна лексика”, виявлено погляди відомих лінгвістів та письменників на проблему доцільності запозичень з інших мов; виокремлено лексико-тематичні групи англізмів, поширених у сучасних українських мас-медіа; проаналізовано причини й наслідки запозичень у ЗМІ зазначеного періоду; виділено структурні й семантичні групи СЕЛ англомовного походження та її модифікації в складі мови українських мас-медіа; досліджено специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від cтилістичних ознак текстів ЗМІ; визначено ступінь розуміння СЕЛ англомовного походження представниками різних верств населення; укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (на матеріалі мас-медіа кінця ХХ – початку ХХІ ст.).

  1. В умовах утвердження ринкових відносин в Україні найбільш динамічною частиною лексико-семантичної системи української мови є соціально-економічна лексика. У зв’язку з прогресом науки й техніки, розвитком мас-медійних технологій з’являються нові поняття, реалії, на позначення яких найчастіше використовують запозичення з інших мов, передусім з англійської, а через ЗМІ відбувається бурхливе проникнення нових лексем до усталеного словникового складу мови, що призводить нерідко до певної невпорядкованості цього процесу, тому й виникає потреба термінологічної стандартизації, мотивованої регуляції відповідних явищ. Ця проблема привертає до себе увагу щораз більшого кола мовознавців.

  2. Аналіз запозичень, уживаних у мові мас-медіа, засвідчує те, що лексикографи не встигають включати ці новотвори до складу нових довідників, лексикографічних праць, тому важливою є необхідність фіксації, класифікації та визначення функціональної ролі переймань з інших мов.

  3. Ураховуючи сутність слів іншомовного походження, етапи адаптації їх в українській мові, уважаємо за доцільне розрізняти поняття „іншомовне слово” та „запозичене слово”. До першої групи належать усі слова з іншої мови, які не повністю асимільовані в мові-реципієнті й перебувають на початковому етапі адаптації. Термін „запозичене слово” ширший, він уживаний для позначення „іншомовної” чи „запозиченої” лексики, тобто будь-яких засвоєних мовою-реципієнтом слів.

  4. Серед зовнішніх (екстралінгвальних) причин запозичення лексики англомовного походження важливе значення мають економічні, суспільно-політичні, культурні й культурно-побутові, наукові та соціально-психологічні чинники, які сприяють збільшенню лексичних запозичень та їхньому активному вживанню в ЗМІ. Внутрішні (інтралінгвальні) причини запозичення англізмів пов’язані з необхідністю задоволення комунікативних потреб, зокрема у сфері науки та виробництва. Це сприяло активізації словотворчих процесів української мови, зокрема утворенню іменників суфіксальним способом.

До облігаторних (постійних) причин запозичень належить сам факт зв’язку запозичення з розвитком суспільних відносин, економіки, культури. Проте кожен період розвитку суспільства, а отже, й мови має конкретні причини активізації запозичень, їх іменують факультативними.

  1. Корпус соціально-економічної лексики формують назви на позначення громадсько-політичного й економічного життя, одиниці тематичних груп лексики „людина, сім’я”, „назви взуття, одягу та їхніх частин”; а також частина наукової лексики таких галузей, як філософія, логіка, психологія, історія. СЕЛ, за нашими підрахунками, об’єднує понад 1000 одиниць. Досліджуваний шар лексики складає 30 % від усіх англомовних запозичень. Соціально-економічну лексику англомовного походження поділяємо на чотири основні лексико-семантичні групи: 1) назви суб’єктів (за ознаками суспільного статусу; місця в ієрархічній структурі управління, професійними якостями; статусом зайнятості в секторах економіки; послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання; соціально-економічних процесів); 2) назви об’єктів (документів; наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій; розрахункових понять, понять стимулювання суб’єктів); 3) назви дій та процесів; 4) назви ознак суб’єктів та об’єктів.

  1. Соціально-економічна лексика обіймає тематичні групи та лексико-семантичні підгрупи, що характеризують: державно-суспільний лад та історію української держави; діяльність політичних партій; міжнародні відносини; загальнополітичні поняття; загальноюридичні процеси; фінансово-економічну та комерційну сферу.

Економічну лексику за семантичними ознаками поділяємо на кілька підгруп: фінансову та банківську, бухгалтерську, маркетингову, термінологію менеджменту, макро- та мікроекономічні терміносистеми.

  1. За джерелами формування корпусу СЕЛ виділено такі групи: загальноекономічні поняття та категорії, які становлять постійний фонд економічної термінології; економічні терміни на позначення реалій капіталістичного життя; інтернаціоналізована економічна лексика іншомовного походження (загалом англомовного).

  2. За специфікою адаптування в мові українських мас-медіа визначено 4 ступені функціонального освоєння соціально-економічної лексики кінця ХХ – поч. ХХІ ст.: входження до словозмінної та словотвірної систем; утворення синонімічних рядів та розширення антонімічних зв’язків; частотність фразеологічних одиниць з відповідними компонентами.

  3. Особливу роль у мові ЗМІ відіграють інноваційні процеси, семантичні зрушення (кастинг, промоушен), детермінологізація (блокбастер, істеблішмент), „трансляція” термінів (скринсейвер, рингтон), „міграція” чи „дифузія” деяких поширених термінів до складу СЕЛ (веб-сайт, інтернет-провайдер, інтерфейс, ноутбук, флопі-диск). Уживання таких лексем у мові ЗМІ сприяє розширенню кола синтагматичних відношень, унаслідок чого термін набуває специфічного лексичного значення, тобто стає конотативно забарвленим.

  4. На основі кількох десятків груп слів фіксуємо продуктивну семантичну деривацію. Поділяючи англізми на суфіксальні іменники, прикметники, прислівники, дієслова, слова, утворені за допомогою префіксів чи конфіксів, складні слова, об’єднуємо їх у словотвірні гнізда.

Найбільшу кількість похідних лексем мають слова флеш (73 похідних ЛО), віп (60 ЛО), мейкер (46 ЛО), пі-ар (44 ЛО), перфоменс (28 ЛО).

  1. Для мови сучасних мас-медіа характерні такі ознаки: зникнення деяких лексем із ЗМІ, хоч певний період вони були досить модними (інтерквіз, кіднеп, аудіоплеєр, бартер); припинення активного вжитку частини запозиченої лексики (сканер, спонсор, грант); наплив нової лексики (гудвіл, біг-бід); міграція термінів (трансляція) (спонсор, кастинг, пікап); варіативність новотворів (месидж / меседж, сейшн / сешн, піар / пі-ар); неоднорідність фонемного та графемного складу СЕЛ англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g, h, w) (пінг-понг замість пінґ-понґ, Хемінгуей замість Гемінґвей, Уолт-Дисней замість Волт-Дисней).

Для англізмів характерне переважне вживання СЕЛ у суспільно-політичних та економічних публікаціях: гоу-слоу, коучер, аутрайт, топ-менеджер тощо; розширення семантичних меж лексем унаслідок адаптації (пресинг, хакер, месидж тощо).

  1. Використання соціолінгвального експерименту допомогло визначити рівень розуміння семантики соціально-економічної лексики англомовного походження представниками різних верств суспільства. Результати експерименту засвідчують, що респонденти виявили загалом недостатній рівень володіння СЕЛ, незважаючи на те, що запропоновані лексичні одиниці здебільшого є широковживаними в мові ЗМІ й закріпленими в словниках української мови.

Найкращі результати було виявлено серед тих представників суспільства, які мають вищу освіту (а подекуди й другу економічну), застосовують комп’ютерні технології та постійно оперують новозапозиченими англомовними лексемами. У цій групі респондентів „Робітник заводу (інженери та економісти)” зафіксовано високий рівень володіння 14 із запропонованих в анкеті 28 англізмів, достатній – 11, а низький – лише 4. За результатами анкетування встановлено, що рівень освоєння новозапозиченої лексики англомовного походження є високим. Приблизно 25 % опитаних мають високий рівень володіння семантикою новозапозичених англізмів, а 75 % – достатній. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення виявлено такі запозичення: бебі-бум (100 %), бренд (99 %), веб-сайт (100 %), віп-зона (100 %), дистриб’ютор (100 %), ноу-хау (100 %), мас-медіа (100 %), саміт (100 %), спіч (100 %), PR-компанія (100 %), фармамаркет (100 %), TV-маркетинг (100 %), VIP-ложа (100 %), арт-директор (73 %), медіа (74 %), піар (70 %), піарити (74 %), піаритися (74 %), піарівський (74 %), промоушен (68 %), райдер (70 %), супервайзер (74 %), топ-менеджер (71 %), ІТ-менеджер (74 %).

Уважаємо, що соціальний статус, наявність чи відсутність вищої освіти є визначальними чинниками в освоєнні пересічним мовцем лексики англомовного походження. Такий висновок підтверджують результати опитування двох інших груп респондентів, де показники є абсолютно протилежними. У групі „Студент Слов’янського державного педагогічного університету” фіксуємо високий рівень знання семантики 9 із запропонованих 30 в анкеті слів, достатній – 2, середній – 3, а низький – 14. Отже, на першому етапі експерименту виявлено, що половина проанкетованих не знає значень новозапозичених на цей час та частовживаних у мові мас-медіа слів англомовного походження: низький рівень володіння англомовними запозиченнями соціально-економічної лексики продемонстрували 50 %; високий – 32 % респондентів, достатній – 7 %, середній – 11 % опитаних. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення виявлено такі запозичення: бебі-бум (100 %), веб-сайт (100 %), віп-зона (100 %), дистриб’ютор (100 %), мас-медіа (100 %), ноу-хау (100 %), саміт (100 %), фармамаркет (100 %), піар (50 %), TV-маркетинг (54 %).

Установлено, що філологічна освіта в процесі освоєння запозичень є позитивним чинником, проте не вирішальним у тих випадках, коли в українській мові слово набуває відмінної семантики від тієї, яка була в мові-джерелі, тобто значення слова не завжди можна зрозуміти внаслідок дослівного перекладу англізмів українською мовою.

У групі „Молодь, яка навчається” відмічаємо невисокі показники засвоєння новозапозиченої СЕЛ. Виявлено високий рівень знання семантики лише 6 англізмів, середній – 4, достатній – 6, а низький – 14 слів. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення є такі запозичення: іміджмейкер (87 %), кастинг (90 %), кастинг-директор (83 %), web-сайт (97 %). Фіксуємо високий рівень володіння англомовними запозиченнями соціально-економічної підгрупи у 20 % респондентів, достатній – у 20 %, середній – у 13 % опитаних, низький – у 47 %, тобто майже половини проанкетованих. Респонденти цієї групи є учнями загальноосвітніх шкіл, які ще не мають повної базової освіти, а студенти технікумів та І курсів інституту й університету – вищої.

Публікації автора:

  1. Рудакова Т. М. Англіцизми в лексичному складі української мови / Т. М. Рудакова // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. – Славянск : СГПУ, 2005. – Вып. ХІІІ. – Ч. 1. – С. 104 – 112.

  2. Рудакова Т. М. Англомовні запозичення на сучасному етапі розвитку лексичного складу мови українських засобів масової інформації / Т. М. Рудакова // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. – Хмельницький, 2007. – Ч. II. – Вип. 3. – С. 174 – 177.

  3. Рудакова Т. М. Новоутворення на ґрунті соціально-економічної лексики англомовного походження в сучасних ЗМІ / Т. М. Рудакова // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. пр. – Спецвип. 2. – К. : Міленіум, 2008. – С. 85 – 93.

  4. Рудакова Т. М. Про рівень розуміння читачами ЗМІ новозапозичених англіцизмів / Т. М. Рудакова // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту. Сер. Лінгвістика : зб. наук. пр.– Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. – Вип. V. – С. 307 – 311.

  5. Рудакова Т. М. Соціально-економічна лексика англомовного походження в засобах масової інформації кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Т. М. Рудакова // Теоретические и прикладные проблемы русской филологии : науч.-метод. сб. – Славянск, 2007. – Вып. XV. – Ч. 1. – С. 60 – 70.

  6. Рудакова Т. М. Соціально-економічна лексика англомовного походження в сучасних ЗМІ / Т. М. Рудакова // Мова в контексті культурної і міжкультурної комунікації : матеріали IV наук.-практ. конф. – Луганськ, 2008. – С. 81 – 85.

  7. Рудакова Т. М. Специфіка функціонування англіцизмів соціально-економічної тематики залежно від жанрових ознак тексту, різновидів ЗМІ / Т. М. Рудакова // Лінгвістика : зб. наук. пр. – Луганськ, 2008. – № 3. – С. 144 – 151.

  8. Рудакова Т. М. Ступінь освоєння соціально-економічної лексики англомовного походження представниками студентської молоді / Т. М. Рудакова // Перший крок у науку : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Луганськ, 2007. – Т. 2 : Соцiал.-гуманiтар. та філол. науки. – С. 169 – 174.

  9. Рудакова Т. М. Функціонування англомовних запозичень в сучасних засобах масової інформації / Т. М. Рудакова // Актуальні проблеми слов’янської філології : міжвуз. зб. наук. ст. [відп. ред. В. А. Зарва]. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2008. – Вип. XVII : Лінгвістика і літературознавство. – С. 155 – 160.