Анотація до роботи:

Сергієнко С.С.

Історико-науковий аналіз діяльності професора О.О.Коротнєва в контексті розвитку біологічної науки ( остання чверть ХІХ - початок ХХ століть). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню життя та діяльності визначного українського зоолога О.О.Коротнєва (1854-1915). Наукова і педагогічна творчість О.О.Коротнєва відповідала назрілим потребам перебудови науки і системи освіти в Україні і була підпорядкована розв’язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Науково-педагогічний доробок вченого є цінним джерелом ідей та думок, які стосуються ембріології різних груп безхребетних тварин, систематики, фауністики, гістології і гідробіології. Особливу увагу приділено аналізу діяльності О.О.Коротнєва в організації Вілла-Франкської станції, проведенні зоологічних експедицій на о.Байкал, острів Шпіцберген, до Китаю, Гонконгу, Сінгапуру і острова Суматри.

1. Вперше здійснено комплексний історико-науковий аналіз наукової спадщини О.О.Коротнєва. Він показує, що його наукові ідеї були новітніми для свого часу і, водночас, мали прогностичне значення. Вченому належать пріоритети, що спричинили розвиток нових напрямків біологічної науки: ембріології безхребетних, філогенетичної систематики тварин, в ділянці гістології (вирішення проблеми паразитарного походження раку організмів) та гідробіології організмів Середземного і Чорного морів. О.О.Коротнєвим вперше були знайдені і описані два організми, кожний з яких поєднує в собі ознаки двох абсолютно різних тваринних типів. Одна з цих “перехідних” форм була названа О.О.Коротнєвим Ctenoplana kowalewski (“ктеноплана”), інша – Dolchinia mirabilіs (“дольхінія”). На честь вченого названо низку безхребетних тварин.

2. З’ясовано, що формування наукового світогляду О.О.Коротнєва відбувалося під впливом розвитку концепцій біологічної науки кінця ХІХ – початку ХХ ст., які спричинили зацікавлення молодого вченого природознавчими дослідженнями. Наше дослідження дозволило відтворити образ О.О.Коротнєва як людини високої культури, запального мандрівника-натураліста, принципового вченого, показати його чуйне та поетичне сприйняття природи, відтворити його романтичну вдачу. На формування еволюційного світогляду О.О.Коротнєва вирішальний вплив мали його вчителі і наставники з Московського університету: біологи К.А.Тімірязєв, М.А.Мензбір, О.М.Сєверцов, видатний геолог О.П.Павлов. В дисертації показано як любов О.О.Коротнєва до природи, але не споглядальна, а дієва, одержима жадобою пізнання нового, вела його в далекі подорожі до Німеччини, на о.Шпіцберген, до Китаю, Гонконгу, Сінгапуру і Суматри.

3. Показано, що наукові дослідження О.О.Коротнєва здійснювалися в контексті конкретних завдань біологічної науки. Творчий доробок О.О.Коротнєва можна умовно розділити на чотири основні напрями досліджень: ембріологічного та фауністичних вивчення окремих груп тварин (покривників, сальп), розвиток гістологічних та гідробіологічних досліджень. В дисертації також простежується зв’язок О.О.Коротнєва з тими ідейно-творчими основами, які укріпили інтерес вченого до морських досліджень, виконаних ним під впливом ідей і концепцій О.О.Ковалевського, І.І.Мечникова, С.А.Зернова, Антона Дорна та інших видатних зоологів. Встановлено, що праці О.О.Коротнєва – це значний внесок в теорію розвитку організмів (онтогенезу), завдяки яким він став одним із провідних фахівців-зоологів світу. Вчений здійснив ембріологічне дослідження покривників і підтримав теорію про роль трьох зародкових листків безхребетних у розвитку органічного світу.

4. З’ясовано, що його праці “Отчет ученого путешествия в Нидерландскую Индию, представленный Обществу естествоиспытателей” (1885), “Поездка на о. Шпицберген” (1898), “Отчет о результатах ученой командировки за-границу на Рождественские вакации в 1892-1893 году” (1893), “Отчет Министерству земледелия и государственных имуществ о деятельности Зоологической экспедиции на Байкале летом 1902 года” (1902), “Зоологический конгресс в Берне” (1904) – це унікальні джерела, що дозволяють відтворити події з історії розвитку біологічної науки, вони засвідчують визначну просвітницьку та популяризаційну діяльність вченого.

5. Визначено особливу роль О.О.Коротнєва в організації і розвитку науково-дослідної роботи на Вілла-Франкській зоологічній станції та в стінах Київського університету (керівництво кафедрою зоології понад 30 років. Показана роль О.О.Коротнєва як фундатора нової системи вищої освіти в Київському університеті. У своїй праці «До питання про можливі зміни в програмі викладання на природничому відділенні фізико-математичного факультету» (1901) О.О.Коротнєв представив нове бачення процесу викладання природознавства у вищій школі (менше лекційних, а більше практичних занять). Його пропозиції співзвучні з сучасною освітою.

6. З’ясовано внесок О.О.Коротнєва у розвиток вітчизняної галузевої періодики. Він був головним редактором “Отчетов о деятельности Вилла-Франкской зоологической станции” (1885-1910 рр.).

7. Показано, що життя і діяльність О.О.Коротнєва тісно перепліталися із долею багатьох визначних діячів наукового і культурного життя тогочасної України та Європи. Наукові ідеї єднали його з О.О.Ковалевським, І.І.Мечниковим, М.В.Бобрецьким, О.М.Сєверцовим, В.К.Совінським, а також із зарубіжними вченими: А.Дорном, К.Гегенбауером, Е.Геккелем та ін.

Публікації автора:

1. Сергієнко С.С. О.О.Коротнєв – засновник Вілла-Франкської зоологічної станції // Історія національної науки: Матеріали ХІХ Міжнародного Київського симпозіуму з наукознавства та історії науки 13-15 листопада 2002 р.- К., 2002. – С.67-77.

2. Сергієнко С.С. Розвиток зоологічних досліджень на Вілла-Франкській зоологічній станції // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2004. – Вип.15. – С.172-178.

3. Сергієнко С.С. Життя та діяльність О.О.Коротнєва: Історіографія проблеми і джерельна база дослідження (остання чверть ХІХ – початок ХХ ст.) // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2004. – Вип.17. – С.205-215.

4. Сергієнко С.С. До питання про створення Вілла-Франкської зоологічної станції // Дев’ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України, 23 квітня 2004 р., м. Київ. – К., 2004. .– С.132-137..

5. Сергієнко С.С. Внесок О.О.Коротнєва в розвиток ембріологічної науки // Історія освіти, науки і техніки в Україні: Мат. Другої конф. молодих вчених та спеціалістів, 27-28 травня 2004 р.- К., 2004. – С.188-190.

6. Сергієнко С.С. Педагогічна діяльність О.О.Коротнєва // Десята конференція молодих істориків освіти, науки техніки України, 28 травня 2005 р., м. Київ. – К., 2005.– С.146-160.

7. Сергієнко С.С. Внесок професора О.О.Коротнєва в розвиток гідробіології // Історія української науки на межі тисячоліть. – 2005. – Вип.19.- С.190-200.

8. Сергієнко С.С. Внесок професора О.О.Коротнєва в розвиток гістологічних досліджень // Нариси з історії природознавства і техніки. – 2005. – Вип..45. – С.102-106.

Анотації