Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Крижановська Наталя Євгенівна. Історія хорового мистецтва Миколаївщини кінця ХVІІІ - початку ХХІ століття : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Крижановська Н. Є. Історія хорового мистецтва Миколаївщини кінця ХVІІІ – початку ХХІ століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню історії музично-хорового життя Миколаївського регіону кінця ХVІІІ – початку ХХІ століття.

У дисертації розкрито основні напрямки, форми і тенденції еволюційних процесів у галузі музично-хорового мистецтва регіону, з’ясовано роль військових диригентів, місцевих хормейстерів-аматорів та професіональних хорових диригентів у формуванні хорового мистецтва краю, систематизовано та узагальнено відомості про численні хорові колективи Миколаївщини на основі аналізу їх типологічних особливостей, концертної діяльності, репертуарної політики, соціального складу.

Виявлено специфічні особливості розвитку хорового мистецтва, запропоновано періодизацію (етапність) історії хорового руху в регіоні у динаміці історичних змін.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження.

Процес розвитку хорового мистецтва Миколаївщини досить складний та історично тривалий, безпосередньо пов’язаний з історією краю і є відображенням усіх соціально-політичних подій і перетворень, що відбувалися на цій території.

В результаті дослідження з’ясовано основні напрямки, форми і тенденції еволюційних процесів, виявлено специфіку та регіональні особливості музично-хорового мистецтва, запропоновано періодизацію історії хорового руху на Миколаївщині.

Культурно-історичні витоки регіонального хорового мистецтва глибоко закорінені у фольклорному середовищі, в лоні якого відбувалися зародження і розвиток етнорегіональних пісенно-виконавських традицій Миколаївщини. У регіоні сформувалася інтегруюча Причорноморська народнопісенна культура.

Початковий етап розвитку хорового мистецтва Миколаївщини (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.) ознаменувався зародженням музично-хорових традицій, що стали міцним підґрунтям для становлення та розвитку загальної музичної культури краю. Потужний вплив на формування музично-хорового мистецтва регіону справили представники особового складу Чорноморського військово-морського відомства. Хоровий спів релігійно-духовних спільнот заклав основи майбутнього розвитку академічного виконавського стилю у регіоні.

У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. хорове мистецтво регіону вступає в нову епоху свого існування і набуває нового соціально-культурного значення. Воно розвивається контекстуально на ґрунті традицій військової музики, діяльності освітянських та духовних закладів, концертно-театрального життя. Важливим етапом в процесі професіоналізації хорового мистецтва регіону стало відкриття у Миколаєві відділення Імператорського Російського музичного товариства. Творчі колективи Миколаївської „Просвіти” зробили важливий внесок в культурний стан міста та започаткували нову сторінку розвитку хорового жанру.

В радянський період відбувається переорієнтація хорового мистецтва Миколаївщини у відповідності до глобальних соціальних зрушень та зміною соціально-політичного устрою. Воно стає частиною загальнодержавного масового руху. Важливим фактором розвитку хорового мистецтва стає клубна діяльність, де формуються провідні мистецькі колективи.

В повоєнний період відновлюється робота культурних осередків області. З розширенням мережі спеціальних навчальних закладів (50-ті рр.) та відкриттям Миколаївського відділення Республіканського хорового товариства підвищується рівень хорового мистецтва краю. Академічний напрямок популяризується в творчості потужних хорових капел Миколаївських кораблебудівних заводів. Історичний розвиток хорового народного виконавства пов’язаний з утворенням самодіяльних колективів, заснованих на етнографічних традиціях гуртового співу.

В 60-ті – першій половині 80-х років ХХ ст. спостерігалося загальне творче піднесення в усіх сферах мистецтва регіону. Музично-хорове мистецтво Миколаївщини виходить на республіканську арену. Визначальною рисою хорової самодіяльності цього часу є зближення з професіональним мистецтвом. На Миколаївщині відбувається процес диференціації хорів за виконавськими стилями.

Хорове мистецтво Миколаївщини кінця ХХ – початку ХХІ ст. відзначається художньою специфікою, що зумовлено співіснуванням різноманітних художньо-стильових напрямків: традиційного, пов’язаного з естетикою народно-хорового виконавства, інноваційного, позначеного тенденцією створення нових сценічно-виконавських форм на основі синтезу музичних жанрів. Творчі досягнення академічних хорів сприяли професіоналізації хорового мистецтва регіону. Відроджується церковний хоровий спів. Хорове мистецтво регіону поповнюється співацькими колективами різних конфесій, національних меншин, що акумулюють класичні традиції академічного стилю. Самодіяльні колективи народнопісенного спрямування репрезентують народно-хорову культуру регіону як в Україні, так і за її межами. На сучасному етапі хорове мистецтво Миколаївщини, як складова вітчизняної культури, виконує функції транслятора культурних цінностей в сучасному інформаційному просторі – виховує художньо-естетичну свідомість з позиції високого мистецтва, популяризує класику і новітню музику, здійснює зв’язок між минулим і сьогоденням.

Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпність і окреслює перспективні напрямки наукової розробки комплексу питань: історичної реконструкції окремих музично-культурних явищ регіонального хорового мистецтва, різних форм хорового виконавства полікультурного простору, взаємодії та взаємовпливів пісенно-виконавських традицій різних етносів Миколаївщини.

Публікації автора:

1. Хорове мистецтво Миколаївщини у контексті соціально-культурного життя 20 - 30-х років ХХ ст. / Крижановська Н. Є. // Вісник КНУКіМ : Зб. наук. праць. – Вип. 13 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2005. – С. 35-43.

2. Діяльність аматорських музичних об’єднань на Миколаївщині ХІХ – початку ХХ ст. / Крижановська Н. Є. // Питання культурології : Зб. наук. праць. Вип. 22 / Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2006. – С. 56-59.

3. Проблеми історіографії музично-хорового мистецтва Миколаївщини в контексті історико-краєзнавчих досліджень / Крижановська Н. Є. // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : Зб. наук. праць. Випуск ХVІ. – К. : Міленіум, 2006. – С. 208-212.

4. Формування традицій хорового співу на Миколаївщині ХІХ – початку ХХ ст. / Крижановська Н. Є. // Культура і мистецтво в сучасному світі : Наукові записки КНУКіМ. Випуск 7 – Київський національний університет культури і мистецтв. – К., 2006. – С. 75-79.

5. Музична культура Миколаївщини на межі ХІХ – ХХ ст. як передумова становлення хорового мистецтва у регіоні / Крижановська Н. Є. // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв : Наук. журнал. 1’2007. – К. : Міленіум, 2007. – С. 108-110.

6. До зародження та розвитку хорового співу у Миколаєві (ХVІІІ – початок ХХ ст.) / Крижановська Н. Є. // Історія Півдня України від найдавніших часів до сучасності: проблема національного, соціального, економічного, технічного, правового, релігійного та культурного розвитку : Зб. наук. праць в 3-х частинах. – Миколаїв – Одеса : ТОВ ВіД, 1999. – Ч. 2. – С. 45-53.

7. Український народний хор як фактор збереження національної ідентичності в сучасній культурі / Крижановська Н. Є. // Україна – Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур : Зб. матеріалів Міжнарод. наук. - практ. конф., Київ, 25-26 травня 2006 р. – К. : ДАКККіМ, 2006. – Ч. 2. – С. 219-221.

8. Народно-хорове мистецтво Миколаївщини як складова регіональної культури / Крижановська Н. Є. // Гуманітарно-економічні дослідження : Зб. наук. праць. – Миколаїв – Одеса : ТОВ ВіД, 2008. – Т. V. – С. 204-208.