Системи освіти композиторів у Великій Британії і Україні мають багато спільних творчих установок і положень, однак існують і визначені розходження між ними. Перше принципове розходження стосується об’єму навчального часу, що відводиться на вивчення дисциплін (у рамках композиторського і взагалі музичного навчання), і форм його використання. Проведений аналіз навчальних програм показав, що в британських музичних закладах лекційне навантаження складає 20–25% від всього об’єму освітнього часу. Таким чином, на самостійну роботу студента – читання навчальної літератури, підготовку до семінарів і іспитів, створення письмових робіт приділяється набагато більше часу, аніж лекціям. У підсумку, британський студент проводить в аудиторіях у середньому 16 годин на тиждень, а в Україні цей показник у середньому близький до 40 годин на тиждень. На самостійну роботу українського студента приділяється тільки близько 14-18 годин на тиждень, у той же час самостійна підготовка британського учня складає близько 30 годин на тиждень, що в середньому в два рази більше. Таким чином, розходження в кілька разів показує, що воно є системним. Письмові роботи – контрольні та екзаменаційні використовуються в британських навчальних закладах як найважливіший інструмент педагогіки. Письмові роботи і їх аналіз зі студентами на рівні малих груп і індивідуальних занять – центральна частина педагогічної роботи, основа підготовки випускників, здатних до незалежної роботи і до подальшого самонавчання і розвитку. Ця частина навчальної діяльності розглядається як центральний елемент освітнього процесу, оскільки створення студентами письмової роботи вважається найважливішим інструментом розвитку систематичного мислення, логіки, загальних аналітичних здібностей. У Британії активно заохочується практика творчого взаємообміну – запрошення колег-професорів з інших навчальних закладів для читання курсів авторських лекцій по різним спеціалізованим дисциплінам і проведення серії композиторських майстрів-класів і семінарів, що значно розширює межі та діапазон одержуваних студентами знань, знайомить молодих композиторів з творчим кредо і креативними установками професіоналів, дає можливість спілкування з різними композиторами, що представляють іноді діаметрально протилежні точки зору на процес композиторської творчості. Це допомагає суттєво різноманітити навчальний процес, активно стимулює пошук індивідуального стилю молодого композитора, заохочує його прагнення до подальшої роботи. Така практика інтенсивно впливає на розвиток і формування творчої особистості, підсилюючи інтерес студентів до своєї спеціальності. Важливою відмінністю британської системи є набагато менша кількість годин, що відводяться на неспеціалізовані дисципліни, які вивчаються факультативно або в стисло-концентрованій формі в рамках композиторських семінарів. Відмінністю британської освіти є система композиторських симпозіумів-workshops, що припускають показ роботи над твором у «прогресії» і проводяться у формі відкритої дискусії при активній участі всіх педагогів і студентів композиторського факультету; внутрішньо-академічні конкурси композиторів і конкурси на кращий твір для інструменталістів з метою поповнення навчального репертуару; внутрішні фестивалі сучасної музики, аудіо і відеозаписи яких залишаються в архівах навчального закладу. Таким чином, вивчення досвіду британської композиторської освіти дозволяє засвідчувати визначені відмінності її від вітчизняної української системи, що виражаються в різному об’ємі навчального часу і формах його використання, у практиці творчого взаємообміну фахівцями, у системі зовнішніх екзаменаторів, в обґрунтованій практиці тотальних письмових екзаменаційних робіт, в іспиті-написанні самостійно твору протягом трьох годин у рамках третього року навчання, у факультативному вивченні неспеціалізованих дисциплін, у поповненні учбово-педагогічного репертуару інструментальних відділів кращими творами студентів-композиторів, у налагодженій системі репетиційного процесу підготовки до виконання нових студентських творів і попереднього планування внутрішньо-академічних концертів, у проведенні внутрішньо-академічних студентських конкурсів і фестивалів сучасної музики, у забезпеченні необхідною літературою і сучасними технічними засобами навчання, у процентній диференціації оцінок учнів, у чіткій градації навчальних ступенів при присвоєнні кваліфікації. Виявлення цих розходжень дає можливість перегляду і відновлення деяких методико-теоретичних і практичних позицій-принципів української фундаментально-змістовної освіти, що є необхідним для розвитку і удосконалення системи вітчизняного навчання композиторів. Визначення інноваційно-пошукового принципу британської освіти, вираженого у використанні нових форм, видів і методів навчальної роботи – композиторських симпозіумів-workshops, семінарів, внутрішньо-академічних конкурсів, а також у введенні інноваційних проектів у магістерську програму «Ступінь майстра музики в композиції», надає можливість апробації досвіду британської освіти в навчанні українських студентів і поступового запровадження в перспективі його новаторських елементів в українську освіту з урахуванням її специфіки. Проаналізовані творчі методи роботи на уроці з британськими студентами дозволяють розширити рамки методичних принципів навчання у вітчизняній освіті і побачити можливу перспективу зближення двох систем на сучасному етапі в контексті інтеграції України в європейський освітній простір. Виявлення креативних методів композиторської освіти (мисленнєвого, почуттєвого, інтуїтивного, сенсорного) і їх функціональних засад в процесі створення інструментальної музики на початковому етапі може суттєво збагатити методику композиції з застосуванням її принципів як одного з напрямків роботи в українській освіті. Розроблена методика композиторського аналізу як різновиду музикознавчого аналізу дозволяє визначати відмінність композиторського аналізу від традиційного музикознавчого (і виконавського), виходячи з того, що цей останній звернений до музичного тексту як до готового результату творчого акта. Якщо передумови музикознавчого і виконавського аналітичних підходів – відстороненість, погляд з боку, відношення до музичного тексту як до кінцевого продукту музичної творчості, то композиторський аналіз розглядає музичний текст у динаміці – у процесі його становлення, коли можливі межі майбутнього твору тільки формуються. Це означає безпосередню залученість до творчого акту, коли принципово якісно змінюється оцінка засобів музичної виразності. Взаємодія британської композиторської освіти і навколишнього «музичного соціуму» виражається в безпосередній реакції процесу навчання на виникаючі нові тенденції в сучасній культурі. Такий зв’язок досягається шляхом введення в навчальні програми музично-синтетичних проектів, що відбивають сьогоденний процес асиміляції-зближення різних галузей сучасного мистецтва. Дослідження принципів британської композиторської освіти, виявлення її специфіки, аналіз її навчальних програм, проектів і творчих методів роботи дозволяє зробити висновок про те, що вона являє собою сучасну систему композиторського навчання, що враховує психологію діяльності композитора і узагальнює кращі досягнення європейського музичного навчання. Визначаємо, що основна ідея концепції композиторської освіти у Великій Британії виражається в єдності навчання і сучасного культурного середовища, в їх нерозривному зв’язку, в чуйному реагуванні процесу навчання на реалії творчого буття. Відзначаємо також, що британська композиторська освіта, постаючи феноменом європейської музичної культури, виділилася в самодостатню освітню систему, що постійно перетворюється, з провідною роллю інноваційно-пошукового підходу до навчання сучасного європейського композитора. Основний зміст дисертації відбитий у чотирьох наукових публікаціях у спеціалізованих виданнях: 1. Гомельська Ю. Творча лабораторія молодого композитора: деякі проблеми створення вокальної музики // Науковий вісник ОДМА імені А.В. Нежданової. Музичне мистецтво і культура. – Вип. 4, кн. 1. – Одеса: Друк, 2003. – С. 174-182. 2. Гомельская Ю. Специфика программы «Степень мастера музыки в композиции» в высших музыкальных учебных заведениях Великобритании // Науковий вісник ОДМА імені А.В. Нежданової. Музичне мистецтво і культура. – Вип. 5. – Одеса: Друкарський дім, 2004. – С. 480-490. 3. Гомельська Ю. Проблеми британської композиторської освіти: способи творчого вираження у роботі над інструментальним твором // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. статей. – Вип. XVІІ – Мелітополь: Сана, 2005. – С. 43-52. 4. Гомельська Ю. Формування навчальних програм по композиції в Британії // Теоретичні та практичні питання культурології: Зб. наук. статей. – Вип. XVІІІ – Мелітополь: Сана, 2005. – С. 78-86. | 