Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Діагностика і терапія тварин


9. Жила Інна Анатоліївна. Клініко-функціональна діагностика нефропатії у коней: дис... канд. вет. наук: 16.00.01 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. - Біла Церква, 2005. , табл.



Анотація до роботи:

Жила І.А. Клініко-функціональна діагностика нефропатії у коней. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 – діагностика і терапія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2005.

У дисертації теоретично і експериментально обґрунтовані методи дослідження сечі в коней. Запропоновані ліміти основних показників сечі (білка, креатиніну, сечовини, активності ГГТ та їх індексів). Вивчено зміни функціонального стану ренальної системи при аліментарному виснаженні, міоглобінурії, хронічному гастроентериті та гепато-ренальному синдромі при кормовому отруєнні. Вивчено мінеральний обмін при цих захворюваннях та вплив на нього функціонального стану нирок. Обґрунтовані механізми нефропатії при аліментарному виснаженні та розвиток гепато-ренального синдрому при отруєнні. Експериментально та теоретично визначені діагностичні критерії для виявлення ниркової недостатності. На практиці апробована схема відновлення функціонального стану печінки та нирок у коней при гострому кормовому отруєнні.

Виявлені діагностичні критерії ниркової недостатності, які ґрунтуються на вивченні фізичних властивостей сечі, визначенні вмісту креатиніну і сечовини в сироватці крові та сечі, білка і активності ГГТ в сечі, розрахунках їх індексів (ККР, Крс/Крк, Сск, Аск/Крк, ГГТ/Кр), мікроскопії осаду сечі. Критеріями діагностики гепато-ренального синдрому, крім того, є уміст білірубіну, висока активність АСТ, АЛТ і ГГТ в сироватці крові.

1. У дисертації на основі результатів вивчення особливостей дослідження сечі у коней розроблені інформативні тести діагностики нефропатії при аліментарному виснаженні, гастроентериті, міоглобінурії та полімікозному отруєнні, теоретично узагальнено механізми розвитку патології нирок у коней при аліментарному виснаженні та отруєнні, запропонована й експериментально обґрунтована схема відновлення функціонального стану нирок при отруєнні кормами, ураженими діаспорами грибів. Одержані результати є новим розвґязанням важливого наукового завдання ветеринарної нефрології.

2. Експериментально обґрунтовані та удосконалені методи дослідження сечі в коней. Встановлено, що визначати відносну густину сечі необхідно лише урометром, білок у сечі дорослих коней – фотометрично з 3 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти, а у лошат, крім цього, індикаторними смужками та реакцією з 20 %-ним розчином сульфосаліцилової кислоти. Індикаторні смужки фірми LaChema у коней можна використовувати для визначення кетонових тіл, білірубіну, уробіліногену, еритроцитів (гемоглобіну) та глюкози. При визначенні білірубіну пробою Фуше сечу попередньо слід підкислювати 10 %-ною оцтовою кислотою та додавати декілька крапель пероксиду водню. При дослідженні свіжозібраної сечі на кетони краще використовувати індикаторні смужки та пробу Легаля.

3. Встановлено норми інформативних біохімічних показників функціонального стану нирок у коней: уміст у сечі сечовини становить 250,0–600,0 ммоль/л; креатиніну – 7360,0–35760,0 мкмоль/л; коефіцієнт канальцевої реабсорбції – 98,4–100,0 %; активність ГГТ – 0–0,63 мккат/л; відношення креатиніну сечі до крові 80,0–358,0; сечовини сечі до крові – 40,0–130,0; активності ГГТ до креатиніну в сечі – 0–17,4; азоту сечовини сироватки крові до креатиніну – 6,0–15,0.

4. Аліментарне виснаження у коней супроводжується розвитком хронічної ниркової недостатності, яку діагностують за зниженим умістом у сечі сечовини, хлоридів і кліренсу кальцію (у 100 % тварин), збільшеним умістом у сироватці крові креатиніну (у 90 % тварин), а в сечі – зростанням активності ГГТ (у 60 % тварин), підвищенням індексу Крс/Крк (у 80 %). Важливим у діагностиці нефропатії є дослідження осаду сечі (поодинокий епітелій і гіалінові циліндри). Гістологічним дослідженням встановлені деструктивні та проліферативні процеси в паренхімі нирок, заміщення функціональної тканини сполучною, що є характерним для хронічного гломерулонефриту і нефросклерозу.

5. На основі клінічних, біохімічних та гістологічних досліджень і даних літератури обґрунтовані механізми розвитку нефропатії при аліментарному виснаженні у коней, які полягають у виникненні гіпоксичних та дистрофічних явищ в усіх органах і тканинах, пригніченні роботи серцево-судинної системи внаслідок чого виникають порушення гемодинаміки у нирках. Стаз крові спричиняє розвиток деструктивних змін у паренхімі нирок та порушення фільтраційної і реабсорбційної функцій нирок.

6. У коней, хворих на міоглобінурію, зміни ренальної системи характерні для гострої ниркової недостатності, яку діагностують за збільшенням умісту креатиніну в сироватці крові (у 83,3 % тварин), низькими показниками індексів креатиніну (Крс/Крк у 100 %, ККР – у 66,7 % тварин) та порушенням електролітного обміну, що проявляється гіпохлорурією (у 100 %), гіпомагніємією (у 66,7 %). Важливими діагностичними критеріями нефропатії є наявність патологічних елементів в осаді сечі (велика кількість ниркового епітелію, еритроцитів, гіалінових й еритроцитарних циліндрів) та порушення її фізичних властивостей (зниження відносної густини і зменшення величини рН у 33,4 %).

7. При хронічному перебігу гастроентериту ураження ренальної системи характеризуються зростанням умісту сечовини в сироватці крові (у 63,6 % тварин), гіпокреатинінемією (у 54,5 %), зниженням індексів Крс/Крк, Сск та збільшенням відношення Аск/Крк. Такі зміни вказують на хронічну ниркову недостатність, яка підтверджується наявністю патологічних елементів в осаді сечі (поодинокі клітини епітелію нирок і сечового міхура, гіалінові і зернисті циліндри) та супроводжується зниженням кліренсу кальцію (у 100 % коней), умісту магнію і хлоридів у сироватці крові (відповідно у 72,7 та 45,4 %) і гіпернатріємією (45,4 %).

8. Гострий перебіг отруєння коней кормами, ураженими діаспорами грибів, проявляється розвитком гепато-ренального синдрому, показниками якого є: збільшення вмісту в сироватці крові креатиніну (у 100 %), сечовини (у 60 % коней), активності ГГТ в сечі (100 % коней), зменшення ККР (100 %), відношення креатиніну сечі до крові і сечовини сечі до крові (у 80 % коней). Розвиток гепатодистрофії підтверджується високою активністю АСТ, АЛТ (у 100 % тварин), ГГТ (у 80 %) та гіпербілірубінемією (у 80 %). Клінічно ураження ренальної системи діагностується частими позивами до сечовиділення, олігурією та анурією.

9. Гепато-ренальний синдром є результатом дії продуктів життєдіяльності грибів, які спричияють порушення порозності судин та розвитку серцево-судинної недостатності, внаслідок чого виникають розлади кровообігу. Порушення гемодинаміки призводить до гострої застійної гіперемії, що є причиною руйнування паренхіми нирок та порушення фільтраційної і реабсорбційної функцій нефронів.

10. Лікування коней при гепато-ренальному синдромі, зумовленому мікозним отруєнням, із застосуванням дезінтоксикаційних засобів (ізотонічні розчини натрію хлориду, глюкози та Рінгера-Локка) у поєднанні з аскорбіновою кислотою і катозалом та препаратами, що поліпшують кровопостачання нирок і клубочкову фільтрацію (маніт і трентал) та функціональний стан гепатоцитів (есенціалє і сирепар), відновлює цитозольну і мітохондріальну структури гепатоцитів та кровообіг у нирках, поліпшуючи фільтраційно-реабсорбційну властивість їхнього клубочково-канальцевого апарату.

Публікації автора:

А. Методичні рекомендації

1. Біохімічні методи дослідження крові тварин / В.І.Левченко, Ю.М.Новожицька, В.В.Сахнюк, М.Я.Тишківський, В.І.Головаха, В.П.Москаленко, Н.В.Вовкотруб, А.В.Розумнюк, О.Ю.Голуб, Н.В.Тишківська, Л.Г.Слівінська, В.П.Фасоля, І.А.Жила. – Київ, 2004. – 105 с.

Б. Список статей, опублікованих за темою дисертації

1.Жила І.А. Показники сечі в конематок // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 21. – Біла Церква, 2002. –С. 67–71.

2. Жила І.А. Деякі аспекти дослідження сечі в коней // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 23. – Біла Церква, 2002. –С. 51–55.

3. Жила І.А. Вплив нирок на електролітний обмін у коней української верхової породи // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 28. – Біла Церква, 2004. – С. 84–88.

4. Головаха В.І., Жила І.А. Інформативність показників сечовини і креатиніну в кобил // Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип. 83. – С. 46–49.

Дисертант проводила клінічні, біохімічні дослідження крові та сечі і узагальнювала результати.

5. Жила І.А. Зміни функціонального стану нирок у коней при метаболічних порушеннях // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип. 29. – Біла Церква, 2004. – С. 81–86.

6. Головаха В.І., Жила І.А., Піддубняк О.В. Діагностика ренальної патології при хронічному гастроентериті в коней // Міжвідом. темат. наук. зб. – Вип. 84. – Харків, 2004. – С. 229–232.

Дисертант проводила клінічні, біохімічні дослідження крові та сечі і узагальнювала результати.