Концепт „Жіночість” розглядався в роботі як трьохкомпонентна структура, яка має лексико-семантичний, соціолінгвістичний та лінгвопоетичний рівні (репрезентації). Зазначені рівні концепту „Жіночість” відображено у роботі за допомогою фреймів „Жінка”, „Жіночий”; „Незаміжня жінка”, „Заміжня жінка”, „Мати”, „Працююча жінка”, „Природа”, „Краса”, „Міфологія.” В узагальненому вигляді структуру концепту „Жіночість” подано на мал. 1. Мал. 1. Фреймова репрезентація концепту „Жіночість” Аналіз лексико-семантичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у виявленні ядерних та периферійних компонентів концепту. До ядерних компонентів концепту було віднесено абстрактні іменники womanhood, womankind, girlhood, (un)maidenliness, womanliness, girlishness, maidenhood, які є регулярними або контекстуальними номінаціями концепту. Під час аналізу було виявлено опозиції: womanhood – girlhood (за семою „вік”); maidenliness – unmaidenliness (за семою „типовий для жінки”), які мають оцінні, переважно позитивні конотації. В якості периферійних компонентів концепту розглядалися іменники-номінації жінки та прикметники зі значенням „жіночий”, „жіночний”, „притаманний жінці”. З метою аналізу периферійних компонентів концепту їх було подано у вигляді фреймових структур „Жінка” та „Жіночий”. Всередині кожного з фреймів, в свою чергу, було виявлено ядерні та периферійні компоненти. Ядерними компонентами фрейму „Жінка” є лексеми woman, lady, girl, а периферію складають регулярні номінації жінки (maid(en), lass, gentlewoman, female), емотивні номінації (wench, minx, vixen, hussy) та контекстуальні номінації (creature, thing). Ядерними компонентами фрейму „Жіночий” є лексеми feminine та femalе. Діахронічний аналіз контекстуальних значень цих номінацій дозволив зробити висновок про набуття лексемою feminine оцінних конотацій наприкінці Вікторіанства, що пов’язується у роботі з соціокультурними змінами того часу. Периферійні елементи фрейму „Жіночий” (girlish, womanly, maiden(ly), ladylike) мають переважно позитивні конотації, що відображає притаманне вікторіанцям схвальне ставлення до наявності у жінки типових жіночих якостей. Фреймовий аналіз соціолінгвістичної репрезентації концепту „Жіночість” дозволив визначити стереотипні уявлення вікторіанців про соціальні ролі та статуси жінки. В результаті аналізу було виявлено фрейми „Незаміжня жінка” (з субфреймами „Дівчина на виданні” та „Стара діва”), „Заміжня жінка”, „Мати”, „Працююча жінка” (з субфреймами „Домашня служниця”, „Освітянка”, „Фабрична робітниця”, „Надомна працівниця”, „Підприємниця”, „Селянка”, „Мисткиня”). Соціальний статус вікторіанської жінки був тотожним її сімейному статусу (wife, spinster). Найважливішою соціальною роллю було материнство, а більшість професій, якими володіли жінки, були суто жіночими. Дослідження дозволило виявити опозиції: „залежна роль жінки у шлюбі” – „керівна роль жінки у шлюбі” (humble foolish creature, humble Cinderella – tyrannous behaviour, incline him to do either what she wishes); „шлюб як обов’язок” – „шлюб як ув’язнення” (duty – slavery, bondwoman, captured woman); „любляча мати” – „байдужа мати” (delighted, proud – calm, unmoved). Аналіз лінгвопоетичної репрезентації концепту „Жіночість” полягав у вивченні образної складової концепту, яка виявляє метафоричний, символічний та естетичний шари концепту. Проведений аналіз виявив зв’язки концепту з іншими концептуальними сферами, які представляють асоціативні фрейми „Природа”, „Краса” та „Міфологія”. У результаті дослідження фрейму „Природа” було виявлено зоо- та флороморфні метафори, які беруть участь у створенні жіночих образів. Співставлення цих метафор дозволило виявити такі протилежні жіночі якості: скромність (violet, lily) – чуттєвість (rose, peony); інфантильність (kitten, calf, duck, pet animal) – пристрасність (lioness, tigress, wild animal); граційність (cat, kitten, bird) – незграбність (puppy); незалежність (cat) – відданість (spaniel); юність, здоров’я (rose, bud) – хворобливість (fallen leaf). Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що для свідомості вікторіанців характерне протиставлення жінок, в яких переважає фізичне, чуттєве, гріховне начало, жінкам, які відзначаються високими моральними якостями та духовною красою. Аналіз асоціативного фрейму „Краса” виявляє притаманне вікторіанській ментальності протиставлення фізичної привабливості (її передають епітети ruddy, replete, flesh and blood, coquettish) та духовної краси, що зображується за допомогою епітетів subtle, spiritual, refined, tender, subdued, sublime, delicate, aerial. Аналіз асоціативного фрейму „Міфологія” довів характерне для вікторіанців уявлення про наявність у жінки „ангельського” (angel, Dian, Egeria, Muse, Iphigenia) або „демонічного” (Cassandra, Pythoness, Medusa, Delilah, Clytemnestra) начала. Запропонований у дисертації підхід до вивчення концепту „Жіночість” може застосовуватися для дослідження інших антропоцентричних концептів, зокрема концепту „Маскулінність” та ключового для британської культури концепту “Джентельмен”. Перспективним видається вивчення еволюції гендерних стереотипів за допомогою порівняння вікторіанської та сучасної концептуалізації жіночості. Основні положення дисертації відображено у таких працях автора: Кисельова А. Гендер: плюралістичність підходів і мовознавство // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 135: Германська філологія. – С. 136-141. Кисельова А.Л. Концепт „жіноча краса” в англійському вікторіанському романі // Літературознавчі студії: Зб. наук. пр. – К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 12 – С. 241-244. Кисельова А.Л. Концепт „ідеальна жінка” у вікторіанському романі (на матеріалі роману В. М. Теккерея “Vanity Fair”) // Актуальні проблеми менталінгвістики: Зб. наук. пр. за матеріалами IV-ї Міжнар. наук. конф. – Черкаси: Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2005. – С. 29-31. Кисельова А.Л. Концепт „шлюб” у вікторіанській лінгвокультурі // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.: Вид.-поліграф. центр „Київській університет”, 2006. – Вип. 17. – С. 185-192. Кисельова А.Л. Реалізація концепту „жіночість” у портреті літературного персонажу // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Вид-во Запоріз. ун-ту, 2005. – № 1 (21). – С. 76-82.
|
