Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Російська мова


96. Дроздова Стелла Олександрівна. Концепт "влада" у сучасному російському політичному дискурсі: дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Дніпропетровський національний ун-т. - Д., 2004.



Анотація до роботи:

Дроздова С.О. Концепт “влада” у сучасному російському політичному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. – Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2004.

У дисертації розглядається один із домінуючих концептів сучасного російського політичного дискурсу – концепт “влада”, з позиції функціонально-прагматичного підходу дається його комунікативна характеристика. Розроблено структуру концепту при використанні теорії поля, виділено концептуальні зони “влада – система” і “влада – вплив”. Визначено концептуально-семантичний простір ключового слова “влада”, описано його лексичні репрезентанти з ідеологізованим компонентом. Концептуальний аналіз виділених зон дозволяє визначити діяльнісні і суб'єктні інтерпретаційні концептуальні ознаки. Мовні і стилістичні засоби, якими репрезентовано концепт “влада”, реалізують прагматичні установки, основна інтенція яких – боротьба за владу.

  1. Мова є динамічною, відкритою системою, на розвиток якої впливає багато факторів, у тому числі й соціальні. Найбільш чутливо реагує на соціальні зміни лексико-семантична система мови, зокрема її особливий розділ - суспільно-політична лексика, яка репрезентує один із базових концептів політичного дискурсу – концепт “влада”.

  2. Семи ідеологічного характеру можуть виявлятися на рівні будь-якого компонента змісту слова: на рівні конотативного компонента значення, відображеного в соціальних оцінках; на рівні денотативного (або сигніфікативного) компонентів, які дають інформацію про належність реалій, що позначаються словесним знаком, явищ до тієї чи іншої суспільно-політичної системи; на рівні парадигматичних і синтагматичних зв'язків лексеми.

  3. Ідеологізовані семні конкретизатори визначають типологію ідеологем.

  4. Простір концепту “влада” у його лексичній репрезентації представлено у вигляді польової структури.

  5. Виділяються дві концептуальні зони: “влада – система” і “влада – вплив”.

  6. Межі ядерної та периферійної областей кожної концептуальної зони є незамкнутими і несталими за своїм складом.

  7. Зміни, що відбулися в семантичній структурі лексичних одиниць суспільно-політичного словника внаслідок зняття ідеологічних нашарувань, привели до виникнення внутрішньомовної політичної полісемії, зміни полюсів оцінки, розвитку широких синтагматичних зв'язків одиниць політичного словника.

  8. У сучасному російському політичному дискурсі активно використовуються різноманітні стилістичні фігури, засоби для композиційної організації тексту (епітети, сленг, перифрази, радянська лексика, біблеїзми тощо), що додають прагматичне значення у створення концепту “влада”.

Публікації автора:

  1. К вопросу о термине // Культура народов Причерноморья. – 2001. - № 24. – С. 174-177.

  2. Некоторые аспекты изучения термина // Культура народов Причерноморья. – 2002. - № 31. – С. 189-191.

  3. О влиянии социальных факторов на развитие и функционирование политического слоя лексики // Культура народов Причерноморья. – 2002. - № 30. – С.119-121.

  4. Некоторые аспекты изучения концепта “власть” // Культура народов Причерноморья. – 2002 - № 35. – С. 93-97.

  5. К исследованию политического термина // Система і структура східнослов`янських мов: Зб. наук.праць.Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К.: Знання України. . – 2003. – С. 174-178.