Отриманні нами найважливіші результати полягають в наступному: 1. Аргументовано, що Чернівецька область є яскравим прикладом етноконтактної зони, що поєднує українські та частково румунські етнічні території, українсько-румунське і українсько-молдавське пограниччя, де в наявності є поселення етнічних сусідів, межує з румунськими і молдавськими етнічними землями. 2. Встановлено, що Чернівецька область вирізняється з-поміж областей України своєю поліетнічністю, що пояснюється, перш за все, її суспільно-географічним положенням. За показником індексу етнічної мозаїчності (0,415) вона займає сьоме місце серед інших областей України, поступаючись лише АР Крим, Одеській, Донецькій, Луганській, Запорізькій та Харківській областям. Адміністративно-територіальні райони Чернівецької області поділяються на моноетнічні, поліетнічні, власне перехідні, перехідні за етнічною структурою міського населення з поліетнічним складом селян та перехідні за етнічною структурою селян з поліетнічним складом міського населення. Міста обласного значення за ступенем етнічної різноманітності населення класифікуються як перехідні. 3. Проаналізовано процес формування національної структури населення від найдавніших часів до сьогодення і встановлено, що найважливішими передумовами формування національної структури населення являються географічне положення, політико-географічні, історико-географічні, демогеографічні та інші чинники. 4. Заселення території сучасної Чернівецкої області розпочалося ще за доби кам’яного віку в період палеоліту і на території області просувалося із крайніх східних – Придністровських районів на захід і південний захід. В період Київської Русі для території сучасної Чернівецької області був характерний моноетнічний склад населення з абсолютним переважанням українців. Наприкінці періоду Галицько-Волинського князівства інтенсивно почали поселятися молдовани, які асимілювали частину давньоруського населення. В наступний історичний період – Молдавський – міграція молдавського населення продовжувалася, що призводило до збільшення частки молдован. У цей час на територію сучасної Чернівецької області переселялися також вірмени, євреї, німці, греки та представники інших національних груп населення. За період панування Османської імперії, внаслідок переслідування, різко зменшується кількість та питома вага вірменів, але розвиток торгівлі сприяє збільшенню чисельності греків, що помітно впливало на національну структуру населення краю. Вагомим у процесі формування національної структури населення області являється період Австро-Угорської та Російської імперій. Державна політика сприяла збільшенню поліетнічності території області, що відображали переписи населення. Наступний період – Румунський – ознаменувався значною румунізацією населення краю. Переважаючою нацією в області залишалася українська, що в національній структурі населення доповнювалася румунами та молдованами, євреями, росіянами, німцями, поляками, угорцями, чехами, словаками та представниками інших національних груп населення. В цей час помітно зросла питома вага та чисельність румунів (молдованів), що можна пояснити сукупністю політичних та історико-географічних чинників, а також фальсифікаціями результатів перепису населення 1930 року. 5. Менш динамічні, проте досить важливі зміни виявлено за переписами ІІ-ї половини ХХ ст. – поч. ХХІ ст. За матеріалами перепису 1959 року, в Чернівецькій області переважаючою національною групою населення були українці, помітне місце займали румуни, молдовани, росіяни, євреї, поляки, а також німці, вірмени, татари, болгари та представники інших національних груп населення. Останній Всесоюзний перепис населення 1989 р відобразив збільшення чисельності населення, а також частки українського населення, румунів, росіян, білорусів, та представників групи інших національностей. Продовжувала зменшуватися частка єврейського населення, почала зменшуватися також і частка молдован. Всього за даними перепису 1989 р. у Чернівецькій області проживали представники 69 національностей, що свідчило про поліетнічність території. 6. За даними першого Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Чернівецькій області проживали представники 76 національностей та народностей. Продовжувала зростати частка українців, румунів та представників групи інших національностей. Частка населення окремих великих національних меншин відповідно до перепису 1989 року зменшилася. Зокрема, молдован, росіян, євреїв, поляків та білорусів. 7. Виявлено національні особливості демогеографічних процесів. З’ясовано, що внаслідок етнічних особливостей народжуваності, на майбутнє слід прогнозувати збільшення у національній структурі населення області частки румунів та зменшення – українців, молдованів та росіянів. Досить відмінною є статево-вікова структура населення представників різних національних груп. Значний вплив на національну структуру населення має характер міграцій. Значний виїзд євреїв призвів до помітного зменшення їх чисельності та частки у національній структурі області. Помітне місце серед емігрантів займали також українці, росіяни, молдовани та румуни. Майже половину всіх емігрантів становлять українці. 8. Найважливішим показником виявлення національної структури населення є мова. Серед найбільш чисельних національностей рідною мовою вважають мову своєї національності переважна більшість українців, румун, молдован та росіян, а також азербайджанці, вірмени, угорці, цигани. За останній міжперенисний період зменшилася частка (на 5,2 %) тих осіб, що рідною мовою називали російську, та відповідно збільшилася (на 4,8 %) тих, хто рідною – вважає українську. Це пояснюється проголошенням незалежності України. 9. Релігійна структура населення Чернівецької області є досить строкатою (43 релігійні конфесії). Сільські райони області вирізняються меншою строкатістю релігійної структури (17 конфесій), ніж міські, а найбільше конфесійне різнобарв’я спостерігається в обласному центрі, де зареєстровано приходи всіх релігійних течій. Релігійний склад населення корелює з його національною структурою, що найбільше відображається в географії православних, греко-католицької, римо-католицької та старообрядницької релігійних конфесій. Значно менший зв’язок із національною приналежністю мають протестантські течії. 10. Важливим питанням сьогодення є національна політика населення, що повинна враховувати інтереси представників всіх національних груп населення. В Чернівецькій області створено цілий ряд умов життєдіяльності представників національних меншин, проте врегулювання взаємовідносин між націями потребує особливої уваги в контексті вступу України до ЄС. |
