Виходячи із особливостей функціонування вітчизняної економіки та розвитку світового господарства в сучасних умовах посилення процесів глобалізації та інтернаціоналізації, у дисертації представлені напрями та механізм інтеграції України в глобальне конкурентне середовище, і на основі проведеного дослідження викладаються наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення: 1. Структура глобального конкурентного середовища може бути охарактеризована як дворівнева. На макрорівні - це сукупність регіональних конкурентних середовищ, які формуються під дією процесів міжнародної економічної інтеграції; на мікрорівні - процес транснаціоналізації, який здійснюється в різних напрямах та формах. При цьому на формування і розвиток глобального конкурентного простору об’єктивно впливають фактори такі як: науково-технічний процес, інтернаціоналізація виробництва, лібералізація торгівлі, формування світового валютного ринку. 2. Розвитку глобального конкурентного середовища притаманні певні особливості, що визначають його функціонування в сучасних умовах. До них треба віднести такі: а) посилення ролі нецінової конкуренції; б) поява нових перспективних груп країн (нові індустріальні держави, окремі країни перехідної економіки); в) динамізм економічного розвитку глобального конкурентного середовища; г) посилення інтеграційних процесів між країнами світу та нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; д) міжнародна координація правових аспектів економічної діяльності. 3. Для ефективної організаційно оформленої інтеграції України в глобальний конкурентний простір необхідним є врахування кількісних та якісних передумов, які визначають рівень її конкурентоспроможності. Серед них: політико-правові, природні, економічні, інфраструктурні, соціальні та культурні передумови. 4. Напрями та економічні орієнтири вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесу включення національної економіки у глобальне конкурентне середовище передбачають: а) гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами та правилами ГАТТ/СОТ; б) забезпечення доступу до ринку товарів шляхом узгодження тарифних знижок з державами-членами Робочої групи з питань приєднання України до СОТ, зокрема по товарних позиціях сільськогосподарської продукції та промислової продукції; в) забезпечення доступу до ринку послуг шляхом скасування обмежень та розширення зобов’язань у секторі аудиторських, банківських, страхових, транспортних послуг, розповсюдження кіно- і відеофільмів; г) адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 5. Організаційно-економічні інструменти включення України у світогосподарські зв’язки передбачають використання перспективних форм міжнародного виробничого та науково-технічного співробітництва із зарубіжними країнами. Серед таких форм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності національної економіки, можна виділити: використання концесійного співробітництва та міжнародного лізингу, розвиток міжнародних коопераційних зв’язків та міжнародного туризму, створення спеціальних економічних зон. 6. Державна політика щодо входження України в глобальний конкурентний простір, спрямована на формування інформаційного забезпечення цього процесу потребує: 1) здійснення комплексу заходів щодо виявлення фактів недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку з боку інших держав через впровадження на рівні державних органів системи постійного моніторингу цін; 2) проведення торговельними представництвами України за кордоном аналізу зовнішніх ринків з метою виявлення можливостей розширення присутності на них українських підприємств та запобігання введенню обмежувальних заходів з боку інших держав; 3) формування інфраструктури інформаційного забезпечення шляхом створення мережі інформаційно-консультативних служб з метою надання послуг суб’єктам господарської діяльності в сфері експорту. 7. Державне регулювання процесу інтеграції України в глобальне конкурентне середовище за допомогою економічних важелів передбачає використання валютної, податкової, фінансово-кредитної, митно-тарифної, нетарифної та цінової політик для посилення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки. 8. Результати порівняльного аналізу конкурентоспроможності 17 країн з перехідною економікою свідчать про досить високі конкурентні позиції України за показниками, що характеризують внутрішній економічний потенціал та міжнародну торгівлю. У зв’язку з цим, напрями підвищення конкурентоспроможності України передбачають розвиток промислового виробництва та експортного потенціалу шляхом: а) фінансового сприяння держави вітчизняним експортерам; б) використання важелів податкового регулювання; в) удосконалення нормативно-правової бази експортної діяльності; г) формування і реалізації інноваційної політики. 9.Проведене дослідження свідчить, що приєднання України до системи ГАТТ/СОТ дозволить збільшити: 1) вартість української експортної продукції у 4,2 рази порівняно з вартістю імпорту, доступ якого до ринку України буде лібералізовано; 2) експорт металургійної та хімічної продукції, яка є об’єктом застосування антидемпінгових заходів, на 10%; 4) експорт продукції чорної металургії до ЄС практично в 1,4 рази; 5) прибуток українських виробників тільки за рахунок експорту до Польщі та Туреччини на 100-140 млн.дол.США; 6) надходження прямих іноземних інвестицій вже протягом першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази; 7) надходження до Державного бюджету за рахунок скасування пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів; 8) економічний ефект в агропромисловому комплексі через 2-3 роки членства до 460 млн.дол.США; 9) зайнятість у сфері виробництва та надання послуг, а також підвищити якість послуг. 10. Пріоритети інтеграції України в глобальне конкурентне середовище передбачають комплекс напрямів та особливостей взаємодії з національними економіками інших країн. Дослідження сучасних умов конкуренції на світовому ринку та особливостей розвитку економіки України дозволяють визначити наступні напрями: а) збереження позицій України на її традиційних ринках країн СНД, зокрема Росії; б) розвиток та розширення економічних зв’язків з країнами Причорноморського регіону, з Центрально- та Східноєвропейськими державами, країнами ЄС, НАФТА; в) освоєння нових та перспективних ринків Латинської Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки. | 