У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні особливостей гуманізації державного управління в сучасній Україні. Показано, що Конструктивна трансформація сучасного українського суспільства, вимагає нової моделі вироблення і впровадження ефективних інституційно-організаційних, соціально-економічних та нормативно-правових засад державного управління, які відповідають потребам гуманізації українського суспільства. 1. Аналіз наукової літератури з тематики дисертаційного дослідження, відповідних нормативно-правових документів та матеріалів показує, що вітчизняні дослідники зосереджують увагу переважно на загальних проблемах розвитку історії та механізмах становлення й функціонування державного управління в Україні, шляхах і перспективах його вдосконалення тощо. На сьогодні проблема гуманізації державного управління залишається не розв’язаною належним чином у суспільній практиці і недостатньо дослідженою наукою. В сучасній науці не досить чітко окреслене навіть саме поняття «гуманізація державного управління», під яким автор розуміє цілеспрямовану переорієнтацію діяльності управлінських структур і суб’єктів на безпосереднє задоволення життєвих потреб членів суспільства, створення умов для їх повноцінної самореалізації. 2. На основі аналізу наявного нормативно-правового забезпечення гуманізації державного управління в Україні встановлено, що основними чинниками які перешкоджають успішній реалізації цього процесу, є: - нерозробленість належної нормативно-правової бази перебудови системи державного управління на принципах і цінностях європейського гуманізму; - відсутність консенсусу серед існуючих політичних сил України щодо шляхів, засобів та пріоритетів реформування системи суспільних відносин в цілому та державного управління зокрема; - недостатній рівень забезпечення реформування системи державного управління бюджетними коштами та кадровим ресурсом; - брак ефективної інформаційної мережі, яка б повноцінно повідомляла всіх учасників цього процесу і громадянське суспільство в цілому про напрями та суть заходів щодо гуманізації державного управління в Україні. Показано, що найбільш важливими заходами щодо гуманізації державного управління і суспільного життя в цілому є забезпечення проведення системної реформи державного управління: розробки більш ефективних і результативних методів управлінської діяльності; реформування державної служби в Україні; створення ефективної системи планування, звітності та аудиту у секторі державного управління та місцевого самоврядування; впровадження ефективних норм організації надання державних послуг, що відповідають потребам громадян, підвищення рівня духовної культури тощо. 3. Гуманізація відносин між державою та суспільством набуває все більшої актуальності при формуванні концепції соціально-гуманітарної перспективи України - країни, що прагне до впровадження європейських цінностей і має глибокі, давні гуманістичні традиції, високі моральні стандарти. У сфері гуманізації відносин держави та суспільства державне управління реалізує функції регулювання, контролю, інформування, консолідації суспільства, розвитку громадянського суспільства. Забезпечення виконання цих функцій можливе шляхом законодавчого, організаційного сприяння розвитку громадських організацій, запровадження гнучкої та ефективної системи фінансування, вплив засобів масової інформації. 4. Серед конкретних шляхів і засобів гуманізації державного регулювання розвитку взаємовідносин держави і суспільства на особливу увагу заслуговують процедури, спрямовані на поглиблення відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління шляхом оприлюднення їх намірів, цілей, планів тощо у форматі Білих і Зелених книг, співучасті структур громадянського суспільства в розробці стратегій, моделей і концепцій владно-суспільних взаємовідносин, забезпечення дієвого функціонування каналів зворотного впливу громадськості на державно-управлінські інститути. Потрібний новий закон про державну службу, яким би рішуче запроваджувалися європейські принципи державного управління: спрямований на підвищення добросовісності і професіоналізму державної служби як важливих чинників гуманізації державного управління, забезпечення верховенства права, зменшення рівня політизації, масштабів заступництва та корупції, залучення громадян до процесів прийняття рішень. Він має гарантувати однорідні стандарти прийняття на державну службу та просування по службі, а також інших управлінських процедур на державній службі в масштабах усієї системи державного управління. 5. Упродовж усіх років незалежності в Україні не вдалося сформувати дієздатне ядро управлінської еліти, висококваліфікованих менеджерів. Наявна система підготовки та перепідготовки кадрів, особливо державної служби, не відповідає вимогам сьогодення. Як наслідок, кадровий потенціал та кадрова політика залишаються малоефективними. У цей час вона має характер «споживання»: держава переважно не готує кадри, а лише використовує їх. Такий шлях не виправдовує себе. Кадрова політика має бути спрямована насамперед на формування людського потенціалу, його розвиток й нарощування. 6. Механізм гуманізації державної влади має базуватись на відповідному світоглядно-ідеологічному підґрунті. Його соціальна сутність полягає у прагненні створити оптимальні умови для гармонійного розвитку суспільства, держави і кожної людини. Такий підхід сприятиме підвищенню гуманізації державного управління суспільними процесами. Гуманістичний імідж органів державної влади визначається метою і завданнями соціальної політики, яку проводить держава, змістом законів і принципів, на яких вона базується, механізмом та засобами практичної реалізації соціальної політики. 7. Гуманізація державного управління потребує високого рівня духовної культури управлінців, оскільки саме вони покликані гармонізувати взаємодію усіх елементів соціальних систем, налагодити співпрацю, забезпечити взаємопідтримку між усіма членами суспільства. Духовна культура зумовлює рівень політичної свідомості громадян, визначаючи спрямованість та інтенсивність їхньої суспільної активності. Гуманістична за змістом духовність сприяє гуманізації відносин між державою і громадянським суспільством всієї системи міжлюдських взаємин. Тому проблеми духовного розвитку українського соціуму мають посісти чільне місце серед усього комплексу проблем, які стоять перед українською державою. Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати органам державної влади модель вдосконалення державного управління шляхом його гуманізації, яка передбачає: - прийняття нової редакції Закону України «Про державну службу», який відповідав би Конституції України та європейським принципам, був спроможний забезпечити високі стандарти професіоналізму в державній службі, сприяв би становленню й повноцінному функціонуванню її гуманістичної складової; - науково обґрунтовану методику кар’єрного зростання державних службовців, вдосконалення системи стимулювання здорового суперництва і духовного самовдосконалення; - запровадження організаційно-правових норм, спроможних забезпечити якісно новий рівень консолідованої відповідальності на засадах гуманізму органів державної влади перед громадянами щодо реалізації ефективної соціальної політики; - розробку та впровадження ефективної системи заходів, спрямованих на подолання забюрократизованості апарату державного управління, орієнтацію його діяльності на задоволення потреб громадян; - створення Програми духовно-культурного розвитку українського суспільства, яка передбачала б всебічний результативний вплив держави на формування та розвиток духовно ціннісної системи сучасного українського соціуму. |