Анотація до роботи:

Шепелєв А. О. Інтенсифікація процесів шліфування інструментальних матеріалів кругами із синтетичних алмазів і кубічного нітриду бора. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.03.01 — процеси механічної обробки, верстати та інструменти. — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків, 2002.

Дисертація присвячена розвитку наукових основ інтенсифікації процесів шліфування інструментальних матеріалів на основі виділення як основного фактора впливу — кінематики процесу шліфування інструментами з надтвердих матеріалів. Це забезпечило реалізацію спрямованого вібраційно-прецесійного ефекту в процесі обробки і досягнення за рахунок оптимізації технологічної шліфувальної системи підвищення продуктивності шліфування до 5000–10000 мм³/хв. Науковою основою нової технології є вперше створена кінематична схема процесу вібропрецесійного шліфування, яка забезпечує створення поверхонь різання з квазірегулярним мікрорельєфом. Встановлені кінематичні моделі поверхонь шліфувальних кругів із НТМ та основні закономірності параметрів вібропрецесійного шліфування. Вони визначають оптимальні показники працездатності кругів із НТМ у діапазоні низькочастотних коливань. Розроблені та науково обґрунтовані нові високопродуктивні технології шліфування інструментальних матеріалів та створені конкурентноздатні на світовому рівні шліфувальні круги з спеціальним функціонально-орієнтованим робочим шаром із НТМ.

У результаті виконаних експериментально-аналітичних досліджень на основі системного підходу, інтегральної оптимізації тріади технологічної системи «процес шліфування — шліфувальні круги — режими шліфування» вирішена науково-технічна проблема значної інтенсифікації механообробки і підвищення її якості, що включає інтенсифікацію процесів шліфування інструментальних матеріалів, розробку високопродуктивних технологій і підвищення конкурентноздатності інструментів з НТМ зі спеціальним функціонально-орієнтованим робочим шаром, яка для інструментального виробництва є ключовою задачею і має пріоритетне значення для машинобудування та інших видів виробництва.

1. Основу концептуальної моделі інтенсифікації процесів шліфування складає обґрунтування можливості оптимізації кінематики абразивного шліфування інструментами з НТМ. За рахунок спрямованої інтегральної взаємодії функціональних елементів технологічної шліфувальної системи можливо значно (у 2–3 рази) збільшити продуктивність абразивної обробки при високій якості виготовлення деталей. Розроблений, вивчений і застосований новий процес вібраційно-прецесійного шліфування, що базується на сполученні ефектів природної вібрації і неминучої прецесії шпинделя в процесі обробки. Ефективно реалізоване відоме теоретичне положення про те, що процес шліфування переважно є вібраційним і, як метод абразивної обробки, базується на використанні імпульсних сил різання.

2. Виявлено нові закономірності процесу алмазного шліфування твердих сплавів і твердих сплавів спільно зі сталлю і визначені умови, при яких алмази як інструментальний абразивний матеріал визначають ріжучу здатність, продуктивність і зносостійкість кругів, силові і температурні характеристики процесів шліфування. Встановлено експериментальну залежність граничної товщини шару матеріалу, що знімається окремим алмазним зерном. Показано, що знос інструментальних композитів (зв'язок) кругів і марок алмазів при шліфуванні твердих сплавів і твердих сплавів спільно зі сталлю впливає на процес шліфування. Так, марки алмазів характеризуються оптимальною величиною шару, що зрізається, при якому одиничне зерно максимально використовується. Збільшення міцності шліфпорошків алмазів підвищує припустиму товщину зрізу, що приходиться на зерно.

3. Встановлено закономірну залежність показників працездатності алмазних кругів з металевих і полімерних композитів (зв'язок) при багатопрохідному і глибинному шліфуванні від виду покриття й абразивності алмазів, а також від конструкції робочого шару кругів. Показано, що оптимізаційні рішення підвищення ефективності зазначених процесів шліфування досягли граничних значень: рівень продуктивності шліфування інструментальних матеріалів не перевищує 1000–3000 мм³/хв, а ефективна потужність шліфування досягає 3–5 кВт.

4. Встановлено, що в процесах багатопрохідного і глибинного шліфування на робочому шарі шліфувальних кругів із НТМ утворюється функціональна ріжуча поверхня, форма і геометричні параметри якої визначають продуктивність та якість обробки. Виявлено взаємозв'язок параметрів ріжучої поверхні з характеристиками кругів із НТМ і режимами шліфування. Так, оптимальна швидкість різання залежить від площі контакту круга з оброблюваною поверхнею, а також марки, зернистості і концентрації алмазів. Оптимальне співвідношення подовжньої і поперечної подач визначається співвідношенням S_подхS_поп0,2.

5. Встановлено, що формування поверхневого шару робочих поверхонь і мікрогеометрії ріжучої кромки твердосплавних інструментів визначається факторами, що характеризують одиничні зрізи алмазного зерна. Оптимізація умов формування поверхонь і різальної кромки призводить до досягнення шорсткості поверхонь Rа 0,10–0,30 мкм, зазубреності і радіусу округлення різальної кромки 3-10 мкм. Зміну фізичного стану поверхневого шару визначають показники міцності різальної кромки на мікросколювання (ВК6, s_мкс=930–1250 МПа) і межі міцності на вигин твердих сплавів (ВК6, s_и=1700–1900 МПа). Знос і міцність різальної кромки твердосплавного інструмента залежать в основному від таких характеристик шліфувального круга: зв'язка, марка і зернистість алмазів; при зміні режимів шліфування міцність різальної кромки міняється незначно, у т.ч. при глибинах шліфування порядку 0,5–1 мм. Характерно, що в поверхневому шарі, як правило, формуються залишкові напруги тиску (Т15К6, s₁+s₂=2100–4200 МПа).

6. Вперше розроблена кінематична схема процесу вібраційно-прецесійного шліфування, що забезпечує утворення поверхонь різання з квазірегулярним мікрорельєфом. Передня опора шпиндельного вузла моделюється у вигляді квазішарнирного механізму, а задня опора розташовується в пружному силовому просторі. За програмний пристрій прецесійного руху застосований кінематичний механізм, що відслідковує обертальний рух шпинделя. Оригінальне рішення дозволило реалізувати метод вібраційно-прецесійного шліфування без використання зовнішніх джерел коливань для інтенсифікації процесу шліфування.

7. Кінематичний аналіз технологічної шліфувальної системи в тривимірному просторі дозволив представити шпиндельний вузол як багатоланковий циклічно діючий механізм, що забезпечує певний заданий аксоїд інтегрального руху шліфувального круга. Встановлено вплив параметрів шпиндельного вузла на його кінематичні характеристики, що визначають амплітуду руху в напрямку подовжньої подачі в результаті дії ефекту вібрації й амплітуду руху в напрямку поперечної подачі в результаті дії ефекту прецесії. Виконано оптимізацію схеми керування, відповідно до якої значення регуляторів знаходяться у визначеній функціональній послідовності. Установлено, що якщо геометрична вісь шпиндельного вузла розташовується векторно до подовжньої подачі, то цим визначається формування ріжучих поверхонь шліфувальних кругів. Зміни параметрів вібропрецесійного шліфування характеризують оптимальні показники працездатності кругів із НТМ у діапазоні низькочастотних коливань.

8. Значимим параметром процесу вібропрецесійного шліфування є амплітуда вібропереміщення (коливань) шпиндельного вузла (шліфувального круга), оптимальне значення якої знаходиться в діапазоні 2–5 мкм.

9. Кінематичні моделі функціональних ріжучих поверхонь шліфувальних кругів із НТМ визначають показники процесу вібропрецесійного шліфування, що дозволяє реалізувати адаптивну систему для керування даним процесом і досягти підвищення продуктивності і зниження ефективної потужності шліфування.

10. При вібраційно-прецесійному шліфуванні твердих сплавів досягнуто значення добутку S_подхS_поп1. Даний процес характеризується значно меншою ефективною потужністю шліфування, значення якої не перевищують 1,5 кВт, що в багато разів менше, ніж для відомих процесів алмазно-абразивної обробки. Це пояснюється кінематичною умовою оптимальності кількості алмазних зерен розміщених на одиниці ріжучій поверхні шліфувального круга за рахунок прецесійного ефекту при шліфуванні.

11. Розроблено новий клас шліфувальних кругів з алмазо- і кубонітовміщуючих металополімерних композитів, виготовлених за технологією програмувального спікання. Композити (зв'язки марок В2-01-1) на основі системи «НТМ-полімер-метал-наповнювач» характеризуються високим ступенем однорідності інтегральної структури ріжучої поверхні при якій досягається анізотропія не більш 2%. Ефективна потужність шліфування при цьому знижується в 2–4 рази, підвищується зносостійкість кругів у 1,4–1,8 рази.

12. Створені шліфувальні круги з алмазовміщуючого металокерамічного композита марки КМ1, які при шліфуванні твердих сплавів спільно зі сталлю дозволяють підвищити продуктивність і зносостійкість кругів у 2–3 рази в порівнянні з кругами на відповідній керамічній зв'язці марки К1-01.

13. Реалізовано процеси високопродуктивного шліфування прецизійних і інших інструментів: мілкорозмірних свердел і фрез; свердел для глибокого свердління; ножів-лез; плоских ножів паперорізальних машин; ножів дереворізального інструменту; великогабаритного штампового і протяжного інструменту; фасонного пресового інструменту; металорізального інструменту; виробів з вогнетривких матеріалів і художнього скла.

14. Розроблені і видані рекомендації, прайс-каталоги і слайд-фільми. Розробки враховано при створені двох державних стандартів України: ДСТУ 2486–94 “Алмази та інструменти алмазні. Терміни та визначення” і ДСТУ 3292–96 “Порошки алмазні синтетичні. Загальні технічні умови”.

15. Одержані наукові і практичні результати реалізовані в період з 1980 по 2001 рр. на підприємствах України, Росії, Бєларусі, Латвії, Азербайджану із збільшенням продуктивності обробки в 2–3 і більше раз, підвищенням стійкості інструментів в 1,3–2,5 рази, зниженням витрат кругів з НТМ у 1,5–2 рази, підвищенням надійності та довговічності різальних інструментів.

Публікації автора:

1. Захаренко И.П., Шепелев А.А. Алмазная заточка твердосплавного инструмента совместно со стальной державкой.— К.: Наук. думка, 1976.— 220 с.

2. Приспособления для алмазной заточки режущего инструмента / И.П. Захаренко, А.А. Шепелев, Я.А. Кункин, В.С. Мендельсон — К.: Техніка, 1977.— 108 с.

3. Инструмент из металлизированных сверхтвердых материалов / Е.М. Чистяков, А.А. Шепелев, Т.М. Дуда, В.П. Черных — К.: Наук. думка, 1982.— 204 с.

4. Лавриненко В.И., Шепелев А.А., Чалый В.Т. Методические указания по алмазному шлифованию сменных многогранных пластин из режущей керамики.— К.: ИСМ АН УССР, 1988.— 16 с.

5. Шепелев А.А., Лавриненко В.И. Выбор характеристики кругов для шлифования инструментальных материалов.— К.: ИСМ АН УССР, 1989.— 11 с.

6. Шепелев А.А., Лавриненко В.И., Шкляренко В.В. Методические указания по алмазному шлифованию магнитотвердых материалов.— К.: ИСМ АН УССР.— 1990.— 16 с.

7. Методические указания по алмазному шлифованию сменных многогранных пластин из твердых сплавов / В.И.Лавриненко, А.А.Шепелев, В.В.Шкляренко, О.В.Кирпа, В.Т.Чалый.— К.: ИСМ АН УССР, 1991.— 15 с.

8. Алмази та інструменти алмазні. Терміни та визначення / М.В.Новиков, В.І. Сідорко, А.Д. Солодовнікова, Л.М. Тимошенко, А.О. Шепелєв, А.Ю. Шило // Державний стандарт України ДСТУ 2486-94.— К.: Держстандарт України,— 1994.— 30 с.

9. Порошки алмазні синтетичні. Загальні технічні умови // М.В.Новиков, А.О.Шепелєв, В.І.Сидорко, Н.О.Давидов, А.О.Фесенко, В.І.Мальнєв, Е.К.Цадиковська, В.Ю.Коробкова, Є.І.Утюж, А.Д.Солодовнікова // Державний стандарт України ДСТУ 3292-95.— К.: Держстандарт, 1995.— 71 с.

10. Влияние глубинной алмазной заточки на износ и прочность твердосплавного инструмента / И.И. Лубяной, А.А. Шепелев, В.П. Черных, Ю.С. Савчук // Сверхтв. материалы.— 1979.— № 1.— С.53-57.

11. Шлифовальные круги из алмазов с композиционным электрохимическим покрытием / Т.М.Дуда, Е.М.Чистяков, А.А.Шепелев, В.П.Черных, В.Т.Чалый // Сверхтв. материалы.— 1980.— № 4.— С.25-29.

12. Шепелев А.А., Черных В.П. Износостойкость алмазных кругов на связке МО4 при обработке твердого сплава совместно со сталью // Сверхтв. материалы.— 1980.— № 6.— С.39-40.

13. Эффективность технологии алмазной заточки твердосплавного металлорежущего инструмента / И.Л.Шитарев, А.А.Якунин, А.Ф.Вотяков, Н.К. Бочурова, А.А.Шепелев, В.П.Черных, Ю.С. Савчук // Сверхтв. материалы.— 1980.— № 3.— С.60-63.

14. Шепелев А.А., В.Д. Алексанян, А.А. Березовский. Математические модели расчета температурных полей в абразивных зернах // Сверхтв. материалы.— 1981.— № 2.— С.5-6.

15. Исследования геометрических параметров зерен СТМ, применяемых в абразивосодержащих композитах / А.А. Шепелев, В.И. Лавриненко, Л.И. Песчанская, О.В.Кирпа // Абразивосодержащие композиты из сверхтвердых материалов.— К.: ИСМ АН УССР, 1990.— С.107-111.

16. Шепелев А.А., Лавриненко В.И. Закономерности процесса совместного электрошлифования закаленной и незакаленной стали кругами из КНБ // Сверхтв. материалы.— 1990.— № 2.— С.51-54.

17. Кабалдин Ю.Г., Шепелев А.А., Ковалев О.Б. Повышение работоспособности и надежности инструмента из режущей керамики // Сверхтв. материалы.— 1990.— № 1.— С.48-53.

18. Высокопроизводительное шлифование без охлаждения быстрорежущих сталей кругами из КНБ / Ю.Я.Савченко, А.А.Шепелев, Е.К.Бондарев, В.Л.Овчинников // Сверхтв. материалы.— 1991.— № 5.— С.36-41.

19. Лубяной И.И., Шепелев А.А., Черных В.П. Влияние алмазной обработки на прочность режущей кромки твердосплавного инструмента // Проблемы резания материалов в современных технологических процессах.— Харьков: ХПИ.— 1991.— Ч.1.— С.151-153.

20. Шепелев А.А., Лавриненко В.И., Шкляренко В.В. Силовые показатели алмазного шлифования магнитотвердых материалов // Сверхтв. материалы.— 1991.— № 2.— С.47-50.

21. Работоспособность резцов из различных инструментальных материалов при обработке высокопрочного чугуна / Ю.Г.Кабалдин, А.А.Шепелев, А.Н.Киле, А.И.Пронин // Сверхтв. материалы.— 1991.— № 6.— С.29-33.

22. Лавриненко В.И., Шепелев А.А., Шкляренко В.В. Особенности алмазного шлифования магнитотвердых сплавов // Сверхтв. материалы.— 1993.— № 1.— С.52-55.

23. Алмазное шлифование керамики на основе нитрида кремния и карбида бора / А.А.Шепелев, В.И.Лавриненко, Н.И.Боднарук, В.В.Шкляренко, В.Д.Лазнюк // Сверхтв. материалы.— 1994.— № 3.— С.43-47.

24. Лавриненко В.И., Шепелев А.А., Чалый В.Т. Эффективность алмазного шлифования режущих многогранных пластин // Інформатизація та нові технології.— 1994.— № 1-2.— С.44-45.

25. Лавриненко В.И., Шепелев А.А., Петасюк Г.А. Модели формы зерен СТМ // Сверхтв. материалы.— 1994.— № 5-6.— С.18-21.

26. Шепелев А.А., Целина В.В. Исследование метода вибрационного шлифования прецессирующим кругом из СТМ // Высокие технологии: моделирование, оптимизация, диагностика.— Харьков: ХГПУ, 1995.— С.140-141.

27. Программная система автоматизированного компьютерного проектирования технологии шлифования РСМП из твердого сплава и режущей керамики / А.А.Шепелев, Г.А.Петасюк, В.И.Лавриненко, О.У.Петасюк // Сверхтв. материалы.— 1995.— № 3.— С.46-49.

28. Лавриненко В.И., Шепелев А.А., Солод В.Ю. Особенности фрикционного контакта связок кругов из СТМ и обрабатываемых материалов // Сверхтв. материалы.— 1995.— № 5.— С.26-29.

29. Автоматизоване проектування технології алмазно-абразивної обробки / А.Шепелєв, Г.Петасюк, В.Лавріненко,О.У.Петасюк // Інформатизація та нові технології.— 1995.— № 3-4.— С.22-23.

30. Осевая жесткость шлифовальных кругов формы 12А2-20 из СТМ / А.А.Шепелев, Г.А.Петасюк, В.И.Лавриненко, О.У.Петасюк, В.Т.Федоренко // Сверхтв. материалы.— 1995.— № 4.— С.53-60.

31. Шепелев А.А., Лавриненко В.И. Особенности массопереноса твердого сплава на режущую поверхность круга при алмазном шлифовании // Резание и инструмент в технологических системах.— 1996.— Вып. 50.— С.204-206.

32. Термическое поведение полимерных смол и композитов применительно к шлифовальному инструменту из СТМ / А.А.Шепелев, В.И.Лавриненко, Л.Н.Лавриненко, А.Н.Давыдов // Сверхтв. материалы.— 1997.— № 5.— С.67-72.

33. Шепелев А.А., Целина В.В. Вибрационное шлифование прецессирующим шлифовальным кругом из СТМ // Сверхтв. материалы.— 1997.— № 2.— С.43-47.

34. Лавріненко В.І., Шепелєв А.О. Міцність зерен НТМ як фактор процесу шліфування // Высокие технологии в машиностроении: Сб. тр. ХГПУ.— Харьков, 1998.— С.209-211.

35. Шепелев А.А., Целина В.В. Причины возникновения гироскопических явлений и их влияние на процесс вибрационного алмазного шлифования прецессирующим шлифовальным кругом // Современные процессы механической обработки и качество поверхности деталей машин: Сб.науч. тр.— К.: ИСМ НАН Украины, 1998.— С.176-179.

36. Шепелев А.А. К вопросу о создании шлифовального инструмента из СТМ на основе изучения термического поведения полимерных смол и наполненных композитов // Резание и инструмент в технологических системах: Межд. науч.-техн. сб.— Харьков: ХГПУ. — 1998.— Вып. 52.— С.217-221.

37. Шепелев А.А. Исследование процесса вибрационного алмазного шлифования твердых сплавов // Резание и инструмент в технологических системах: Межд.научн.-техн.сб.— Харьков: ХГПУ.— 1999.— Вып. 55.— С.239-241.

38. Шепелев А.А., Пасичный О.О. Алмазные инструменты для обработки деталей типа «шар» из конструкционной керамики // Алмазовмісні композиційні матеріали для виготовлення інструменту: Зб. наук. праць. — К.: ІНМ НАН України.— 1999.— С.24-30.

39. Шепелев А.А., Лавриненко В.И., Пасичный О.О. Особенности алмазной обработки карбидных керамик применительно к изделиям типа «шар» // Резание и инструмент в технологических системах.— 1999.— Вып. 54.— С.239-241.

40. Шепелев А.А., Пасичный О.О. Технология алмазной обработки деталей типа «шар» из конструкционной керамики // Сверхтв. материалы.— 2000.— № 2.— С.81-84.

41. Шепелев А.А. Интенсификация процессов алмазного шлифования инструментальных материалов кругами из СТМ // Резание и инструмент в технологических системах.— 2000.— Вып. 57.— С.283-285.

42. Шепелєв А.О. Технологія високопродуктивного алмазного шліфовання прецизійного твердосплавного інструменту // Вісник ЖІТІ: Технічні науки. – 2001.— Спецвипуск.— С.287-293.

43. Шепелев А.А. Концепция интенсификации процессов шлифования инструментальных материалов кругами из синтетических алмазов и кубического нитрида бора // Високі технології в машинобудуванні: Зб. наук. праць НТУ “ХПІ”.— Харків, 2001.— Вип. 1(4).— С.41-45.

44. Шепелев А.А. Глубинное алмазное шлифование твердых сплавов // Вісник Інженерної академії України.— 2001.— № 3, Ч.1.— С.383-386.

45. Шепелев А.А. Исследование работоспособности алмазных шлифовальных кругов с функциональными конструкторско-технологическим рабочим слоем // Сучасні процеси механічної обробки інструментами з НТМ та якість поверхні деталей машин: Зб. наук. праць (серія “Г”) НАН України.— К.: ІНМ НАН України.— 2001.— С.161-175.

46. Встановлення закономірностей формування двокаркасних метало-полімерних композитів з КНБ за умов їх програмованого спікання та пресування / А.О.Шепелєв, В.ІЛавріненко, О.Г.Гонтар, В.М.Ткач, В.Т.Федоренко, В.О.Муровський // Резание и инструмент в технологических системах.-2001.— Вып. 60.— С.258-261

47. Разработка алмазных металлополимерных инструментальных композитов на основе технологии программированного спекания / А.А.Шепелев, В.И.Лавриненко, В.А.Муровский, В.Т.Федоренко, А.Г.Гонтарь, Л.Н.Лавриненко // Сверхтв. материалы.— 2001.— № 4.— С.50–54.

48. Шепелев А.А., Лавриненко В.И. Технологии высокопроизводительной алмазно-абразивной обработки режущих инструментов из твердых сплавов, инструментальных сталей и керамик // Вісник інженерної академії України.— 2001.— № 3, Ч. 1.— С.17-20.

49. Шепелев А.А., Пасичный О.О. Математическая модель кинематики прецизионной алмазной обработки шаров подшипников из конструкционной керамики // Сб. тр. Одесского политехнического университета.— 2001.— Вып. 5.— С.80-83.

50. Шепелев А.А., Сороченко В.Г. Технология резки композиционных материалов дисковыми алмазными инструментами // Сб. тр. Одесского политехнического университета.— 2001.— Вып. 5.— С.84-86.

51. Шлифовальный инструмент: А.с. 672005 СССР, МКИ2 В24D 7/00 / А.А.Шепелев, Ю.С.Савчук, В.П.Черных, В.Ф.Селех, А.В.Пирожников (СССР).— Заявл. 03.08.76; Опубл. 05.07.79, Бюл. № 25.— 2 с.

52. Автомат для заточки резцов: А.с. 946887 СССР, МКИ3 В24В 3/34 / В.В.Евдокименко, В.Г.Садюк, А.А.Шепелев, Н.Г.Нестеров, В.Б. Наровлянский, Е.Ш. Мазья (СССР).— Заявл. 05.09.80; Опубл. 30.07.82, Бюл. №28.— 4 с.

53. Станок для заточки ножовочных полотен: А.с. 1187963 СССР, МКИ4 В24В 3/36, В24В 3/58 / В.В.Евдокименко, В.И.Жуков, А.А.Шепелев (СССР).— Заявл. 22.05.84; Опубл. 30.10.85, Бюл. № 40.— 4 с.

54. Шпиндельний узел: А.с.1703266 СССР, МКИ5 В23В 19/02 / А.А.Шепелев, Г.И.Рудник, В.И.Жуков, В.П.Черных (СССР).— Заявл. 16.05.89; Опубл. 07.01.92, Бюл. № 1.— 2 с.

55. Станок для заточки ножовочних полотен: А.с.1784446 СССР, МКИ5 В24В 3/36 / Г.И.Рудник, В.И.Жуков, А.А.Шепелев, Я.Я.Силовс, В.И.Ефимов (СССР).— Заявл. 19.03.91; Опубл. 30.12.92, Бюл. № 48.— 4 с.

56. Пат. 942 Україна, МПК5 В224D 3/14. Звязка алмазно-абразивного інструмента / Ф.Г.Рубан, Є.К.Бондарев, Г.С.Спіцина, А.О.Шепелєв, М.П.Піший.— Заявл.19.09.83; Опубл. 15.12.93, Бюл. № 2.— 1 с.

57. Пат. 2101164 Россия, МКИ6 В24D 3/14, 3/34. Связка абразивного инструмента / А.А.Шепелев, Ф.Г.Рубан, В.П.Черных.— Заявл. 22.01.95; Опубл. 10.01.98, Бюл. № 1.— 4 с.

58. Пат. 2119859 Россия, МКИ6 В24В 11/02. Устройство для обработки шариков / А.А.Шепелев, Ю.Н.Малов, Ю.М.Шушпан, М.П.Гаманюк.— Заявл. 15.09.94; Опубл. 10.10.98, Бюл. № 28.— 3 с.

59. Пат. 17035 А Україна, МПК6 В24D 3/06, С04В 32/00. Звязка абразивного інструменту / А.О.Шепелєв, Ф.Г.Рубан, В.П.Черних.— Заявл. 22.11.95, Опубл. 18.03.97, Бюл. № 5.— 1 с.

60. Пат. 17151 А Україна, МПК6 F16С 27/04. Пружна опора / А.О.Шепелєв, В.М.Зіненко, В.В.Цілина.— Заявл. 22.10.96; Опубл. 18.03.97. Бюл. № 5.— 20 с.

61. Пат. 28729 А Україна, МПК6 В24В 41/04. Шпиндельний вузол для надглибокого прецизійного шліфування / А.О.Шепелєв, В.М.Зіненко.— Заявл. 04.09.97; Опубл. 29.12.99, Бюл. № 8; 16.10.00, Бюл. №5-II.— 4 с.

62. Пат. 29119 А Україна, МПК6 В22F3/14, В24D3/10. Спосіб виготовлення абразивного інструменту, переважно з надтвердих матеріалів, та пристрій для гарячого пресування при його виготовленні / А.О.Шепелєв, В.И.Ігнатенко, В.О.Муровський, А.П.Петренко. Заявл. 14.01.98; Опубл. 29.12.99. Бюл. № 8; 16.10.00, Бюл. №5-II.—3 с.

63. Пат. 32313 А Україна, МПК6 В24В 11/02. Спосіб обробки кульок та пристрій для його реалізації / А.О.Шепелєв, О.О.Пасічний.— Заявл. 01.04.99; Опубл. 15.12.00, Бюл. № 7-II.— 1 с.

64. Пат. 33339 А Україна, МПК6 В24D 7/00. Шліфувальний інструмент / А.О.Шепелєв.— Заявл. 11.02.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1-II.— 3 с.

65. Пат. 34313 А Україна, МПК6 В24В 11/02. Інструментальний диск для доводки і шліфування куль / А.О.Шепелєв, О.О.Пасічний.— Заявл. 24.06.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. №1-II.— 4 с.

66. Пат. 34322 А Україна, МПК6 В24В 11/02. Пристрій для обробки куль / А.О.Шепелєв, О.О.Пасічний.— Заявл. 24.06.99; Опубл. 15.02.01, Бюл. № 1-II.— 6 с.