Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


Гевкалюк Наталія Олександрівна. Клініко-лабораторні аспекти та прогнозування важкості перебігу герпетичного стоматиту у дітей: дисертація канд. мед. наук: 14.01.22 / Івано- Франківська держ. медична академія. - Івано-Франківськ, 2003.



Анотація до роботи:

Гевкалюк Н.О. Клініко-лабораторні аспекти та прогнозування важкості перебігу герпетичного стоматиту у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія – Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2003.

В дисертації представлені результати епідеміологічних досліджень, які засвідчують, що гострий герпетичний стоматит посідає третє місце в дитячій інфекційній патології і складає 70,1-78,6% випадків всіх захворювань СОПР у дітей м. Івано-Франківська, має сезонний характер і пов’язаний з рівнем геліофізичної активності. Виявлені порушення антиінфекційної резистентності у хворих дітей. Рівень змін ступеню колонізаційної резистентності буккального епітелію, рівень дисбактеріозу визначався важкістю герпетичного стоматиту.

Вперше у дітей з ГГС встановлено порушення окислювального гомеостазу, інтенсифікація ПОЛ і збільшення рівня МСМ супроводжується дисбалансом в системі антиоксидантного захисту, найбільш виражені у дітей з важким перебігом захворювання.

Вперше виявлено морфологічні зміни ядерцевого апарату лімфоцитів крові, які відображають їх функціональну активність, встановлено значні порушення біогенезу рибосом, особливо виражені при середньо-важкій і важкій формах патології. Для корекції метаболічних порушень використано олію чайного дерева – природний антиоксидант з антимікробними та антивірусними властивостями, що значно скоротило тривалість окремого епізоду, нормалізувало мікробіоценоз порожнини рота. Зниження інтенсивності антиоксидантного стресу позитивно впливає на динаміку метаболічних змін ядерцевого апарату імунокомпетентних клітин. Віддалені результати свідчать про те, що частота рецидивів у них менша і перебігають вони легше. Розроблено критерії прогнозування подальшого клінічного перебігу гострого герпетичного стоматиту та ймовірність розвитку рецидивуючої форми інфекції.

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні ролі порушень системи окислювального гомеостазу в механізмах розвитку ГГС та патогенетично обгрунтовано застосування препарату антиоксидантної терапії – олії чайного дерева, що дає можливість керувати формуванням і рівнем напруженості захисних функцій організму дитини з герпетичною інфекцією.

  2. Поширеність ГГС у дітей досягає до 50,6, характеризуючись тенденцією до щорічного приросту на 4,1% і максимумом (58,5% всіх випадків) виникнення захворювання у літні місяці (липень, серпень). Найбільш вразливим контингентом щодо ураження ГГС є діти у віці 1-3 роки (50,6%).

  3. ГГС характеризується змінами структури мікробіоценозу ротової порожнини, що полягають у зменшенні відносного вмісту властивих для даного біотопу мікроорганізмів на фоні збільшення умовно-патогенних варіантів (-гемолітичний стрептокок, золотистий стафілокок) та засівання мікрофлорою, нехарактерною для ротовї порожнини дітей набування ознак дисбактеріозу в залежності від важкості перебігу хвороби.

  4. Вивчення стану оксидантно-прооксидантної системи у дітей, хворих на ГГС, як одного із потужних факторів неспецифічного захисту, свідчать про різке збільшення продуктів ПОЛ і зв’язаних з ним МСМ, а також про дисбаланс антиоксидантної забезпеченості, ступінь вираженості яких корелює з важкістю патологічного процесу, являючись патогенетичним обгрунтуванням для корекції окислювального гомеостазу.

  5. Морфологічна структура ядерцевого апарату, яка відображає функціональну активність імунокомпетентних клітин відмінна у дітей з ріним ступенем активності патологічного процесу, причому важкість змін не відповідає клінічній картині захворювання: найбільш виражені зміни у вигляді сегрегації ядра виражені при середньо-важкій формі інфекції (57,75±0,58% випадків), що відображає зниження біогенезу рибосом у цієї групи хворих.

  6. Використання олії чайного дерева – природного антиоксиданта – сприяє відновленню балансу в системі ПОЛ/АОЗ шляхом стабілізації різних ланок антиоксидантного захисту і зниження інтенсивності пероксидації та корекції мікробіоценозу СОПР, являючись коректором метаболічних порушень, препарат посилює ефект загальноприйнятої терапії, сприяючи скороченню тривалості захворювання.

  7. Визначені комплекси клінічних, лабораторних, біохімічних, морфофункціональних характеристик, соціально-біологічних чинників, стереотипів реагування захисних систем організму на герпетичний антиген дозволяють прогнозувати важкість перебігу та ймовірність розвитку рецидивів. Групами ризику за цими ознаками слід вважати дітей у віці 1-3 роки, тих, що мають середньо-важку форму гострого герпетичного стоматиту та обтяжений соціально-біологічний анамнез.

Публікації автора:

  1. Гевкалюк Н.О Епідеміологічні аспекти гострого герпетичного стоматиту у дітей // Галицький лікарський вісник. - Івано-Франківськ. - 1997. - Т.4, №2. - С. 46-48.

  2. Кириленко І.І., Гевкалюк Н.О. Поєднані герпетичні та кандідозні ураження слизової оболонки ротової порожнини у дітей // Вісник стоматології. - 1996. - №4 .- С. 306-308 (здобувач провела збір матеріалу, аналіз літератури та результатів досліджень, оформлення статті до друку. Співавтор відкорегував висновки).

  3. Гевкалюк Н. Аналіз лейкограми у дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит // Галицький лікарський вісник. К. - 1999. - Т.6. - №4. - С. 28-29.

  4. Гевкалюк Н.О. Зміни деяких показників “червоної крові” у дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит / Вісник проблем біології і медицини. - Вип. 11. – Полтава. – 1999. – С.57-59.

  5. Сисоев М.П., Гевкалюк Н.О., Макаренко В.М. Склад для лікування гострого герпетичного стоматиту // Деклараційний патент №45098 А. (здобувач провела збір матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, підготовку винаходу до публікації. Співавтори провели аналіз результатів дослідження, загальне редагування).

  6. Гевкалюк Н.О., Клименко А.О. Деякі показники активності антиоксидантних металоферментів дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит // Укр. біохім. Журнал.–2002.-№4а (додаток 1).-С.120-121 (здобувач проаналізувала дані літератури, провела підбір та клінінко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження. Співавтор провів загальне редагування).

  7. Гевкалюк Н.О. Залежність захворюваності дітей гострим герпетичним стоматитом від групи крові / Зб. наук. праць, присвячений 50-й річниці з часу заснування ІФДМА / Під ред. проф. Нейка Є.М., Івано-Франківськ.-1995.- С.36.

  8. Гевкалюк Н.О., Кириленко І.І., Фоменко Л.П. Вірусно-бактеріальне ураження слизової оболонки порожнини рота у дітей ранього віку // Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування. Матеріали доп. Всеукр. наук.-практ. конф. лікарів-стоматологів. Полтава.-1996.-С.64-65 (здобувач провела збір матеріалу, аналіз літератури, провела підбір та клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження. Співавтори провели статистичну обробку матеріалу та підготовку статті до друку).

  9. Гевкалюк Н.О., Казакова Р.В. Досвід лікування важкої форми гострого герпетичного стоматиту у дітей // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги. Матер.ювілейної наук.-практ. конф. - Львів. - 1997.-С.40-41 (здобувач проаналізувала дані літератури, провела клініко-лабораторне обстеження, оформлення статті до друку. Співавтор провела аналіз результатів дослідження).

  10. Клименко А.О., Гевкалюк Н.О. Стан деяких металопротеїдів при гострому герпетичному стоматиті у дітей. Наукові записки з питань медицини, біології, хімії, аграрії та сучасних технологій навчання. Вип.1 // Під. ред. акад. д.м.н. Федонюка Я.І. К.-1997.- С.239-240 (здобувач провела збір матеріалу, аналіз літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, аналіз результатів дослідження, оформлення статті до друку.Співавтору належить ідея дослідження).

  11. Гевкалюк Н. Морфологічне дослідження нуклеолярного апарату лімфоцитів периферичної крові у дітей, хворих на гострий герпетичний стоматит // Матеріали І (VIII) з’їзду Асоціацій стоматологів України. К.-1999.- С.64-65.

  12. Казакова Р.В, Гевкалюк Н.О. Масло чайного дерева у лікуванні гострого герпетичного стоматиту у дітей // ІІ Національний з’їзд фармакологів України. – Тези доповідей.- Дніпропетровськ.- 2001.- С.101 (здобувач провела збір матеріалу, аналіз літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження, оформлення статті до друку. Співавтор провела загальне редагування, корегування висновків).

  13. Гевкалюк Н.А., Казакова Р.В. Видовой и количественный состав микрофлоры полости рта у детей, больных острым герпетическим стоматитом // Труды V съезда стоматологической ассоциации Росии. М. – 1999.-С. 191-192 (здобувач провела збір матеріалу, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз і статистичну обробку матеріалу, оформлення статті до друку. Співавтор провела обговорення результатів, сформулювала висновки).

  14. Казакова Р.В., Гевкалюк Н.А. Моноцитограмма как прогностический тест тяжести течения стоматологических заболеваний у детей / Сб. докл. междунар. конф. «Стоматология и здоровье ребенка» 24-25 окт.1996.-Россия, М. - 1996. – С.59-60 (здобувач провела збір матеріалу, аналіз літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз результатів дослідження, оформлення статті до друку. Співавтор провела загальне редагування).