Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Фізичне виховання та спорт / Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


Мосейчук Юрій Юрійович. Корекція емоційно-поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання. : Дис... канд. наук: 24.00.02 - 2009.



Анотація до роботи:

Мосейчук Юрій Юрійович. Корекція емоційно-поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту зі спеціальності 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Львівський державний університет фізичної культури, Львів, 2009.

На основі використання комплексу сучасних наукових методик визначено поширеність і структуру емоційно-поведінкових порушень серед студентів залежно від періоду навчального року і тривалості навчання у вищому навчальному закладі. Встановлено взаємозв’язок фізичного та функціонального станів студентів з наявними у них емоційно-поведінковими порушеннями. Систематизовано й узагальнено сучасні науково-методичні дані і результати вітчизняного і зарубіжного досвіду з проблеми корекції емоційно-поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання.

Уперше розроблено й апробовано програму корекції емоційно-поведінкових порушень у студентів, яка передбачає фізичні тренування, самомасаж, психофізичну гімнастику, нервово-м’язову релаксацію, автогенне тренування, когнітивно-поведінкову корекцію. Доповнено теоретичні уявлення про вплив розробленої програми на психічний стан, фізичну і розумову працездатність студентів на основі оцінки її ефективності для покращення адаптаційних резервів організму, підвищення толерантності до фізичних навантажень, корекції психічних порушень.

Результати дослідження є науковим підґрунтям для здійснення превентивної і корекційної роботи серед студентів з метою забезпечення належного рівня їхнього психічного здоров’я.

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури показав широку розповсюдженість емоційно-поведінкових порушень серед студентської молоді і відсутність стійких позитивних тенденцій до покращення стану їх здоров’я. Це вимагає розробки засобів, які сприяли б профілактиці психосоматичних порушень. Науково доведені факти про низький рівень рухової активності студентів, а також про взаємозв’язок фізичної і психічної суті людини свідчать про необхідність розробки заходів корекції психоемоційного стану. В опрацьованій літературі ці питання висвітлені недостатньо, а виявлені відомості часто є суперечливими й неконкретними, що дозволяє констатувати наявність наукової проблеми, яка полягає у недостатньому науково-методологічному обґрунтуванні питань корекції емоційно-поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання.

2. Встановлено, що у 86% студентів різних років навчання наявні порушення соціально-психологічної адаптації, які виявляються емоційно-поведінковими порушеннями, більш вираженими на першому й п’ятому курсах, менше - на третьому курсі. Структура цих порушень різна і залежить від тривалості навчання у вищому навчальному закладі: для студентів І курсу характерні ознаки іпохондрії, депресії, психастенії, істеричних та шизоїдних реакцій; для студентів ІІІ курсу – схильність до шизоїдного та гіпоманічного типів поведінки; студентам V курсу притаманні депресивний, психастенічний та шизоїдний типи реагування на зовнішні чинники.

Профілі настрою студентів І курсу характеризуються зниженням активності і підвищеним відчуттям втоми, а студентів ІІІ і V курсів – підвищенням тривожності, розгубленості, втоми і схильністю до депресії. У період екзаменаційної сесії відзначено збільшення психічної напруги, тривожності і втомлюваності, що поєднувалося зі зменшенням уваги і збільшенням кількості скарг соматичного характеру.

3. Студенти всіх років навчання, які мають емоційно-поведінкові порушення, характеризуються зниженим рівнем уваги (збільшення кількості помилок під час виконання арифметичного тесту), зменшеною стійкістю нервово-м’язового апарату (вірогідне зменшення кількості рухів під час виконання теппінг-тесту, подовження відрізку часу для виконання модифікованого теппінг-тесту) і розумової працездатності (зменшення швидкості опрацювання зорової інформації, подовження часу опрацювання знаків, зменшення точності та продуктивності). Вказані порушення найбільші у період екзаменаційної сесії, про що свідчить підвищення величини психічної напруги під час цього періоду навчального року.

4. Наростання емоційно-поведінкових змін в обстежених студентів виникає на фоні зниження толерантності до фізичних навантажень (спостерігається вірогідне зменшення порогового навантаження, фізичної працездатності (PWC170) і МСК упродовж навчального року до екзаменаційної сесії) і дисбалансу вегетативної нервової системи зі значною перевагою функції симпатичного відділу – потужність у діапазоні низьких частот у студентів І курсу у вересні складала (1824±52) мс2, у студентів ІІІ курсу – (1878±64) мс2, у студентів V курсу – (2227±88) мс2 і була вірогідно вищою від аналогічного параметра контрольної групи (р<0,05). Перевагу активності симпатичної ланки ВНС підтверджено за результатами ортостатичної проби. Під час екзаменаційної сесії активація симпатичної ланки ВНС у студентів з емоційно-поведінковими порушеннями була виразнішою, ніж на початку навчального року, що підтверджено вірогідним збільшенням співвідношення LF/HF і неадекватною реакцією серцево-судинної системи на зміну положення тіла.

5. Розроблена програма корекції емоційно-поведінкових порушень має комплексний характер і базується на вирішальній ролі фізичних тренувань у поєднанні із самомасажем, психофізичною гімнастикою, нервово-м’язовою релаксацією, медитацією, пасивною релаксацією, автогенним тренуванням, натуропсихокорекцією, когнітивно-поведінковою корекцією.

6. Упровадження програми корекції емоційно-поведінкових порушень забезпечило підвищення рівня соціально-психологічної адаптації (у підгрупі 1 від 24 до 51%, у підгрупі 2 – від 43 до 60%), покращилось ставлення до себе й до оточення, підвищилося відчуття емоційного комфорту (у підгрупі 1 з 19 до 57%, у підгрупі 2 – з 38 до 63%). Вірогідно знизився рівень соціальної фрустрації (у підгрупі 1 частка студентів з підвищеним рівнем зменшилася з 63 до 28%, у підгрупі 2 – з 49 до 35%). Зменшилася тривожність і агресивність, збільшилася енергійність та активність, виразно покращилася увага, зменшилася суб’єктивна психологічна напруга під час виконання інтенсивної розумової роботи. Зменшилася частота виникнення таких суб’єктивних ознак, як відчуття безпричинного страху. У більшості студентів нормалізувався сон і зникли жахливі сновидіння.

7. Позитивні зміни відбулися на тлі значного підвищення толерантності до фізичних навантажень, що є їхнім основним фізіологічним підґрунтям. Рівні порогового навантаження, показники PWC170 (у підгрупі 1 збільшення до 880±15,4 кгм/хв у чоловіків і до 670±13,2 кгм/хв у жінок; у підгрупі 2 до 840±14,5 кгм/хв у чоловіків і до 660±13,8 кгм/хв у жінок) і МСК (у підгрупі 1 збільшення до 3,7±0,07 л/хв у чоловіків і до 3,1±0,09 л/хв у жінок; у підгрупі 2 до 3,1±0,09 л/хв у чоловіків і до 3,0±0,09 л/хв у жінок) вірогідно підвищилися у студентів чоловічої і жіночої статі.

Відзначено нівелювання вегетативного дисбалансу, про що свідчить зменшення співвідношення LF/HF від 3,9±04 до 2,3±0,3 у підгрупі 1 і від 3,6±0,2 до 2,2±0,2 у підгрупі 2, р<0,05, а також зменшення напруги регуляторних систем організму (зменшення індексу Баєвського у підгрупі 1 від 134,8±4,4 до 66,1±2,7, у підгрупі 2 від 142,6±4,7 до 61,6±3,7, р<0,05).

8. Застосування програми корекції емоційно-поведінкових порушень у студентів, яка базувалася на вирішальній ролі систематичних адекватних фізичних навантажень, забезпечило підвищення толерантності до фізичного навантаження, а на цій основі – оптимізацію функціонування вегетативної нервової системи, усунення афективних і соматичних симптомів, покращення показників соціально-психологічної адаптації, зниження рівня соціальної фрустрації, позитивну динаміку настрою, усунення тривоги і депресії, посилення відчуття благополуччя та емоційного комфорту. Саногенетичне значення програми полягає в тому, що її тривале застосування забезпечує позитивний вплив на триєдину суть людини – фізичну, психічну і соціальну. Її ефективність доведена упродовж двох навчальних років на достатній кількості осіб може бути підставою для практичного впровадження результатів.

Перспективним напрямком подальших досліджень є впровадження розробленої програми для корекції емоційно-поведінкових порушень інших контингентів населення

Публікації автора:

  1. Бойчук Т. Програма корекції емоційно-поведінкових порушень у студентів засобами фізичного виховання : метод. рек. / Тетяна Бойчук, Юрій Мосейчук. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. – 54 с.

  2. Мосейчук Ю. Ю. Працездатність студентів спеціальної медичної групи за дії дозованого фізичного навантаження / Г. І. Мардар, П. І. Євстратов, Ю. Ю. Мосейчук // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та вузі. – Рівне, 2002. – Вип. 3. – С. 132-135.

  3. Мосейчук Ю. До вирішення проблеми підготовки молодих спеціалістів у галузі фізичного виховання та валеології / Ганна Мардар, Юрій Мосейчук // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. – 2002. – № 2/3. – С. 67-69.

  4. Мосейчук Ю. Динаміка показників розумової працездатності у студентів з різною руховою активністю / Петро Євстратов, Юрій Мосейчук, Олена Гауряк, Олена Мороз, Ярослав Виклюк // Молода спортивна наука України : Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., – 2004. – Вип. 8, т. 3. – С. 104-107.

  5. Мосейчук Ю. Порівняльний аналіз показників розумової працездатності студентів-спортсменів і тих, хто не займається спортом (на прикладі умов підвищеного емоційного стану) / Петро Євстратов, Олена Гауряк, Ярослав Виклюк, Юрій Мосейчук // Молода спортивна наука України : Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., – 2005. – Вип. 9, т. 2. – С. 307-310.

  6. Мосейчук Ю. Ю. Коливання настрою у спортсменів з психологічними розладами в залежності від періоду навчального року / Ю. Ю. Мосейчук // Молода спортивна наука України : Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., – 2006. – Вип. 10, т. 4, кн. 1. – С. 336-342.

  7. Мосейчук Ю. Ю. Розповсюдженість і структура психологічних розладів серед студентів та оцінка значення способу життя як фактора їх виникнення / Мосейчук Ю. Ю., Бойчук Т. В., Лібрик О. М. // Слобожанський науково-спортивний вісник. – 2006. – № 10. – С. 68-72.

  8. Мосейчук Ю. Ю. Циркадні зміни чутливості барорецепторів, артеріального тиску і частоти серцевих скорочень у осіб з психологічними розладами / Мосейчук Ю. Ю. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. С. Єрмакова. – 2006. – № 4. – С. 125-128.

  9. Мосейчук Ю. Ю. Корекція психологічних порушень у студентів під впливом тривалого застосування системи комплексної реабілітації / Мосейчук Ю. Ю. // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. – Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. – Чернігів, 2007. – Вип. 44. – С. 468-472.

  10. Мосейчук Ю. Результати тривалого застосування програми корекції психологічних розладів у студентів / Мосейчук Юрій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. моногр. / за ред. С. Єрмакова. – 2007. – № 10. – С. 100-106.

  11. Мосейчук Ю. Ю. Коливання уваги та величини тривоги у осіб з психологічними розладами / Мосейчук Ю. Ю., Бойчук Т. В., Лібрик О. М. // Спортивна медицина, лікувальна фізкультура та валеологія – 2006 : [зб. матеріалів ХІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 жовт. 2006 р.]. – О., 2006. – С. 165-167.

  12. Маланюк Л. Б. Частота виявлення випадків перетренованості серед спортсменів за даними анкетування / Л. Б. Маланюк, Ю. Ю. Мосейчук // Хист: всеукр. мед. жур. молодих вчених. – Чернівці, 2006. – Вип. 8. – С. 121.

  13. Мосейчук Ю. Ю. Зміна настрою у студентів з психологічними розладами / Ю. Ю. Мосейчук, О. М. Лібрик, М. Г. Голубєва // Хист: всеукр. мед. жур. молодих вчених. – Чернівці, 2006. – Вип. 8. – С. 137-138.

  14. Бойчук Т. В. Зміни настрою у спортсменів з психологічними розладами протягом навчального року / Т. В. Бойчук, Ю. Ю. Мосейчук, О. М. Лібрик // Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. – Донецьк, 2006. – С. 35-36.

  15. Moseychuk Y. Y. Heart rate variability of students with psychological disorders during academic year / Y. Y. Moseychuk, O. M. Libryk, O. S. Levandovskyy // 75 міжвузівська наукова конференція молодих вчених та студентів : тези доп. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 175.

  16. Мосейчук Ю. Ю. Обґрунтування методичних підходів до створення комплексної системи реабілітації студентів з психологічними порушеннями / Мосейчук Ю. Ю. // Фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів: здобутки, проблеми та шляхи їхнього вирішення в контексті вимог Болонської декларації : матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 2-3 лют. 2007 р. – К., 2007. – С. 197.

  17. Соя М. Інноваційна методика адаптації студентів першого курсу до зміни життєвого стереотипу / Микола Соя, Олександр Левандовський, Юрій Мосейчук // Вісник Прикарпатського університету. Серія : Фізична культура. – Івано-Франківськ, 2007. – Вип. 5. – С. 74-77.

  18. Бойчук Т. Особливості психосоматичних порушень у студентів і їх корекція засобами фізичної реабілітації / Бойчук Тетяна, Мосейчук Юрій // Проблеми формування здорового способу життя молоді : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. студ., магістр. та асп. – Л., 2007. – С. 288-292.