1. З’ясовано, що вивчення процесу становлення вітчизняного тракторобудування є фрагментарним і вимагає додаткових досліджень. Наявна джерельна база, представлена першоджерелами, є достатньою для здійснення комплексного дослідження поставленої наукової проблеми. 2. Підтверджено, що розвиток тракторобудування у світі був викликаний нагальною необхідністю використання механічного двигуна для найважчих сільськогосподарських робіт, належним рівнем розвитку машинобудування. Спочатку виробники тракторів виготовляли їх на власний ринок, задовольняючи потреби сільського господарства конкретної країни. Відповідно до особливостей сільськогосподарського виробництва країн сформувалися типи та конструктивні особливості тракторів. Становлення тракторобудування відбувається під впливом значної конкуренції виробників машин, яка загострилась з початком масового виробництва трактора «Фордзон» в США. 3. Простежено, що в Російській імперії трактори через свою високу ціну та особливості розвитку економіки (перш за все дешевизну робочої сили) значного поширення не набули. Встановлено, що на початку другого десятиріччя ХХ ст., виконуючи замовлення промисловців, інженери розпочинають роботи з конструювання трактора як перспективної машини зі значним резервом просування. Однак, наявність значного незаповненого ринку сільськогосподарських машин, які вже виготовлялись підприємствами, не сприяла впровадженню тракторів у виробництво. На основі проведеного аналізу уточнено, що перші трактори, виготовлені на Україні, певною мірою дублювали зарубіжні зразки. Це відбувається на фоні проникнення у вітчизняне виробництво зарубіжних виробників. З початком війни роботи припинені. 4. Доведено, що вивчаючи досвід використання тракторів, критично оцінюючи іноземні машини, науковці та інженери сформулювали характеристики вітчизняного трактора, який спочатку за основну роботу мав оранку. За незначний час практика та наукові дослідження затвердили вимоги до вітчизняного сільськогосподарського трактора як універсальної машини. Значну роботу у вирішенні вказаних проблем, дослідженні та узагальненні особливостей використання тракторів здійснили П.Бєлянчіков, В.Ємцев, Є.Вольпер. Обґрунтування, формулювання вимог до вітчизняних машин - М.Сладков. Дослідження теоретичних основ конструювання трактора та його окремих вузлів - В.Будрін, А.Судаков, Є.Львов. Вимоги до трактора формулювались із врахуванням особливостей вітчизняного сільського господарства та промисловості. 5. Обґрунтовано, що після закінчення Громадянської війни на території України криза в економіці та сільському господарстві ліквідувала переваги дешевої живої тяглової сили і ручної праці. Вихід з кризи для сільського господарства виявився можливим лише за рахунок використання тракторів. Держава бере курс на організацію виготовлення тракторів на кращих підприємствах, які не завантажені основним виробництвом. 6. Встановлено, що тракторобудування на Україні сформувалось на основі теоретичних та практичних розробок довоєнного періоду, за ініціативи інженерів місцевих підприємств, що є першим етапом становлення тракторобудування. Саме НЕП сприяв ініціативному тракторобудуванню, виробництву машини для місцевого ринку, нею став перший серійний трактор «Запорожець» конструкції Л.Унгера, вдосконалений на основі новітніх досягнень науки та техніки. Трактор повністю відповідав розробленим, науково обґрунтованим вимогам до селянської машини. Конкуренція з дешевим «Фордзоном», відсталість виробництва призвели до обмеженого випуску трактора. Порівняння витрат на виготовлення «Запорожця» з виробництвом інших тракторів доводить кращу економічну обґрунтованість його виробництва. 7. Висвітлено, що виробництво тракторів за державної ініціативи розпочалося на Харківському паровозобудівному заводі ім. Комінтерна (ХПЗ), що є другим етапом становлення тракторобудування. Розроблений трактор, на основі іноземного зразка, втілював передові досягнення вітчизняної науки та інженерної думки, мав виготовлятися для потреб армії, неосновною сферою застосування мало бути сільське господарство. Військове відомство не змогло забезпечити замовленнями виробництво тракторів, що призвело до високої ціни на машину. За умов НЕПу така машина не мала перспектив впровадження. Та унікальні характеристики «Комунара» призвели до застосування його як тягача в промисловості. Це дозволило удосконалити машину, підтримати виробництво до того часу, коли розвиток промисловості сформував покупців, і машина почала масово виготовлятися. 8. Виявлено, що наявність в Харкові налагодженого виробництва тракторів та кваліфікованих кадрів було однією з причин побудови тут тракторного заводу. Значні грошові вливання в побудову тракторів як неосновного виробництва заводу, дозволили сформувати основу тракторобудування, його теорію та практику, а також вказати найбільш вигідний шлях організації тракторобудування, його необхідність для подальшого розвитку держави. 9. Україна в наш час опинилась в ситуації, схожій на ту, що мала місце на початку ХХ ст. При наявності потужних заводів в Європі, власне тракторобудування практично відсутнє. Уряд змушений сприяти розвитку галузі в умовах конкуренції з іноземними фірмами, під її тиском. Тому дослідження цієї теми має не лише наукове значення, але й практичне застосування. Подібні дослідження сприяють розумінню ситуації з метою пошуку шляхів вирішення проблеми. |
