Анотація до роботи:

Круль Г.Я. Географо-краєзнавча оцінка процесів заселення Північної Буковини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівці, 2006.

Розглядаються теоретичні і методичні основи географо-краєзнавчого дослідження процесів заселення історико-географічних країв. Уточнене визначення об’єкту географо-краєзнавчих досліджень; визначені місце і роль географічного краєзнавства у структурі українознавчих дисциплін. За кількісними і басейновими характеристиками виявлені часово-територіальні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Буковини від палеоліту і до ХХ ст. Проведена просторова структуризація мережі первісних поселень у територіальні осередки їхньої концентрації. Виконаний морфометричний аналіз розміщення населених пунктів сучасної і первісної мережі Північної Буковини за абсолютною та відносною висотами і за похилом схилів та їхньою експозицією. Запропонована організація територіальної поселенської ретроспективно-сучасної мережі Північної Буковини. Виявлена рейтингова важливість впливу морфометричних чинників на формування ретроспективно-сучасної структури населених пунктів. Досліджена залежність часової динаміки людності поселень від опосередкованої сумарної поселенської енергії території.

1. Об’єктом географічного краєзнавства є територія як простір із етнонаціональними і етнорегіональними межами, яка характеризується природними особливостями, своєрідністю історичного і господарського розвитку, рисами заселенсько-розселенських процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканців. Основним територіальним об’єктом краєзнавства є історико-географічний край (ІГК) як етноприродна суспільно-історична демографо-поселенська територіальна система.

2. Особливості національного краєзнавства (в т.ч. й географічного) та українознавства можна поділити на 3 види: блокові, трансблокові і позаблокові. У межах блокових простежуються 4 напрями об’єднань: за територією (територіальна панорамність), структурою (інтегральність і структурна багатоманітність), національністю (національна детермінованість) і антропоцентричністю (людина). Трансблоковий вид репрезентований двоїстістю. До позаблокових особливостей належать т.зв. підрядність краєзнавства українознавству та їхня відносна (часова) молодість.

3. Північна Буковина – це історико-географічний край, що є частиною Чернівецької області із площею 5,24 тис. км². Початок його колонізації поклали племена культури лінійно-стрічкової кераміки, а продовжили заселяти регіон представники трипільської, підкарпатської, шнурової кераміки, комарівської, Ноа, фракійського гальштату, західно-подільської групи скіфської культури, лукашівської, липицької, черняхівської, карпатських курганів, празької і типу Луки Райковецької культур.

4. На території Північної Буковини знаходиться 260 населених пунктів, які засновувалися впродовж 15 етапів, починаючи від палеоліту і закінчуючи ХХ ст. Під час першого етапу людність заселила територію 21 сучасного населеного пункту і сформувала Дністерський і Прутський регіони найдавнішого заселення. „Вибух” утворення поселень мав місце за третього етапу, коли виник 51 населений пункт. Вони утворили територію суцільного поселенського поширення, яка отримала назву т.зв. Східнобуковинського поселенського кістяка.

5. Найвагомішим із точки зору формування поселенської мережі був 3-й етап, коли на території сучасних 70 населених пунктів існувало 110 поселенських старожитностей. Умовне з’єднання поселень зі сточищ Дністра, Прута і Сірету у територію суцільного простягання утворило Східнобуковинську поселенську мережу, з осередком на території сучасного м. Чернівці. Пік первісного поселеутворення припав на 7-й етап – зафіксоване 201 поселення у межах 104 нинішніх населених пунктів.

6. На початок 1500 р.н.е. у межах Північної Буковини існувало 157 населених пунктів із різною кількістю первісних поселень у них: від 1 до 29 (виявлено 1015 первісних поселень). Можна виділити 7 осередків скупчення первісних поселень, 5 з яких знаходиться в долині р. Прут: Ревнянський, Горішньошерівецький, Горєцько-Валякузьмінський, Кіцманський, Магалянський; у сточищі р. Дністер – Добринівський і Онутсько-Вікнянський осередки. В їхніх межах існувало 518 поселень, або 51,0%, що фіксувалися на території регіону.

7. Населені пункти із давнім утворенням зосереджувалися на територіях із низьким розміщенням над рівнем моря (виняток – <140,0 м, де вищеозначені поселення не утворювалися). Зі зростанням висоти місцевості (>280,1 м н.р.м.) кількість первісних поселень зменшується і, починаючи з 400,1 м н.р.м., зводиться нанівець. Відносна висота населених пунктів визначалася для сточищ основних річок Північної Буковини – Дністра, Прута, Сірета, Черемошу і Сучави. Частка населених пунктів із первісними поселеннями є найбільшою, починаючи з ІІІ тераси і закінчуючи схилом V-VІ терас. Населені пункти із похилом місцевості до 800 є найбагаточисельнішими (202 поселення). Яскравою рисою населених пунктів із первісними поселеннями є синхронність їхнього розміщення на схилах протилежної експозиції.

8. На підставі територіального зосередження поселень зі щонайбільшими, дуже високими, високими і підвищеними величинами опосередкованої сумарної поселенської енергії території (СПЕТ_о) виокремлюється територія поселенської ретроспективно-сучасної мережі (ТПРСМ). За даними СПЕТ_о нараховується 30 осередків ТПРСМ. За результатами рейтингового аналізу за 13 показниками виділено ретроспективно-сучасну поселенську область (РСПО) із 50 балами; підобласть (РСППО) із 51-60 балами; район (РСПР) із 61-70 балами; підрайон (РСППР) із 71-90 балами; кущ (РСПК) із 91-110 балами і підкущ (РСППК) із 111 балами. Отже, у сточищі р. Прут виокремлюються Кіцмансько-Мамаївська, Коровійська і Топорівська РСПО, Горішньошерівецький РСПР і Рошинський РСППР. У долині Дністра – Звенячинська РСППО, Митківсько-Онутський РСППР і Василівський РСПК. На вододілі Дністра і Прута – Малокучурівський РСППР, а на правобережжі р. Сірет – Кам’янський РСППК.

9. При з’ясуванні впливу абсолютної (Н_а) і відносної (Н_в) висоти розміщення поселень, похилу місцевості (П_м) і експозиції схилів розташування поселень (ЕС) на формування поселенської мережі, виявилося, що Н_а і П_м є найбільшими детермінантами останньої, оскільки коефіцієнт кореляції (К_к) між ними і СПЕТ та СПЕТ_о сягав, відповідно, 0,70 і 0,45 та 0,71 і 0,49.

10. Для Північної Буковини виявлена пряма відповідність між розмірами людності поселень та часом і тривалістю їхнього заселення. При цьому, чим поселення давніше замешкане, тим більшою є чисельність населення в ньому.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. (Круль) Чернюх Г. Географічні особливості заселення території Північної Буковини до ІХ ст.н.е. // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 104: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 139-147.

2. Чернюх Г. Дотичність і розбіжність національного краєзнавства з українознавством // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 105-110.

3. Круль Г.Я. Географо-краєзнавча динаміка людності Буковинської Гуцульщини // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 199. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 189-196.

4. Круль Г. Особливості впливу абсолютної висоти місцевості на розміщення поселень Північної Буковини // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб.наук.праць. – Вип.246: Географія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 126-137.

5. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Географо-краєзнавчі аспекти історичного дослідження Галичини // Історія укр. географії. - Вип.1. - Тернопіль, 2000. – С. 57-61. (Внесок автора: особливості розвитку історичного процесу під час голоцену, виявлення впливу природних чинників на процеси заселення Галичини (абсолютної і відносної висоти розміщення поселень), обґрунтування показника „міри столичності”. – С. 59-60, 61).

6. Круль В., Круль Г.Я., Гарас А. Часово-територіальні особливості зміни сільської людності Буковинської Гуцульщини за 1989-2001 рр. // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 157-164. (Внесок автора: просторовий аналіз динаміки сільської людності регіону дослідження. – С. 161-162).

7. Круль В.П., Круль Г.Я. Характеристика національного складу населення України (за даними 1989 і 2001 рр.) // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2004. - № 5. – С. 347-350. (Особистий внесок автора: територіальні особливості національного складу Західної України. – С. 348-349).

Статті у наукових виданнях

1. Чернюх Г. Про головне і підрядне у дослідженнях ретроспективної географії історико-географічного краю //Історія укр. географії. Спеціальний випуск Краєзнавство. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – Випуск 2(4). – С. 67-68.

2. Чернюх Г. Особливості національного краєзнавства та українознавства // Матеріали V конгресу Міжнародн. асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 322-325.

3. Круль В., Явкін В., Чернюх Г. Досвід картографування лавинонебезпеки за морфометричними характеристиками рельєфу // Українська геоморфологія: стан і перспективи: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. – Львів: Меркатор, 1997. – С. 132-134. (Внесок автора: виявлення особливостей горизонтального розчленування рельєфу лавинонебезпечних районів Буковинських Карпат. – С. 133).

4. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Географо-краєзнавчі особливості населення Київського Полісся // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра / Зб.наук. праць. - Луцьк: Надстир’я,1998. - С.128-130. (Внесок автора: оцінка національної структури населення Київського Полісся. - С.128-129).

5. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Краєзнавство як дієвий засіб у патріотичному вихованні учнів // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя /Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Київ: Реформа, 1998. – С. 9-11. (Внесок автора: характеристика антропогентричності та індивідуальності краєзнавства. – С. 10-11).

6. Круль В., Заячук М., Чернюх Г. Морфометричні характеристики рельєфу – як вияв потенціалу заселюваності території // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України / Тези ІІ Всеукр. наук.-метод. конфер. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 54-55. (Внесок автора: виявлення закономірностей впливу на час заселення території абсолютної та відносної висоти місцевості. – С. 55).

7. Круль В., Сухий П., Заячук М., Чернюх Г. До питання про об’єкт і предмет вивчення історичної географії // Історія укр. географії та картографії: проблеми і перспективи. – Тернопіль, 2000. – С. 135-137. (Внесок автора: виявлення місця історичної географії серед інших наук та її зв’язків з останніми. – С. 137).

8. Круль В., Чернюх Г. Динаміка адміністративно-територіального устрою Галичини // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матер. Другого Всеукр. семін. - Тернопіль, 2002. – Частина 2. – С. 121-129. (Внесок автора: розгляд післявоєнних змін адміністративно-територіального устрою Галичини. – С. 126-128).

9. Круль В.П., Круль Г.Я. Ретроспективно-географічна основа екістичної характеристики регіону (історико-географічної зони Західної України) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку / Зб. наук.праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 252-254. (Внесок автора: виявлення просторових особливостей заселюваності Західної України. – С. 253-254).