1. Українські періодичні видання – індикатор змін у сучасній літературній мові, показник розвитку всіх лінгвальних рівнів, найдинамічніші з яких – лексичний і фразеологічний. Якщо поява або зникнення слів, розширення чи звуження їхнього значення зазвичай відбивають реалії позамовної дійсності, фразеологізми у публіцистичних текстах здебільшого націлені на створення емоційно-експресивного тла повідомлюваного, оцінку поданої інформації, привернення уваги адресата тощо. Сучасна преса тяжіє до уникнення стандартних і штампованих висловів. Один із найбільш дієвих засобів відсвіження й урізноманітнення мови публіцистики – модифікація фразеологізмів. У сучасних українських газетах і журналах спостерігаємо значну кількість трансформованих фразем. Через відсутність чітких критеріїв із відбору й класифікації продуктів зазначених одиниць, а також через різноманітність вихідного й кінцевого матеріалу термінологію на позначення модифікацій фразеологізмів ще не усталено. Найсприятливіший контекст для семантичних і структурно-семантичних перетворень стійких сполучень становить заголовковий комплекс періодичного видання. Застосування до його вивчення принципів лінгвокогнітивістики забезпечує цілісний погляд на перший знак тексту, на його структурний, семантичний і прагматичний аспекти. Аналіз зібраного матеріалу дає змогу виявити певні тенденції публіцистичного стилю у функціонуванні фразеологізмів – від узусного вжитку до індивідуально-авторських трансформацій будови й значення. 2. Основою для оказіональних модифікацій інваріантних фразем служать усталені одиниці, побудовані за моделями сполучень слів із сурядним і підрядним зв’язком, а також за зразками простого й складного речень. 3. Фразеологізмам будь-якого структурно-граматичного типу властиві семантичні перетворення, зокрема, переважають подвійна актуалізація, буквалізація значення й переосмислення. Зазначені трансформації не зачіпають будови фразем і в заголовку, як правило, служать для створення ефектів посиленого й ошуканого очікування. Стійке сполучення, що зазнало змін у семантиці, може виступати також засобом когезії елементів публіцистичного тексту. Переосмислення фразеологічного значення сприяє розширенню семантики усталених одиниць. 4. Зафіксовано найбільшу групу ФО, які змінюють і будову, і семантику. Зміна структури завжди приводить до значеннєвого зсуву різного ступеня. Кількісні трансформації (розширення або скорочення компонентного складу ФО) в заголовку служать для уточнення, коригування семантики вихідної фраземи з метою пристосування її до теми статті. Якісні перетворення (субституція) спрямовані на створення композиційно-змістового зв’язку між заголовком і елементами тексту. Компоненти-замінники, залежно від авторської настанови, можуть вступати зі складниками вихідної одиниці в синонімічно-антонімічні, омонімічні, паронімічні відношення. Близький до субституції засіб використання структурно-семантичної моделі узуальної фраземи з метою створення індивідуально-авторського висловлення, що зберігає схему й ритмомелодійні особливості вихідної одиниці, але має власне значення й високий ступінь експресії, стисло характеризуючи зміст матеріалу. Накладання двох фразем одна на одну (контамінація) дає поєднання із семантикою, отриманою в результаті сплаву значень базових одиниць. Таким трансформованим фраземам у заголовку притаманна рекламна роль. Фразеологічна алюзія в назві так само виконує функцію привернення уваги, виступає засобом компресії змісту матеріалу, об’єднує назву і наступний текст у смислову цілісність. Отже, у процесі функціонування в заголовках фразеологічні одиниці зазнають структурно-семантичних перетворень, виявляючи надзвичайну гнучкість у пристосуванні до контексту й передачі авторських настанов. Регулярність і численність таких трансформацій дозволяють говорити про їх нормативність. 5. Аналіз походження фразеологізмів-трансформів, зафіксованих у заголовках, свідчить про наявність значної кількості кальок і запозичень насамперед із російської мови (близько 40 %), що можна пояснити тривалим впливом російськомовної культури на українську через геополітичне контактування, та англійської (близько 20 %), що пов’язано із загальним процесом глобалізації, безпосередніми політичними й фінансово-економічними, культурними контактами з іншими державами. Процес засвоєння фразеологізмів-запозичень мовою-реципієнтом нерідко відбувається саме через їх контекстуальне використання в пресі в модифікованому вигляді. 6. Стильова маркованість досліджуваного матеріалу не однорідна. У заголовках періодичних видань у трансформованому вигляді використовуються ФО книжного, фольклорного, розмовного й просторічного забарвлення. У конкретних контекстах засвідчено явище несподіваного поєднання одиниць різних функціонально-стильових джерел, а також перехід з одного типу до іншого. Зафіксовано значну кількість модифікованих жаргонізмів і сленгізмів, що пояснюється демократизацією мови преси, а також авторськими настановами шокувати читача, даючи певну оцінку негативним явищам дійсності. 7. Трансформовані фраземи виконують у періодичних виданнях такі стилістичні функції: оцінну, емоційно-експресивну, увиразнюють портретний опис, характер, мовні особливості персонажа, служать для створення гумору і сатири, підсилення експресії, градації, сюжетної основи, для досягнення синонімічного нагнітання ознак, заключного акорду, лаконічного висловлення. 8. Одна з ключових ролей модифікованого стійкого сполучення в сучасній пресі – побудова заголовка. Назва із фразеологізмом-трансформом ефективно виконує номінативну, інформативну, рекламну, експресивно-оцінну, композиційну, інтегруючу функції на всіх етапах формування і сприйняття публіцистичного тексту. 9. Семантика фразеологізму забезпечує побудову підтексту. Фразеологічна одиниця з її загальновідомим значенням виступає відправним пунктом, від якого автор веде читача до усвідомлення конкретних фактів і явищ. Модифікація стійкого сполучення в заголовку поглиблює підтекст, оскільки в тексті відбувається накладання загальновідомого значення на нове, внесене автором. Структурно-семантичні модифікації фразеологізмів зумовлюють формування складних зв’язків між назвою рубрики, заголовком, внутрішніми заголовками, статтею загалом та кожним її розділом. 10. Заголовок із фразеологізмом-трансформом у складі початкового комунікативного блоку публіцистичного тексту – типовий засіб оновлення мови періодичних видань. Безпосередня спрямованість газетно-журнальної статті на реципієнта мотивує потребу адресанта використовувати найефективніші з рекламного погляду засоби, зокрема, експресивні заголовки, структура і зміст яких пов’язані з іншими частинами газетної інформації. | 