Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Стрижак Євген Миколайович. Кадрове забезпечення середньої та вищої школи УСРР: історичний досвід 1920-1930-х років : Дис... канд. наук: 07.00.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Стрижак Є.М. Кадрове забезпечення середньої та вищої школи УСРР: історичний досвід 1920-1930-х років. – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2008.

Дисертацію присвячено висвітленню недостатньо вивченої у сучасній українській історіографії актуальної наукової теми, що стосується історії кадрового забезпечення середньої та вищої школи Радянської України у 1920-1930-х рр. У роботі на основі опрацювання широкого кола джерел, досягнень історіографії системно проаналізовано причини виникнення кадрового дефіциту в загальноосвітній та вищій школі УСРР 1920-1930-х рр. і розкрито заходи радянської влади стосовно забезпечення науково-педагогічними й учительськими кадрами вищої та середньої школи республіки. У роботі зібрано, систематизовано і проаналізовано джерельний матеріал щодо спрямування й масштабів репресій та тоталітарного режиму проти учительського корпусу й науково-педагогічної інтелігенції УСРР. Зроблено висновок про те, що у Радянській Україні впродовж окресленого періоду було репресовано понад 20 тис. учителів, викладачів.

  1. Аналіз стану наукової розробки теми засвідчив, що вона ще не стала предметом спеціального вивчення. Залучена до роботи джерельна база є достатньо репрезентативною для реалізації поставленої мети та вирішення дослідницьких завдань.

  2. У системі підготовки “нової інтелігенції” пріоритети радянської влади лежали не у площині професійного рівня цієї інтелігенції, а її соціального походження. Значна частина цієї інтелігенції поповнювала лави радянської бюрократичної еліти, дістаючи таким чином право на частину привілеїв, які їй надавала тоталітарна держава, тому вірно служила комуністичному тоталітарному режимові, але не “інтересам робітників і селян”, хоча це гасло й не сходило зі шпальт радянської офіціозної періодики.

  3. Упродовж 1930-х рр. в Україні було створено не робітничо-селянську інтелігенцію, зокрема й освітню, а лише її сурогат. Спотворений і гіпертрофований “класовий підхід”, покладений в основу формування цієї “нової інтелігенції”, замінив систему професійно-етичних стандартів із загальноцивілізаційних на декларовані “класові”. Це й справді засвідчувало, що сформувалася якісно нова інтелігенція, яка докорінно відрізнялася від своїх попередників як характером власної діяльності, так і загальнокультурним та освітнім рівнем, а також “експрес-методами” (назагал) своєї підготовки.

  4. Серед форм оперативної підготовки відданої владі інтелігенції вирізнявся (оскільки був спрямований на формування більшовицької інтелектуальної еліти) загальносоюзний проект Інституту червоної професури (ІЧП) при ЦК ВКП(б), який мав й республіканську версію – ІЧП при ВУЦВК. Остерігаючись і не довіряючи старій професурі (у кращому разі лише лояльній до влади, а значною мірою й ворожій до неї), більшовицьке керівництво дійшло висновку, що життєво необхідно виховати власну, переконано комуністичну, “червону професуру”, яка б навчалася у лідерів ВКП(б) марксистсько-ленінської теорії й водночас переймала в традиційної професури фактичні знання. Діставши належний фаховий вишкіл, “червоні професори” покликані були замінити “буржуазних професорів” і гарантувати справу “комуністичного виховання” нових радянських поколінь.

  5. Професорсько-викладацька й науково-педагогічна інтелігенція УСРР, а також наймасовіший загін працівників розумової праці – учительство – були об’єктом перманентних репресивних акцій тоталітарного режиму. Загалом, згідно з найбільш обережними підрахунками, можна припустити, що впродовж 1930-х років у Радянській Україні було репресовано понад 20 тис. учителів, професорсько-викладацького складу середньої спеціальної й вищої школи УСРР. Водночас нам імпонує думка проф. В. І. Марочка, що терор проти вітчизняних педагогів був ще більшим – сягнувши третини всього їхнього складу.

Публікації автора:

  1. Стрижак Є.М. Василь Гоца (1885 – 1937): сторінки біографії директора Житомирського інституту народної освіти // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університетуту імені Михайла Коцюбинського. Вип. 10. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука. – Вінниця, 2006. –– С. 138 – 144.

  2. Стрижак Є.М. Кадрове забезпечення середньої та вищої школи УСРР 1920 – 1930-х років // Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. Випуск 100. – Черкаси, 2007. – С. 142 – 148.

  3. Стрижак Є.М. Проблеми кадрового забезпечення середньої та вищої школи УСРР у 20-і – 30-і рр. ХХ ст.: історіографія проблеми // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2007. – №.5. – С. 81 – 88.

  4. Стрижак Є.М. Репресії проти „польських радянських педагогів” в УСРР (30-ті рр. XX ст. // Гуржіївські історичні читання. Збірник наукових праць. – К.: Національна академія наук України, Інститут історії України, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2007. – С. 452-458.

  5. Стрижак Є.М. Репресії 1930-х років та їхні наслідки для кадрового забезпечення середньої і вищої школи УСРР. – Черкаси: „Вертикаль”, 2007. – 72 с.

  6. Стрижак Є.М. Червона професура – радянська альтернатива „старій інтелігенції”. – Черкаси: „Черкаський ЦНТЕІ”, 2007. – 40 с.

  7. Стрижак Є.М. Доповідна записка комуністичної фракції Всеукраїнського комітету профспілки „Робос” ЦК КП(б)У – як джерело для вивчення політичних настроїв українського учительства у 1920-х – початку 1930-х рр. // Маtегіаlу сzwаrtej Міеdzynarodowej nаukоwі-ргаktycznej kоnferencji „Nаukа: teoria і рrаktiка – 2007. Туm 9. Ніstoria. Миzуkа і zycie. Filozofia. Рsychologia і socjologia. – Nauka і studia, 2007. – Str. 5 – 7.

  8. Стрижак Є.М. Професорсько-викладацька, наукова та учительська „нова радянська інтелігенція” (кінець 20-х – 30 рр. XX ст.): особливості творення // Маtегіаlу VI mezіdzynarodni vedecko-ргаkticka kоnference "Nаstoleni moderni vedy – 2007". Dil 3. Ніstorie. Pravni vedy. Filosofie. – Praha. Publishing House „Education and Science” s.r.o., 2007. – Stran. 3 – 5.

  9. Стрижак Є.М. Репресії проти українських педагогів у першій половині 1930-х рр. // Маtегіаlу III Міеdzynarodowej nаukоwі-ргаktycznej kоnferencji „Wiadomosci nаukowey mysly – 2007. Туm 8”. Ніstoria. Filozofia. Рsychologia і socjologia. Миzуkа і zycie. – Nauka і studia, 2007. – Str. 9 – 10.

  10. Лазуренко В.М., Стрижак Є.М. Інститут червоної професури (20-30 рр. XX ст.): сучасний погляд на проблему створення закладу // Маtегіаlу IV mezіdzynarodni vedecko-ргаkticka kоnference "Vedesky potencial sveta – 2007". Dil 4. Pravni vedy. Ніstorie. Hudba a zivot. – Praha. Publishing House „Education and Science” s.r.o., 2007. – Stran. 29 – 31.