Анотація до роботи:

Пилипенко Р.Є. Інституційний комунікативний простір Німеччини (фахова мова економіки). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене створенню теорії інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за період від останньої третини XIX до початку XXI сторіч. Працю виконано в межах міждисциплінарної комунікативно-функціональної методології, яка ґрунтується на діяльнісному підході до аналізу мовно-культурних явищ та інтегрує сучасні досягнення комунікативних і комунікативно-когнітивних досліджень. Завдяки методам структурного моделювання дискурсу, концептуальному і фреймовому аналізові (поряд із методами лінгвопрагматичного й жанрового спрямування) розкрито сучасні комунікативні та лінгвокогнітивні характеристики інституційного комунікативного простору, а також прагмалінгвістичну природу комунікативних стратегій і тактик основних його суб’єктів – економічних інституцій Німеччини та ЗМІ економічної спрямованості.

Інституційний комунікативний простір Німеччини досліджується як істотна категорія лінгвістики та міждисциплінарних досліджень насамперед із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних рівнів інтерпретації феноменів мовної комунікації.

Дисертаційне дослідження підтвердило вихідну гіпотезу: за час від започаткування процесів глобалізації (починаючи з 80-х років XX сторіччя) сформувався принципово новий тип інституційного комунікативного простору – як різноманітного середовища відтворення, підтримання та розвитку нових лінгвокультурних та інформаційно-технологічних форм існування феноменів мовленнєвої комунікації економічних інституцій Німеччини. У цьому середовищі також було відображено нові типи лінгвокультурної ідентичності мовної особистості сучасного німецького економіста.

Звернення до сучасного всебічного науково-методологічного підґрунтя для лінгвістичного осмислення комунікативних та когнітивних феноменів німецькомовного економічного інституційного спілкування дає можливість вирішити одне із пріоритетних наукових завдань – дослідити інституційний комунікативний простір у сфері економічної діяльності за часів докорінних економічних трансформацій німецького суспільства. Інституційний комунікативний простір Німеччини відображає істотну категорію лінгвістики та міждисциплінарних досліджень – насамперед, із позицій функціональних, антропоцентричних, соціолінгвістичних, жанрових та прагмалінгвістичних способів інтерпретації феноменів мовної комунікації.

Функціональна інтерпретація уможливлює визначення інституційного комунікативного простору як середовища комунікативної реалізації одиниць мови, позначених економічним змістом у друкованій та віртуальній формах. Унаслідок цього в інституційному комунікативному просторі виокремлюються такі дві основні особливості фахового (економічного) спілкування в Німеччині: посилення популяризації економічних знань та поширення обговорення питань економічної тематики у віртуальному середовищі. Популяризація економічних знань характеризується різноманітними інтердискурсивними взаємодіями неекономічних дискурсів із різними галузями економічного спілкування в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Антропоцентрична інтерпретація інституційного комунікативного простору засновується на ідеї, що центральне місце у будь-якій комунікативній ситуації належить людині, соціальна роль котрої визначається як роль інституційного суб’єкта.

До основних мовно-культурних характеристик мовця в галузі інституційної економіки належать: ідентифікаційні та статусні формули, використовувані для акцентування європейської ідентичності економіста; класифікатори економічних значень; епістемічна лексика; номінації суб’єктивної думки у формі об’єктивного факту або істини. У галузі професійного спілкування економістів є важливою оцінна функція, яка відображена в низці раціональних, моральних, естетичних і емоційних значень з метою прямого або прихованого сугестивного впливу на свідомість мовців.

Слововжиток мовної особистості журналіста (спеціалізація – економічні питання) характеризується, насамперед, лексикою іншомовного походження, ключовими словами, слоганами, міжкультурними кліше, оцінними словами, економічними метафорами, що дає можливість виокремити провідну тенденцію розвитку інституційного комунікативного простору в межах антропоцентричної інтерпретації – відображення кризових настроїв німців та метафоричне осмислення економічних реалій, пов’язане із високою семіотичністю цих кризових явищ. Сугестивність метафоричних репрезентацій унаочнює перебіг переосмислення економічних цінностей та зміну орієнтирів у свідомості адресата.

За соціолінгвістичною інтерпретацією інституційний комунікативний простір розглядається як форма динамічного соціолінгвального середовища, де взаємодіють кілька організаційних культур та мов за доби світової економічної інтеграції на тлі істотних соціальних, політичних, культурних і ментальних суперечностей. До соціолінгвальних характеристик суб’єктів інституційного комунікативного простору Німеччини належать: інституційні, мовно-культурні, ідеологічні та міфологічні. Ідеологічні впливи щільно взаємодіють із міфологічною організацією інституційного комунікативного простору, сприяючи орієнтації мовців на певні ідеї та цілі. Міфологеми слугують важливим сугестивним засобом (особливо у сфері економічної пропаганди), що реалізується здебільшого, наприклад, через нові жанри – публіцистичні та рекламні шоу. Найпоширенішими в інституційному комунікативному просторі є міфологеми з базовими оцінними категоріями, а також вислови-символи з позитивним або негативним змістом. Як основну комунікативну галузь поширення економічних міфологем визначено сферу фінансової та біржової комунікації, де відображені ситуації комунікативної невпевненості. Мовно-культурна специфіка економічних міфологем віддзеркалює зростання ваги ірраціональних фрагментів у німецькій економічній мові.

Жанрову інтерпретацію інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності репрезентують вузькофахові та економічні тексти суспільного призначення. За основу комунікативно-функціональної характеристики інституційних економічних текстів править засада відображення ступеня їхнього залучення до громадської дискусії. Це дозволяє виокремити тексти вузькофахові та суспільного призначення, які обслуговують комунікацію між фахівцями та нефахівцями. На відміну від економічних текстів суспільного призначення, вузькофахові тексти мають відносно низький репліковий характер суспільного діалогу. Важливими типами вузькофахових текстів, приналежних до європейських економічних інституцій, є нормативні тексти та звіти. До першорядних типів інституційних економічних текстів суспільного призначення належать промови, інтерв’ю, віртуальні конференції та бізнес-форуми. Це дає підставу дійти висновку, що саме ці жанри, з-поміж економічних текстів – є основними засобами відображення економічних цінностей та формування оцінних орієнтацій в інституційному комунікативному просторі Німеччини.

Основні жанрові модифікації економічних текстів відбуваються в електронному середовищі інституційного комунікативного простору і пов’язані вони з еволюцією обов’язкових та факультативних ікононічних компонентів – залежно від призначення цих текстів (чим офіційніший є текст, тим менше в ньому ікононічних засобів). До поширених у електронному середовищі різноманітних інституційних економічних текстів належать такі, що поєднують ідентифікаційні символи із вербальними реквізитами інституції: основний текст, підпис (реальний або віртуальний) та додатки, які можуть (залежно від комунікативної мети) комбінувати вербальні й ікононічні засоби. Важливу роль у віртуальному середовищі відіграють засоби залучення різних – сприятливих для ефективного порозуміння – типів економічної інформації, наприклад, з економіко-історичними, універсальними та із національними контекстами, а також із багатомовним змістом.

Прагмалінгвістична інтерпретація інституційного комунікативного простору Німеччини дає можливість визначити основні засади організації та механізми регулювання комунікативних процесів, пов’язаних із транслюванням, тлумаченням економічних знань та маніпулюванням ними. Дослідження комунікативних стратегій і тактик в інституційному комунікативному просторі Німеччини свідчить про наявність прагмалінгвістичних домінант, які визначають стратегічну спрямованість спілкування між мовцями. Такі домінанти визначаються залежно від ступеня раціональності комунікативних стратегій і тактик, які мають комунікативно-етичний та маніпулятивний характер. В інституційному комунікативному просторі Німеччини у сфері економічної діяльності комунікативно-етична раціональність стратегічної поведінки мовців панує в міждержавній галузі комунікації, а маніпулятивна – у ЗМІ, особливо на рівні спілкування „журналіст – економіст”.

Типологія комунікативних стратегій і тактик співвідноситься з основними комунікативними завданнями сьогоденних німецьких інституцій, а саме з такими, як репрезентація та гармонізація суспільних відносин, зокрема із громадськістю. Відповідно до специфіки комунікативної діяльності суб’єктів інституційного комунікативного простору Німеччини, виокремлено три основні типи комунікативних стратегій – репрезентаційну, гармонізаційну та маніпулятивну, а також низку відповідних до них тактик. До основних тактик репрезентації належать тактики глибшого залучення до рідного лінгвокультурного середовища, порятунку позитивного іміджу й рекламування. До комунікативних стратегій і тактик, спрямованих на гармонізацію мовного спілкування, належать тактики консультування, прогнозування та примирення. Комунікативні стратегії маніпулятивної спрямованості реалізуються, насамперед, через комунікативні тактики невизначеності, зняття невизначеності, припущення; обіцянок; навмисного витиснення суб’єкта обговорення. Важливу роль у маніпулюванні відіграє тактика реалізації критичного ставлення до економічних подій. Критика може мати характер гармонізаційної діяльності (запобігання помилкам), а також маніпулятивний характер (навмисне введення опонента в оману). Комунікативна стратегія критики реалізується в тактиках викриття, критики у відповідь, самокритики, звинувачення, заперечення й спростування.

Дослідження інституційного комунікативного простору Німеччини у сфері економічної діяльності за зазначеними вище рівнями інтерпретації підтвердило та розвинуло вихідну гіпотезу пропонованої праці про становлення та розвиток інституційного комунікативного простору Німеччини в економічному вимірі. Дисертаційне дослідження пропонує нові можливості для помітного поглиблення лінгвістичного аналізу комунікативного простору, його соцолінгвальних форм та супровідних мовних трансформацій у складній системі інституційного спілкування.

Застосовані у праці актуальні теоретико-методологічні підходи відкривають широкі перспективи для вивчення мовних феноменів у постійно ускладнюваних соціолінгвальних середовищах. Запропоновано численні аспекти інтерпретацій видозмін природи сучасного німецькомовного інституційного спілкування на основі лінгвістичного та міждисциплінарного аналізу різноманітного матеріалу з фахової мови економіки. Дослідження цього матеріалу сприяє значному вдосконаленню аналізу основних способів трансформації змістово-смислової структури фахової комунікації та виявленню ступеня їхньої контекстуальної наповненості залежно від певного суспільного хронотопу.

Публікації автора:

1. Німецький економічний дискурс: методологія, моделі, жанри: Монографія. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – 316 с.

2. Соціальні компоненти в понятійному полі авторитету у сучасних німецьких організаційних культурах // Пробл. семантики слова речення та тексту. – К.: Київськ. нац. лінгв. ун-т, 2002. – Вип. 8. – С. 253 – 258.

3. Мовні бар’єри в міжкультурній комунікації // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 9. – С. 242 – 247.

4. Двомовність та проблема взаємопроникнення різних мовних типів // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2003. – Вип. 10. – С. 97 – 100.

5. Економічні тексти в аспекті когнітивних досліджень // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики.– К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 4. – С. 98 – 103.

6. Дискурсивні характеристики лінгвістичних концепцій простору // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – Вип. 5. – С. 62 – 67.

7. Фонологічні аспекти дискурс-аналізу // Мовні і концептуальні картини світу. – Вип. 12, ч. 2. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 167 – 171.

8. Прагматичні аспекти експліцитної й імпліцитної комунікації в економічних текстах // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – Вип. 12. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – С. 201 – 204.

9. Основні моделі мовленнєвих контактів у фаховій міжкультурній комунікації // Мова і культура.– К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7, т. V. – С. 11 – 16.

10. Когнітивно-прагматична роль метафори в репрезентаціях німецького економічного дискурсу // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка: Філол. науки, 2004. – Вип. 11 (79). – С. 185 – 190.

11. Методологічні основи когнітивного моделювання фреймів у німецькому інституційному економічному тексті // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 6. – С. 201 – 205.

12. Фреймове моделювання фахових й лінгвокультурних контекстів у німецькому економічному тексті // Пробл. семантики слова, речення та тексту. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 13. – С. 253 – 257.

13. Концептуальна система простору в мові економіки // Наук. вісн. Чернівецьк. ун-ту. Сер.: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 234. – С. 118 – 124.

14. Категорія оцінки в німецьких економічних текстах багатомовних інституцій // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 7. – С. 122 – 126.

15. Проблеми історичної періодизації дослідження німецької економічної мови // Інформ. вісник 4 (46). – К.: Акад. наук вищої школи України, 2005. – С. 35 – 43.

16. Мовна картина світу економіки // Вісн. Черкаськ. держ. ун-ту. Сер.: Філол. науки, 2005. – Вип. 78. – С. 89 – 93.

17. Роль дейксиса в реалізації зв’язності німецького економічного тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 14.– С. 199 – 204.

18. Сучасний німецький економічний дискурс та його типологічні характеристики // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Лінгвістика, 2005. – Вип. 1. – С. 69 – 74.

19. Німецький економічний дискурс у світлі інтердискурсивності // Вісн. Луганськ. нац. пед. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Сер.: Філол. науки, 2005. – Вип. 1, – С. 104 – 109.

20. Сучасна концептосфера німецького економічного дискурсу // Вісн. Запорізьк. нац. ун-ту. Сер. Філол. науки. – Вип. 2, 2005. – С. 113 – 117.

21. Проблеми передавання лінгвокультурної специфіки німецьких ділових жанрів // Вісн. Сумськ. держ. ун-ту ім. А.С. Макаренка. Сер.: Філол. науки. – Вип. 6 (78), 2005. – С. 105 – 109.

22. Лінгвокультурологічні аспекти маніпулятивних стратегій і тактик у німецькому економічному дискурсі // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2005. – Вип. 8. – С. 98 –103.

23. Категорії стратегічного мислення мовної особистості німецького економіста в міжкультурній комунікації // Пробл. семантики слова, речення та тексту. – К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 16. – С. 127 – 132.

24. Комунікативні стратегії репрезентації в німецькому економічному дискурсі // Пробл. семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2006. – Вип. 11. – С. 96 – 101.