Анотація до роботи:

Козачок Я.В. Концепція нації як духовної спільноти в художній та публіцистичній творчості Миколи Костомарова. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – Українська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

Дисертацію присвячено творчості Миколи Костомарова – видатного письменника, вченого, громадського діяча, ідеолога наукових основ національної історіософської думки. Вперше його спадщина досліджується у єдності світогляду та практичного літературного дискурсу, в парадигмі націєтворення як наскрізного контексту його художньо-публіцистичної, наукової та громадської й освітньо-просвітницької діяльності. Висвітлено світоглядно-естетичну генезу його художньої творчості в контексті західноєвропейських впливів, зокрема німецької ідеалістичноі філософії, поглядів на народну словесність як філософський код націєтворчого духу епохи, в контексті нового етапу активізації національної самосвідомості української інтелігенції ХІХ століття.

Встановлен, що Костомаров як митець і історіософ сформував і художньо увиразнив принципово нове розуміння духовної спадщини українського народу в синкретичному поєднанні його матеріальної культури, народної словесності, моральних засад та етичних норм, усталив цей підхід як науковий лейтмотив і квінтесенцію художньої творчості. У ній знайшов свій естетичний вираз новий погляд на націю як духовну спільноту. В обсяг поняття національна спільнота Костомаров увів народ як найрепрезентативнішого виразника духовної єдності нації, основного чинника етноментальності.

Індивідуальний мистецько-естетичний феномен Костомарова визначено на тлі синхронно-діахронного розвою українського письменства, утвердження в ньому антиімперського дискурсу, естетично свіжої парадигми інтелектуальної літератури. Об'єднуючим началом цієї естетичної конструкції є концепція духовності оживаючої нації з перспективою посісти (християнською духовністю, національною окремішністю) достойне місце в світовій спільноті. Піднесення категорії нації як духовної спільноти стало наскрізним ідейним ферментом художньої та публіцистичної творчості письменника. Досліджено особливості її естетичного функціонування в індивідуальній художній системі Костомарова – його поезії, драматургії, прозі, публіцистиці, для якої характерна ідейно-естетична синкретичність жанрів. Широкий тематичний, сюжетний і композиційно-жанровий спектр художніх і публіцистичних форм Костомарова зумовлений тим, що він творив основи нової української поезії, прози, драматургії, наукової публіцистики. Письменник виступив новатором у історичній прозі (хроніки, “сцени”), підпорядкував серйозним морально-етичним проблемам конструкції кримінально-детективного жанру, задовго до європейської художньої практики сформував жанр антиутопії.

На основі аналізу російськомовних творів стверджено їх органічну належність до української літератури ХІХ ст. Публіцистичний доробок ученого, значною мірою актуальний дотепер, прикметний зарядом полемічної пристрасності, морально-етичним ядром християнської етики, культивуванням белетристичних засобів виразу ідеї національної самодостатності українського народу. В результаті дослідження встановлено: багатоаспектна спадщина Костомарова становить собою цілісну ідейно-естетичну єдність, невід'ємну складову суспільного, культурного та естетичного простору української літератури ХІХ ст., підгрунтям якої стали Костомаровські ідеї творення з етносу гідної політичної нації.

Публікації автора:

1. Козачок Я.В. Українська ідея: з вузької стежки на широку дорогу (художня і науково-публіцистична творчість Миколи Костомарова). – К.: НАУ, 2004. – 352 с.

2. Козачок Я.В. Микола Костомаров. Штрихи до портрету (Кирило-Мефодіївське братство і таємні товариства в Україні першої половини ХІХ століття). – Тернопіль: ТДПУ, 1998. – 56 с.

3. Історія української літератури 70-90-х років ХІХ століття: У 2-х т.: Підручник для студентів філологічних спеціальних вищих навчальних закладів (За ред. проф. Гнідан О.Д.). – К.: Логос, 1999. – 614 с. (у співавторстві, розділи: Національно-культурний рух 80-90-х років у персоналіях; Українознавство 70-90-х років ХІХ ст. у контексті національно-визвольних змагань. Вісники національної правди (1863-1870); Наталія Кобринська; Євгенія Ярошинська).

4. Козачок Я.В. Стаття М. Чернишевського “Национальная бестактность” і українське національне питання (в контексті поглядів Миколи Костомарова) // Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – Вип. І. – Київ: ІВЦ Держкомстату України. – 1999. – С. 31-35.

5. Козачок Я.В. Публіцистика Миколи Костомарова і українська ідея в 60-х роках ХІХ століття (“Украинский сепаратизм”) // Наукові записки. Серія: Літературознавство. – Тернопіль. – ТДПУ, 1999. – Вип.V. – С. 149-162.

6. Козачок Я.В. Про дискусію між Миколою Костомаровим і Тадеушем Падаліцею з приводу польсько-українських взаємин // Актуальні проблеми сучасної філології: Літературознавство. Зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. ІХ. – Рівне: РДГУ, 2000. – С. 127-134.

7. Козачок Я. В. До питання про дискусію Костомарова з Соловйовим з приводу ролі козацтва в історії України // Наукові записки. Вип. ХХVІІ. – Серія: Філологічні науки (літературознавство). – Кіровоград: РВУ-КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. – С. 155-160.

8. Козачок Я. В. Проблеми історії української літератури ХІХ століття. Цикл статей: І. Стаття Миколи Костомарова “Тисячоліття” та суспільна думка у Росії в 60-ті роки ХІХ століття. ІІ. Про дискусію між Костомаровим і Кояловичем з приводу визначення терміну “народ”. ІІІ. Микола Костомаров та студентські заворушення в Петербурзі 1862 року. // Слобожанщина. – № 5. – Харків. – 2000. – С. 180-207.

9. Козачок Я. В. Остання дискусія Миколи Костомарова // Наукові записки. Серія: Літературознавство. Тернопіль: ТДПУ, 2000. Вип. VІІ. – С. 75-87.

10. Козачок Я. В. До питання про дискусію Костомарова з “Сіоном” // Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Вип. ІV. – Київ: ІВЦ Держкомстату України. – 2000. – С. 20-30.

11. Козачок Я. В. Про статтю Миколи Костомарова “Князь Володимир Мономах і козак Богдан Хмельницький”// Бористен. – 2000. – Грудень. – С. 20-21.

12. Козачок Я.В. Фольклор у світоглядно-естетичній генезі Миколи Костомарова // Наукові записки. Серія: Літературознавство. – Тернопіль. – ТДПУ, 2001. – Вип. Х. – С. 320-329.

13. Козачок Я.В. Микола Костомаров і українсько-польські взаємини (стаття Костомарова "Полякам-миротворцям" і його публіцистика в 70-ті роки ХІХ століття) // Вісник Дніпропетровського університету / Серія: Літературознавство. Журналістика. – Вип. 4. – Дніпропетровськ: Видавництво Дніпропетровського університету. – 2001. – С. 48-55.

14. Козачок Я.В. Проза Миколи Костомарова (до проблеми нової інтерпретації) // Рідний край. –2001. – № 2(5). – С. 57-62.

15. Козачок Я.В. Художньо-стильові особливості романтичної творчості Миколи Костомарова харківського періоду // Рідний край. –2003. – № 2(9). – С. 105-112.

16. Козачок Я.В. Публіцистика Костомарова і становлення національної ідеї // Слобожанщина. – № 22. – Харків. – 2002. – С. 203-209.

17. Козачок Я.В. Зміст і естетика національної ідеї в поезії Миколи Костомарова // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Вип. ХІІІ. – Рівне: Перспектива, 2003. – С.117-125.

18. Козачок Я.В. Проблеми рідномовної освіти і літератури в публіцистиці Костомарова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Літературознавство. Вип. ХІV. – Тернопіль, 2003. – С. 71-82.

19. Козачок Я.В. Націєтворчий характер прозових текстів Миколи Костомарова // Наративні виміри літератури (Studia Methodologica). – Тернопіль, 2004. – С. 236-247.

20. Козачок Я.В. Українські характери і конфлікти в драматургії Костомарова // Бористен. – № 3. – 2004.– С. 22-24.

21. Козачок Я.В. Ідейно-естетичний концепт національного в російськомовній прозі Миколи Костомарова (на матеріалі повісті "Кудеяр") // Мандрівець. – 2004. – № 2. – С. 36-42.

22. Козачок Я.В. Національно-етичний компонент у повісті Миколи Костомарова "Син" // Рідний край. – 2004. – № 1(10). – С. 88-95.

23. Козачок Я.В. Публіцистика М.І. Костомарова і питання панрусизму // Наукові записки. Серія: Історія. – Тернопіль: ТДПУ, 2003. Вип. 3. – С. 240-246.

24. Козачок Я.В. Міф “воскресаючої” України в ранній творчості Миколи Костомарова // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. – Вип. 9. – 2004. – С. 204-217.

25. Козачок Я.В. Українсько-польські взаємини в публіцистиці Миколи Костомарова // Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Вип. ІХ. – Київ: ІВЦ Держкомстату України. – 2004. – С. 250-263.

26. Козачок Я. В. Про дискусію між Костомаровим і Кояловичем з приводу визначення терміну “народ”// Образы времени – Образы міра / Вестник НХУ им. В.Каразина. – № 484. – Харьков: “Лествица Мариі” – 2000. – С. 144-120.

27. Козачок Я. В. Освіта і політика в поглядах Миколи Костомарова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету / Серія: Педагогіка. – № 9. – 2000. – С. 47-54.

28. Козачок Я.В. Педагогічні ідеї в художній спадщині та діяльності Миколи Костомарова // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – № 1. – 2004. – С. 28-34.

29. Козачок Я.В. Невичерпне джерело для романів історичних (З творчої лабораторії Пантелеймона Куліша). – Тернопіль: Поліграфіст, 1997. – 16 с.