Анотація до роботи:

Олійник Н.С. Клініко-функціональні особливості піднебінно-глоткового комплексу після уранопластики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена покращанню функціональних результатів лікування хворих з уродженими розщілинами піднебіння шляхом розробки і удосконалення методів діагностики причин піднебінно-глоткової недостатності. На підставі клінічних та інструментальних досліджень встановлено, що основною причиною порушень мови після уранопластики є ослаблення функції м'якого піднебіння і задньої стінки глотки, що слід враховувати при виборі оперативної методики усунення піднебінно-глоткової недостатності.

Встановлено, що при структурних аномаліях апарату мови, при укороченому або нерухомому м'якому піднебінні та гіперфункції коріння язика, в ролі провідного акустичного резонатора виступає носова порожнина, а вплив порожнини рота позначається лише як паралельний резонатор. У спектрограмах відмічається зрушення основних формант нижче по частоті, із зменшенням їх інтенсивності та появою додаткових складових спектру. Відсутність позитивної динаміки у відновленні мови після реконструкції основних анатомічних структур твердого і м'якого піднебіння у всіх випадках супроводжується вираженими дифузними змінами біоелектричної активності стовбурних структур мозку, диенцефальними розладами, підвищеною реактивністю нейронів кори великого мозку та порушенням дозрівання і диференціації біоритмогенезу.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі, пов'язаної з поліпшенням відновлення мови у дітей з вродженою розщілиною піднебіння шляхом розробки й удосконалення методів діагностики причин піднебінно-глоткової недостатності після уранопластики.

1. На підставі відеоендоскопічного дослідження встановлено, що круговий тип змикання ПГК, зареєстрований у половини здорових дітей, після анатомічної реконструкції піднебіння відзначався у 12,5% дітей I групи та 15,0% дітей II групи. Сагітальний тип змикання частіше зустрічався у дітей I групи, складаючи 37,5%, а коронарний тип змикання у дітей II групи – 45%. При цьому, у дітей контрольної групи сагітальний і коронарний типи змикання спостерігалися в 4,5% і 13,6%, відповідно.

2. Проведений аналіз характеру рухливості ПГК за даними відеоринофарингоскопічних досліджень свідчить, що у дітей, раніше оперованих із приводу ізольованої ВРП, частіше спостерігається недостатність функції м'якого піднебіння і, як наслідок, формується сагітальний тип змикання ПГК у 37,5% обстежених, у той час, як у дітей із ВРГП переважає коронарний тип – 45%, при якому змикання ПГК досягається за рахунок функції м'якого піднебіння.

3. Установлено, що основною причиною порушень мови після уранопластики є ослаблення функції м'якого піднебіння і задньої стінки глотки, що варто враховувати при виборі оперативної методики усунення піднебінно-глоткової недостатності. При цьому, застосування діагностичної відеоринофарингоскопії в пізньому післяопераційному періоді у хворих з вродженою розщілиною піднебіння дозволяє об’єктивізувати дослідження велофарингеальної функції і визначити підходи до її корекції. На підставі оригінальних даних був розроблений метод діагностики назальності мови (заявка № 2003109727 від 29.10.2003р.).

4. Встановлено, що при структурних аномаліях апарата мови, при вкороченому або нерухомому м'якому піднебінні та гіперфункції кореня язика, характерної для більшості осіб з розщілиною піднебіння, у ролі ведучого акустичного резонатора виступає носова порожнина, у той час як вплив порожнини рота позначається лише як паралельний резонатор. Це явище обумовлює ринолалію, звук набуває назальний відтінок і супроводжується гортанно-глотковим артикулюванням.

5. Аналіз даних електрофізіологічних досліджень показав, що відсутність позитивної динаміки у відновленні мови після реконструкції основних анатомічних структур твердого і м'якого піднебіння у всіх випадках супроводжується вираженими дифузними змінами біоелектричної активності стовбурних структур мозку, діенцефальними розладами, підвищеною реактивністю нейронів кори великого мозку, частіше в тім'яно-потиличних його областях, а також порушенням дозрівання і диференціації біоритмогенезу.

6. Удосконалена система реєстрації й обліку хворих із ВРГП дозволяє істотно полегшити збір і збереження інформації, найбільш повно фіксувати і використовувати для подальшої обробки дані анамнезу пацієнта, послідовність клінічних досліджень і оперативних втручань, а також істотно полегшує архівування великих об’ємів інформації про всі етапи обстеження і лікування пацієнтів із ВРГП, що допомагає досягти спадкоємності етапів при комплексному лікуванні даної категорії хворих.

Публікації автора:

1. Олейник Н.С. Эндоскопическая диагностика велофарингеальной функции у детей после уранопластики // Вісник проблем біології і медицини. – 2003. – Вип. 3. – С. 95-97.

2. Олейник Н.С., Гулюк А.Г. Особенности биоэлектрогенеза головного мозга у детей, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины губы и неба // Вісник стоматології. – 2003. - № 2 . – С. 38-41. Здобувачем проведені клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

3. Олейник Н.С., Гулюк А.Г. Неврологический статус и особенности вегетативного гомеостаза у детей, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины губы и неба // Вісник стоматології. – 2003. - № 4. – С. 40-44. Внесок здобувача полягає у проведенні клінічних досліджень, аналізі та узагальненні результатів, оформленні статті до друку.

4. Олейник Н.С. Оценка состояния велофарингеальной функции у больных, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины неба // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сбор. науч. трудов. –Вып. 4. – Харьков: ХГМУ, 2001. – С. 148-150.

5. Олейник Н.С. Состояние звукопроизношения и назальность речи у детей, ранее оперированных по поводу врожденной расщелины неба // Материалы І Межд. славянской научно-практ. конф. молодых ученых-стоматологов. – Одесса: Астропринт, 2002. – С. 53-54.

6. Gulyuk A.G., Oleynik N.S. The brain electrogenesis and speech outcome after palatoplasty // Int. J. Oral and Maxillofac. Surg. – 2003. –Vol. 32 (Suppl.1). – P. 118-119. Здобувачу належать клінічні дослідження, аналіз та узагальнення результатів, написання тексту, переклад англійською мовою.

7. Олійник Н.С. Комп’ютерний моніторинг уроджених вад розвитку // Тези доп. 68-й підсумк. студ. наук. конф. – Одеса: ОДМУ, 1999. – С. 93.

8. Олійник Н.С. Застосування оптоволоконної ринофарингоскопії для дослідження функції піднебінно-глоткового змикання після уранопластики // Тези доп. Ювілейної 70-ої наук. конф. студентів і молодих учених, присвяченої 10-річчю незалежності України (26-27 квітня 2001 року). – Одеса: ОДМУ, 2001. – С. 75.

9. Олійник Н.С. Структура прооперованих хворих з природженими вадами розвитку щелепно-лицевої ділянки // Тези доп. наук. конф., присвяченій 100-річчю Одеського державного медичного університету, 20-21 квітня 2000 року. – Одеса: ОДМУ, 2000. – С. 132-133.

10. Висновок про видачу деклараційного патенту на винахід за заявкою № 2003098742 від 25.09.2003 р. Спосіб уранопластики / Гулюк А.Г., Олійник Н.С. – Прийнят 23.01.2004 р.

11. Заявка № 2003109737. Спосіб діагностики назальності мови у дітей, оперованих з приводу розщілини піднебіння / Гулюк А.Г., Олійник Н.С. - Прийнято 29.10.2003 р.